Порівняння Soeks Ecovizor F4 vs Anmez GreenTest ECO 5

Загальне призначення приладу. Зазначимо, що існує чимало моделей, що поєднують відразу декілька призначень: приміром, нітратомір нерідко об'єднується з дозиметром або акватестером.

— Нітратомір. Нітратоміри в первісному значенні слова — пристрої, призначені для вимірювання рівня нітратів (солей азотної кислоти) в різних продуктах. Від початку нітрати є важливим компонентом мінеральних добрив, вони служать будівельним матеріалом для рослин і є практично у всіх живих істотах. Однак надлишок нітратів в їжі шкідливий для організму людини. Тому можливість заміряти їх концентрацію в тому чи іншому продукті є важливою для тих, хто піклується про здорове харчування.

— Дозиметр. Прилади для вимірювання радіаційного фону. В даному випадку функція дозиметра рідко є єдиною, найчастіше вона передбачається як додаток до нітратоміру (див. вище). Тим не менш, такі прилади цілком здатні як визначати загальну радіаційну обстановку в приміщенні або на вулиці, так і реєструвати випромінювання від продуктів і предметів, виявляючи забруднені радіацією об'єкти. Для цього потрібно дотримуватися певних правил виміру; вони переважно вказуються в інструкції, в крайньому випадку можна звернутися до спеціальних джерел.

— Акватестер.. Прилади для визначення загальної якості води. Основним критерієм для такої оцінки є рівень мінералізації — кількість домішок,...розчинених у воді. При цьому більш-менш прогресивні акватестери перевіряють не просто загальну кількість домішок, а вміст конкретних речовин — солей жорсткості, органічних сполук та іонів важких металів, і на підставі цих трьох даних виводять комплексний результат. Зрозуміло, жоден прилад не є ідеально точним, проте з допомогою акватестера можна цілком достовірно відокремити придатну для пиття воду від непридатної. Крім того, такі пристрої незамінні для оцінки працездатності фільтрів — досить заміряти показники води до і після фільтрації.

— Індикатор електромагнітних полів. Прилади, призначені для виявлення електромагнітних полів та вимірювання їх інтенсивності. Сильне електромагнітне випромінювання несприятливо впливає як на різні електронні прилади, так і на організм людини. Джерелами таких полів можуть бути не тільки зовнішні випромінювачі (лінії електропередач, потужні радари), але і домашні пристрої - наприклад, мікрохвильовка з дефектом екранування. Індикатори ЕМП дають змогу виявляти несприятливі рівні електромагнітних забруднень і вчасно вживати заходів.

— Тестер концентрації солі. Прилади для вимірювання кількості повареної солі в різній їжі, переважно рідкій. Сіль життєво важлива для організму, проте її зайва кількість призводить до неприємних відчуттів і навіть проблем зі здоров'ям; а при деяких захворюваннях показані дієти зі зниженим вмістом солі. При цьому визначити солоність на смак не завжди представляється можливим: сіль може бути «замаскована» іншими інгредієнтами, сирий продукт не завжди можна спробувати тощо. У світлі цього випускаються спеціальні прилади, які дають змогу об'єктивно вимірювати концентрацію солі і контролювати її споживання.

— Вимірювач рівня CO2. Прилади, призначені для вимірів концентрації вуглекислого газу в повітрі. Найвідоміша ознака підвищеної концентрації CO2 – в приміщенні стає задушливо. Однак за відчуттями не завжди можна об'єктивно оцінити цей момент — наприклад, у спеку задушливою може здаватися навіть свіжопровітрена кімната з мінімальним рівнем вуглекислоти, а в холод, навпаки, відчуття задухи притупляється. При цьому підвищений вміст CO2 призводить до різних неприємностей — починаючи від головних болів і погіршення концентрації уваги і закінчуючи проблемами зі здоров'ям. Тому для підтримання оптимального мікроклімату бажано контролювати кількість вуглекислого газу, для чого і випускаються спеціальні прилади.

Діапазон вимірювання нітратів, забезпечуваний приладом з відповідними функціями (див. «Призначення»). По суті це концентрація нітратів (від мінімальної до максимальної), яку дана модель здатна ефективно виявити.

При оцінці даного параметра варто виходити з того, що згідно з санітарними нормами максимально допустима концентрація (ГДК) нітратів у продуктах може становити від 30 мг/кг (ананас, кукурудза, цитрусові) до 2000 мг/кг (броколі, цвітна капуста пекінська, селера). Фактична кількість, зрозуміло, може бути і помітно нижче, і вище ГДК; відповідно чим ширше діапазон — тим ширші можливості приладу, тим нижче ймовірність, що його діапазон виявиться занадто вузьким. Верхня межа діапазону зазвичай становить 5000 мг/кг, а то і 10 000 мг/кг — це на практиці більш ніж достатньо. Нижня межа в ідеалі повинна бути 0, проте цього можна досягти далеко не у всякому приладі — найчастіше зустрічається значення близько 20 мг/кг. Втім, цей момент теж зазвичай не є критичним.

Ціна поділки приладу під час роботи в режимі нитратометра (див. «Призначення»).

Більшість сучасних нитратометров є цифровими, і ціна поділки — це мінімальна різниця між двома значеннями, яку може виявити прилад. Наприклад, якщо даний показник становить 0.1 мг/кг, то пристрій «побачить» різницю між результатами 15.5 і 15.6 мг/кг, але ось результати 15.51 мг/кг і 15.54 мг/кг обидва будуть показані як «15.5».

Відповідно, чим менша ціна ділення — тим більш тонкі виміри забезпечує прилад. Однак тут слід враховувати два моменти. По-перше, «тонкий» не обов'язково означає «точний», і при виборі варто дивитися ще й на максимальну похибку (див. нижче). По-друге, на практиці зазвичай більш ніж достатньо ціни поділки в 0.1 мг/кг — менша різниця в показаннях в побуті найчастіше не грає якої-небудь ролі. Втім, зустрічаються і менші значення — до 0.001 мг/кг.

Забезпечуваний приладом з функцією дозиметра (див. «Призначення») діапазон вимірів радіаційного фону в мікрозівертах/год (мкЗв/год).

Мікрозіверт (похідне від зіверт) — одиниця вимірювання радіаційної дози, поглинутої організмом людини. Технічно ця одиниця схожа з мікрорентгеном (див. нижче) — обидві вони, по суті, описують кількість отриманої радіації; одні одиниці можна навіть перевести в інші, 1 мікрорентген/год відповідає 0,01 мкЗв/год. Проте в наш час, говорячи про безпосередній вплив радіації на організм людини, віддають перевагу використанню саме мікрозивертів.

Природний радіаційний фон в середньому становить від 0,08 до 0,2 мкЗв/год. Безпечним для людини порогом, залежно від санітарних норм у різних країнах, найчастіше вважається порядку 0,3 – 0,4 мкЗв/год. При цьому варто враховувати, що побутові дозиметри дають досить значну похибку, і якщо результат вимірювання знаходиться на пороговому рівні — це ще не означає, що фон небезпечний. Тим не менш, у таких випадках варто звернутися до санстанції або іншої аналогічної структури для перевірки ситуації професійним дозиметром — особливо якщо мова йде про місце постійного перебування людей.

Забезпечуваний приладом з функцією дозиметра (див. «Призначення») діапазон вимірів радіаційного фону в мікрорентгенах/годину (мкР/год).

Мікрорентген (похідне від «рентген») — традиційна одиниця вимірювання радіаційної дози, що застосовувалася ще до введення мікрозіверта. В наш час формально мікрорентгени використовують для опису загальної іонізуючої здатності радіації (її впливу на повітря), тоді як мікрозіверти — для опису ефектів радіації на організм. Тим не менш, обидві одиниці фактично описують одне і те ж — кількість отриманої радіації; тому в принципі допускається використання мікрорентгенів нарівні з мікрозівертами. Співвідносяться ці одиниці таким чином: 1 мкрг/год = 0,01 мкЗв/год.

Детальніше про конкретні значення радіаційного фону див. п. «Діапазон рівня радіаційного фону» вище.

Виражений у мікрозівертах в годину діапазон значень, в якому можна виставити поріг спрацьовування радіаційного попередження. При перевищенні цього порога прилад видасть звуковий сигнал, що сповіщає про небезпечно високий радіаційний фон.

Ця функція зручна тим, що для того, щоб одержати попередження, користувачеві не потрібно дивитися на екран. На практиці це дає додаткову зручність: наприклад, прилад можна покласти в кишеню і постійно тримати при собі, звільнивши руки; можна перевіряти фон у важкодоступних місцях, куди можна дотягнутися рукою, але не заглянути, і т. ін. Детальніше про мікрозівертах в годину див. п. «Діапазон рівня радіаційного фону» вище. Тут же нагадаємо, що за загальним правилом безпечним вважається фон до 0,4 мкзв/год, проте в деяких випадках більш зручним буде інший поріг спрацьовування. Наприклад, якщо дозиметр береться з собою для короткочасної поїздки зону підвищеного радіаційного фону, де показники в 1 — 1,5 мкЗв/год є нормальним явищем, поріг можна виставити на більш високе значення — і дозиметр буде попереджати тільки про найбільш «гарячих» зонах, не реагуючи на загальний фон.

Виражений у микрорентгенах в годину діапазон значень, в якому можна виставити поріг спрацьовування радіаційного попередження. При перевищенні цього порога прилад видасть звуковий сигнал, що сповіщає про небезпечно високий радіаційний фон.

Ця функція зручна тим, що для того, щоб одержати попередження, користувачеві не потрібно дивитися на екран. На практиці це дає додаткову зручність: наприклад, прилад можна покласти в кишеню і постійно тримати при собі, звільнивши руки; з його допомогою можна перевіряти фон у важкодоступних місцях, куди можна дотягнутися рукою, але не заглянути, і т. ін. Детальніше про микрорентгенах в годину див. п. «Діапазон рівня радіаційного фону» вище. Тут же нагадаємо, що за загальним правилом безпечним вважається фон до 40 мкР/год, проте в деяких випадках більш зручним буде інший поріг спрацьовування. Наприклад, якщо дозиметр береться з собою для короткочасної поїздки в зону підвищеного радіаційного фону, де показники в 100 — 150 мкР/год є нормальним явищем, поріг можна виставити на більш високе значення — і дозиметр буде попереджати тільки про найбільш «гарячих» зонах, не реагуючи на загальний фон.

Мінімальна енергія гамма-випромінювання, яку здатен зареєструвати прилад.

Таке випромінювання є одним з ключових компонентів радіоактивного випромінювання; воно володіє найбільш високою проникаючою здатністю, і за більшу частину навколишнього радіаційного фону відповідають саме гамма-промені. Даний параметр фактично визначає чутливість дозиметра, його здатність виявляти даний тип випромінювання.

Теоретично чим нижче реєстрована енергія — тим більш чутливий прилад, тим більш слабкий фон він здатний виявити. На практиці ж у більшості побутових дозиметрів цей параметр становить 0.1 мев — цього цілком достатньо для подібних приладів; більш висока чутливість характерна переважно для професійного обладнання.

Діапазон вимірювань мінералізації, забезпечуваний приладом з функцією акватестера (див. «Призначення»); іншими словами — діапазон від найменшої до найбільшої концентрації домішок у воді, яку здатний виявити прилад.

Для оцінки діапазону в тому чи іншому приладі знадобляться наступні дані. Мінералізація до 5 мг/л відповідає дистильованій воді, показник до 50 мг/л вважається оптимальним для питної води. Рівень до 150 мг/л — це питна вода середньої якості (з гірських джерел і артезіанських свердловин, а також пропущена через вугільні фільтри). Показник в 150 – 300 мг/л вважається максимально допустимою для питної води, мінералізація в більш ніж 300 мг/л робить воду непридатною для вживання харчового, а при рівні більше 500 мг/л вода може становити небезпеку для здоров'я. Втім, більшість сучасних акватестеров з запасом перекривають ці діапазони: не рідкістю є прилади з діапазоном від 0 до 999 мг/л, а іноді — до декількох тисяч мг/л.