Порівняння Blaupunkt MS30BT vs Panasonic SC-PM250

Радіодіапазони, що приймаються тюнером музичного центру. На сьогоднішній день найчастіше зустрічається підтримка таких діапазонів:

— FM. Частина ультракороткохвильового (УКХ) діапазону в межах від 87,5 МГц до 108 МГц. Використовують частотну модуляцію, що дозволяє транслювати музику у форматі стерео з досить високою якістю звучання, а також передавати сигнали RDS (див. RDS). На даний момент більшість музичних радіостанцій на території СНД мовить саме в цьому діапазоні, внаслідок чого FM підтримується в абсолютній більшості аудіосистем. Недоліком даного варіанта є обмежена зона прийому — максимум кілька десятків кілометрів від передавача — тому FM-трансляції можна слухати зазвичай в межах одного міста та прилеглих околиць.

— AM (від англ. amplitude modulation — амплітудна модуляція) — радіомовлення, що використовують амплітудну модуляцію. Зазвичай під цим терміном розуміється мовлення на середніх хвилях у діапазоні 520-1610 кГц; на ці ж частоти розраховано більшість споживчих AM-приймачів. Дальність прийому AM-станцій може обчислюватися сотнями кілометрів, однак якість звуку при цьому нижче, ніж на FM, тому в даному форматі віщають в основному «розмовні» і новинні радіостанції.

— УКВ. У цьому разі мається на увазі піддіапазон 65,9-74 МГц, використовує т. зв. модуляцію OIRT. У такому форматі першопочатково велося УКХ-мовлення в країнах Радянського союзу та Східної Європи, проте на даний момент не користується великою популярністю у зв'язку з ро...звитком FM. Технічно УКХ схоже з FM (див. вище), основними відмінностями є смуга займаних частот і неможливість передачі в УКХ сигналів RDS (див. RDS).

— DAB+. DAB — це абревіатура від Digital Audio Broadcasting, тобто «цифрове радіомовлення»; а «+» означає вдосконалену версію цього стандарту. Формально DAB+ — це не тільки діапазон, але і формат передачі сигналу: на відміну від всіх описаних вище варіантів, він, як випливає з назви, цифровий. Це дає низку переваг над традиційними передавачами — зокрема, велику дальність при меншій потужності і високу якість трансльованого звуку. Крім того, цей звук практично не схильний до спотворень: слабкі перешкоди на його якість не впливають, а при критичному зниженні потужності передавача сигнал не спотворюється, а зникає цілком. Останнє, щоправда, можна записати в недоліки; але дійсно значущим недоліком даного варіанта є хіба що його слабка поширеність (поки що) в країнах СНД. Технічно таке мовлення може здійснюватися в будь-якому діапазоні вище 30 МГц, однак на практиці використовується кілька варіантів (залежно від країни), що належать до УКХ-діапазону. Зазначимо, що тюнери DAB+ здатні приймати радіопередачі оригінального стандарту DAB, але не навпаки.

Кількість радіостанцій, яку можна занести на згадку тюнера.

Сама собою пам'ять помітно спрощує роботу з тюнером. Замість того, щоб щоразу вручну шукати улюблені станції, достатньо «запам'ятати» їх і надалі просто вибирати хвилю зі списку в пам'яті приймача. Кількість комірок пам'яті в сучасних аудіосистемах може досягати кількох десятків; це буде особливо корисним жителям мегаполісів, де в ефірі багато станцій, а також тим, кому доводиться часто подорожувати та перебудовувати приймач на місцеві частоти.

Підтримка тюнером технології Radio Data System. Ця технологія використовується в основному в FM-діапазоні; вона дозволяє крім звукового сигналу передавати по радіо додаткову текстову інформацію — наприклад, назви транслюються композицій, анонси, рекламні повідомлення та т. ін. В аудіосистеми з підтримкою RDS ця інформація відображається на дисплеї.

Загальна потужність звуку забезпечується аудіосистемою на максимальній гучності, іншими словами — сумарна потужність усіх динаміків, штатно передбачені пристрої (включаючи сабвуфер).

Чим вище потужність, тим голосніше буде звучати система і тим більшу площу вона зможе перекрити. З іншого боку, висока потужність помітно позначається на ціні, габарити, вагу і енергоспоживання пристрою. Крім того, при оцінці і порівнянні з даним показником варто враховувати деякі нюанси. По-перше, деякі виробники йдуть на хитрість і приводять в характеристиках не середню, а пікову потужність звуку; такі цифри можуть бути дуже вражаючими, але до реальної гучності вони мають досить слабке відношення. Так що якщо вам здається, що заявлена потужність занадто висока — не завадить дізнатися, що саме мається на увазі в даному випадку. По-друге, при порівнянні варто враховувати наявність сабвуфера — він грає допоміжну роль, однак на нього може припадати більше половини від сумарної потужності системи. Через це при рівній загальній потужності пристрій з сабвуфером може виявитися тихіше моделі без сабвуфера: наприклад, система 2.0 на 40 Вт буде мати по 20 Вт на основний канал, тоді як у моделі 2.1 на 40 Вт на сабвуфер може припадати 20 Вт, і всього за 10 Вт — на основні динаміки.

Номінальна потужність звуку (див. «Потужність системи») на кожному з основних каналів аудіосистеми. Цей показник найчастіше зазначається в моделях з сабвуфером (див. «Кількість каналів»); знаючи його, можна оцінити розподіл потужності між основними колонками і низькочастотним динаміком.

Кількість окремих діапазонів частот (смуг), на яке звук розділяється при відтворенні через акустику аудіосистеми. Для кожної такої смуги передбачається окремий динамік, а іноді — кілька.

Найбільш простий варіант передбачає 1 смугу; він досить популярний в сучасних аудіосистемах, оскільки вимагає мінімальної кількості динаміків, а якість звуку може бути досить непоганим. Більш прогресивні варіанти передбачають 2-3 смуги (низькі і високі частоти, або НЧ, ВЧ і середні), а у висококласних моделях кількість смуг може досягати п'яти. Відзначимо, що, крім цілих, випускаються моделі з дробовим кількістю смуг — наприклад, 2.5 або 3.5. Така маркування говорить про наявність в конструкції динаміка, відповідає відразу за дві смуги: наприклад, модель 2.5 має окремі динаміки для НЧ і ВЧ плюс комбінований НЧ+ВЧ (за конструкцією аналогічний НЧ, але навантажений ще й середніми частотами).

У будь-якому разі кількість смуг, зазвичай, свідчить про високий клас акустики: чим більше окремих діапазонів частот — тим вже спеціалізація кожного динаміка, тим точніше він здатний відтворювати свою частину сигналу і тим складніше влаштована система.

Терміном «імпеданс» позначають опір акустичної системи змінному струму. Зазначимо, що у разі аудіосистем цей параметр відіграє другорядну роль: він важливий для підбору акустики під підсилювач, а тут обидва компоненти здебільшого оптимально підібрані виробником один під одного. Тому на практиці інформація про імпедансі може стати в нагоді хіба що при пошуку колонок на заміну комплектним: вкрай бажано, щоб нова акустика мала той самий імпеданс, що і штатна.

Фазоінвертор являє собою трубку, встановлену в корпусі колонки і має вихід в навколишній простір. Довжина трубки підібрана так, що з вихідного отвору виходить сигнал, перевернутий по фазі щодо сигналу з фронтальної частини дифузора. Це підсилює звуковий тиск і покращує звучання колонок, в тому числі на низьких частотах. Варто враховувати, що такі аудіосистеми варто розміщувати на певній відстані від стін, меблів тощо — інакше може виникати гул через руху повітря по трубці фазоінвертора.

Аналогічну функцію в деяких моделях виконує пасивний випромінювач (див. нижче).

Функція, що забезпечує посилення низьких частот — для потужного і насиченого баса. Часто реалізується у вигляді єдиної кнопки, за допомогою якої можна фактично «включати і вимикати бас». Це зручніше, ніж налаштовувати низькі частоти за еквалайзеру; крім того, для посилення баса можуть застосовуватися різні спеціальні технології.