Порівняння Globus Lux Main SM-G203S vs Frap H701 F43701-B

– Перо. Змішувачі одноважільної конструкції, в яких важіль-джойстик для управління потоком води виконаний у вигляді невеликої вузької палички. Формою вона нагадує перо і конструктивно входить безпосередньо в картридж (на відміну від звичайних моделей, де подібний важіль є частиною пластини, що кріпиться до картриджа). Розміщуватися перо може як вертикально, так і горизонтально (залежно від конструкції змішувача). Як мінімум, такі вироби відрізняються незвичним зовнішнім виглядом, а для деяких користувачів джойстик-перо може бути зручнішим у використанні. З іншого боку, подібні джойстики зустрічаються переважно серед змішувачів преміумкласу.

— Ліктьовий (медичний). Змішувачі з важелем регулювання води незвичайної форми, зручної для використання ліктем. Такі моделі особливо затребувані в медичних установах, коли руки мед. працівника завжди повинні бути чистими і закривати кран ними — вже порушення гігієнічних норм.

— Джойстик з отвором. Характерний отвір в ручці одноважельних змішувачів відіграє як декоративну роль, так і практичну. Для деяких моделей він служить дизайнерським елементом оформлення змішувача, а в цілому отвір можна використовувати для зручності налаштування напору і температури води (шляхом піддягання пальцем і подальшого повороту або підйому/опускання рукояті).

Кількість режимів роботи, підтримувана виливом.

Ця інформація уточнюється тільки для змішувачів, що мають кілька режимів роботи. Регулювання режимів здійснюється за рахунок зміни розміру і кількості отворів, через які надходить вода. Практично всі моделі з даною особливістю належать до кухонних (див. «Призначення»); а загальний сенс регулювання полягає в тому, щоб оптимально підлаштувати потік води під особливості ситуації. Наприклад, для миття зелені та інших делікатних продуктів бажане дбайливе оброблення, а для видалення присохлих забруднень з посуду краще підійде інтенсивний струмінь води.

Діаметр картриджа, використовуваного в змішувачі.

Картриджем називають «серце» змішувача — деталь, яка безпосередньо відповідає за регулювання тиску та/або температури води (в деяких моделях — також за перемикання між виливом і душем). Основним розміром цієї деталі є саме діаметр. Втім, на практиці цей розмір стає актуальним лише при необхідності заміни картриджа. А от при виборі змішувача він не має особливого значення, з точки зору характеристик від діаметра картриджа залежать лише загальні розміри пристрою, і то досить приблизно і без принципової різниці між окремими моделями.

Діаметр отворів, необхідних для установки змішувача. Цей розмір дозволяє оцінити, чи буде змішувач сумісний з посадковими місцями на раковині, стіни і т. ін., які розміри повинні мати додаткові деталі для його встановлення не доведеться розширювати чи звужувати отвори.

Допустима товщина стільниці в міліметрах для врізки змішувача в неї без необхідності доопрацювання монтажного отвору.

Тип труб для подачі води, на які розрахований змішувач.

— Шланги. При гнучкому підведенні для з'єднання змішувача з водопроводом використовуються полімерні трубки (шланги), здатні добре гнутися і армовані металевою сіткою для міцності. Це забезпечує простоту й універсальність кріплення — завдяки гнучкості трубки можна провести навіть в обмежених місцях. З іншого боку, таке підведення менш міцне і надійне, ніж жорстке. Воно застосовується переважно в моделях для кухні та раковин (див. «Призначення»). Трубки кріплення можуть входити у комплект постачання змішувача; цей момент варто уточнювати окремо.

— Жорсткі трубки. Такі змішувачі розраховані на кріплення безпосередньо до металевих труб водопроводу. Перевагою цього типу є надійність і міцність, недоліком — значні обмеження за місцем встановлення: доводиться або ставити змішувач там, де при будівництві були виведені труби, або переробляти комунікації, що пов'язане з великими незручностями і витратами. З іншого боку, застосовуються такі змішувачі зазвичай для ванн і душових, а в сучасних ванних кімнатах проблем з невдалим розміщенням труб зазвичай не виникає.

— Латунь. Сплав на основі міді та цинку; при відносно невисокій ціні має гарну міцність і стійкість до корозії, завдяки чому отримав широке поширення.

— Силумін. Сплав на основі сполучення алюмінію з кремнієм; характеризується високою твердістю і стійкістю до окислення, однак досить крихкий, а тому використовується переважно у недорогих моделях.

— Нержавіюча сталь. Найбільш поширений матеріал для недорогих моделей. Сталь коштує недорого і водночас має високу міцність. Її недоліком є певна схильність до корозії (особливо при дефектах оброблення, навіть дрібних), що практично не впливає на повсякденне використання, однак може позначитися на довговічності змішувача.

— Цинк. Цинкові вироби за основними властивостями аналогічні описаним вище силуміновим: з одного боку, вони недорогі, з іншого — досить крихкі і не дуже довговічні. До того ж вважається, що цинк схильний до корозії, що може з часом погіршити властивості води, що надходить з такого змішувача, і робить даний матеріал непридатним для кухонного застосування. Тому цинкові корпуси зустрічаються нечасто, переважно серед недорогих змішувачів для ванни і душу.

— Пластик. Найпростіший матеріал, застосовуваний при виготовленні змішувачів. Через слабку міцність він не довговічний, зате не іржавіє. Доречно використовувати для раковин нечастого застосування – наприклад, для дачного будиночка.

Тип додаткового покриття, передбаченого в змішувачі. У цьому пункті може бути декілька варіантів — це означає, що дана модель доступна в різних варіантах оформлення. А якщо матеріал покриття збігається з матеріалом корпуса — це означає, що додаткове покриття фактично відсутнє; таке зустрічається, зокрема, серед змішувачів з нержавіючої сталі, яка сама по собі досить стійка до корозії.

В сучасних змішувачах використовуються такі види покриттів: граніт, хром, хром з гранітом, хром с золотом, матовий хром, нержавіюча сталь (глянцева або матова), латунь, нікель, мідь, бронза, під золото, а також фарбування в той чи інший колір. Ось особливості кожного з варіантів:

— Граніт. Граніт характеризується приємним зовнішнім виглядом, до того ж випускається у великій кількості різних забарвлень, що дозволяє підібрати змішувач під оформлення кухні. З його переваг варто відмітити високу міцність, абсолютну стійкість до корозії і хороші санітарні характеристики (перешкоджає розмноженню бактерій). Головним недоліком є...висока ціна.

— Хром. Хромове покриття наноситься на металеві поверхні, насамперед, для захисту від корозії; воно має характерний блискучий (майже дзеркальний) зовнішній вигляд. Хром забезпечує високу стійкість до окислення та пошкоджень, при цьому непогано виглядає і коштує недорого — як наслідок, є одним з найбільш широко застосовуваних матеріалів для покриття. Його головним недоліком є схильність до появи відбитків на ньому через деякий час; їх виведення пов'язано з певними клопотами.

— Хром/граніт. Поєднання хромового та гранітного покриття в одному виробі. Детальніше про особливості кожного з цих матеріалів див. вище, тут же відзначимо, що їх поєднання передбачає наявність різних типів покриття на різних ділянках змішувача. Таким чином конструкція набуває більш оригінального і стильного зовнішнього вигляду, більшої гігієнічності і стійкості до забруднень, ніж чисто хромова, при цьому коштує дешевше, ніж чисто гранітна. Та й з точки зору загального оформлення санвузла або кухні саме вказане поєднання в деяких випадках виявляється оптимальним варіантом.

— Хром/під золото. Поєднання хромового покриття з окремими вставками «під золото». Особливості хрому описані вище, а «золоті» елементи надають виробу багатого зовнішнього вигляду, при цьому досить велика кількість покупців віддає перевагу саме такому поєднанню, а не «цільнозолотому» покриттю.

— Матовий хром. Різновид хромового покриття (див. вище), що відрізняється матовою поверхнею. На такій поверхні менш помітні бруд та відбитки, ніж на класичній дзеркальній; крім того, вона може виявитися більш відповідною по дизайну або просто приємнішою для очей, ніж глянцева. Водночас створення матових поверхонь пов'язано з певними труднощами, а тому поширені вони відносно слабо.

— Нержавіюча сталь (глянцева). Покриття з нержавіючої сталі загалом аналогічно за характеристиками хрому — воно міцне і стійке до корозії. Однак така поверхня дещо відрізняється зовні і з низки причин вона використовується переважно у моделях преміумкласу — в тому числі в змішувачах, виконаних із «нержавійки» (такі моделі, по суті, не мають покриття).

— Нержавіюча сталь (матова). Аналогічно матовому хрому, така сталь більш стійка до забруднень, ніж глянцева (див. вище), в іншому повністю ідентична їй.

— Латунь. Латунне покриття найчастіше поєднується з корпусом з того ж матеріалу (тобто спеціального покриття в такому змішувачі фактично немає). Одна з переваг такої поверхні — приємний золотистий відтінок, особливо добре підходить для змішувачів в стилі «ретро». Водночас вартість подібних виробів з низки причин виходить досить високою, до того ж вони схильні до появи відбитків, що важко виводяться. Тому вони зустрічаються досить рідко.

— Нікель. За характеристиками нікелеве покриття схоже з хромовим і застосовується з тими ж цілями, проте з низки причин воно поширене значно менше, ніж хром.

— Мідь. Покриття характерного червонуватого кольору. Мідь здатна надати «стародавнього» вигляду навіть сучасному виробу, а для змішувачів в стилі «ретро» вона буває просто незамінною. З іншого боку, цей матеріал обходиться недешево — зокрема, через те, що для міді важко забезпечити достатню стійкість до корозії.

— Бронза. Бронза являє собою сплав на основі описаної вище міді і застосовується аналогічним чином — переважно для забезпечення автентичного вигляду змішувачам в стилі «ретро». Головна відмінність між цими двома матеріалами полягає у кольорі — бронза дещо темніша і червоний колір в ній не так виражений (хоча конкретні відтінки в різних моделях також можуть бути різними). Крім цього, даний матеріал простіше зробити стійким до корозії, тому бронзові вироби зустрічаються помітно частіше мідних.

— Під золото. Покриття з жовтого сплаву, що імітує зовнішній вигляд золота. Використовується для того, щоб надати змішувачу багатого зовнішнього вигляду, при цьому саме по собі обходиться недешево, внаслідок чого переважно використовується в моделях преміумкласу — щоб ще яскравіше підкреслити рівень виробу. З практичної сторони, як і будь-який матеріал подібного рівня, характеризується високою стійкістю до окислення, а ось стійкість до забруднень та легкість очищення може бути різною (хоча здебільшого ці показники також на висоті).

— Забарвлений. Покриття з фарби, що наноситься спеціально для надання виробу певного кольору — найчастіше чорного або білого, але зустрічаються й інші варіанти. Відповідно, основна перевага цього варіанта — нестандартний зовнішній вигляд: з фарбою можна досягти кольорів, недоступних з іншими видами покриттів. При цьому будь-яка фарба відмінно протистоїть корозії, а відмінності між різними моделями змішувачів з таким покриттям полягають переважно в довговічності і стійкості до подряпин. Ці характеристики, зазвичай, безпосередньо залежать від цінової категорії виробу.

Термін гарантії, заявленої виробником на дану модель змішувача — тобто строк, протягом якого виробник гарантує нормальну роботу пристрою. Конкретні умови гарантії можуть бути різними, однак, зазвичай, вона поширюється на заводські дефекти і неполадки, які виникли з вини виробника/продавця і виявлені при нормальному використанні, без порушення правил; якщо такі дефекти або неполадки виявляться протягом гарантійного строку, виробник бере на себе зобов'язання за свій рахунок виправити ситуацію — аж до заміни змішувача на справний примірник.

В наш час можна зустріти змішувачі з гарантією на 4 роки, 5 років, 7 років, 10 років і навіть 25 років. Загалом чим більше термін гарантії — тим більш надійним є виріб, тим вище його загальна якість, за інших рівних умов, однак тим дорожче він буде коштувати порівняно з аналогами.