Рус  |  Укр
Україна
Каталог   /   Комп'ютерна техніка   /   Ноутбуки й аксесуари   /  Ноутбуки
Ноутбуки 
Популярні моделі
HP Pavilion 15-cw1000
від 14 999 грн.
дисплей 15.6 ", 1920x1080 пікс, процессор AMD, Ryzen 3 - Ryzen 7, ОЗП 8 / 16 ГБ, без ОС, Windows 10, вага 1.85 кг
Asus ROG Zephyrus G15 GA502IU
від 34 542 грн.
дисплей 15.6 ", 1920x1080 пікс, процессор AMD, Ryzen 7, ОЗП 8 / 16 ГБ, без ОС, Windows 10, вага 2.1 кг
Lenovo IdeaPad 5 15IIL05
від 17 399 грн.
дисплей 15.6 ", 1920x1080 пікс, процесор Intel, Core i3 - Core i7, ОЗП 8 / 16 ГБ, без ОС, Windows 10, вага 1.7 кг
Lenovo IdeaPad L340 15 Gaming
від 18 499 грн.
дисплей 15.6 ", 1920x1080 пікс, процесор Intel, Core i5 / Core i7, ОЗП 8 / 16 ГБ, без ОС, Windows 10, вага 2.2 кг
Asus VivoBook S15 M533IA
від 18 499 грн.
дисплей 15.6 ", 1920x1080 пікс, процессор AMD, Ryzen 5 / Ryzen 7, ОЗП 8 / 16 ГБ, без ОС, Windows 10, вага 1.8 кг
Lenovo IdeaPad 5 15ARE05
від 16 299 грн.
дисплей 15.6 ", 1920x1080 пікс, процессор AMD, Ryzen 3 - Ryzen 7, ОЗП 8 / 16 ГБ, без ОС, Windows 10, вага 1.7 кг
Acer Aspire 5 A515-54G
від 19 599 грн.
дисплей 15.6 ", 1920x1080 пікс, процесор Intel, Core i5 / Core i7, ОЗП 8 ГБ, вага 1.9 кг
Apple MacBook Pro 16 (2019)
від 66 522 грн.
дисплей 16 ", 3072x1920 пікс, процесор Intel, Core i7 / Core i9, ОЗП 16 - 64 ГБ, вага 2 кг
Lenovo Legion 5 15ARH05
від 26 918 грн.
дисплей 15.6 ", 1920x1080 пікс, процессор AMD, Ryzen 5 / Ryzen 7, ОЗП 8 / 16 ГБ, без ОС, Windows 10, вага 2.3 кг
Asus ROG Strix G GL531GU
від 29 899 грн.
дисплей 15.6 ", 1920x1080 пікс, процесор Intel, Core i5 / Core i7, ОЗП 8 / 16 ГБ, Windows 10, вага 2.4 кг
Asus TUF Gaming FX505DT
від 20 999 грн.
дисплей 15.6 ", 1920x1080 пікс, процессор AMD, Ryzen 5 / Ryzen 7, ОЗП 8 ГБ, без ОС, Windows 10, вага 2.2 кг
Xiaomi Redmi G Gaming Laptop
від 27 569 грн.
дисплей 16.1 ", 1920x1080 пікс, процесор Intel, Core i5 / Core i7, ОЗП 16 ГБ, Windows 10, вага 2.5 кг
Lenovo IdeaPad Gaming 3 15IMH05
від 22 971 грн.
дисплей 15.6 ", 1920x1080 пікс, процесор Intel, Core i5 / Core i7, ОЗП 8 / 16 ГБ, без ОС, Windows 10, вага 2.2 кг
Xiaomi Mi Notebook Pro 15.6 Enhanced Edition
від 23 060 грн.
дисплей 15.6 ", 1920x1080 пікс, процесор Intel, Core i5 / Core i7, ОЗП 8 / 16 ГБ, Windows 10, вага 2 кг
Можливо, мене зацікавить

Статті, огляди, корисні поради

Усі матеріали
Відгуки про бренди з розділу ноутбуки
Рейтинг брендів з розділу ноутбуків складений за відгуками і оцінками відвідувачів сайту
Рейтинг ноутбуків (грудень)
Рейтинг популярності ноутбуків заснований на комплексній статистиці по виявленому інтересу інтернет-аудиторії
Коли потрібен розмір побільше: ТОП-5 моніторів в пару до ноутбука
П'ятірка недорогих і універсальних 24-дюймових моніторів в якості альтернативи невеликому дисплею ноутбука
Час апгрейду: п'ять комплектуючих, які прискорять роботу старого комп'ютера
Рано чи пізно кожен власник комп'ютера приходить до думки, що дідок вже не тягне і прийшов час апгрейду
Сапфірове скло проти Gorilla Glass: за і проти
Наскільки нинішні захисні скла стійкі до подряпин, ударів і вигинів?
Все о Wi-Fi 6: чем крут, насколько быстрее пятерки, стоит ли подключать сейчас
Разбираемся с ключевыми нововведениями Wi-Fi 6, беспроводной сети будущего

Ноутбуки: характеристики, типи, види

Показати все

Тип

Ноутбук. Ноутбуки традиційного типу, які не відносяться ні до однієї з описаних нижче специфічних категорій. Класичний, найбільш популярний розмір екрану в такому ноутбуці — 15,6", ноутбуки 13,3" і 14" вважаються компактними, а ноутбука з екраном 17,3" — великоформатні, а в прогресивних ігрових моделях зустрічаються екрани і більше. При цьому за характеристиками і можливостями такі пристрої теж досить різноманітні: від «друкарських машинок», розрахованих на навчання і домашні завдання, до висококласних геймерських рішень, мультимедійних комплексів і робочих офісних ноутбуків.

Ультрабуки. Висококласні портативні пристрої з невеликими розмірами (діагональ від 11" до 14") і тонким корпусом (до 21 мм). Відповідно, і важать ультрабуки трохи — багато з них не дотягують і до 1,5 кг. При цьому такі комп'ютери зазвичай оснащують досить потужною начинкою, зокрема прогресивними (і в той же час енергоефективними) і швидкими процесорами типу SSD накопичувачами (див. нижче).

2 в 1 (ноутбук-планшет). Пристрої, здатні працювати як у форматі ноутбука, так і у форматі планшета. Мають розбірну конструкцію: верхню половину, оснащеної сенсорним екраном, можна зняти з клавіатури і використовувати як планшет. А в нижній поло...вині, крім клавіатури і набору роз'ємів, може перебувати також допоміжна батарея і навіть додаткові елементи «начинки» — наприклад, відеокарта, більш потужна, ніж у планшеті. Як би те ні було, пристрою «2 в 1» досить універсальні, однак вони мають невелику діагональ екрану — частіше всього не більше 13,3".

Трансформер 360°. Ще один різновид ноутбуків, здатна перетворюватися на планшет. Однак, на відміну від описаних вище ноутбуків-планшетів, в даному випадку використовується не знімна клавіатура, а поворотний верхній блок, який можна розгорнути на кріпленні в 360° і покласти на клавіатуру екраном догори. Трансформери зазвичай не передбачають зміни ОС, а при роботі в планшетному форматі вони не такі тонкі, як ноутбуки «2 в 1»; з іншого боку, при використанні такого пристрою не доводиться думати, де залишити непотрібну поки клавіатуру.

Нетбук. Різновид портативних комп'ютерів, нагадують зменшені ноутбуки. Вони призначені, насамперед, для виходу в Інтернет і роботи з офісними додатками і мають більш вузький, порівняно з повнорозмірними ноутбуками, функціонал. Умовно до нетбукам можна віднести всі пристрої з діагоналлю екрану до 10" і пристрої з екранами від 11" до 12", оснащені енергозберігаючими процесорами зразок Intel Atom.

Діагональ екрана

Розмір дисплея ноутбука по діагоналі.

Чим більший екран, тим зручніше ноутбук для перегляду кіно у високому роздільній здатності, сучасних ігор, роботи з великоформатними графічними матеріалами і т. п. Великі екрани особливо важливі для мультимедійних і ігрових моделей. З іншого боку, діагональ дисплея безпосередньо позначається на габаритах і вартості всього пристрою. Так що якщо ключове значення має зручність у перенесенні — має сенс звернути увагу на порівняно невеликі рішення; тим більше, що більшість сучасних лептопів мають відеовиходи начебто HDMI або DisplayPort і допускають підключення великоформатних зовнішніх моніторів.

У світлі всього цього фактичним максимумом для ноутбуків у наш час є 17" (17,3"); більш великі пристрою (18") практично вийшли з ужитку. Стандартним варіантом для ноутбуків загального призначення є 15" (15,6"), рідше 16", діагональ в 13" (13,3") або 14" вважається невеликий за мірками такої техніки. А екрани менших розмірів можна зустріти в основному в компактних специфічних різновидах лептопів — ультрабуках, 2 в 1, трансформерах, нетбуках; серед таких пристроїв є рішення на 12", 11" і навіть 10 і менше.

Тип матриці

TN+film. Найстаріша, проста і недорога із застосовуваних у наш час технологій. Деякий час тому була найбільш популярною, однак поступово витісняється більш сучасними стандартами, насамперед IPS. З переваг TN-Film, крім доступності, можна відзначити невелике час відгуку. А ось загальна якість зображення можна описати як середнє: воно цілком підходить для нескладних завдань на зразок роботи з документами, веб-серфінгу і більшості ігор, однак для професійних завдань на зразок дизайну, малювання або редагування фотографій рекомендується використовувати більш прогресивні матриці, з більш якісною передачею кольору.

IPS (In-Plane Switching). Спочатку IPS з'явилася як свого роду противагу TN+film. Ця технологія забезпечує більш широкі кути огляду і набагато більш якісну передачу кольору, що робить її придатною для роботи з графікою — дизайну, креслення і т. п. Головними недоліками оригінальної IPS є досить висока вартість (але в якості альтернативи є *VA матриця), а також значне, в порівнянні з TN+film, час відгуку. З іншого боку, останнім часом використовується цілий ряд модифікацій оригінальної IPS, покликаних усунути ті чи інші недоліки при збереженні переваг.

OLED / AMOLED. Матриці на основі органічних світлодіодів. Ключовою особливістю...подібних екранів є те, що в них кожен піксель сам по собі є джерелом світла (на відміну від класичних РК-екранів, де плівка, що формує зображення, доповнено окремо виконаної підсвічуванням). Це дає цілий ряд переваг: відмінну яскравість, контрастність і перенесення кольорів, насичений чорний колір, максимально широкі кути огляду і невелику товщину самих екранів. З іншого боку, OLED-матриці відрізняються досить високим енергоспоживанням (що особливо критично для ноутбуків), а по мірі зносу вони схильні до нерівномірного вигорання (чим частіше і яскравіше світиться піксель, тим швидше він втрачає свої властивості). Та й коштують подібні екрани помітно дорожче тих же IPS. А матриця AMOLED є наступним етапом розвитку технології і має поліпшені показники кольору і енергоспоживання.

— *VA. Різні модифікації матриць типу «Vertical Alignment»: MVA, PVA, Super PVA, ASVA т. п. Відмінності між цими технологіями полягають переважно у назві і фірмі-виробнику. Спочатку матриці цього типу були розроблені як компромісний варіант між IPS (високоякісною, але дорогий і повільної) і TN-film (швидкої, недорогий, але скромною за якістю зображення). У підсумку екрани *VA вийшли більш доступними, ніж IPS, і більш прогресивними, ніж TN-film — вони мають непогану передачу кольору, глибокий чорний колір і великі кути огляду. Водночас варто відзначити, що колірний баланс зображення на такому дисплеї дещо змінюється при зміні кута огляду. Це ускладнює застосування матриць *VA при професійній роботі з кольором. Загалом даний варіант розрахований в основному на тих, кому не потрібно ідеальної точності передачі кольору і в той же час хочеться бачити яскраве і барвисте зображення.

PLS. Тип матриці, розроблений як альтернатива описаним вище IPS і, за деякими даними, є однією з її модифікацій. Такі матриці також характеризуються високою якістю передачі кольору і хорошою яскравістю; крім того, з переваг PLSможно відзначити хорошу придатність для високого роздільної здатності екранів (завдяки високій щільності пікселів), а також меншу вартість, ніж у більшості модифікацій IPS, і низьке енергоспоживання. Водночас швидкість відгуку у таких екранів не дуже висока.

— LTPS. Прогресивна різновид TFT-матриць, створена на основі так званого. низькотемпературного полікристалічного кремнію. Такі матриці мають високу якість передачі кольору, до того ж добре підходять для екранів з високою щільністю пікселів — іншими словами, на їх основі можна створювати невеликі дисплеї з дуже високою роздільною здатністю. Ще одна перевага полягає в тому, що частина керуючої електроніки можна вбудувати прямо в матрицю, зменшивши загальну товщину екрану. З іншого боку, матриці LTPS складні у виробництві і дороги, а тому зустрічаються в основному в ноутбуках преміумкласу.

— IGZO. Технологія побудови РК-дисплеїв, використовує напівпровідниковий матеріал на основі оксиду індію, галію, цинку (на відміну від більш традиційних варіантів, заснованих на аморфному кремнії). Подібна технологія забезпечує малий час відгуку, низьке енергоспоживання і дуже високу якість передачі кольору; крім того, вона дозволяє досягати високої щільності пікселів, завдяки чому добре підходить для екранів надвисокої роздільної здатності. Втім, поки що подібні дисплеї в ноутбуках зустрічаються вкрай рідко. Це пояснюється як високою вартістю, так і тим, що у виробництві матриць IGZO використовуються досить рідкісні метали, що ускладнює великомасштабне виробництво.

Покриття екрана

Глянцеве. Застосовується в основному в ноутбуках розважальної спрямованості. Вважається, що глянсове покриття покращує якість зображення, підвищує яскравість і контрастність. Недоліками глянцю є маркість і схильність до відблисків при яскравому зовнішньому освітленні.

Матове. Матове покриття екрану найчастіше мають ноутбуки бізнес-сегменту. При середніх показниках якості зображення, яскравості, контрастності і кольору таке покриття має одну незаперечну перевагу — на ньому практично відсутні відблиски від зовнішнього освітлення.

Глянсове (антивідблискове). Таке покриття застосовується для усунення головного недоліку глянцевих екранів — утворення відблисків від яскравого зовнішнього освітлення. При цьому зберігаються всі переваги глянцю, як-от якісна кольоропередача, висока яскравість і контрастність.

Роздільна здатність дисплея

Розмір дисплея ноутбука в пікселях по горизонталі і вертикалі. Чим вище роздільна здатність дисплея — тим більш чітке, деталізоване зображення він здатний відтворити. Висока роздільна здатність особливо важливо для дисплеїв з великою діагоналлю, однак чим вище роздільна здатність, тим могутніше повинен бути відеокарта.

Мінімальним значенням для звичайного ноутбука (див. «Тип») на сьогоднішній день вважається 1366х768 — це роздільна здатність дозволяє повноцінно відтворювати контент стандарту 720p, воно характерне для моделей початкового і середнього рівня. Найбільш поширеним є Full HD роздільна здатність, має розмір кадру — 1920х1080. У найбільш прогресивних моделях (зокрема, ігрових) можуть використовуватися і 4K-екрани роздільною здатністю 3840х2160. А от значення нижче 1366х768 характерні в основному для компактної техніки (нетбуків, «гібридів» тощо), а також найбільш недорогих і застарілих лептопів.

Час відгуку

Час, що витрачається кожною окремою точкою на екрані ноутбука на переключення з одного стану в інший. Чим менше час відгуку, тим швидше матриця реагує на керуючий сигнал, тим менше затримка і тим краще буде якість зображення в динамічних сценах.

Звертати увагу на цей параметр варто в ігрових ноутбуках, коли він купується для динамічних ігор і іншого використання, пов'язаного з швидким рухом на екрані.

Частота зміни кадрів

Частота зміни кадрів, підтримувана екраном ноутбука. Фактично мова в даному випадку йде про максимальній частоті; реальна швидкість зміни кадрів може бути і нижче цього значення, в залежності від відображуваного контенту — але не вище.

В теорії чим вище частота кадрів — тим плавніше буде виглядати рух на екрані, тим менше будуть змазуватися рухомі об'єкти. На практиці ситуація така, що навіть у порівняно скромних сучасних ноутбуках встановлюються матриці на 60 Гц — цього цілком достатньо для людського ока, оскільки подальше підвищення швидкості не дає помітного поліпшення видимої «картинки». Тим не менш, у висококласних геймерських і мультимедійних моделях, розрахованих на вимогливих користувачів, зустрічаються і більш високі значення — 120 Гц, 144 Гц і навіть вище, а саме 240 Гц і 300 Гц.

Яскравість

Яскравість екрану ноутбука, якщо точніше — максимальна яскравість (т. к. фактичну інтенсивність підсвічування можна і знизити).

Ноутбуки з високою яскравістю екрана більш ефективні при інтенсивному зовнішньому освітленні; зображення на них навряд чи виявиться тьмяним і погано видно.Тут актуально правило «чим більше — тим краще»: чим більше кд/м2 зазначено в характеристиках, тим більше доступний запас по яскравості. Якщо ж говорити про конкретні цифри, то для роботи при штучному освітленні бажано мати екран хоча б 200 – 220 кд/м2; а для комфортного використання під сонячним світлом знадобиться не менше 300 кд/м2.

Контрастність

У разі ноутбуків в даному пункті прийнято вказувати статичну контрастність екрану. Це співвідношення між самим світлим білим і самим темним чорним кольором, які здатний одночасно відображати дисплей; іншими словами — контраст, що досягається в межах одного кадру, на постійній яскравості (на відміну від динамічної контрастності, яка досягається за рахунок зміни яскравості підсвічування).

Чим вище контрастність — тим вище якість передачі кольору, яку можна досягти на даному екрані, тим вище кількість відтінків, що може бачити користувач і тим менша ймовірність, що на дуже темних чи світлих ділянках «загубляться» деталі зображення. Втім, у більшості ноутбучних екранів даний показник порівняно невисокий — передбачається, що для задач, що вимагають високої контрастності, краще буде підключити зовнішній екран (монітор або телевізор).

Колірне охоплення (Rec. 709 / sRGB)

Охват матриці ноутбука по колірній моделі Rec.709 або за sRGB.

Охват описує діапазон кольорів, що може відображатися на екрані. Він вказується у відсотках, однак не щодо всього різноманіття видимих кольорів, а щодо умовного простору (колірної моделі). Це пов'язано з тим, що жоден сучасний екран не здатний відобразити всі видимі людиною кольору. Тим не менш, чим більше колірне охоплення — тим ширше можливості екрана, тим якісніше виходить його перенесення кольорів.

Конкретно ж sRGB і Rec.709 є найпопулярнішими з сучасних колірних моделей; вони мають один і той самий діапазон і розрізняються лише сферою застосування (sRGB використовують в комп'ютерах, Rec. 709 — в HD-телебачення). Тому чим ближче охват до 100 % — тим точніше кольори на екрані будуть відповідати тим квітам, які спочатку були задумані творцем фільму, ігри і т. п. В той самий час варто враховувати, що така точність не особливо потрібна в повсякденному застосуванні — вона критична лише при професійній роботі з кольором; і навіть у таких випадках буває зручніше придбати до ноутбука окремий монітор з широким колірним охопленням, а не шукати лептоп з високоякісної (і, відповідно, дорогий) матрицею.

Колірне охоплення (Adobe RGB)

Охват матриці ноутбука по колірній моделі Adobe RGB.

Охват описує діапазон кольорів, що може відображатися на екрані. Він вказується у відсотках, однак не щодо всього різноманіття видимих кольорів, а щодо умовного простору (колірної моделі). Це пов'язано з тим, що жоден сучасний екран не здатний відобразити всі видимі людиною кольору. Тим не менш, чим більше колірне охоплення — тим ширше можливості екрана, тим якісніше виходить його перенесення кольорів.

Колірна модель Adobe RGB була спочатку розроблена для застосування в пресі; охоплюваний нею діапазон кольорів відповідає можливостям професійного поліграфічного обладнання. Тому в теорії велике охоплення по цій моделі буде корисний тим, хто займається дизайном і версткою висококласної друкованої продукції. На практиці екрани ноутбуків мають досить скромні показники Adobe RGB які переважно не перевищують 74 %. Також можна зустріти пристрої з значеннями і 100 %, однак ціна на такі ноутбуки буде досить високою. У більшості випадків для професійної роботи з друкованою продукцією , швидше за все, доведеться придбати окремий монітор — саме в моніторах охоплення Adobe RGB може досягати 100 % і більше.

Колірне охоплення (NTSC)

Охват матриці ноутбука по колірній моделі NTSC.

Охват описує діапазон кольорів, що може відображатися на екрані. Він вказується у відсотках, однак не щодо всього різноманіття видимих кольорів, а щодо умовного простору (колірної моделі). Це пов'язано з тим, що жоден сучасний екран не здатний відобразити всі видимі людиною кольору. Тим не менш, чим більше колірне охоплення — тим ширше можливості екрана, тим якісніше виходить його перенесення кольорів.

Конкретно ж NTSC являє собою одну з перших кольорових моделей, створених ще в 1953 році для кольорового телебачення. Вона не застосовується при виробництві сучасних РК-матриць, однак використовується для їх опису та порівняння. NTSC охоплює більший діапазон кольорів, ніж стандартно застосовувана в комп'ютерній техніці sRGB; тому навіть невелике число відсотків у цьому разі відповідає досить широкому охопленню. Наприклад, значення в 72% і більше NTSC вже вважається хорошим показником для використання в дизайні і графіку. В той же час одні і ті ж цифри по NTSC у різних екранах можуть відповідати різним показникам по sRGB; так що якщо точна передача кольору є для вас вирішальною — ці подробиці варто уточнити перед покупкою.

Також відзначимо, що загалом екрани ноутбуків помітно поступаються можливостям окремих моніторів; так що для професійної роботи з кольором розумніше буває придбати окремий монітор, а не гнатися за якістю матриці в самому лептопі.

Колірне охоплення (DCI P3)

Охват матриці ноутбука по колірній моделі DCI P3.

Охват описує діапазон кольорів, що може відображатися на екрані. Він вказується у відсотках, однак не щодо всього різноманіття видимих кольорів, а щодо умовного простору (колірної моделі). Це пов'язано з тим, що жоден сучасний екран не здатний відобразити всі видимі людиною кольору. Тим не менш, чим більше колірне охоплення — тим ширше можливості екрана, тим якісніше виходить його перенесення кольорів.

DCI P3 являє собою прогресивну колірну модель, яка застосовується в основному в цифрових кінотеатрах. Вона помітно ширше стандартної sRGB, завдяки чому дає більш якісні та достовірні кольору. В той же час реально оцінювати екран даної моделі необхідно лише в тому випадку, якщо його планується використовувати для професійного кіновиробництва, а ноутбуки самі по собі для цього практично не підходять. Переважно матриці в лептопах мають дуже скромний охоплення по DCI P3, і без зовнішнього монітора при такому застосуванні не обійтися. Так що можна сказати, що ця інформація вказується в характеристиках в основному в цілях реклами — як ілюстрація можливостей матриці.

сертификація Pantone

Ця особливість означає, що екран ноутбука отримав сертифікат «Pantone Validated».

Pantone — це професійна колірна система, створена за однойменною компанією і широко застосовується в дизайні і поліграфії. Одна з базових ідей Pantone полягає в тому, щоб кожен колір залишався незмінним на усіх етапах роботи — від узгодження загальної ідеї до друку/випуску кінцевого продукту; для цього всім охопленим системою відтінкам присвоюються кодові найменування, які використовуються в роботі. У разі ноутбуків сертифікація Pantone означає, що при роботі з матеріалами та програмними інструментами, які використовують дану схему, кольори на екрані будуть максимально точно відповідати фактичним відтінків Pantone.

Підкреслимо, що про ідеальний відповідно промови не йде (РК-матриці фізично не здатні адекватно відобразити деякі відтінки); крім того, екрани з такою сертифікацією можуть мати різне колірне охоплення — як у відсотках, так і по використовуваних для позначення систем (sRGB, Adobe RGB, DCI P3 — див. вище). Однак навіть якщо колір знаходиться за межами можливостей екрану — він буде відображатися настільки точно, наскільки це взагалі можливо. Тому для професійних завдань, пов'язаних з інтенсивним використанням Pantone, варто вибирати саме монітори з офіційною сертифікацією; як приклад подібних завдань можна назвати друк іміджевої поліграфії.

сертификація CalMAN

Наявність у дисплея ноутбука сертифіката «СalMAN Verified». Такий сертифікат видається високоякісним екранів після перевірки і калібрування з використанням CalMAN — професійного набору програмних інструментів для роботи з кольором і регулювання кольору матриць. Точність цих інструментів така, що ними користуються навіть голлівудські кінематографісти; а у разі ноутбуків сертифікація CalMAN є додатковою ознакою високої якості — вона означає, що кольори на такому екрані будуть відображатися максимально достовірно. Подібні моделі призначаються для професіоналів, що працюють з кольором, а також для цінителів високоякісного відеоконтенту.

Підтримка HDR

Ця технологія призначена для розширення діапазону яскравості, який відтворює екран ноутбука; простіше кажучи, HDR-модель буде краще відображати яскравіший білий і темніший чорний, аніж «звичайний» телевізор. На практиці це означає значне поліпшення якості передачі кольору. З одного боку, HDR забезпечує дуже «живе» зображення, близьке до того, що бачить людське око, з великою кількістю відтінків і тонів, які звичайний екран передати не здатний; з іншого боку, ця технологія дає змогу добиватися дуже яскравих і соковитих кольорів.

Варто враховувати, що для повноцінного використання цієї функції необхідний не тільки ноутбук із HDR, але й контент (фільми, телемовлення тощо), першопочатково «заточений» під HDR. Також відзначимо, що існує декілька різних технологій HDR, не сумісних одна з одною.

— HDR10. Історично перший із споживчих HDR-форматів, менш досконалий, ніж описані нижче варіанти, однак широко розповсюджений. Зокрема, HDR10 підтримують практично всі стримінгові сервіси, які взагалі надають HDR-контент, також він є загальноприйнятим для дисків Blu-ray. Дає змогу працювати з глибиною кольору 10 біт (звідси й назва). При цьому пристрої цього формату сумісні і з контентом у HDR10+, хоча його якість буде обмежуватися можливостями оригінального HDR10.

— HDR10+. Удосконалена версія HDR10. За тієї ж глибини кольору (10 біт) використовує так звані динамічні метадані, що д...ають змогу передавати інформацію про глибину кольору не тільки для груп із декількох кадрів, але й для окремо взятих кадрів. Завдяки цьому досягається додаткове поліпшення передачі кольору.

— Dolby Vision. Прогресивний стандарт, який використовується, зокрема, у професійному кінематографі. Дає змогу добиватися глибини кольору 12 біт, використовує описані вище динамічні метадані, до того ж дає можливість передавати в одному відеопотоці відразу два варіанти зображення — HDR і звичайне (SDR). При цьому Dolby Vision базується на тій же технології, що й HDR10, тому в сучасній відеотехніці цей формат зазвичай поєднується з HDR10 або HDR10+.

Сертифікат VESA HDR

Підтримка екраном ноутбука технології HDR.

HDR забезпечує розширення динамічного діапазону яскравості. На практиці це означає, що екран з цією функцією здатний відтворювати більш яскравий білий і темний чорним, ніж звичайний. Це помітно поліпшує якість передачі кольору, роблячи кольори більш насиченими і водночас достовірними. Крім того, на HDR-екранах чітко видно деталі на дуже темних і дуже світлих ділянках зображення, тоді як на звичайних дисплеях вони часто губляться.

В характеристиках ноутбука може зазначатися відповідність певному стандарту DisplayHDR. Цей стандарт враховує цілий набір факторів і непогано характеризує загальний рівень екрану: DisplayHDR 400 відповідає порівняно скромного рівня, DisplayHDR 600 — середньому, DisplayHDR 1000 — прогресивному.

Варто враховувати, що для повноцінного використання HDR необхідний не тільки відповідний екран, але і контент (ігри, фільми тощо), спочатку створені із застосуванням цієї технології.

Підтримка NVIDIA G-Sync

Підтримка ноутбуком технології NVIDIA G-Sync.

Дана функція зустрічається тільки в моделях, оснащених дискретними відеокартами NVIDIA. Використовується вона для того, щоб узгодити між собою частоту кадрів екрану і частоту кадрів вступника на нього сигналу — так, щоб ці частоти збігалися. Це дозволяє уникнути спалахів, тремтіння і інших дефектів зображення, які можуть виникнути через розсинхронізації. Дана функція особливо корисна для ігор, де частота кадрів відеосигналу може «плавати» залежно від навантаження на графічне ядро; власне, більшість ноутбуків з G-Sync відносяться саме до геймерським.

Аналогічне рішення для відеокарт AMD носить назву FreeSync.

Підтримка AMD FreeSync

Підтримка ноутбуком технології AMD Freesync.

Дана функція зустрічається тільки в моделях, оснащених дискретними відеокартами AMD. Використовується вона для того, щоб узгодити між собою частоту кадрів екрану і частоту кадрів вступника на нього сигналу — так, щоб ці частоти збігалися. Це дозволяє уникнути спалахів, тремтіння і інших дефектів зображення, які можуть виникнути через розсинхронізації. Дана функція особливо корисна для ігор, де частота кадрів відеосигналу може «плавати» залежно від навантаження на графічне ядро; власне, більшість ноутбуків з FreeSync відносяться саме до геймерським.

У відеокартах NVIDIA застосовується аналогічна технологія під назвою G-Sync.

Сенсор відстеження очей Tobii

Сенсор, який відстежує рухи очей (а іноді — й голови) користувача. Складається із спеціальної камери і системи невидимого інфрачервоного підсвічування. Завдяки цьому користувач може віддавати ноутбука команди за рахунок руху очей та голови, а от конкретні можливості такого управління можуть бути різними, залежно від моделі та програмного забезпечення лептопа. Втім, зустрічається дана функція в основному в геймерських моделях і використовується переважно в іграх: наприклад, до рухів очей і голови можна прив'язати управління камерою або прицілом на екрані.

Варто сказати, що сенсор Tobii є досить специфічним обладнанням, та й коштує недешево — а тому зустрічається рідко.

Датчик освітлення

Датчик, що відслідковує інтенсивність зовнішнього освітлення при роботі з ноутбуком. Зазвичай в лаптоп з датчиком освітлення передбачена можливість автоматичної зміни яскравості підсвічування дисплея — так, в затемненому приміщенні яскравість знижується, що дозволяє економити заряд батареї і знижує стомлюваність очей (завдяки меншій контрастом з темним оточенням), на яскравому світлу — підвищується, що забезпечує гарну видимість навіть при сонячному світлі.

Зазначимо, що у багатьох сучасних ноутбуках в якості датчика освітлення може використовуватися веб-камера (див. нижче). Однак ця можливість залежить від встановленого, тому для таких моделей датчик освітлення не вказується.

Сенсорний

Дисплей з сенсором, який розпізнає дотики — на зразок тих, що застосовуються в сучасних планшетах. Сенсорний екран помітно розширює можливості по управлінню ноутбуком: в деяких ситуаціях — наприклад, під час перегляду карт — найзручніше управляти пристроєм саме за рахунок дотиків до дисплея.

Зазначимо, що сенсорними екранами за визначенням оснащуються все трансформери і моделі «2-в-1» (див. «Тип»), а от у більш традиційних ноутбуках дана функція зустрічається вкрай рідко — в таких пристроях звичайно зручніше використовувати клавіатуру і мишу.

Скло Gorilla Glass

Наявність скла Gorilla Glass в конструкції дисплея ноутбука, також в даному пункті може уточнюватися конкретна версія такого матеріалу.

Під маркою Gorilla Glass випускається особливе загартоване скло, яке при невеликій товщині має відмінні характеристики міцності, прозорості і стійкості до подряпин. Загалом таке покриття є більш прогресивним, ніж більш традиційні матеріали, що застосовуються в ноутбуках (такі, як матовий або глянсовий пластик), однак і коштує дорожче; тому воно зустрічається в основному у достатньо дорогих моделях з висококласними дисплеями, у тому числі сенсорними.

Що стосується різних версій такого покриття, то вони розрізняються як по захисним властивостям, так і по ряду інших характеристик. Ось основні варіанти, актуальні на сьогодні:

— Gorilla Glass v3. Найбільш стара з актуальних на сьогодні версій — випущена в 2013 році. Тим не менш, навіть таке покриття помітно перевершує традиційне скло (не кажучи вже про пластик) щодо прозорості і стійкості до подряпин.

— Gorilla Glass NBT. Ровесниця описаної вище версії v3, випущена ще в 2013 році. Основною особливістю є те, що покриття NBT спочатку розроблялася саме для ноутбуків з сенсорними екранами (тоді як v3 створювалася в основному з прицілом на смартфони). Виробником заявлена, зокрема, у 8 – 10 разів більша стійкість до подряпин, ніж у звичайного скла (включаючи збереження міцності при появі подряпин і знижену видимість таких ушкоджен...ь), а також ударостійкість і низька чутливість до появи відбитків пальців. Втім, даних про принципових відмінностей такого скла від звичайного v3 немає.

— Gorilla Glass v4. Версія, що вийшла в 2014 році. Ключовою особливістю стало те, що при розробці цього покриття основну увагу було приділено стійкості до ударів (тоді як попередні покоління робили наголос в основному на опір подряпин). У результаті скло вийшло вдвічі міцніше, ніж у версії 3, притому що його товщина становила всього 0,4 мм.

— Gorilla Glass v5. Удосконалення «горили», випущене в 2016 році і спрямоване на подальше підвищення стійкості до ударів. Згідно з даними розробників, скло версії v5 вийшло в 1,8 рази міцніше попередника, воно залишалося цілим у 80 % падінь з висоти до 1,6 м «обличчям вниз» на шорстку поверхню.

— Gorilla Glass v6. Версія, представлена в 2018 році. Для цього покриття заявлено підвищення міцності в 2 рази в порівнянні з попередниками, а також здатність переносити багатократні падіння на тверду поверхню (при випробуваннях скло v6 успішно переніс 15 падінь з висоти 1 м).

— Gorilla Glass DX. Версія, спочатку створена для смартгодинників і інших компактних гаджетів; серед ноутбуків зустрічається вкрай рідко — в окремих моделях типу «2 в 1». Була представлена в 2018 році разом з Gorilla Glass v6. З ключових поліпшень у даній версії заявлені, зокрема, підвищені антирефлексивні властивості і збільшення рівня контрастності видимого зображення на 50%; останнє, крім того, дозволяє знизити фактичну яскравість і, відповідно, енергоспоживання екранів без шкоди для якості зображення.

Поворотний екран

Під поворотним екраном мається на увазі дисплей, здатний не тільки відкриватися, але і повертатися навколо вертикальної (у відкритому стані) осі. Зазвичай, такі екрани робляться сенсорними і здатні, розвернувшись на 180°, укладатися зверху на клавіатуру. Дана функція за визначенням зустрічається тільки в трансформерах (див. «Тип»), хоча в подібних пристроях можуть застосовуватися й інші варіанти конструкції (наприклад, розкриття екрану на 360°). А ось більш традиційні лептопи поворотними екранами не оснащуються — технічно це можливо, однак не виправдано.

Тонкі рамки

Ноутбуки, в яких рамка навколо екрана має невелику ширину, завдяки чому екран займає практично всю верхню половину пристрою. Тонкі рамки можуть бути практично не помітні для користувача; вважається, що це покращує враження від картинки, проте цей момент залежить від особистих переваг. А ось на що дана особливість однозначно впливає — так це на компактність: розміри у такого ноутбука в довжину і ширину будуть дещо меншими, ніж у моделі з тією ж діагоналлю, але без тонкої рамки.

Серія

AMD Athlon. Серія чипів середнього рівня, яку випущено в 2018 році на основі мікроархітектури Zen+ із можливістю регулювання тактової частоти в залежності від навантаження на процесор. Володіє також багатопотоковістю SMT.

AMD Ryzen 3. Найдешевша серія чипів AMD у сімействі Ryzen (Ryzen 3, Ryzen 5, Ryzen 7 і Ryzen 9), які використовують мікроархітектуру Zen. За загальною будовою Ryzen 3 (2200U, 2300U, 3200U, 3300U, 4300U) аналогічні до старших побратимів, проте в них деактивована половина обчислювальних ядер. Але все одно є досить прогресивною і застосовується навіть в ультрабуках.

— Ryzen 5. Друга за послідовністю серія на архітектурі Zen — більш доступна альтернатива чипам Ryzen 7 (2700U, 3700U, 3750H, 4700U, 4800H). Чипи Ryzen 5 (2500U, 3500U, 3550H, 4500U, <...a href="/ua/list/298/pr-40766/">4600U, 4600H) мають дещо скромніші робочі характеристики (зокрема, меншу тактову частоту і, у деяких моделях, об'єм кеша L3). В усьому іншому вони повністю аналогічні до Ryzen 7 і також позиціонуються як високопродуктивні чипи для ігрових і робочих станцій. Детальніше див. «Ryzen 7» нижче.

— Ryzen 7. Перша серія процесорів від AMD, яка побудована на мікроархітектурі Zen. Була представлена в березні 2017 року. Загалом чипи Ryzen (усіх серій) просуваються як висококласні рішення для геймерів, розробників, графічних дизайнерів і відеоредакторів. Однією з головних відмінностей Zen від попередніх мікроархітектур стало використання одночасної багатопотоковості, унаслідок чого було значно збільшено кількість операцій за такт при тій же тактовій частоті. Крім цього, кожне ядро отримало власний блок обчислень із плавальною точкою, збільшилася швидкість роботи кеш-пам'яті першого рівня, а об'єм кеша L3 в чипах Ryzen 7 штатно складає 16 МБ.

— Atom. Процесори, які спеціально розроблені Intel для мобільних пристроїв (аж до смартфонів). Застосовуються переважно в ультракомпактних лептопах.

— Core M. Процесори, які створені з розрахунку на портативну техніку (зокрема, ультракомпактні ноутбуки) і відрізняються надзвичайно низьким тепловиділенням, що дає змогу застосовувати пасивні системи охолодження. Були представлені в 2014 році як перші серійні чипи на техпроцесі 14 нм.

— Celeron. Найбільш бюджетна серія в сучасній лінійці настільних процесорів від Intel. Тим не менш, останні покоління оснащуються вбудованою графікою.

— Pentium. Бюджетні настільні процесори від Intel, які дещо перевершують за характеристиками Celeron, однак не дотягують до Core i3. Також мають вбудовану графіку. Найбільш популярні чипи — 4415U, N5000 і 4417U

— Core i3. Серія процесорів початкового й середнього рівня, найбільш бюджетна серія в сімействі Core ix; тим не менш, перевершує за характеристиками серії Pentium і Celeron. Чипи (5005U, 6006U, 6100U, 7020U, 7100U, 7130U, 8130U, 8145U) виготовлені на основі двоядерної архітектури, мають кеш третього рівня і вбудований графічний процесор.

— Core i5. Серія процесорів середнього класу як взагалі, так і в сімействі Core ix. Архітектура дво- або чотириядерна, мають кеш третього рівня, багато моделей також оснащені вбудованим графічним чипом.

Core i7. Серія продуктивних процесорів; до появи i9 була найпрогресивнішою в сімействі «Core i». Чипи Core i7 мають не менше 4 ядер, об'ємний кеш третього рівня та вбудовану графіку.

Core i9. Процесори топового рівня, які випущені в 2017 році; найпотужніша лінійка процесорів для ноутбуків споживчого рівня на момент появи, яка витіснила з цієї позиції чипи Core i7. Мають від 6 ядер і об'ємний кеш 3 рівня.

— Intel Xeon. Серія продуктивних процесорів, які призначені насамперед для серверів. Кількість ядер налічує 2, 4 або 6, багато моделей мають кеш третього рівня. Ноутбуки з такими процесорами, зазвичай, потужні моделі, які позиціонуються як мобільні робочі станції.

— Snapdragon. Серія процесорів від компанії Qualcomm, першопочатково призначена для смартфонів, планшетів та інших мобільних гаджетів, виготовляється у форматі SoC (System on Chip). Відповідно, ноутбуки на основі таких процесорів зазвичай відносяться до категорії «2 в 1» або до трансформерів (див. «Тип») і розраховані радше на компактність і хорошу автономність, ніж на високу продуктивність. Серед серій є й такі, які вже відійшли в минуле на фоні популярніших побратимів:

AMD FX. Сімейство колись висококласних продуктивних процесорів від AMD, перша у світі серія, яка представила восьмиядерний процесор для ПК. Утім, є і відносно скромні чотириядерні. Ще одна особливість — рідинне охолодження, яке штатно входить до комплекту постачання деяких моделей: класичного повітряного буває недостатньо з урахуванням високої потужності й відповідного тепловиділення.

— AMD Fusion A4. Усе сімейство процесорів Fusion першопочатково було створено як пристрої з інтегрованою графікою, які об'єднують в одному чипі центральний процесор і відеокарту; такі чипи називають APU — Accelerated Processing Unit. Серії з індексом «A» оснащуються найпотужнішою в сімействі вбудованою графікою, здатною в деяких випадках на рівних конкурувати з недорогими дискретними відеокартами. Чим більша цифра в індексі серії — тим прогресивнішою вона є; A4 (чип A4-9120) — найскромніша серія серед Fusion A.

— AMD Fusion A6. Серія процесорів із лінійки Fusion A, відносно скромна, проте трохи досконаліша, ніж A4. Включає чипи A6-9210, A6-9220, A6-9225 та ін. Про загальні особливості всіх Fusion A див. «AMD Fusion A4» вище.

— AMD Fusion A8. Досить прогресивна серія процесорів Fusion A, середній варіант між порівняно скромними A4 й A6 та висококласними A10 і A12. Про загальні особливості всіх Fusion A див. «AMD Fusion A4» вище.

— AMD Fusion A9. Перехідний варіант між серіями A8 і A10, який охоплює досить потужні чипи A9-9420 і A9-9425. Про загальні особливості всіх Fusion A див. «AMD Fusion A4» вище.

— AMD Fusion A10. Одна з топових серій у лінійці Fusion A. Про загальні особливості цієї лінійки див. «AMD Fusion A4» вище.

— AMD Fusion A12. Топова серія в лінійці APU Fusion A, яка представлена в 2015 році; позиціонується як процесори професійного рівня з розширеними (навіть за мірками APU) можливостями графіки. Про загальні особливості лінійки Fusion A див. «AMD Fusion A4» вище.

— AMD E. Ця серія процесорів належить до APU, як і описані вище Fusion A, однак принципово відрізняється за спеціалізацією: головною сферою застосування E-Series є компактні пристрої. Відповідно, ці процесори характеризуються компактністю, невисоким тепловиділенням і енергоспоживанням, однак їх обчислювальна потужність також невисока.

В одну серію поєднуються процесори, які мають подібне призначення і функціонал — хоча конкретні характеристики можуть відрізнятися, особливо зважаючи на те, що серія може включати чипи різних поколінь. Однак загалом цей параметр досить зручний для оцінки загального рівня процесора.

Модель процесора

Конкретна модель процесора, встановленого в ноутбуці, а точніше — індекс процесора в межах своєї серії (див. вище). Наприклад, для Core i9 це може бути 8950HK, 9880H, 9980HK; для Core i77500U, 7700HQ, 7820HK, 8550U, 8565U, 8650U, 8750H, 8850H, 9750H, 9700K, 10510U, 1065G7; i5 — 5200U, 5350U, 6200U, 7200U, 7300HQ, 7300U, 8210Y, 8250U, 8259U, 8265U, 8300H, 8350U, 8400H, 10210U, 1035G1; i3 — 10110U , 1005G1. Знаючи повну назву процесора (серію та модель), можна знайти докладні дані щодо нього (аж до практичних оглядів) і уточнити його можливості.

Кодова назва

Кодова назва характеризує цілий ряд параметрів CPU. Насамперед це мікроархітектура (тобто загальний спосіб організації внутрішніх елементів мікросхеми) і техпроцес (розмір окремих елементів, чим він менший — тим досконаліше чип). Втім, одну і ту ж мікроархітектуру/техпроцес можуть використовувати чипи з різними кодовими назвами; в таких випадках вони розрізняються за іншими параметрами — загальному позиціонуванню, приналежності до певних серій (див. вище), наявності/відсутності певних специфічних функцій і т. п.

В наш час у процесорах Intel актуальні такі кодові назви: Broadwell, Skylake, Kaby Lake, Kaby Lake G, Kaby Lake R, Coffee Lake (8th Gen), Coffee Lake (9th Gen), Whiskey Lake, Amber Lake Y (8th Gen), Amber Lake Y (10th Gen), Comet Lake і Ice Lake. Для AMD список виглядає так: Stoney Ridge, Bristol Ridge, Zen Raven, Zen+ Pinnacle, Zen+ Picasso і Zen2 Renoir.... Докладні дані по різних кодовою назвою можна знайти в спеціальних джерелах.

Кількість ядер

Кількість ядер процесора ноутбука.

Ядро є частиною процесора, яка розрахована на обробку одного потоку команд (а іноді — і більше, для таких моделей див. «Кількість потоків»). Теоретично більша кількість ядер означає більш досконалий CPU із вищою обчислювальною потужністю. Однак на практиці ситуація дещо складніша, оскільки фактичні можливості процесора залежать від безлічі інших чинників: архітектури, тактової частоти, кеша, підтримки спеціальних інструкцій тощо. Особливо це актуально для дво- і чотириядерних чипів: для них цілком нормальною є ситуація, коли чотириядерний CPU мобільного призначення (наприклад, Intel Atom, див. «Серія процесора») помітно поступається за можливостями двоядерному десктопному рішенню (на зразок Core i3 або i5, які прийнято використовувати в оптимальних ноутбуках для будь-яких завдань). Так що при оцінці таких процесорів варто дивитися не на кількість ядер, а на загальний набір характеристик і позиціонування. А ось наявність шести чи восьми ядер практично однозначно є ознакою потужного висококласного CPU; подібні рішення характерні для топових ноутбуків геймерського й професійного призначення.

Кількість потоків

Кількість потоків, підтримуване процесором ноутбука.

Потоком називають послідовність команд, що виконується процесором. Спочатку кожне ядро процесора було розраховане на одну таку послідовність та кількість потоків була рівною кількістю ядер. Проте в сучасних CPU все частіше застосовуються технології багатопотоковості, що дозволяють завантажити кожне ядро відразу двома послідовностями команд. Такі технології у різних виробників мають різні назви, проте принцип їхньої роботи однаковий: під час неминучих пауз у виконанні одного з потоків ядро не простоює, а працює з іншою послідовністю. Відповідно, загальна кількість потоків у таких процесорів вдвічі більше кількості ядер; подібна схема роботи помітно підвищує продуктивність (хоча, природно, позначається і на вартості).

Частота процесора

Тактова частота процесора, встановленого в ноутбуці (для багатоядерних процесорів — частота кожного ядра).

Теоретично більш висока тактова частота позитивно впливає на продуктивність, оскільки дозволяє процесору здійснювати більше операцій за одиницю часу. Однак на практиці можливості CPU залежать від цілого ряду інших характеристик — насамперед від серії, до якої він належить (див. вище). Буває навіть так, що з двох чипів більш продуктивним в загальному підсумку виявляється більш «повільний». З урахуванням цього, порівнювати по тактовій частоті має сенс тільки процесори однієї серії, а в ідеалі — ще й одного покоління; а ноутбук загалом варто оцінювати за комплексним характеристиками системи, а також за результатами тестів (див. нижче).

Частота TurboBoost / TurboCore

Тактова частота процесора, що досягається в режимі «розгону» TurboBoost або TurboCore.

Технології Turbo Boost і Turbo Core використовуються різними виробниками (Intel і AMD відповідно), однак принцип дії у них один: розподіл навантаження з більш завантажених ядер процесора на менш завантажені для поліпшення продуктивності. Режим «розгону» характеризується підвищеною тактовою частотою, вона і вказується в даному випадку.

Детальніше про тактовій частоті загалом див. відповідний пункт вище.

Об'єм кеш пам'яті 2-го рівня

Об'єм кеш-пам'яті 2 рівня (L2), передбаченого в процесорі ноутбука.

Кеш представляє собою власний буфер процесора, в якому при роботі зберігаються найбільше часто використовувані дані з оперативної пам'яті. Це прискорює доступ до них і позитивно позначається на швидкодії системи. Кеш поділяється на кілька рівнів; чим більше об'єм кожного рівня — тим більше даних може зберігатися для швидкого доступу і тим вище швидкодія (при інших рівних). Конкретно ж кеш L2 займає проміжне положення між маленькими і швидким кешем першого рівня L1 і об'ємним, але відносно повільним L3. Його місткість може досягати 12 МБ; втім, в ноутбучних процесорах вона найчастіше помітно скромніше — близько 2 – 4 МБ.

Об'єм кеш пам'яті 3-го рівня

Об'єм кеш-пам'яті 3 рівня (L3), передбаченого в процесорі ноутбука.

Кеш представляє собою власний буфер процесора, в якому при роботі зберігаються найбільше часто використовувані дані з оперативної пам'яті. Це прискорює доступ до них і позитивно позначається на швидкодії системи. Кеш поділяється на кілька рівнів; чим більше об'єм кожного рівня — тим більше даних може зберігатися для швидкого доступу і тим вище швидкодія (при інших рівних). Кеш 3 рівня має найменшу продуктивність і найбільший об'єм — в ноутбучних процесорах він може досягати 16 МБ.

Тест 3DMark06

Результат, показаний процесором ноутбука в тесті 3DMark06.

Цей тест орієнтований насамперед на перевірку продуктивності в іграх, зокрема, здатності процесора обробляти прогресивну графіку і елементи штучного інтелекту. Високі результати 3DMark06 особливо важливі для ігрових ноутбуків.

Тест Passmark CPU Mark

Результат, показаний процесором ноутбука в тесті Passmark CPU Mark.

Passmark CPU Mark — комплексний тест, більш докладний і достовірний, ніж популярний 3DMark06 (див. вище). Він перевіряє не тільки ігрові можливості CPU, але і його продуктивність в інших режимах, на підставі чого і виводить загальний бал; з цього балу можна досить достовірно оцінити процесор загалом.

Тест SuperPI 1M

Результат, показаний процесором ноутбука в тесті SuperPI 1M.

Суть цього тесту полягає в обчисленні числа «пі» до мільйонного знака після коми. Час, витрачений на обчислення, і є остаточним результатом. Відповідно, чим потужніший процесор — тим меншим буде число в результаті (цим SuperPI 1M принципово відрізняється від багатьох інших тестів).

Об'єм оперативної пам'яті

Об'єм оперативної пам'яті (ОЗП або RAM), фактично встановленої в ноутбуці.

Об'єм ОЗП є одним з найважливіших показників, що характеризують загальну продуктивність системи. Чим більше оперативної пам'яті встановлено в ноутбуці — тим краще він буде справлятися з «важкими» ресурсоємними програмами, і тим більше завдань можуть виконуватися на ньому одночасно без «гальм» і збоїв. Крім того, цей параметр визначає можливості по установці на ноутбук операційної системи: наприклад, 32-бітової версії Windows 10 вистачає 1 ГБ для 64-бітної знадобиться вже не менше 2 ГБ, а для комфортної роботи із цією ОС бажано мати не менше 4 ГБ. 8 ГБ в наш час «з головою вистачає» для побутового використання і більшості ігор, проте в прогресивних геймерських і професійних лептопах зустрічаються і великі об'єми — 64 ГБ і навіть більше.

Відзначимо, що багато моделей ноутбуків дозволяють збільшити наявну кількість RAM; докладніше див. «Максимально встановлюється об'єм».

Допустимий максимальний об'єм

Максимальна кількість оперативної пам'яті, який можна встановити на ноутбук. Залежить, зокрема, від типу використовуваних модулів пам'яті, а також від кількості слотів під них. Звертати увагу на цей параметр має сенс перш за все в тому випадку, якщо ноутбук купується з розрахунком на апгрейд RAM і обсяг фактично встановленої пам'яті в ньому помітно менше максимально доступного.

У самих скромних сучасних ноутбуках максимально встановлюється об'єм не перевищує 12 ГБ, в найбільш прогресивних він може складати 64 ГБ і навіть більше. Найпопулярніші проміжні варіанти включають 16 ГБ і 32 ГБ, рідше зустрічається показник в 20 – 24 ГБ.

Тип пам’яті

Тип оперативної пам'яті, використовуваної в ноутбуці. Від цього параметра залежить як загальний рівень «оперативки», так і можливості її апгрейду або заміні: різні типи RAM не є взаємозамінними.

— DDR 2 (Double Data Rate 2 SDRAM). Друге покоління оперативної пам'яті з т. зв. подвійною передачею даних. Оригінальна DDR здійснювала дві передачі даних за один такт; DDR 2 здатна здійснювати чотири. На сьогоднішній день вважається застарілим, використовується в ноутбуках ранніх моделей, більшість з яких зняті з виробництва.

DDR3. Третє покоління оперативної пам'яті з подвійною передачею даних. В порівнянні з DDR 2 має більш високу швидкість роботи і менше енергоспоживання. Застосовується в більшості сучасних ноутбуків.

DDR3L. Модифікація пам'яті DDR3, що підтримує роботу на зниженій напрузі — В 1,35 замість 1,5 В (Low Voltage — звідси і індекс L). Знижена напруга дозволяє поліпшити продуктивність. Дані модулі сумісні з класичними слотами DDR3.

DDR4. Стандарт пам'яті, випущений в 2014 році. Дозволяє домогтися більш високої швидкодії (у перспективі до 25,6 ГБ/с) при подальшому зниженні енергоспоживання. Поступово витісняє DDR3, проте все ще зустрічається рідше.

Частота пам’яті

Тактова частота оперативної пам'яті, встановленої в ноутбуці.

Чим вище частота (при тому ж типі пам'яті) — тим вище продуктивність RAM загалом і тим швидше лептоп буде справлятися з ресурсоємними завданнями. Правда, модулі з однаковою частотою можуть дещо відрізнятися по фактичній швидкодії через різниці в інших характеристиках; але це розходження стає значущим лише в дуже специфічних випадках, для рядового користувача воно не критично. Так, найбільш затребуваними частотами на ринку є 2133 МГц, 2400 МГц і 2666 МГц.

Кількість слотів

Загальна кількість слотів під модулі оперативної пам'яті, яка передбачена в ноутбуці; фактично — максимальна кількість планок, яку можна одночасно встановити в дану модель.

Від цього показника безпосередньо залежать можливості з апгрейду RAM. Так, у бюджетних моделях нерідко є всього 1 слот, і єдиним варіантом апгрейда є заміна «рідної» планки. У більш прогресивних пристроях може передбачатися два або навіть чотири слота, при цьому деякі з них у вихідній конфігурації можуть бути вільні.

Особливий випадок являє собою вбудована RAM; вона компактніша й дешевша за знімні модулі, проте взагалі не передбачає заміни. При цьому в деяких ноутбуках «оперативка» тільки вбудована, а в інших вона може доповнюватися одним або навіть двома слотами під змінні планки.

Тип відеокарти

Інтегрована (вбудована). Відеокарти, що не мають власної пам'яті і використовують при роботі загальну оперативну пам'ять системи. В сучасних ноутбуках такі відеокарти зазвичай є частиною процесора. Їх головні переваги — низька вартість і енергоспоживання, а також невисока тепловиділення. Однак продуктивність інтегрованої графіки помітно нижче, ніж у дискретної, до того ж на високих навантаженнях вона «з'їдає» значну частину оперативної пам'яті, що негативно позначається на загальній продуктивності системи. Вбудована графіка буде ідеальним варіантом для нескладних завдань на зразок роботи з документами, веб-серфінгу і невимогливих ігор, але ось для більш серйозного застосування варто вибирати більш прогресивні рішення (див. нижче)..

Дискретна. Відеокарта у вигляді окремого модуля з власним процесором і спеціалізованої пам'яттю, призначеної виключно для обробки відео. Така графіка обходиться дорожче інтегрованої, проте значно перевершує її по продуктивності. Крім того, навіть на високих навантаженнях вона не займає загальну оперативну пам'ять, а деякі лептопи здатні навіть виділяти частину відеопам'яті на додаток до RAM, якщо відеокарта простоює. Так що якщо ви хочете грати в сучасні ігри хоча б на середніх настройках, або плануєте використовувати ноутбук для «важких» графічних завдань на зразок відеомонтажу або 3D-дизайну — однозначно варто вибирати модель з дискретною графікою (або з однією...з її прогресивних варіантів — Dual Graphics або SLI/Crossfire, див. нижче).
Варто відзначити, що більшість моделей з такими відеокартами мають ще і вбудоване графічне ядро в процесорі. Так що дискретна графіка в сучасних ноутбуках найчастіше працює в гібридному режимі: для нескладних завдань використовується інтегрований модуль, а при зростанні навантаження система перемикається на дискретну графіку.

— Dual Graphics. Фірмова технологія AMD, застосовувана в системах, оснащених процесорами Fusion з інтегрованою графікою і дискретними відеокартами Radeon (початково заявлена сумісність з серією Radeon 6000). Відмінність цього режиму від дискретної графіки з автоматичним перемиканням (див. вище) полягає в тому, що обидва відеоадаптера використовуються не по черзі, а одночасно. Таким чином їх потужності поєднується, що забезпечує значне зростання продуктивності відео. При цьому Dual Graphics дає широкі можливості щодо вибору поєднання процесорів і відеокарт, тому що дозволяє поєднувати відеоядра з різною частотою роботи без шкоди для більш швидкого. Головним недоліком цієї технології є неможливість роботи з Direct X нижче версії 10.

SLI / CrossFire. Спочатку SLI і CrossFire — це фірмові технології, застосовуються відповідно nVidia і AMD для об'єднання обчислювальних потужностей двох відеокарт. У разі ноутбуків мається на увазі, що на борту встановлені дві дискретні (див. вище) карти, поєднані за відповідною технологією. SLI/CrossFire забезпечує значне підвищення графічної продуктивності, проте відчутно позначається на ціні і енергоспоживання ноутбука. Тому даний тип відеокарт застосовується в основному в прогресивних ігрових та професійних моделях.

Серія відеокарти

Серія відеокарти, встановленої в ноутбуці. Різні моделі відеокарт в межах однієї серії можуть помітно відрізнятися по продуктивності, проте їх ключові особливості, зазвичай, однакові.

— Intel GMA. Лінійка інтегрованих відеокарт (див. Тип відеокарти) виробництва Intel, розрахованих передусім на ноутбуки нижнього цінового діапазону.

Intel HD Graphics. Інтегровані графічні карти, перше рішення в лінійці Intel, вбудовані безпосередньо в процесор (до цього інтегрована графіка була частиною материнської плати).

Intel Iris Graphics. Інтегровані відеокарти, представлені в 2013 році одночасно з деякими процесорами на мікроархітектурі Haswell. По суті, дана серія є прогресивною різновидом описаної вище Intel HD Graphics, з підвищеною продуктивністю.

— nVIDIA GeForce. Серія відеокарт, включає виключно дискретні рішення (див. «Тип відеокарти»). При цьому такі моделі здатні працювати в режимі гібридної графіки, в поєднанні з вбудованим у процесор відеочипом.

nVIDIA Quadro. Останнє покоління графічних адаптерів від nVIDIA, позиціонується розробником як професійні рішення насамперед для 3D-графіки.

— AMD FirePro. Дискретні відеокарти, спочатку створені як висококласні рішення для робочих станцій. Серед ноутбуків зустрічаються в моделях преміум-рівня, які роблять акцент на підвищену продуктивність.

— AM...D Radeon. Сімейство відеокарт від компанії AMD, що застосовується переважно в ноутбуках з процесорами від того ж бренду. Включає вирішення різного типу (інтегровані і дискретні) і рівня (від бюджетних до висококласних).

— Qualcomm Adreno. Інтегрована графіка, що встановлюється процесори Snapdragon від Qualcomm (див. «Серія процесора»). Є насамперед рішенням для мобільних гаджетів, тому не відрізняється продуктивністю, проте дуже ефективна в плані енергоспоживання.

Модель відеокарти

Зазначимо, що тут не вказується повна назва моделі, а лише її назву всередині серії (сама серія наводиться окремо). Тим не менше, знаючи серію і модель, можна легко знайти докладну інформацію про графічній карті.

Серед моделей NVIDIA на середину 2019 року затребуваними є GeForce MX110, GeForce MX130, GeForce MX150, GeForce MX230, GeForce MX250, GeForce MX330, GeForce MX350, GeForce GTX 1050, GeForce GTX 1050 Ti, GeForce GTX 1060, GeForce GTX 1070, GeForce GTX 1080, GeForce GTX 1650, GeForce GTX 1650 Ti, GeForce GTX 1660 Ti і GeForce RTX в особі RTX 2060, RTX 2070 і RTX 2080. Конкуренція серед AMD спостерігається у відеокартах Radeon 520, 530 і 540X, Radeon RX і AMD Vega....

Для конфігурацій з дискретною графікою вказується саме модель дискретного відеоадаптера; якщо він доповнений вбудованою графікою, назву інтегрованого модуля можна уточнити за офіційними характеристиками процесора.

Об'єм відеопам'яті

Об'єм власної відеопам'яті графічної карти. Таку пам'ять мають тільки дискретні відеокарти і їх прогресивні різновиди начебто SLI або Dual Graphics (див. «Тип відеокарти»).

Чим більше пам'яті, тим більш продуктивна відеокарта і тим краще вона справляється зі складною графікою. Умовно адаптери з об'ємом пам'яті до 2 ГБ можна віднести до початкового рівня, до 4 ГБ — до середнього, понад 4 ГБ — до прогресивного.

Тип пам’яті

Тип спеціалізованої графічної пам'яті, використовуваної в дискретній відеокарті (див. «Тип відеокарти»).

— GDDR3. Третє покоління пам'яті, заснованої на технології подвійної передачі даних. Порівняно з попереднім стандартом GDDR 2 здатна працювати з більш високою частотою і меншим тепловиділенням. Втім, поступово витісняється більш сучасними стандартами, зокрема GDDR5.

— GDDR5. П'яте покоління графічної пам'яті з подвійною передачею даних; в цьому поколінні вперше за основу був узятий стандарт оперативної пам'яті DDR3. Вважається досить прогресивним, характерно в основному для високопродуктивних відеокарт.

— GDDR5X. Модифікація описаного вище GDDR5, представлена на початку 2016 року. Порівняно з оригіналом забезпечила збільшення максимальної пропускної здатності в 2 рази, що відповідно позначилося на загальній продуктивності. Правда, і коштують такі відеокарти недешево, через що використовуються в основному в ігрових ноутбуках преміумкласу.

— GDDR6. Подальше, після GDDR5X, розвиток графічної пам'яті типу GDDR, представлене в 2017 році. Забезпечує вдвічі більшу швидкість роботи, ніж оригінальна GDDR5, при дещо меншому енергоспоживанні; можливостей GDDR6 вистачає, зокрема, для застосування в системах віртуальної реальності та роботи з дозволами вище 4K. Застосування такої пам'яті характерно для найбільш прогресивних відеокарт, встановлюються переважно в потужні геймерські ноутбуки.

— HBM2. Друге покоління пам'яті типу HBM. Н...а відміну від описаних вище GDDR, HBM є не звичайною модифікацією «оперативки» типу DDR, а окремим видом пам'яті, розробленим в т. ч. для відеокарт. Завдяки особливостям конструкції така пам'ять забезпечує високу пропускну здатність при низькій тактовій частоті; останнім позитивно позначається на енергоспоживанні і тепловиділення, а по швидкодії HBM2 перевершує навіть самі прогресивні версії GDDR. Недолік цього варіанту традиційний — висока ціна; через неї відеоадаптер з пам'яттю цього типу встановлюються в основному в ноутбуки преміумкласу.

Підтримка VR

Підтримка технологій віртуальної реальності відеокартою ноутбука.

Дана маркування означає, що відеоадаптер оптимізовано для використання з окулярами і шоломами віртуальної реальності. Найпопулярніший спосіб застосування таких пристроїв — ігри, тому більшість ноутбуків з підтримкою VR відносяться саме до геймерським моделей. Втім, ця функція може стати в нагоді для більш «серйозних» завдань — починаючи від розробки VR-додатків і закінчуючи науковими, освітніми і навіть медичними проектами.

Тест 3DMark06

Результат, показаний відеокартою ноутбука в тесті 3DMark06.

Даний тест визначає насамперед те, наскільки добре відеокарта справляється з інтенсивними навантаженнями, зокрема, з деталізованою 3D-графікою. Високі результати 3DMark06 особливо важливі для ігрових ноутбуків.

Тест 3DMark Vantage P

Результат, показаний відеокартою ноутбука в тесті 3DMark Vantage P.

Vantage P є однією з різновидів популярного тесту 3DMark — а саме наступною версією цього тесту після 3DMark06 (див. вище). Як і всі подібні тести, він призначений для перевірки продуктивності графіки на високих навантаженнях; високі результати в 3DMark Vantage P означають, що відеокарта добре підходить для вимогливих ігор.

GTA 5 високі Full HD

Кількість кадрів в секунду (FPS), що видається ноутбуком в грі Grand Theft Auto 5 при роздільній здатності Full HD (1920x1080) і високих налаштуваннях якості зображення.

GTA 5 є однією з найпопулярніших ігор в історії. Враховуючи, що гра відрізняється досить високими вимогами до графіку — не дивно, що багато користувачів оцінюють можливості ноутбука саме по його роботі з GTA 5.

Що стосується частоти кадрів, то значення менше 30 к/с вважаються незадовільними — на таких FPS буде спостерігатися яскраво виражений «ефект слайдшоу». Показники від 30 к/с вважаються нормальними, від 50 до/з — хорошими, 60 к/с і вище — відмінними. При цьому варто зазначити, що наведена в характеристиках цифра є приблизною: фактична кількість FPS може бути змінена прямо в процесі гри, в залежності від того, що відбувається на екрані і роботи процесів, запущених паралельно з грою.

GTA 5 ультра Full HD

Кількість кадрів в секунду (FPS), що видається ноутбуком в грі Grand Theft Auto 5 при роздільній здатності Full HD (1920x1080) і ультрависоких (максимальних) налаштуваннях якості зображення.

GTA 5 є однією з найпопулярніших ігор в історії. Враховуючи, що гра відрізняється досить високими вимогами до графіку — не дивно, що багато користувачів оцінюють можливості ноутбука саме по його роботі з GTA 5.

Що стосується частоти кадрів, то говорити про повноцінну (без лагів) підтримки ігри в ультрависокому якості при роздільній здатності Full HD можна лише в тому випадку, якщо ноутбук в цьому режимі видає не менше 30 кадрів в секунду. При менших значеннях FPS буде спостерігатися яскраво виражений «ефект слайдшоу», і доведеться знижувати або роздільна здатність, або якість графіки. Втім, серед сучасних лептопів (особливо ігрових) можна зустріти досить високі значення — 50 к/с, 60 к/с, а то і вище.

GTA 5 Ultra HD 4K

Кількість кадрів в секунду (FPS), що видається ноутбуком в грі Grand Theft Auto 5 при вирішенні Ultra HD 4K (3840x2160).

GTA 5 є однією з найпопулярніших ігор в історії. Враховуючи, що гра відрізняється досить високими вимогами до графіку — не дивно, що багато користувачів оцінюють можливості ноутбука саме по його роботі з GTA 5.

Що стосується частоти кадрів, то значення менше 30 к/с вважаються незадовільними — на таких FPS буде спостерігатися яскраво виражений «ефект слайдшоу». Для 4K, враховуючи вимогливість такого відео до ресурсів, можливість роботи з частотою більше 30 к/с вже можна назвати хорошим показником, а більше 50 до/з — відмінним. При цьому варто зазначити, що наведена в характеристиках цифра є приблизною: фактична кількість FPS може бути змінена прямо в процесі гри, в залежності від того, що відбувається на екрані і роботи процесів, запущених паралельно з грою.

Відьмак 3 високі Full HD

Кількість кадрів в секунду (FPS), що видається ноутбуком в грі «Відьмак 3: Дике Полювання» при роздільній здатності Full HD (1920x1080) і високих налаштуваннях якості зображення.

На початок 2020 року «Відьмак 3: Дике Полювання» є останньою частиною серії ігор за мотивами знаменитого літературного циклу Анджея Сапковського. Гра була випущена ще в 2013 році і виявилася надзвичайно успішною, а додатково інтерес аудиторії до всесвіту «Відьмака» був підігрітий виходом однойменного серіалу від Netflix в кінці 2019 року. Так що, незважаючи на «поважний вік», «Дике полювання» все ще не втрачає популярності серед геймерів.

Що стосується частоти кадрів, то значення менше 30 к/с вважаються незадовільними — на таких FPS буде спостерігатися яскраво виражений «ефект слайдшоу». Показники від 30 до/з можна назвати прийнятними, від 50 до/з — хорошими, 60 к/с і вище — відмінними. При цьому варто зазначити, що наведена в характеристиках цифра є приблизною: фактична кількість FPS може бути змінена прямо в процесі гри, в залежності від того, що відбувається на екрані і роботи процесів, запущених паралельно з грою.

Відьмак 3 ультра Full HD

Кількість кадрів в секунду (FPS), що видається ноутбуком в грі «Відьмак 3: Дике Полювання» при роздільній здатності Full HD (1920x1080) і ультрависоких (максимальних) налаштуваннях якості зображення.

На початок 2020 року «Відьмак 3: Дике Полювання» є останньою частиною серії ігор за мотивами знаменитого літературного циклу Анджея Сапковського. Гра була випущена ще в 2013 році і виявилася надзвичайно успішною, а додатково інтерес аудиторії до всесвіту «Відьмака» був підігрітий виходом однойменного серіалу від Netflix в кінці 2019 року. Так що, незважаючи на «поважний вік», «Дике полювання» все ще не втрачає популярності серед геймерів.

Що стосується частоти кадрів, то говорити про повноцінну підтримку гри в ультрависокому якості при роздільній здатності Full HD можна лише в тому випадку, якщо ноутбук в цьому режимі видає не менше 30 кадрів в секунду. При менших значеннях FPS буде спостерігатися яскраво виражений «ефект слайдшоу», і доведеться знижувати або роздільна здатність, або якість графіки. Втім, серед сучасних лептопів (особливо ігрових) можна зустріти досить високі значення — 50 к/с, 60 к/с, а то і вище.

Відьмак 3 Ultra HD 4K

Кількість кадрів в секунду (FPS), що видається ноутбуком в грі «Відьмак 3: Дике Полювання» при вирішенні Ultra HD (3840x2160).

На початок 2020 року «Відьмак 3: Дике Полювання» є останньою частиною серії ігор за мотивами знаменитого літературного циклу Анджея Сапковського. Гра була випущена ще в 2013 році і виявилася надзвичайно успішною, а додатково інтерес аудиторії до всесвіту «Відьмака» був підігрітий виходом однойменного серіалу від Netflix в кінці 2019 року. Так що, незважаючи на «поважний вік», «Дике полювання» все ще не втрачає популярності серед геймерів.

Що стосується частоти кадрів, то значення менше 30 к/с вважаються незадовільними — на таких FPS буде спостерігатися яскраво виражений «ефект слайдшоу». Для 4K, враховуючи вимогливість такого відео до ресурсів, можливість роботи з частотою більше 30 к/с вже можна назвати хорошим показником, а більше 50 до/з — відмінним. При цьому варто зазначити, що наведена в характеристиках цифра є приблизною: фактична кількість FPS може бути змінена прямо в процесі гри, в залежності від того, що відбувається на екрані і роботи процесів, запущених паралельно з грою.

PUBG високі Full HD

Кількість кадрів в секунду (FPS), що видається ноутбуком в грі PlayerUnknown's Battlegrounds (PUBG) при роздільній здатності Full HD (1920x1080) і високих налаштуваннях якості зображення.

PUBG є одним з найбільш популярних у наш час багатокористувацьких онлайн-шутерів. В таких іграх особливо важлива швидкість реакції і відсутність лагів. Що стосується частоти кадрів, то значення менше 30 к/с вважаються незадовільними — на таких FPS буде спостерігатися яскраво виражений «ефект слайдшоу», і для нормальної якості зображення потрібно знизити або роздільна здатність, або якість картинки. Показники від 30 к/с вважаються прийнятними, від 50 до/з — хорошими, 60 к/с і вище — відмінними. При цьому варто зазначити, що наведена в характеристиках цифра є приблизною: фактична кількість FPS може бути змінена прямо в процесі гри, в залежності від того, що відбувається на екрані і роботи процесів, запущених паралельно з грою.

PUBG ультра Full HD

Кількість кадрів в секунду (FPS), що видається ноутбуком в грі PlayerUnknown's Battlegrounds (PUBG) при роздільній здатності Full HD (1920x1080) і ультрависоких (максимальних) налаштуваннях якості зображення.

PUBG є одним з найбільш популярних у наш час багатокористувацьких онлайн-шутерів. В таких іграх особливо важлива швидкість реакції і відсутність лагів. Що стосується частоти кадрів, то значення менше 30 к/с вважаються незадовільними — на таких FPS буде спостерігатися яскраво виражений «ефект слайдшоу», і для нормальної якості зображення потрібно знизити або роздільна здатність, або якість картинки. Показники від 30 к/с вважаються прийнятними, від 50 до/з — хорошими, 60 к/с і вище — відмінними. При цьому варто зазначити, що наведена в характеристиках цифра є приблизною: фактична кількість FPS може бути змінена прямо в процесі гри, в залежності від того, що відбувається на екрані і роботи процесів, запущених паралельно з грою.

PUBG Ultra HD 4K

Кількість кадрів в секунду (FPS), що видається ноутбуком в грі PlayerUnknown's Battlegrounds (PUBG) при вирішенні Ultra HD 4K (3840x2160).

PUBG є одним з найбільш популярних у наш час багатокористувацьких онлайн-шутерів. В таких іграх особливо важлива швидкість реакції і відсутність лагів. Що стосується частоти кадрів, то значення менше 30 к/с вважаються незадовільними — на таких FPS буде спостерігатися яскраво виражений «ефект слайдшоу», і для нормальної якості зображення потрібно знизити або роздільна здатність, або якість картинки. Для 4K, враховуючи вимогливість такого відео до ресурсів, можливість роботи з частотою більше 30 к/с вже можна назвати хорошим показником, а більше 50 до/з — відмінним. При цьому варто зазначити, що наведена в характеристиках цифра є приблизною: фактична кількість FPS може бути змінена прямо в процесі гри, в залежності від того, що відбувається на екрані і роботи процесів, запущених паралельно з грою.

Metro Exodus високі Full HD

Кількість кадрів в секунду (FPS), що видається ноутбуком в грі Metro Exodus при роздільній здатності Full HD (1920x1080) і високих налаштуваннях якості зображення.

Metro Exodus («Метро: Результат») — остання (на початок 2020 року) гра в серії постапокаліптичних survival-шутерів «Метро», створених за мотивами однойменного циклу книг Дмитра Глухівського. Гра вийшла на початку 2019 року і отримала досить високі оцінки; вона має відповідні вимоги до потужності системи, так що по здатності «витягнути» Metro Exodus можна досить точно оцінити загальні можливості ноутбука по роботі з сучасними іграми.

Що стосується частоти кадрів, то значення менше 30 к/с вважаються незадовільними — на таких FPS буде спостерігатися яскраво виражений «ефект слайдшоу», і для нормальної якості зображення потрібно знизити або роздільна здатність, або якість картинки. Показники від 30 к/с вважаються прийнятними, від 50 до/з — хорошими, 60 к/с і вище — відмінними. При цьому варто зазначити, що наведена в характеристиках цифра є приблизною: фактична кількість FPS може бути змінена прямо в процесі гри, в залежності від того, що відбувається на екрані і роботи процесів, запущених паралельно з грою.

Metro Exodus ультра Full HD

Кількість кадрів в секунду (FPS), що видається ноутбуком в грі Metro Exodus при роздільній здатності Full HD (1920x1080) і ультрависоких (максимальних) налаштуваннях якості зображення.

Metro Exodus («Метро: Результат») — остання (на початок 2020 року) гра в серії постапокаліптичних survival-шутерів «Метро», створених за мотивами однойменного циклу книг Дмитра Глухівського. Гра вийшла на початку 2019 року і отримала досить високі оцінки; вона має відповідні вимоги до потужності системи, так що по здатності «витягнути» Metro Exodus можна досить точно оцінити загальні можливості ноутбука по роботі з сучасними іграми.

Що стосується частоти кадрів, то значення менше 30 к/с вважаються незадовільними — на таких FPS буде спостерігатися яскраво виражений «ефект слайдшоу», і для нормальної якості зображення потрібно знизити або роздільна здатність, або якість картинки. Показники від 30 к/с вважаються прийнятними, від 50 до/з — хорошими, 60 к/с і вище — відмінними. При цьому варто зазначити, що наведена в характеристиках цифра є приблизною: фактична кількість FPS може бути змінена прямо в процесі гри, в залежності від того, що відбувається на екрані і роботи процесів, запущених паралельно з грою.

Metro Exodus Ultra HD 4K

Кількість кадрів в секунду (FPS), що видається ноутбуком в грі Metro Exodus при вирішенні Ultra HD 4K (3840x2160).

Metro Exodus («Метро: Результат») — остання (на початок 2020 року) гра в серії постапокаліптичних survival-шутерів «Метро», створених за мотивами однойменного циклу книг Дмитра Глухівського. Гра вийшла на початку 2019 року і отримала досить високі оцінки; вона має відповідні вимоги до потужності системи, так що по здатності «витягнути» Metro Exodus можна досить точно оцінити загальні можливості ноутбука по роботі з сучасними іграми.

Що стосується частоти кадрів, то значення менше 30 к/с вважаються незадовільними — на таких FPS буде спостерігатися яскраво виражений «ефект слайдшоу». Для 4K, враховуючи вимогливість такого відео до ресурсів, можливість роботи з частотою більше 30 к/с вже можна назвати хорошим показником, а більше 50 до/з — відмінним. При цьому варто зазначити, що наведена в характеристиках цифра є приблизною: фактична кількість FPS може бути змінена прямо в процесі гри, в залежності від того, що відбувається на екрані і роботи процесів, запущених паралельно з грою.

Тип накопичувача

Тип накопичувача, який штатно встановлений у ноутбуці.

HDD (Hard Disc Drive) — класичний жорсткий магнітний диск, який є найпоширенішим на сьогоднішній день типом накопичувача. Перевагами HDD є невисока ціна й великий об'єм (у сучасних ноутбуках може досягати 1 Тб і більше). Водночас такі накопичувачі створюють шум під час роботи й чутливі до струсів (хоча в багатьох ноутбуках застосовується система захисту жорсткого диска, що забезпечує збереження інформації навіть при досить сильних ударах).

SSD (Solid State Drive) — твердотілий накопичувач, запам'ятовувальний пристрій на основі енергонезалежних мікросхем (технологія flash). На відміну від HDD, такі накопичувачі не містять рухомих частин, завдяки чому вони працюють практично безшумно, більш надійні й стійкі до падінь і ударів. Крім того, швидкість доступу до даних на SSD-накопичувачах вища. Недоліками є їх відносно невеликий об'єм, висока вартість і значно менша кількість циклів перезапису, ніж у HDD.

SSD M. 2. Прогресивніші накопичувачі з інтерфейсом PCI-E (зустрічаються і SATA), які володіють ще більшою швидкістю в порівнянні з класичними SSD на інтерфейсі SATA. У таких накопичувачах, залежно від версії, швидкість може досягати 15.7 ГБ/с.

HDD+SSD. Поєднання жорсткого диска з твердотілим модулем. Особливості кожного окр...емого типу докладно описані вище, а їх поєднання застосовується для оптимізації роботи системи й взаємної компенсації недоліків. Так, твердотілий модуль (який має в таких випадках набагато менший об'єм, ніж HDD) може застосовуватися для зберігання файлів операційної системи, а також деяких найбільш важливих програм, для яких важлива швидкодія. Зі свого боку для основного обсягу даних (документів, мультимедіа, ігор), де значення має не стільки швидкість доступу, скільки місткість, застосовується жорсткий диск. Ще один спосіб роботи такої зв'язки — застосування SSD у ролі швидкісного буфера для обміну даними між HDD і системою. І в одному, і в іншому випадку швидкодія таких ноутбуків у багатьох випадках виявляється цілком порівнянною з моделями на основі «чистих» SSD, притому що вартість накопичувача в перерахунку на гігабайт об'єму виходить набагато меншою. На тлі зростання моделей SSD M. 2 зв'язка HDD+SSD M. 2 також може бути.

HDD+Optane M. 2. Поєднання HDD і SSD M. 2, у якому твердотілий модуль використовує технологію Intel Optane. Про загальні особливості комбінації «HDD+SSD» див. вище. А на основі Intel Optane, за твердженням виробників, можна створювати більш досконалі й водночас недорогі та доступні SSD-накопичувачі, ніж при використанні традиційних технологій. Такі характеристики досягаються завдяки використанню особливої структури комірок пам'яті, а також низки програмних і апаратних «фішок».

— SSHD (Solid-state hybrid drive). Гібридні накопичувачі, які поєднують твердотілу пам'ять і жорсткий магнітний диск. Від описаних вище зв'язок HDD/SSD відрізняються насамперед тим, що в даному випадку обидва типи накопичувачів об'єднані в одному корпусі. Зазвичай формат роботи SSHD передбачає зберігання всіх даних на магнітному диску й застосування SSD в ролі буфера (кеша), що прискорює швидкість введення/виведення даних. Таким чином, увесь гібридний привод сприймається системою як єдиний пристрій, без поділу на SSD і HDD. Переваги у SSHD фактично ті ж, що й у HDD/SSD — підвищення швидкості роботи без значного збільшення вартості.

— еММС. Різновид твердотілих накопичувачів, який першопочатково застосовувався у ролі вбудованої постійної пам'яті для смартфонів і планшетів, проте з недавніх пір установлюється і в ноутбуки. За головними характеристиками є аналогічним описаному вище SSD, відрізняючись, з одного боку, меншою вартістю, з іншого — меншою швидкістю доступу до даних. Установлюються eMMC переважно в ультракомпактні лептопи, які поєднують властивості ноутбука й планшета — насамперед гібриди та трансформери (див. «Тип»).

— HDD+eMMC. Поєднання класичного жорсткого диска (HDD) з твердотілим накопичувачем стандарту eMMC. Особливості цих накопичувачів описані вище, а властивості зв'язки HDD/eMMC аналогічні HDD/SSD (див. відповідний пункт) з поправкою на те, що цей варіант використовується в тих видах ноутбуків, що й «чисті» eMMC.

— SSD M. 2+eMMC. Поєднання твердотілих накопичувачів стандарту SSD M. 2 і eMMC. Особливості цих накопичувачів описані вище.

— SSHD+SSD M. 2. Накопичувачі, які складаються з гібридного носія SSHD і окремого твердотілого модуля SSD M. 2. Детальніше про ці типи носіїв див. вище. А тут відзначимо, що SSD модуль у таких пристроях має порівняно невеликий об'єм і застосовується для зберігання файлів ОС і додатків, для яких критично важлива швидкодія, а на другому накопичувачі зберігаються більш об'ємні файли. У цьому плані комбінація SSHD+SSD аналогічна до поєднання HDD+SSD, однак SSHD працюють значно швидше за традиційні жорсткі диски — правда, і коштують дорожче. Тому цей варіант зустрічається здебільшого в ігрових ноутбуках, для яких важливі й великі об'єми накопичувачів, і висока швидкість доступу до них.

— SSD M. 2 Optane. SSD-накопичувач M. 2 з додатковою пам'яттю Intel Optane (про те й інше див. вище). Досить специфічний варіант: на модулі Optane зберігаються дані, для яких критично важлива швидкість доступу, а на SSD, який має помітно більший об'єм — решта інформації. Таке поєднання дає можливість досягати дуже високої швидкості роботи, але й обходиться недешево, навіть зважаючи на те, що в багатьох випадках цілком достатньо простіших варіантів на зразок HDD+SSD.

— UFS. Різновид твердотілих flash-модулів, першопочатково створених для компактних пристроїв на зразок смартфонів і цифрових фотокамер. Розрахований насамперед на мобільні процесори, через що в ноутбуках зустрічається рідко й переважно серед гібридних пристроїв формату «2 в 1» під управлінням чипів на зразок Snapdragon (див. «Серія процесора»).

Відзначимо, що багато моделей ноутбуків дають змогу при необхідності доповнити штатний накопичувач іншим (у т. ч. іншого типу), або взагалі замінити його.

Об'єм накопичувача

Ємність основного накопичувача, встановленого в ноутбуці. У моделях з накопичувачами різного об'єму (найчастіше це зв'язки HDD/SSD або HDD/eMMC, див. «Тип накопичувача») основним вважається той, який має більший об'єм.

При інших рівних носій більшого об'єму дозволяє зберігати більше інформації, однак і обходиться дорожче. Ємність жорстких дисків, що встановлюються в сучасні ноутбуки, може досягати 3 ТБ і навіть більше, а от для SSD ці показники не перевищують 1 ТБ.

Оберти шпинделя

Швидкість обертання шпинделя жорсткого диска, встановленого в ноутбуці (див. «Тип накопичувача»). Чим швидше обертається шпиндель — тим вище швидкість доступу до даних на жорсткому диску; з іншого боку, «швидкісні» HDD при інших рівних вважаються менш надійними.

Більшість сучасних ноутбуків використовують жорсткі диски на 5400 або 7200 RPM (обертів в хвилину). Накопичувачі на 4200 RPM, застосовувалися деякий час тому, на сьогодні вважаються застарілими і в нових ноутбуках практично не зустрічаються.

Датчик вільного падіння

Датчик, що реагує на падіння ноутбука; використовується в основному для захисту жорстких дисків (HDD) від пошкоджень при падінні. При роботі HDD його пластини постійно обертаються з великою швидкістю, а зчитувальні голівки знаходяться дуже близько до них; в результаті сильний струс може призвести до контакту і серйозного пошкодження пластин. Щоб уникнути цього при спрацьовуванні датчика падіння голівки за частки секунди паркуються (відводяться їх за межі пластин), що запобігає їх контакт з робочою поверхнею диска.

Об'єм 2-го накопичувача

Об'єм другого (додаткового) накопичувача, встановленого в ноутбуці.

При використанні зв'язки HDD/SSD або HDD/eMMC (див. «Тип накопичувача») і версій SSD M. 2 другим накопичувачем зазвичай вважається твердотільний модуль, т. к. він має менший об'єм і не призначений для зберігання основних даних, а для прискорення роботи системи. А ось при наявності двох жорстких дисків вони зазвичай мають однаковий об'єм, і в таких випадках поділ на перший і другий накопичувач — чисто умовне.

RAID масив

Масив з декількох взаємопов'язаних накопичувачів, що сприймається системою як єдине ціле. Існує декілька форматів (рівнів) RAID RAID 0, RAID 1, RAID 10 і т. п. — розрізняються за особливостями застосування: одні збільшують швидкість, інші підвищують надійність зберігання даних. Конкретний рівень RAID, передбачений в ноутбуці, і його можливості варто уточнювати окремо. Однак у будь-якому випадку дана функція зустрічається в основному серед моделей преміумкласу — геймерських лептопів і робочих станцій.

Відзначимо, що спочатку RAID створювалися на основі HDD, проте в сучасних ноутбуках зустрічаються також масиви з SSD (див. «Тип накопичувача»).

Додатковий відсік 2.5"

Наявність відсіку під встановлення накопичувача 2.5" дозволяє дешево і сердито розширити пам'ять ноутбука без залучення зовнішніх пристроїв.

Додатковий роз'єм M.2

Наявність роз'єму M. 2 в ноутбуці, точніше — на материнській платі ноутбука.

Цей роз'єм був створений спеціально для прогресивних SSD-накопичувачів M. 2, поєднують мініатюрний форм-фактор і високу швидкість обміну даними. Додатковий слот під такі накопичувачі дозволяє розширити систему, якщо спостерігається нестача пам'яті. Також відзначимо, що всі роз'єми M. 2 мають стандартну форму і розміри, однак підключення може здійснюватися по різних інтерфейсів — SATA або PCI-E. Останній вважається більш прогресивним, він забезпечує швидкість до 15,7 ГБ/с, залежно від версії і кількості каналів (проти 600 МБ/с SATA). Для нормальної роботи M. 2 потрібно, щоб ноутбук і SSD-модуль підтримували один і той самий інтерфейс; втім, зустрічаються і універсальні роз'єми, сумісні і з PCI-E, і з SATA-накопичувачами.

Інтерфейс дод. роз'єму M. 2

Детальніше про інтерфейс можете дізнатися в аналогічному пункті вище. Тут же відзначимо, що другий порт під SSD може сильно відрізнятися за швидкодією, в результаті чого можна підібрати оптимальний варіант «машини» і проапгрейдити його під свої потреби.

Розмір під дод. накопичувач

Фізичні розміри відсіку під установку додаткового SSD накопичувача M. 2. Важливо знати, оскільки додатковий накопичувач може бути не стандартного, а зменшеного розміру, вибір серед яких на ринку невеликий.

Порти підключення

VGA. Також відомий як 15pin D-Sub. Роз'єм для передачі аналогового відео (VGA), дозволяє підключити до ноутбука зовнішній екран. Вважається застарілим, проте до цих пір широко поширений не тільки в комп'ютерних моніторах, але і в багатьох сучасних моделях телевізорів. Максимальна роздільна здатність зображення, що підтримується даним інтерфейсом, становить 1280х1024.

HDMI (вихід). Найбільш популярний сучасний інтерфейс для роботи з HD-контентом. Використовує цифрову передачу даних, що дозволяє передавати по одному кабелю одночасно відео високого роздільної здатності і багатоканальний звук. Серед сучасних телевізорів і моніторів дуже мало моделей без підтримки HDMI, так що в більшості випадків зручніше всього використовувати саме цей роз'єм для підключення ноутбука до зовнішнього екрана.

microHDMI і miniHDMI. Зменшені різновиди описаного вище HDMI: повністю ідентичні по функціоналу і відрізняються лише розмірами роз'єму. Встановлюються в основному в найбільш тонкі та компактні ноутбуки, для яких повнорозмірний HDMI занадто громіздкий.
Порти HDMI і mini/microHDMI в сучасних ноутбуках можуть відповідати різним версіям:
  • v 1.4. Найбільш ранній з загальнопоширених стандартів, випущений в 2009 році. Дозволяє передавати сигнал в роздільній здатності до 4096х2160 при частоті кадрів в 24 к/с при роздільн...ій здатності Full HD частота кадрів може досягати 120 к/с; можлива також передача 3D-відео.
  • v 1.4 a. Перше доповнення до версії 1.4, в якому були, зокрема, додано два додаткових формату 3D-відео.
  • v 1.4 b. Друге оновлення стандарту HDMI 1.4, подала лише незначні уточнення і доповнення до специфікацій v 1.4 a.
  • v 2.0. Глобальне оновлення HDMI, представлене в 2013 році. Також відомо як HDMI UHD — дозволяє транслювати відео 4K з частотою кадрів до 60 кадр/сек. Кількість звукових каналів може досягати 32, одночасно можна транслювати до 4 аудіопотоків. Крім того, була впроваджена підтримка формату кадру 21:9 і деякі поліпшення, що стосуються 3D-контенту.
  • v 2.0 a. Перше оновлення HDMI 2.0. Ключовим нововведенням стала підтримка HDR (див. вище).
  • v 2.0 b. Друге оновлення версії 2.0. Ключові нововведення торкнулися в основному роботи з HDR — зокрема, була додана підтримка HDR10 і HLG.
  • v 2.1. Одна з новітніх версій, випущена восени 2017 року. Подальше збільшення пропускної здатності дозволило підтримувати 4K і навіть 8K-відео з частотою кадрів до 120 кадр/сек. Крім того, ключові поліпшення включають розширені можливості по роботі з HDR. Зазначимо, що для використання всіх можливостей HDMI v2.1 потрібні кабелі типу HDMI Ultra High Speed, хоча базові функції доступні і з звичайними кабелями.
DisplayPort. Цифровий високошвидкісний порт, дозволяє передавати як відео, так і звук в HD-якості. У чому аналогічний HDMI, забезпечує більшу швидкість передачі даних і дозволяє використовувати кабелі більшої довжини, проте менш поширений, застосовується в основному в комп'ютерній техніці.

miniDisplayPort. Зменшена версія описаного вище DisplayPort, створена в розрахунку на те, щоб зробити роз'єм більш компактним; крім габаритів, нічим не відрізняється від оригінального інтерфейсу. Деякий час назад був штатним видеороз'ємом для ноутбуків компанії Apple; та навіть інтерфейс Thunderbolt, що прийшов йому на зміну, у версіях 1 і 2 (див. нижче) використовує коннектор, ідентичний роз'єму miniDisplayPort.
І повнорозмірний DisplayPort, і його зменшений варіант можуть ставитися до різних версій. Ось найбільш популярні на сьогодні варіанти:
  • v 1.2. Найбільш рання з поширених в ноутбуках версій, випущена в 2010 році. З найбільш важливих нововведень, представлених у даній версії — підтримка 3D, можливість роботи одночасно з декількома відеопотоками для послідовного підключення екранів (daisy chain), а також можливість роботи через роз'єм miniDisplayPort. Пропускної здатності v 1.2 вистачає для повноцінної підтримки 5K відео на 30 кадрах в секунду і 8K відео — з певними обмеженнями.
  • v 1.2 a. Оновлення версії 1.2, вийшло в 2013 році. Одним з найпомітніших нововведень стала можливість роботи з AMD FreeSync (див. вище). Пропускна здатність і підтримувані роздільної здатності залишилися незмінними.
  • v 1.3. Версія DisplayPort, випущена в 2014 році. Пропускна здатність, в порівнянні з попередніми версіями, була збільшена в півтора рази, що дозволило передбачити повноцінну підтримку відео 8K на 30 к/с, а також збільшити максимальну частоту кадрів в стандартах 4K і 5K до 120 і 60 к/с відповідно. Крім цього, була введена підтримка Dual-mode, що забезпечує сумісність з інтерфейсами HDMI і DVI через найпростіші пасивні перехідники.
  • v 1.4. Найбільш нова версія з широко застосовуються в ноутбуках. Пропускна здатність була ще більш збільшена (майже вдвічі, порівняно з v 1.2), у результаті в цій версії з'явилася, хоч і обмеженому форматі, підтримка 4К і 5K на 240 к/с, а також 8K на 120 к/с. Крім цього, додалася підтримка ряду спеціальних функцій, в тому числі HDR10, а максимальна кількість одночасно передаються каналів збільшилося до 32.


S/P-DIF. Вихід для передачі цифрового звуку, в тому числі багатоканального. Має два різновиди — оптичну та електричну; перша абсолютно нечутлива до перешкод, але використовує досить делікатні кабелі, друга не вимагає особливої акуратності, але може піддаватися наведенням (хоча дроти зазвичай робляться екранованими). У ноутбуках використовується переважно оптичний S/P-DIF, при цьому для компактності цей роз'єм поєднується з гніздом mini-Jack, призначеним для підключення навушників. Втім, конкретні особливості даного інтерфейсу в будь-якому випадку не завадить уточнити окремо.

— MicroUSB. Зменшена версія USB роз'єму, спочатку створена для кишенькових пристроїв. У ноутбуках зустрічається вкрай рідко, в основному серед компактних моделей «2 в 1» (див. «Тип»): microUSB встановлюється на верхній половині (планшеті) в якості універсального роз'єму. При цьому зазначимо, що він призначений не стільки для периферійних пристроїв, скільки для зарядки акумулятора і підключення самого планшета до комп'ютера в якості керованого пристрою.

— COM-порт. Універсальний роз'єм для підключення різних зовнішніх пристроїв — зокрема, dial-up модем — а також для прямого з'єднання між двома комп'ютерами. Також відомий як RS-232 (за назвою роз'єму). У наш час вважається застарілим у зв'язку з поширенням більш компактних, швидких і функціональних інтерфейсів, насамперед USB. Тим не менш, багато видів устаткування, в тому числі спеціалізованого, використовують саме COM-порт в якості керуючого інтерфейсу. Серед такого обладнання — «бесперебойники», супутникові ресивери та пристрої зв'язку, системи безпеки та сигналізації і т. п. В світлі цього COM-порти, хоча і майже не використовуються в ноутбуках споживчого рівня, однак все ще зустрічаються в деяких спеціалізованих моделях.

USB 2.0

Кількість портів USB 2.0, передбачених у ноутбуці.

USB всіх версій є найпопулярнішим сучасним інтерфейсом для підключення до комп'ютера різної периферії — від клавіатур, мишей і флешок до вельми оригінальних пристроїв. Також він може використовуватися для зарядки смартфонів та інших гаджетів. Чим більше в ноутбуці USB-портів — тим більше периферії до нього можна підключити без використання розгалужувачів. Конкретно ж USB 2.0 є найбільш ранньою версією, зустрічається в сучасних ноутбуках. Вона використовує звичайний повнорозмірний роз'єм і забезпечує швидкість до 480 Мбіт/с. В світлі появи більш швидких і прогресивних версій USB 2.0 вважається застарілим, випускається все більше ноутбуків, взагалі не мають таких роз'ємів. Водночас до повного зникнення цього інтерфейсу все ще далеко, тим більше, що його можливостей цілком вистачає для багатьох периферійних пристроїв.

USB 3.2 gen1

Кількість портів USB 3.2 gen1, передбачених у ноутбуці. Спочатку цей інтерфейс називався USB 3.0, пізніше USB 3.1 gen1.

Як би те ні було, USB є найпопулярнішим сучасним інтерфейсом для підключення до комп'ютера різної периферії — від клавіатур, мишей і флешок до вельми оригінальних пристроїв. Також він може використовуватися для зарядки смартфонів та інших гаджетів. А USB 3.2 gen1 є спадкоємцем популярного USB 2.0, збільшену в 10 разів швидкістю передачі даних (до 4,8 Гбіт/с) і підвищеною потужністю харчування. При цьому до такого роз'єму можна підключити і периферію більш ранніх стандартів — головне, щоб вона мала повнорозмірний штекер USB A. Що стосується кількості, то чим більше в ноутбуці USB-портів — тим більше пристроїв до нього можна підключити без використання розгалужувачів.

USB 3.2 gen2

Кількість портів USB 3.2 gen2, передбачених у ноутбуці. Зазначимо, що раніше назву такого було інтерфейсу USB 3.1 gen2 і USB 3.1.

USB всіх версій є найпопулярнішим сучасним інтерфейсом для підключення до комп'ютера різної периферії — від клавіатур, мишей і флешок до вельми оригінальних пристроїв. Також він може використовуватися для зарядки смартфонів та інших гаджетів. Чим більше в ноутбуці USB-портів — тим більше периферії до нього можна підключити без використання розгалужувачів. Конкретно ж USB 3.2 gen2 дозволяє досягти швидкості до 10 Гбіт/с, а також видавати на зовнішні пристрої до 100 Вт потужності живлення (хоча функція USB Power Delivery, що забезпечує це, не є строго обов'язковою). При цьому такі роз'єми сумісні і з периферією більш ранніх версій, що має класичні USB штекери A.

USB C 3.2 gen1

Кількість портів USB C, передбачене в ноутбуці — точніше, портів USB C, що працюють за стандартом USB 3.2 gen1 (раніше маркування була USB C 3.1 gen1 C і USB 3.0).

Сам по собі USB C був створений як потенційна заміна і для повнорозмірних портів, і для microUSB. У ноутбуках він може використовуватися як для підключення периферії і зарядки зовнішніх гаджетів, так і для зарядки акумулятора в самому лептопі (див. «Зарядка через USB C»). При цьому стандарти USB, підтримувані таким роз'ємом, можуть бути різними. Конкретно USB 3.2 gen1, мається на увазі в даному випадку, дозволяє передавати дані зі швидкістю до 5 Гбіт/с і забезпечує досить високу потужність живлення.

Що стосується кількості портів, то чим воно більше, тим більше USB C периферії можна підключити до ноутбука одночасно.

USB C 3.2 gen2

Кількість портів USB C стандарту 3.2 gen2 (раніше іменувався як USB C 3.1 gen2 і USB C 3.1), передбачене в ноутбуці.

Сам по собі USB C був створений як потенційна заміна і для повнорозмірних портів, і для microUSB. У ноутбуках він може використовуватися як для підключення периферії і зарядки зовнішніх гаджетів, так і для зарядки акумулятора в самому лептопі (див. «Зарядка через USB C»). При цьому стандарти USB, підтримувані таким роз'ємом, можуть бути різними. Конкретно USB 3.2 gen2 є найбільш прогресивним на сьогоднішній день, він працює на швидкостях до 10 Гбіт/с, а потужність видається живлення (при підтримці USB Power Delivery) може досягати 100 Вт.

Що стосується кількості портів, то чим воно більше, тим більше USB C периферії можна підключити до ноутбука одночасно.

USB C 3.2 gen2x2

Роз'єм типу USB C, підтримує версію підключення 3.2 gen2x2. Детальніше про роз'ємі див. вище; а версія 3.2 gen 2x2 (раніше відома як USB 3.2) дозволяє домогтися швидкостей до 20 Гбіт/з — тобто вдвічі вище, ніж в оригінальній 3.2 gen2, звідси і назва. Також варто відзначити, що ця версія реалізується тільки через роз'єми USB C і не застосовується в портах попередніх стандартів.

Інтерфейс Thunderbolt

Кількість і версія роз'ємів Thunderbolt, передбачених в конструкції ноутбука.

Thunderbolt — це універсальний високошвидкісний інтерфейс, популярний в ноутбуках Apple, однак застосовується і іншими виробниками. Він фактично поєднує в собі роз'єм для периферії і відеовихід стандарту DisplayPort (див. «Порти підключення»). Цікава особливість Thunderbolt полягає в тому, що він допускає послідовне підключення (daisy chain): до одного порту можна «ланцюжком» підключити до 6 пристроїв, причому це може бути одночасно периферія і монітори (а в техніку Apple — ще й інші «яблучні» комп'ютери). Таким чином, невелика кількість роз'ємів можна компенсувати послідовним підключенням.

Зазначимо, що Thunderbolt не має власного оригінального роз'єму: у версіях Thunderbolt v1 і v2 використовується miniDisplayPort, в v3 — USB C. При цьому в багатьох ноутбуках ці роз'єми мають комбіноване призначення: v1 або v2 може застосовуватися для звичайних моніторів під miniDisplayPort, а v3 — для USB-аксесуарів зі штекером Type C. Швидкість передачі даних становить 10, 20 і 40 Гбіт/с для v1, v2 і v3 відповідно.

Підтримка Alternate Mode

Наявність у ноутбуці хоча б одного USB роз'єму C з підтримкою Alternate Mode.

Згідно з назвою, Alternate Mode являє собою альтернативний режим роботи роз'єму Type C, коли через нього реалізується не USB, а інші інтерфейси підключення. Конкретний набір таких інтерфейсів може бути різним, його варто уточнювати для кожної моделі окремо. Найхарактерніший приклад — Thunderbolt v3 (див. вище), таке підключення за визначенням працює через апаратний USB роз'єм C. В специфікацію Thunderbolt входить також підтримка DisplayPort, однак цей відеовихід може реалізовуватися через USB C і самостійно, без функціоналу Thunderbolt. Також в список найбільш популярних варіантів Alternate Mode входить HDMI — як у класичному вигляді, так і в «мобільній версії MHL (останнє, втім, характерно скоріше для смартфонів і іншої кишенькової техніки, ніж для ноутбуків).

LAN (RJ-45)

Версія інтерфейсу LAN в ноутбуці.

LAN (RJ-45, у просторіччі «вита пара») — стандартний роз'єм для дротового підключення до комп'ютерних мереж. Версія цього роз'єму вказується по максимальній швидкості передачі даних, яку він підтримує. На практиці в більшості випадків цілком достатньо 100 Мбіт/з, однак розвиток і здешевлення технологій призвело до того, що все більше ноутбуків оснащуються LAN на 1 Гбіт/с, такі роз'єми застосовуються навіть серед бюджетних пристроїв. А найбільш прогресивна версія, що зустрічається в сучасних ноутбуках — 10 Гбіт/с. Такими інтерфейсами оснащуються переважно геймерські моделі: висока швидкість, крім того, забезпечує зменшення лага (затримки) в онлайн-іграх.

LAN контролер

Модель LAN-контролера, встановленого в ноутбуці.

LAN-контролер забезпечує обмін даними між материнською платою і мережевим портом (портами) ноутбука. Модель цього контролера вказується в тому випадку, якщо це висококласний модуль, створеним в розрахунку на високу якість зв'язку і максимальне зниження лагів. Подібні можливості особливо важливі для геймерських систем, застосовуваних в онлайн-іграх.

Wi-Fi

— Wi-Fi 4 (802.11 n). Стандарт, представлений в 2009 році. Забезпечує швидкість передачі даних до 300 Мбіт/с, використовує два діапазони — 2,4 ГГц і 5 ГГц, перемикаючись між ними автоматично або по команді користувача. Дуже широко використовується в сучасних ноутбуках, в тому числі у моделях з підтримкою більш прогресивних стандартів, таких як Wi-Fi 5 — це забезпечує сумісність між Wi-Fi пристроями різних поколінь. З цією ж метою в модулі Wi-Fi 4 зазвичай передбачається підтримка більш ранніх стандартів 802.11 b і 802.11 g.

Wi-Fi 5 (802.11 ac). Один з найбільш нових стандартів на сьогоднішній день — чорнова версія і пристрої з її підтримкою були представлені в 2013 році. Забезпечує значно більшу швидкість передачі даних, ніж попередній n — понад 1 Гбіт/с (технічно вона може досягати 6 Гбіт/с) — при зниженому в кілька разів енергоспоживанні. Працює на частоті 5 Гц, через що сам по собі не сумісний ні з одним з попередніх стандартів, крім описаного вище Wi-Fi 4. З іншого боку, підтримка тільки Wi-Fi 5 в ноутбуках майже не зустрічається, зазвичай цей стандарт використовується разом з Wi-Fi 4, і сумісності в таких випадках проблем не виникає.

Wi-Fi 6 (802.11 ax). Стандарт, розроблений як безпосередній розвиток і удосконалення Wi-Fi 5. Використовують діапазони від 1 до 7 ГГц — тобто здатний працювати і на стандартних частотах 2,4 ГГц і 5 ГГц (в тому числі з обладнанням попередніх стан...дартів), і в інших смугах частот. Максимальна швидкість передачі даних збільшилася до 10 Гбіт/с, проте основною перевагою Wi-Fi 6 стало навіть не це, а подальша оптимізація одночасної роботи декількох пристроїв на одному каналі (поліпшення технічних рішень, застосованих в Wi-Fi 5 і WiGig). Завдяки цьому Wi-Fi 6 дає найменшу з сучасних стандартів падіння швидкості при завантаженому каналі.

3G модем

Модуль мобільного зв'язку з підтримкою мереж третього покоління (3G). Зазвичай, мова йде про мережі стандарту UMTS — саме вони використовуються як основний тип 3G-зв'язку в Європі, так і в інших регіонах вельми популярні. У залежності від використовуваних в мережі і підтримуваних ноутбуком технологій і надбудов, максимальна швидкість такого підключення може варіюватися від 2 до 70 Мбіт/с; на практиці вона зазвичай нижче, проте при нормальній якості з'єднання 3G швидкість його роботи, за відчуттями користувача, цілком порівнянна зі стаціонарним з'єднанням через Wi-Fi.

Також відзначимо, що технологія UMTS заснована на стандарті GSM, тому 3G-модулі при необхідності можуть працювати і в таких мережах.

Модуль 4G (LTE)

Модуль мобільного зв'язку на основі технології LTE. Цю технологію прийнято відносити до 4 покоління, і під терміном «4G» найчастіше мають на увазі саме її. Стандарт LTE передбачає пропускну спроможність в 173 Мбіт/с на прийом і 58 Мбіт/с на передачу, а в перспективі можливе збільшення цих цифр в рази. Завдяки цьому швидкість з'єднання в таких мережах не поступається стаціонарного широкосмугового підключення до Інтернету. Правда, мережі LTE поки ще розгорнуті далеко не у всіх країнах світу; так що при покупці такого ноутбука не завадить уточнити доступність 4G у вашому регіоні.

NFC-чип

Наявність у ноутбуці модуля ближнього бездротового зв'язку NFC (near field communication). Технологія NFC має досить великі можливості використання: чип може зчитувати різні електронні мітки (зразок RFID або смарт-карт), так і сам грати роль зчитується мітки (наприклад, для здійснення електронного платежу). NFC може застосовуватися і для прямого з'єднання між двома пристроями, однак через малої дальності такого зв'язку (не більше 20 см) воно зазвичай грає допоміжну роль, зокрема, може служити для автоматичної стиковки по Bluetooth. Перевагою малої дальності зв'язку є гарантія від стороннього втручання в з'єднання.

DVD привод

Наявність приводу оптичних дисків у ноутбуці.

Останнім часом усе більше ноутбуків взагалі не мають привода під оптичні диски: подібні носії витіснились функціональнішими й зручнішими варіантами, такими як «флешки», зовнішні HDD і хмарні сервіси. Так що зараз ноутбук із DVD це свого роду диковинка — відгомін минулого. А моделі без привода можна доповнити зовнішнім дисководом.

Підтримка BluRay

Підтримка ноутбуком оптичних дисків високої ємності Blu-ray. Такі диски спеціально створені для контенту в високих і надвисоких роздільних здатностях, включаючи 3D-відео, також вони можуть використовуватися як носії для прогресивних ігор. І хоча Blu-ray поступово здають позиції на користь нових видів носіїв — флешок, зовнішніх накопичувачів тощо — вони все одно залишаються досить популярними: наприклад, сучасні фільми й серіали для поширення в офлайні випускаються переважно на Blu-ray. Утім, підтримка таких дисків обходиться недешево, тому вона зустрічається переважно в прогресивних ігрових і мультимедійних ноутбуках.

Web-камера

Роздільна здатність веб-камери, встановленої в ноутбуці. Подібні камери зазвичай розміщуються над дисплеєм; спочатку їх призначенням була відеозв'язок (наприклад, через Skype), однак можливе й інше застосування — запис відеороликів, живі трансляції тих чи інших подій у Інтернет, і т. п.

Роздільна здатність веб-камери в даному випадку вказується по максимальній роздільній здатності відео, яке вона підтримує. Найбільш бюджетні варіанти видають всього 640х480 і мало для чого підходять, крім згаданої відеозв'язку; у найбільш прогресивних даний показник може досягати якості Full HD (1920х1080 пікселів) і навіть Quad HD.

Шторка для камери

Рухома шторка, за допомогою якої можна прикрити об'єктив веб-камери. Таке пристосування забезпечує додаткову безпеку: навіть якщо зловмисник отримає доступ до ноутбука і спробує простежити за користувачем через веб-камеру, закритий об'єктив не дозволить йому нічого побачити. Крім того, шторка захищає оптику від різних забруднень.

Зазначимо, що відносно недавно з'явився альтернативний варіант — перемикач на корпусі нотбука, за допомогою якого можна вимкнути живлення камери на апаратному рівні. Такий перемикач в нашому каталозі також вказується як «шторка для камери», оскільки його призначення та можливості повністю аналогічні.

Формат звуку

Формат звуку, підтримуваний ноутбуком.

У цьому разі мається на увазі звук, який можна програвати через власну акустику пристрою, без використання зовнішніх колонок. Таким чином, по суті, йде про формат встановленої в лептопі акустичної системи. Зазначимо, що більшість ноутбуків здатні видавати на зовнішнє обладнання більш прогресивні формати звуку, ніж при використанні вбудованих динаміків. З іншого боку, можливість такого підключення є далеко не завжди

Конкретні варіанти можуть бути такими:

— 1.0. Монофонічне звучання, що забезпечується одним динаміком і нездатне створити враження об'ємності. Зустрічається в основному в бюджетних моделях.

— 2.0. Звичайний стереозвук: дві колонки, які відповідають за лівий і правий канал. Дозволяє створити враження «об'ємного» звуку, при цьому стереосистеми досить прості і дешеві, завдяки чому використовуються в більшості сучасних ноутбуків.

— 2.1. Система з двох стереодинаміків (див. вище) і сабвуфера. Останній покращує потужність і насиченість басів; правда, можливості вбудованих «саба» помітно скромніше, ніж у підключаються окремо, проте навіть таке оснащення помітно впливає на звук.

— 2.2. Розширена версія описаного вище формату 2.1, доповнена другим сабвуфером для більш потужних і достовірних басів.

— 4.0. Покращений варіант стереозвуку: за рахунок додавання двох додаткових динаміків забезпечується більш явне відчуття об'ємності звучання.

— 4.1. Варіант аудіо...системи з 4 динаміками, доповнений сабвуфером для посилення низьких частот.

— 4.2. Аналог вищеописаної системи 4.1, доповнений двома сабвуферами — для ще більш якісного звучання басів.

Зазначимо, що більш прогресивні формати, ніж 2.0, зустрічаються переважно в спеціалізованих ноутбуках, для яких висока якість звуку є однією з ключових особливостей — насамперед в ігрових і мультимедійних моделях.

Аудіочип

Модель аудиочипа (модуля для обробки і виведення звуку), встановленої в ноутбуці.

Найчастіше ця інформація уточнюється для лептопів, оснащених високоякісними аудіочипами, можливості яких помітно перевершують рівень середньостатистичної звукової карти. Втім, конкретні характеристики такого модуля можуть бути різними; ці подробиці нескладно знайти і уточнити, знаючи точну назву моделі.

Акустика

Марка акустичної системи (динаміків), встановлених в ноутбуці.

Даний пункт указується в тому випадку, якщо ноутбук оснащений прогресивною акустикою, яка помітно перевершує за якістю звичайні колонки. Така інформація додатково підкреслює високий рівень пристрої. При цьому в характеристиках зазвичай не наводиться повна назва акустичної системи, а лише назву бренду — наприклад, Bang & Olufsen, Dynaudio, Harman, Harman Kardon, JBL і т. п.: навіть такої інформації в даному випадку цілком достатньо.

Додатково

Картрідер. Пристрій для читання і запису карт пам'яті — зазвичай стандарту SD і його похідних SD HC і SD XC; втім, конкретні види підтримуваних карт не завадить уточнити окремо. У будь-якому випадку такі носії досить популярні в сучасній електроніці, зокрема, SD-картки використовуються як носії у більшості цифрових камер, а більш мініатюрні microSD підтримуються багатьма мобільними телефонами, планшетами. Наявність картрідера полегшує обмін даними з такими пристроями; при цьому карту microSD можна встановити в SD-слот за допомогою простого адаптера.

GPS-модуль. Модуль, що визначає поточні географічні координати пристрою за системою супутникової навігації GPS. Власне, роль самого модуля обмежується визначенням місця розташування, а далі ці дані можуть використовуватися різними додатками в тих або інших цілях — від класичної навігації по картам до пошуку місць поблизу, відображення місцевих новин і прогнозу погоди і навіть для ігор з використанням доповненої реальності.

Сканер відбитка пальця. Пристрій для розпізнавання відбитку пальця застосовується в основному для авторизації користувача в ситуаціях, що вимагають підтвердження особи: при завантаженні або розблокування ОС, при вході в різні додатки, при підтвердженні платежів і т. п. Такий спосіб авторизації зручний тим, що відбиток пальця постійно перебуває в розпорядженні користувача, його н...е можна забути, втратити або випадково «здати» зловмисникові, як звичайний пароль. Також відзначимо, що деякі ноутбуки з цією функцією дозволяють занести в пам'ять кілька користувачів і розпізнавати їх за відбитком.

Сканер особи (FaceID). Пристосування для розпізнавання осіб користувачів. Зазвичай має вигляд додаткової інфрачервоної камери на передній панелі ноутбука. Найчастіше дана функція використовується аналогічно сканер відбитка пальця — для авторизації тих чи інших дій, зразок входу в систему, логіна в акаунт або проведення платежу. Однак можливе застосування і в інших цілях, іноді досить незвичайні, наприклад, для захоплення міміки, коли особа персонажа на екрані повторює вираз обличчя самого користувача. FaceID використовує прогресивні алгоритми розпізнавання і враховує безліч індивідуальних особливостей, завдяки чому точність таких систем нерідко виявляється навіть вищою, ніж у сканерів відбитка. Слабке місце цієї функції — розпізнавання близнюків, а також дітей до 13 – 14 років, у яких ще не встигло сформуватися досить індивідуальних рис.

Kensington / Noble замок. Гніздо на корпусі ноутбука під спеціальний замок безпеки. Такий замок зазвичай використовується для кріплення міцного металевого троса, який «прив'язує» ноутбук до нерухомого або важкого предмету і робить крадіжку «на ривок» практично неможливою. Дана функція особливо корисна, якщо пристрій знаходиться в суспільному доступі, наприклад, на демонстраційній стійці в магазинах електроніки. Зазначимо, що Kensington і Noble — це два різних типу замків безпеки, які не є сумісними, і гніздо на корпусі може бути розраховане лише на один з цих стандартів.

Модуль безпеки TPM. Модуль, призначений для шифрування зберігається на ноутбуці інформації — так званий криптопроцессор. В такому модулі зберігаються ключі для декодування зашифрованих даних, він же відповідає за сам процес шифрування/розшифрування. При цьому TPM дозволяє закрити файл так, щоб він відкривався лише на певному пристрої — наприклад, на ноутбуці, на якому спочатку був зашифрований. Дана функція навряд чи знадобиться у побутовому використанні, проте вона буває незамінна в діловій сфері, де доводиться мати справу з конфіденційними даними.

Додатковий mini-Jack (3.5 мм)

Наявність додаткового аудіовиходу mini-Jack в конструкції ноутбука. Такий вихід буде особливо корисний у тих випадках, коли потрібно чути звук відразу двом людям, а використовувати динаміки — не варіант. Як приклад такої ситуації можна навести нічний подорож в автобусі або літаку, коли гучний звук заважав би сплячим поряд людям. Підключити дві пари навушників буде зручніше, ніж ділити одну пару «вух» на двох, з одного навушника на людину. Також дана особливість може виявитися корисною і при стаціонарному застосуванні ноутбука: наприклад, до одного роз'єму можна підключити навушники, до другого — колонки, і вибирати з цих варіантів по ситуації, не борсатися з перемиканням штекерів.

Підсвітка клавіатури

Наявність підсвічування клавіатури ноутбука. Ця функція не тільки надають пристрою стильний зовнішній вигляд, але і робить клавіші більш помітними, ніж в ноутбуках без підсвічування. Конкретний функціонал підсвічування може бути різним, він залежить як від цінової категорії, так і загального призначення ноутбука. Приміром, одноколірне освітлення зустрічається як в недорогих лептопах, так і в ультрабуках професійного призначення. А в ігрових моделях може передбачатися прогресивна RGB-підсвічування (див. «Колір підсвічування») і навіть можливість синхронізації підсвічування (див. нижче).

Колір підсвітки

Колір підсвічування клавіатури, використовуваної в ноутбуці.

Детальніше про підсвічуванні див. вище, а колір зазвичай вибирається виробником з урахуванням загальної спеціалізації ноутбука. Так, у пристроях загального, ділового та професійного призначення популярна біла підсвітка — вона нейтральна за настроєм, не відтягує на себе увагу і в той же час досить стильно виглядає. В геймерських моделях клавіші нерідко підсвічуються червоним — він непогано вписується в загальний агресивний дизайн ноутбуків. А найбільш відомою є RGB-підсвічування, також застосовується в основному в ігрових лептопах: вона дозволяє налаштувати відтінок світіння за своїм бажанням і навіть може автоматично змінювати колір під різні ігрові і системні події. Крім того, тільки у RGB-системах має сенс застосовувати синхронізацію підсвічування (див. нижче). Зустрічається також однотонні жовта (золотиста), синя і зелена підсвічування

Синхронізація підсвітки

Підтримка ноутбуком тієї чи іншої технології синхронізації підсвічування.

У разі ноутбуків йдеться про синхронізацію підсвічування клавіатури (див. вище) з підсвічуванням інших компонентів, підключених до лептопу — наприклад, миші або колонок. Завдяки цій функції всі системи підсвічування можуть працювати злагоджено — наприклад, видаючи однаковий колір або включаючись/відключаючись одночасно. Крім цього, можуть передбачатися різні додаткові можливості — наприклад, світломузика, зміна підсвічування при певному ігровому подію або робота в якості індикатора температури CPU. Конкретний набір функцій залежить від підтримуваної технології синхронізації, вона ж визначає сумісність: для спільної роботи всі компоненти повинні підтримувати одну технологію. При цьому кожен виробник, зазвичай, створює свою технологію — наприклад, у Asus це Aura Sync, MSI — Mystic Light Sync, і т. д. Так що найпростіше добитися сумісності, докупивши до ноутбука комплектуючі того ж бренду. Втім, актуально таке рішення виключно для ігрових ноутбуків, а для офісних моделей, яким притаманний класичний діловий стиль, такі навороти не є необхідними.

Конструкція клавіш

— Класична. Клавіатура з клавішами звичайної квадратної і прямокутної форми, з середньою відстанню між ними. По ряду причин вважається не дуже зручною для ноутбуків і в сучасних моделях використовується рідко.

— Ширяюча. Ще цей тип клавіатури називають «острівна». Основа клавіатури являє собою суцільну пластину з виконаними в ній отворами; в цих отворах і розташовуються клавіші. Такі клавіатури характерні, зокрема, великою відстанню між окремими клавішами; вважається, що це позитивно позначається на точності роботи, зокрема, знижує ймовірність потрапити на сусідню клавішу при промаху. Острівні клавіатури на сьогоднішній день найбільш популярні.

— Монолітна. На монолітній клавіатурі клавіші розташовані дуже близько, з мінімальним зазором між ними. Даний варіант дозволяє зменшити загальні розміри клавіатури, однак вимагає хорошої точності при наборі.

— Сенсорний екран. В даному випадку під сенсорним екраном може матися на увазі як повноцінний дисплей, так і сенсорна панель, розділена на окремі «кнопки» аналогічно клавіатурі. Як би те ні було, це досить специфічний і рідко застосовуваний варіант; його головний недолік — практично повна неможливість сліпого набору. Правда, дисплей дає більш широкі можливості, ніж клавіатура, на нього можна виводити вельми різноманітні елементи керування, причому перенастраивая їх в залежності від поточної програми. Однак обходяться такі системи помітно дорожче традиційних клавіатур, а подібні можливості потрібні рідк...о і їх можна передбачити в більш традиційному варіанті — клавіатурі зі ScreenPad'ом (див. «Маніпулятор»).

Num блок

Наявність Num-блоку в конструкції ноутбука.

Num-блок являє собою блок окремих цифрових клавіш в правій частині клавіатури: власне цифри. кнопки чотирьох математичних дій, точка і Enter. Таке оснащення помітно полегшує деякі завдання, зокрема, роботу з обчисленнями та офісними програмами: приміром, Num-блок зручно використовувати з калькулятором, і через нього ж найпростіше вставляти в текст спеціальні символи комбінацією Alt+[цифровий код символу]». Відзначимо, що дана функція зустрічається тільки в ноутбуках з діагоналлю 15" і вище — більш компактних моделях для додаткового блоку просто немає місця.

Додаткових клавіш

Кількість додаткових клавіш, передбачених на клавіатурі ноутбука.

Додатковими називають клавіші, не відносяться до стандартного набору і виконують різні специфічні функції: виклик браузера, управління медіаплеєром, перемикання режимів живлення і охолодження і т. п. Таке оснащення полегшує швидкий доступ до певних налаштувань і додатків. З іншого боку, під додаткові клавіші потрібно додаткове місце, а його в ноутбуках не так багато; крім того, деякі специфічні функції можна реалізувати через клавішу Fn, нажимаемую одночасно з однією з стандартних кнопок. Тому дана функція в сучасних ноутбуках зустрічається порівняно рідко, в основному серед моделей ігрового призначення.

Захист клавіатури від вологи

Клавіатура зі спеціальним захистом від вологи. Конкретна ступінь такого захисту може бути різною, її не завадить уточнити окремо; проте більшість ноутбуків з цією особливістю здатні як мінімум перенести перекидання на клавіатуру чашки з чаєм або кавою. Також відзначимо, що вологостійкість найчастіше обмежується саме клавіатурою; зустрічаються моделі, де від води захищений весь корпус цілком, однак це зазвичай дорога спеціалізована техніка, призначена для рятувальників, військових, вчених та інших професіоналів, що постійно бувають в екстремальних умовах.

Маніпулятор

Тип маніпулятора, що використовується в конструкції ноутбука. Серед таких зустрічаються як класичні тачпади, так і оригінальні рішення у вигляді ScreePad

Маніпулятор у цьому випадку — це пристрій, який заміняє комп'ютерну мишу. Доповнити ноутбук мишею не завжди можливо, а інколи їй просто немає на чому працювати (наприклад, під час поїздки в автобусі), тому наявність маніпуляторів для сучасних ноутбуків є практично обов'язковою умовою. А їх види бувають такими:

— Тачпад. Особлива чутлива панель із діагоналлю близько 8 – 12 см, яка відстежує переміщення пальця по поверхні. Сучасні тачпади мають досить великі можливості: вони розпізнають дотики декількох пальців, спеціальні жести, постукуванням можна замінити клік мишею (у т. ч. подвійний або потрійний) тощо. Таке оснащення має більшість сучасних ноутбуків.

— Трекпоінт. Мініатюрний джойстик, що розташовується, зазвичай, посеред клавіатури. Відхиляючи джойстик у відповідну сторону, можна керувати рухами курсора на екрані. Трекпоінти були популярні донедавна, проте загалом вони вважаються менш зручними, ніж тачпади, а тому поступово зникають із сцени.

— Тачпад і трекпоінт. Наявність у ноутбуці відразу двох описаних вище маніпуляторів. Таке поєднання дає змогу користувачеві вибирати найзручніший варіант залежно від ситуації.

Скляний тачпад. Тачпад (див. вище), поверхня якого виготовлена не з трад...иційного пластику, а зі скла. Головна перевага такої поверхні полягає в тому, що вона приємна на дотик і по ній дуже легко ковзає палець. Крім того, у скляний тачпад простіше вмонтувати підсвічування, сканер відбитка пальця і деякі інші додаткові «фішки». Недолік подібних маніпуляторів — доволі висока ціна, а тому вони зустрічаються здебільшого в ноутбуках преміумкласу.

— Тачпад/NumberPad. Маніпулятор, який поєднує в собі одночасно тачпад і блок цифрових клавіш (див. «Num блок»). Такий пристрій — це сенсорна поверхня з нанесеними на неї цифрами Num-блока, яка розміщена зазвичай у правій частині клавіатури. Особливості роботи подібного маніпулятора можуть бути різними: в одних моделях перемикання між режимом тачпада й цифрового блока здійснюється вручну, в інших система автоматично розрізняє ковзання пальця по сенсорній поверхні та натискання на ту чи іншу цифру. У будь-якому разі це досить специфічний варіант, який до того ж обходиться недешево; зустрічається переважно в ігрових ноутбуках.

— ScreenPad. Тачпад (див. вище), що виконаний у вигляді окремого сенсорного екрана. Такі пристрої застосовуються зазвичай у топових продуктивних ноутбуках професійного рівня; обходяться «скринпади» недешево, проте мають дуже широкі можливості. Зокрема, на такий екран можуть виводитися іконки швидкого доступу до додатків і функцій операційної системи, а також різні повідомлення та інший контент (причому незалежно від того, що відбувається на основному екрані). Випускаються навіть спеціалізовані додатки для ScreenPad, не кажучи вже про розширення для більш традиційних програм. Відзначимо, що назву «ScreenPad» першою використала компанія Asus, в інших виробників офіційна назва цього маніпулятора може бути іншою.

— Відсутній. Відсутність у пристрої будь-якого маніпулятора. Цей варіант зустрічається вкрай рідко, зазвичай у двох різновидах пристроїв — моделях «2 в 1» (див. «Тип»), де заміною миші є сенсорний екран, та деяких бюджетних нетбуках, де від маніпулятора відмовилися заради компактності й зниження вартості.

Touch Bar

Наявність панелі Touch Bar в конструкції ноутбука.

Дана функція спочатку була представлена компанією Apple в ноутбуках MacBook Pro зразка 2016 року. Touch Bar являє собою сенсорний екран у вигляді «смужки», розміщеної зазвичай над основними клавішами і заміняє ряд функціональних клавіш F1 – F12. На такий екран можуть виводитися різні елементи управління — кнопки, повзунки, смужки аудіо - і відеофайлів при монтажі і навіть анімовані зображення. Можуть передбачатися й інші функції, наприклад, робота в режимі сканера відбитків пальців. Все це значно розширює можливості клавіатури по порівнянні з класичною конструкцією, однак і обходиться недешево.

Ємність батареї

Ємність комплектної батареї ноутбука в міліампер-годинах (мАгод).

Більш висока ємність дозволяє ноутбуку довше пропрацювати на заряді, при інших рівних. Однак потрібно враховувати, що фактична автономність буде залежати не тільки від батареї, але і від енергоспоживання самого ноутбука — а воно визначається як апаратною платформою, так і продуктами. Тому порівнювати між собою за цим показником можна тільки моделі зі схожими характеристиками. А якщо вам потрібен «довгограючий» ноутбук — вибирати його слід не по ємності батареї, а прямо заявленого часу роботи.

Щодо міліампер-годин варто також відзначити, що це не дуже достовірна (хоча і найпопулярніша) одиниця ємності: фактична кількість накопичується в батареї енергії залежить не тільки від міліампер-годин, але і від робочої напруги. Більш коректна в цьому сенсі одиниця — ват-години, про них докладно див. п. «Ємність батареї» нижче.

Ємність батареї

Ємність комплектної батареї ноутбука у ват-годинах.

Більш висока ємність дозволяє ноутбуку довше пропрацювати на заряді, при інших рівних. Однак потрібно враховувати, що фактична автономність буде залежати не тільки від характеристик батареї, але і від енергоспоживання самого ноутбука — а воно визначається як апаратними характеристиками, так і ЗА встановленим. Тому порівнювати між собою за цим показником можна тільки моделі зі схожими характеристиками. А якщо вам потрібен «довгограючий» ноутбук — вибирати його слід не по ємності батареї, а прямо заявленого часу роботи.

Що стосується ват-годин, то це менш популярна одиниця ємності, ніж міліампер-годин, але більш фізично коректна: вона точно описує кількість енергії, накапливаемое батареєю. Завдяки цьому з ємності в Втч можна порівнювати акумулятори з різною номінальною напругою (тоді як для мАч це не допускається — потрібно проводити додаткові обчислення за спеціальними формулами). При цьому Втч можна без особливих труднощів перевести в мАч, якщо відомо напруга батареї: для цього ємність в Втч потрібно поділити на напругу і помножити на 1000.

Напруга батареї

Номінальна напруга батареї, що поставляється в комплекті з ноутбуком.

На практиці більшість користувачів не потрібно звертати на даний параметр особливої уваги. Батарея підбирається виробником з таким розрахунком, щоб забезпечити заплановану для даної моделі автономність та ефективність харчування, так що при виборі має сенс дивитися на більш наближені до життя» показники — насамперед максимальний час роботи. Дані ж про напрузі необхідні в основному в специфічних випадках, наприклад, при пошуку запасної батареї або переведенні ємності з одних одиниць в інші (докладніше див. «Ємність батареї»).

Кількість комірок батареї

Кількість окремих елементів (комірок) акумуляторної батареї ноутбука, яка входить до комплекту. Чим більше комірок, тим, зазвичай, вища ємність акумулятора, проте тим важчим і громіздким він виходить. Однак, порівнювати за цим показником можна тільки ноутбуки приблизно одного часу випуску (плюс/мінус рік). Це пов'язано з тим, що технології виробництва батарей і технології енергозбереження постійно розвиваються — у результаті новіший ноутбук із меншою кількістю комірок батареї може демонструвати вищі показники автономності, ніж аналогічна стара модель із більшою кількістю комірок. Для ілюстрації можна навести той факт, що деякий час тому для універсальних 15,6" ноутбуків найбільш популярними були батареї на 6 комірок, проте зараз більшість таких пристроїв цілком обходиться трикомірковими акумуляторами без особливого впливу на час роботи.

Макс. час роботи

Максимальний час роботи ноутбука від одного заряду батареї, без підзарядки. При цьому, зазвичай мається на увазі час роботи в режимі максимальної економії енергії: вимкнені модулі бездротового зв'язку, мінімальна яскравість екрану, невелика навантаження на процесор і т. п. Відповідно, час фактичної роботи на заряді зазвичай виявляється помітно менше даного показника. Тим не менш, його цілком можна використовувати як для загальної оцінки автономності ноутбука, так і для порівняння її з іншими моделями.

Швидка зарядка

Наявність у ноутбуці функції швидкої зарядки.

Згідно з назвою, дана особливість значно зменшує час зарядки батареї. Принцип швидкої зарядки полягає в тому, що зарядний пристрій (ЗП) по ходу процесу підтримує оптимальну силу струму і напругу. Відповідно, використовувати дану функцію можна тільки зі спеціальними ЗП; втім, саме такі ЗП звичайно входять в комплект постачання.

Підтримка Power Delivery

Підтримка портом USB Type C технології Power Delivery.

Головною перевагою даного роз'єму перед традиційним круглим портом живлення DC є універсальність: до Type C можна підключити не тільки «рідний» зарядний пристрій, але й сторонні джерела енергії — у т. ч. повербанки, які мають кабель під цей тип роз'єму. Сама ж технологія Power Delivery, через яку здійснюється передача живлення може бути спрямована як на прийом, так і на роздачу. Тобто через порт USB C можна заряджати або ноутбук, або підключений до нього пристрій (деталі варто уточнювати конкретно для кожної моделі).

знімна батарея

Наявність у ноутбуці знімною батареї — тобто батареї, яку можна зняти, не використовуючи спеціальних інструментів і не розбираючи корпус пристрою. Ця можливість дає цілий ряд практичних переваг. Так, батарею можна легко поміняти, якщо вона вийшла з ладу, зносилася або не влаштовує вас за характеристиками. А якщо належить довге перебування «у відриві від цивілізації» — можна навіть обзавестися запасними акумуляторами і міняти їх по мірі вичерпання заряду. З іншого боку, знімна конструкція дещо знижує надійність корпусу і робить його більш громіздким, а виробники не схвалюють модифікації пристроїв (у тому числі заміну батареї) силами користувача. У світлі цього дана особливість сучасних ноутбуках зустрічається все рідше.

Передвстановлена ОС

Операційна система (ОС), встановлена на ноутбук в штатній комплектації. ОС — це програмна основа, середовище, в якому працюють інші програми; від її типу і особливостей багато в чому залежить програмний функціонал ноутбука. Теоретично передустановлену операційну систему можна поміняти на іншу, за бажанням користувача. Однак на практиці це не завжди виправдане з ряду технічних причин — наприклад, предустановленная ОС зазвичай оптимально налаштована під конкретну конфігурацію, тоді як інші варіанти можуть працювати некоректно.

Також відзначимо, що фактична система на борту ноутбука нерідко не відповідає заявленій в характеристиках: наприклад, на моделі, спочатку поставляються виробником під DOS, роздрібні продавці можуть встановлювати безкоштовні версії Linux — щоб покупцям було простіше оцінити можливості пристрою. Тому конкретну версію встановленої «операційки» варто уточнювати безпосередньо у продавця.

— Windows 10 Home. Windows 10 була представлена восени 2014 року як чергове оновлення сімейства настільних ОС від Microsoft і спадкоємиця Windows 8.1 (номер 9 пропустили з технічних причин). Ця версія представила безліч нововведень, таких як вбудований голосовий помічник Cortana, браузер, Edge, підтримка декількох робочих столів, оновлені меню «Пуск» і центр повідомлень, кардинальне оновлення штатно встановлених програм і т. п. Крім того, система відрізняється високим ступенем інтеграції з мобільними пристроями: десктоп...на «десятка» і Windows 10 Mobile використовують єдиний магазин додатків, сумісних з обома версіями. Конкретно ж редакція Windows Home, згідно з назвою, розрахована на домашнє використання: в ній доступні всі основні можливості «споживчого» рівня, однак відсутні корпоративні інструменти. Крім того, користувачі версії Home не можуть керувати роботою Центру оновлень і отримувати доступ до комп'ютера через віддалений робочий стіл.

Windows Pro 10. Розширена редакція описаної вище Windows 10, розрахована на застосування в діловій сфері, серед прогресивних користувачів і фахівців IT. Крім всіх можливостей, доступних в редакції Home пропонує також ряд професійних і корпоративних інструментів, зокрема, Active Directory, віддалений робочий стіл, шифровальшик BitLocker і інструмент для роботи з віртуальними машинами Hyper V. Технічно Pro не є самою функціональною редакцією «десятки» з вільно продаються, проте більш прогресивна редакція Pro For Workstations призначена для висококласних робочих станцій, і застосовувати її в ноутбуках просто не має сенсу.

— Windows 10 S. Специфічна редакція Windows 10, призначена для застосування в основному в освітній сфері. Відрізняється обмеженим функціоналом: зокрема, програми можна встановлювати тільки через фірмовий магазин Microsoft, а програми з доступом до системної командному рядку недоступні навіть через цей магазин. Крім того, в якості браузера за замовчуванням можна використовувати тільки «рідний» MS Edge, а в якості пошуку за умовчанням — Bing; а в комплект постачання входить річна підписка на Minecraft: Education Edition. За окрему плату систему можна оновити до Windows Pro 10, розблокувавши усі можливості останньої. Втім, з 2018 року дана редакція на ноутбуки не встановлюється, замість неї використовується Windows 10 Home або Pro зі спеціальним режимом «S Mode». Цей режим блокує можливість установки сторонніх додатків, однак його можна вимкнути без будь-якої доплати.

— macOS. Операційна система, що застосовується винятково в комп'ютерах і ноутбуках компанії Apple. До 2016 року була відома як OS X, раніше, до 2012 — як в Mac OS. Загалом вважається дуже надійною і стабільною, і не без підстав: комп'ютерів під цю систему випускається порівняно небагато, що дозволяє добре оптимізувати програмну і апаратну частину один під одного. Що стосується застосування, то macOS добре зарекомендувала себе як рішення для професійного використання: роботи з документами, дизайну, аудіо - та відеомонтажу. Водночас ігор для цієї ОС створено відносно небагато. Система регулярно оновлюється, при цьому оновлення безкоштовні і доступні протягом усього терміну служби ноутбука. Крім того, варто відзначити, що macOS все тісніше інтегрується з мобільної «операційкою» Apple — iOS. Так, ще в 2014 році з'явилася можливість вільно перекидати завдання з комп'ютера на мобільний пристрій і навпаки — наприклад, відкрити лист на Macbook і продовжити читання на iPhone.

— Windows 8. Представниця сімейства Windows, випущена в 2012 році; попередниця Windows 10. Вважається застарілою і в нових ноутбуках не використовується, проте у продажу все ще можна зустріти пристрою під керуванням цієї ОС. Серед специфічних особливостей цієї системи (у порівнянні з попередницями) можна відзначити перероблений інтерфейс Metro, оптимізований під звичайні, так і під сенсорні дисплеї, поглиблену інтеграцію з веб-сервісами та доповнені функції відновлення системи. Пізніше було випущено оновлення Windows 8.1, подала низку удосконалень. І оригінальна «вісімка», і оновлена версія у вільному продажі доступні в двох редакціях — «звичайної» (Core) та професійної (Pro). У цьому разі мається на увазі саме перша, найпростіша з редакцій; вона розрахована на домашнє застосування і не має спеціальних інструментів начебто віддаленого робочого столу.

— Windows 8 Pro. Професійна редакція описаної вище Windows 8, розрахований на бізнес-сегмент і IT-ентузіастів. Крім можливостей, доступних в редакції Core, що дозволяє, зокрема, використовувати віддалений робочий стіл, шифрування файлів і групові політики, брати участь в доменах Windows Server і працювати з Windows Media Center (доступний в якості окремого аддона).

— Windows RT. Специфічна редакція Windows 8, призначена для пристроїв з процесорами на основі «мобільного» архітектури ARM. Серед ноутбуків встановлювалася переважно на трансформери (див. «Тип»). Програми для настільних версій Windows не сумісні з RT, так і загалом дана редакція дуже сильно відрізняється від настільної ОС. Загалом RT виявилася не дуже вдалою навіть у свій час, а на сьогодні вона є повністю застарілою і в нових пристроях не використовується (зазначимо, що з цією редакцією деякі порівнюють описану вище Windows 10 S).

— Windows 7. Операційна система сімейства Windows, попередниця Windows 8, представлена в 2009 році. Виявилася дуже вдалою і у свій час користувалася надзвичайною популярністю; незважаючи на остаточне старіння, навіть зараз у продажу зустрічаються досить прогресивні ноутбуки під управлінням цієї ОС (зазвичай з можливістю безкоштовного апдейта до Windows 10). Редакцій «сімки» у продажу було цілих п'ять:
  • Starter. Максимально обмежена і недорога редакція, розрахована в основному на нетбуки. Не оснащена інтерфейсом Aero, не дозволяє налаштовувати візуалізацію робочого столу і має обмежений набір кодеків.
  • Home Basic. Бюджетна редакція для «ринків», трохи більш прогресивна, ніж Starter. Має географічні обмеження — може бути активована тільки в регіоні, для якого спочатку випущена.
  • Home Premium. Повноцінна домашня редакція, має усі можливості, необхідні пересічному користувачеві.
  • Professional. Редакція для малого бізнесу і ентузіастів, яким недостатньо можливостей версії Home. Має розширений набір спеціальних інструментів
  • Ultimate. Сама функціональна редакції, що включає всі можливості, в принципі доступні для Windows 7.


— Windows Vista. Попередниця Windows 7, випущена в 2006 році. Представила ряд цікавих нововведень, в тому числі інтерфейс Aero, проте загалом виявилася настільки невдалою, що Microsoft довелося продовжити продажу попередньої версії (XP) до випуску більш досконалої Windows 7 і навіть передбачити можливість даунгрейда з Vista на XP. В сучасних ноутбуках не зустрічається в принципі.

— Windows XP. Представниця сімейства Windows, представлена в 2001 році. Мала великий комерційний успіх, однак на сьогоднішній день є остаточно застарілою.

— Linux. Безкоштовна операційна система з відкритим вихідним кодом. Розробляється та підтримується спільнотою програмістів по всьому світу. Має власний графічний інтерфейс і програмний інструментарій, цілком достатній для вирішення більшості повсякденних завдань, а відкритий вихідний код дає досвідченим користувачам широкі можливості по налаштуванню системи та написання власного ПЗ. При цьому існують різні дистрибутиви Linux — як складні і прогресивні для ентузіастів, так і прості і «дружні», розраховані на недосвідчених користувачів. Крім того, під цю ОС майже не робиться вірусів і інших шкідливих програм. Загалом linux'а цілком достатньо для більшості нескладних побутових і робочих завдань, а ось ігор та професійного софта для цієї системи випускається помітно менше, ніж для Windows.

— Endless OS. Система, фактично представляє собою специфічний дистрибутив описаного вище Linux. Має ті ж основні особливості і повністю сумісна з Linux-додатками, а специфічних відмінностей у Endless OS два. По-перше, дана ОС створена у розрахунку на максимальну простоту, зрозумілість і доступність навіть для початківців користувачів. По-друге, стандартний дистрибутив Endless OS включає більше 100 додаткових додатків і безліч довідкових матеріалів — на той випадок, якщо у користувача немає Інтернету або доступ до скачування додатків обмежений швидкістю або об'ємами. Втім, існує редакція і для тих, у кого немає труднощів зі зв'язком.

— DOS. Найпростіша операційна система без графічного інтерфейсу, керована текстовими командами. Призначена виключно для перевірки загальної працездатності та запуску інсталятора з повноцінною ОС, для інших цілей використовувати DOS неможливо немає сенсу.

— Android. Операційна система розробки Google, спочатку створена для мобільних пристроїв з сенсорними екранами. У ноутбуках зустрічається рідко, виключно серед портативних трансформерів і рішень «2 в 1». Загалом Android дає непогані можливості для розваг, веб-серфінгу і спілкування, але ось для ділових завдань підходить слабо.

— Chrome OS. Ще одна «операційка» від Google, розрахована не стільки на кишенькові гаджети, скільки на планшети й нетбуки. Відрізняється дуже тісною інтеграцією з браузером Chrome і веб-сервісами. Так, Chrome є основою всього користувальницького інтерфейсу, а спочатку запускати у системі можна було тільки веб-додатки; втім, з 2016 року в системі з'явився доступ до магазину Google Play і можливість роботи з окремими сумісними Android-додатками. Велика частина даних зберігаються в хмарі, що дозволяє відновити особисті налаштування на будь-якому пристрої з ос chrome, просто ввівши логін і пароль. Загалом дана «операційка» є цікавим, проте досить специфічним рішенням, через що особливою популярністю не користується, та й майбутнє Chrome OS досить туманно.

— MeeGo. Безкоштовна операційна система на основі Linux, спочатку створена спільно Nokia і Intel для портативних пристроїв та вбудованих систем; серед ноутбуків застосовувалася в основному на нетбуках і інших компактних рішеннях. Втім, розвиток MeeGo було остаточно припинено в кінці 2013 року, на сьогоднішній день дана ОС не оновлюється і не встановлюється на нові пристрої.

— Без ОС. Повна відсутність на ноутбуці якої-небудь операційної системи. З одного боку, це дає повну свободу вибору — можна встановити будь-яку «операційку», відповідну по системним вимогам. З іншого — самостійна установка і настроювання ОС вимагає відповідних навичок, витрат сил і часу. І навіть перевірка працездатності ноутбука без ОС пов'язана з серйозними труднощами: для цього потрібно системний диск або флешка, без такого носія пристрій не завантажиться далі BIOS'У. Відповідно, даний варіант розрахований в першу чергу на досвідчених користувачів.

Підключення док-станції

Можливість підключення док-станції до ноутбука.

Док-станція являє собою допоміжний пристрій — зазвичай у вигляді підставки — яке розширює функціонал ноутбука. На такій підставці можуть розміщуватися додаткові роз'єми USB, HDMI і т. п.), привід оптичних дисків, окрема батарея для збільшення автономності і т. п. Док-станції особливо зручні для тонких компактних ноутбуків, де через розмірів корпусу складно передбачити широке оснащення: приміром, на основному робочому місці ноутбук можна використовувати з доком, а в поїздки брати тільки сам лептоп.

Зазначимо, що в даному випадку мова йде тільки про можливості підключення; сама док-станція не обов'язково входить в комплект поставки (цей момент можна уточнити за пунктом «Комплектація», див. нижче). Доки зазвичай випускаються під конкретні серії ноутбуків, так що якщо такий аксесуар купується окремо потрібно уточнювати сумісність.

Ударостійкий корпус

Посилений корпус, що забезпечує захист від ударів і струсів. Конкретна ступінь і специфіка такого захисту можуть бути різними: наприклад, одні моделі допускають падіння тільки в закритому стані, інші — і у відкритому теж, так і допустима висота може відрізнятися. Однак у будь-якому випадку ноутбуки з цієї особливостей більш стійкі до різних «неприємностей», ніж моделі без ударостійкого корпусу. Зрозуміло, для повної гарантії такий ноутбук повинен мати також ударостійкий SSD-накопичувач або жорсткий диск з захистом від падіння.

Окремо варто торкнутися стандарту MIL-STD-810G, відповідність якому вказується для багатьох «захищених» пристроїв. Спочатку це військовий стандарт США, що передбачає досить жорсткі вимоги, причому не тільки до ударостійкості. Однак у разі споживчої електроніки — тих же ноутбуків — перевірку на відповідність MIL-STD-810G мають право проводити самі виробники, причому за дуже пом'якшеним критеріями, з вільним трактуванням результатів і без будь-якого контролю зі сторони. Так що маркування «відповідає MIL-STD-810G» є рекламним трюком і сама по собі абсолютно не гарантує високої міцності і надійності.

Пасивне охолодження

Ця особливість означає, що в ноутбуці використовуються тільки пасивні системи охолодження. Таке охолодження засноване на радіаторах, іноді доповнюються тепловими трубками; воно не використовує вентиляторів — відповідно, працює абсолютно безшумно. Крім того, пасивні системи не споживають енергії, що позитивно позначається на автономності, і займають порівняно мало місця, що дозволяє зменшити товщину ноутбука. З іншого боку, пасивне охолодження не настільки ефективно, як активне, воно не підходить для потужних процесорів і дискретних відеокарт. Тому ноутбуки з цією особливістю являють собою або щодо малопотужні моделі, або компактні ультрабуки, в яких використовуються комплектуючі з низьким тепловиділенням.

Комплектація

Додаткові предмети, що входять до комплекту з яким постачається ноутбук.

Стилус. Спеціальне перо для роботи з сенсорним екраном (див. вище); відповідно, зустрічається тільки в ноутбуках із цією функцією. Стилус точніший у порівнянні з пальцем, що буває незамінним у деяких завданнях — наприклад, малювання і підписування документів у електронному вигляді (на екрані).

Док-станція. Док-станція — це додатковий аксесуар, який зазвичай виконаний у ролі підставки й призначений для розширення можливостей ноутбука (детальніше див. «Підключення док-станції»). Якщо наявність док-станції критично важлива, її простіше купити відразу в комплекті з ноутбуком, ніж шукати окремо.

Рюкзак/сумка/чохол. Наявність у комплекті одного з зазначених аксесуарів. Який саме варіант входить до комплекту — варто уточнити окремо, проте всі такі аксесуари забезпечують додаткову зручність у транспортуванні, захист від забруднень, пошкоджень і сторонніх очей, а також можуть передбачати місце для додаткових аксесуарів (мишка, зовнішній HDD тощо). Загалом найпопулярнішим варіантом є сумки — вони порівняно недорогі й водночас практичні, сумку цілком можна використовувати і в подорожі по місту, і навіть у далекій поїздці. Рюкзаки зустрічаються рідше: вони більш об'ємні, функціональні та зручні у тривалому носінні, але й коштують дорожче. Чохли максимально...прості, вони розраховані переважно на перевезення в авто чи в сумці з іншими речами, а також на транспортування на невеликі відстані (наприклад, у межах одного офісного комплексу).

— Миша. Класична комп'ютерна миша, без якої працювати у більшості сучасних ОС украй складно, а то й взагалі неможливо. Правда, з такими ж цілями можна використовувати тачпад або трекпоінт (див. «Маніпулятор»), однак такі пристрої все ж менш зручні й функціональні, ніж традиційна мишка.

Матеріал корпусу

Основний матеріал, із якого виготовлений корпус ноутбука.

У сучасних лептопах можуть використовуватися такі матеріали, як пластик (матовий або глянцевий), алюміній, магнієвий сплав, вуглецеве волокно і навіть скло. Зустрічаються і поєднання декількох матеріалів — від найпростішої комбінації метал/пластик до більш специфічних варіантів. Ось детальніший опис найпоширеніших конструктивних рішень:

— Матовий пластик. Пластик із матовою (не блискучою) поверхнею є найпопулярнішим у сучасних ноутбуках матеріалом корпусу. Це обумовлено, із одного боку, низькою вартістю, із іншого — непоганими практичними характеристиками. Так, такому корпусу можна надати будь-який колір і нанести на нього будь-який малюнок. Міцність пластику нижча, ніж у металів або вуглецевого волокна, однак її зазвичай більш ніж достатньо для нормального повсякденного використання. А невелика вага не тільки сама собою є перевагою — вона ще й дає змогу зробити стінки корпусу досить товстими; як наслідок, пластикові корпуси нерідко зустрічаються навіть серед ударостійких моделей. Що стосується конкретно матової поверхні, то вона виглядає тьмяніше, ніж глянцева, зате не так схильна до забруднень. Зокрема, на ній практично не помітні сліди від пальців і долонь; та й подряпини, яким пі...ддається пластик, виділяються не так очевидно, як на глянці.

— Глянцевий пластик. Пластикові корпуси, які мають блискучу, глянцеву поверхню. Загальні властивості пластику детально описані вище. Тут зазначимо, що глянцева поверхня, з одного боку, виглядає яскравіше за матову; особливо це помітно на нестандартних кольорах, що відрізняються від класичної чорно-білої гами. З іншого боку, такий корпус дуже швидко вкривається різними забрудненнями — насамперед відбитками пальців. Крім того, гладка поверхня виходить досить слизькою, що збільшує ризик упустити пристрій, коли тримаєш його у руках. Тому в наш час цей тип пластику використовується вкрай рідко.

— Алюміній. Алюмінієві сплави поєднують у собі легкість і високу міцність; крім того, метал добре проводить тепло, що покращує ефективність роботи систем охолодження. Головним недоліком цього матеріалу є досить висока вартість, тому він використовується переважно в пристроях середнього й топового класів.

— Магнієвий сплав. Матеріал, багато в чому аналогічний описаному вище алюмінію: міцний, досить легкий і добре відводить тепло, проте досить дорогий. Власне, вища ціна і є однією з причин того, що магнієві корпуси зустрічаються значно рідше за алюмінієві; другою причиною можна назвати дещо більшу вагу. З іншого боку, такі корпуси вважаються ще більш надійними.

— Вуглецеве волокно (карбон). Матеріал преміумкласу: поєднує високу міцність (нерідко перевищує міцність сталі) з дуже невеликою вагою і строгим, стильним зовнішнім виглядом, однак і коштує дорожче за алюміній і магній, не кажучи вже про пластик. Тому подібні корпуси є характерною ознакою ноутбуків топового сегмента. Також відзначимо, що карбон погано переносить точкові удари, тому в багатьох лептопах він поєднується з металами (детальніше див. нижче)

— Метал / пластик. Поєднання пластику (найчастіше матового) з металом — зазвичай з алюмінієм, рідше з магнієм. Детальніше всі ці матеріали описані вище, а тут зазначимо, що дана комбінація вельми популярна в сучасних ноутбуках. Переважно з металу виготовляються окремі частини корпусу, які найбільше піддаються ударам та іншим несприятливим впливам; менш критичні деталі робляться пластиковими. Унаслідок цього конструкція виходить помітно надійнішою, ніж чисто пластикова, і в той же час дешевшою, ніж суцільнометалева.

— Алюміній / вуглецеве волокно. Поєднання описаних вище алюмінію і вуглецевого волокна. Може використовуватися як із дизайнерських міркувань, так і в практичних цілях. В останньому випадку основний сенс такої комбінації полягає у тому, щоб компенсувати чутливість карбону до точкових ударів: частини корпусу, які найбільш схильні до таких «неприємностей», виготовляються з алюмінію, якому не страшні удари. Крім того, заміна частини вуглецевого волокна на метал дещо знижує загальну вартість корпусу (однак збільшує вагу).

— Магнієвий сплав / вуглецеве волокно. Поєднання, яке є аналогічним до описаного вище алюмінію з карбоном, із поправкою на особливості магнієвих сплавів. Нагадаємо, що такі сплави, з одного боку, міцніші й надійніші за алюміній, а з іншого — трохи важчі й дорожчі. Детальніше про властивості вуглецевого волокна також див. вище.

— Алюміній / магнієвий сплав. Порівняно рідкісне поєднання двох металів. Детальніше кожен із них описаний вище, а в комбінованих корпусах найбільш «відповідальні» деталі, які отримують високе навантаження, зазвичай виготовляються з магнієвого сплаву, решта конструкції — з алюмінію. Зустрічається й інший варіант конструкції — гаджети «2 в 1» (див. «Тип»), де планшет робиться з алюмінію (для зменшення ваги й зручності в транспортуванні), а клавіатура — з важчого, але ще міцнішого магнію.

— Алюміній / скло. Досить незвичайна комбінація, яка застосовується в одиничних рішеннях преміумкласу. Алюмінієвий корпус (див. вище) у таких моделях доповнюється накладкою зі спеціального високоміцного скла — зазвичай на зовнішній частині кришки, з протилежної сторони від екрана. Таке скло ще краще протистоїть подряпинам, ніж металева поверхня, до того ж воно створює стильний зовнішній вигляд. Утім, на цьому практичні переваги такого поєднання фактично й закінчуються, тому що воно використовується переважно як оригінальний дизайнерський хід.

Вага

Загальна вага ноутбука — самого пристрою, без додаткових аксесуарів (дроти і блоки живлення, мишки, сумки тощо). Для моделей «2 в 1» (див. «Тип») вказується вага в зібраному вигляді, з підключеною клавіатурою.

В наш час моделі вагою менше 1 кг зустрічаються навіть серед досить великих пристроїв — на 14 – 15", не кажучи вже про більш мініатюрних рішеннях. Лептопи вагою 1 – 1,4 кг також вважаються дуже легкими, на 1,4 – 1,7 кг — легкими, вага - від 1,7 до 2,1 кг (точніше, навіть до 2,5 кг) можна назвати середнім, до 3,5 кг — більше середнього, а маса більш ніж у 3,5 кг означає, що перед нами прогресивний ігровий або мультимедійний ноутбук, створений, насамперед у розрахунку на потужність, а не на портативність.

Також варто пам'ятати, що при оцінці ваги потрібно враховувати і діагональ (розмір) пристрою. Приміром, 1,7 кг для 13" ноутбука — це дуже багато, а 17" модель можна вважати дуже легкою, якщо її вага не досягає 2,1 кг

Вага (планшет)

Вага планшетній частини гібридного ноутбука (див. «Тип») — верхньої половини з сенсорним екраном. Ця частина пристрою може використовуватися повністю автономно, тому виробники нерідко вказують її вага окремо — щоб користувач міг оцінити зручність планшета у використанні і транспортуванні.
Підбір за параметрами
 
Ціна
віддо грн.
Виробники
Тип пристрою
За напрямами
Діагональ дисплея
Роздільна здатність дисплея
Тип матриці
Покриття екрана
Частота зміни кадрів
Особливості дисплея
Колірне охоплення
Процесор
Кодова назва процесора
Ядер процесора
Частота процесора
Об'єм ОЗП
Частота ОЗП
Макс. об'єм ОЗП (апгрейд)
Слотів під оперативку
Тип відеокарти
Модель відеокарти
Відеокарта (для дискретних)
Тип накопичувача
Особливості накопичувача
Об'єм основного диска
Об'єм другого диска
Ємність батареї
Вага
Колір корпуса
За роком випуску
Розширений підбір
Каталог ноутбуків 2020 - новинки, хіти продажів, купити ноутбуки.