Порівняння камер заднього огляду

Напрямок, в якому повинна дивитися камера при встановленні штатним способом. Головне призначення будь-якої камери — забезпечити видимість в «мертвих зонах», недоступних при огляді з водійського місця напряму або за допомогою дзеркал. Проте кожен тип огляду має свої особливості:

— Камера заднього огляду. Камери заднього огляду є доповненням до дзеркала заднього виду, а іноді і повністю замінюють його. Тому обов'язковою умовою для моделі цього типу є можливість роботи в дзеркальному режимі зображення (див. нижче). Також в нашому каталозі в дану категорію віднесені універсальні моделі, що підтримують і прямий, і дзеркальний режими, і здатні працювати як ззаду, так і спереду.

— Камера переднього огляду. Відмінною рисою цього варіанта є робота в прямому режимі зображення (див. нижче).

– Камера під конкретний реєстратор. Додаткові камери під конкретний тип автомобільних відеореєстраторів (певна модель або сімейство пристроїв для відеофіксації того, що відбувається на дорогах). Такі камери будуть доречними для розширення круговий огляду реєстратора, в комплектації якого не передбачається наявність допоміжних модулів огляду, але реалізована технічна можливість їх підключення.

Моделі автомобілів, для яких дана камера є штатною.

Камери заднього виду можуть створюватися як у вигляді універсальних пристосувань, так і під конкретні марки авто. Ключовою перевагою другого варіанта є легкість установки: камера розрахована на конкретне «посадкове місце» (зразок ручки багажника, плафона номерного знака тощо — див. «Тип установки») і не потребує особливих хитрувань для монтажу. Та і підключення «вічка» до бортової мережі і екрану також, зазвичай, не становить проблем. Водночас подібні пристрої зазвичай випускаються під одну модель авто, в кращому випадку — під 3-4 схожих моделі; настанова на «нерідну» машину часто виявляється ще важче, ніж монтаж універсальної камери. Також варто зазначити, що вибір штатних камер для кожної конкретної машини досить невеликий — однозначно менше, ніж асортимент універсальних моделей. А тому велика ймовірність, що зручна в установці камера цього типу не підійде по будь-якому з параметрів (наприклад, роздільній здатності).

Зараз на ринку представлені для таких марок автомобілів, камери заднього виду: Audi, BMW, Chevrolet, Chrysler, Citroen, Dodge, Fiat, Ford, Honda, Hyundai, Jeep, KIA, Land Rover, Lexus, Mazda, Mercedes-Benz, Mitsubishi, Nissan, Opel, Peugeot, Porsche, Renault, Seat, Skoda, Subaru, Suzuki, SsangYong, Toyota, Volkswagen, Volvo.

Штатний спосіб і місце установки, передбачені конструкцією камери.

— Універсальна. Цей спосіб встановлення можна умовно назвати «зовнішнім» — камера розміщується на підставці, що пригвинчується до тієї або іншої поверхні, і корпус повністю знаходиться зовні. Даний варіант загалом належить до універсальним і може застосовуватися незалежно від марки авто, хоча є і штатні камери (див. нижче), з такою установкою.

— Врізна. Камери, що встановлюються в спеціально пророблені під них гнізда. Зазвичай мають круглу форму, і для встановлення досить просвердлити в корпусі авто отвір відповідного діаметра. Також, зазвичай, є універсальними.

— Гвинтова. Камери, розраховані на установку за допомогою гвинтового кріплення (звідси і назва). Досить прості і зручні в монтажі — досить проробити отвір під гвинт в корпусі, причому необхідний діаметр отвору виходить помітно менше, ніж у врізних моделей. Найчастіше є універсальними.

— Рамка номерного знака. Пристрої, що являють собою рамки для номерних знаків з вбудованими камерами заднього виду. Зручні тим, що не вимагають особливих монтажних робіт — конструкція просто відноситься замість штатної рамки, на ті ж кріплення. Водночас варто враховувати, що рамки під номера можуть мати різний формат і, відповідно, розмір і конфігурацію кріплень; цей момент п...отрібно обов'язково уточнити перед покупкою.

— В плафон номерного знака. Камери, монтовані в плафон освітлення номерного знака. Нерідко мають в конструкції не тільки камеру, але і лампу для підсвічування номерів. Плафони номерних знаків на різних авто мають різну конструкцію, відповідно, моделі даного типу робляться в основному штатними (див. нижче).

— В ручку багажника. Моделі, що являють собою ручку багажника з встановленою в ній камерою і монтовані замість комплектної ручки. Робляться тільки штатними (див. нижче).

— В емблему. Моделі цього типу можуть становити як окремі камери, вбудовані в «шильди», так і емблеми, доповнені камерами і встановлюються замість фабричної емблеми. За визначенням бувають тільки штатними (див. нижче).

— В решітку радіатора. У переважній більшості машин двигун, і, відповідно, радіатор розташовуються спереду; відповідно, даний варіант характерний для камер переднього огляду (див. «Тип огляду»). Більшість таких моделей — штатні (див. нижче).

— В стоп-сигнал. Оптика виконана у вигляді стоп-сигналу. Зазвичай, подібні камери виготовляються під конкретну марку і модель автомобіля. Сам пристрій встановлюється на місце однієї із штатних фар, стоп-сигналу (правій, лівій або центральній). При цьому в процесі монтажу не потрібно дірявити елементи кузова або відключати плафон підсвічування номерного знака. Камера в корпусі стоп-сигналу не порушує цілісності дизайну корми, лаконічно вливаючись в образ екстер'єру.

Технологія, за якою виконана матриця — світлочутливий елемент камери.

— CMOS. Також відома як КМОП; обидві ці записи є абревіатурами одного і того ж терміна, тільки різними мовами (англійською та російською). Не вдаючись у подробиці, варто сказати, що CMOS-матриці відрізняються невисокою вартістю, компактністю, високою швидкістю обробки зображення і низьким енергоспоживанням, однак внаслідок особливостей конструкції схильні до появи шумів на зображенні, а тому дещо програють CCD за якістю картинки.

— CCD. Матриці типу ПЗС дещо складніше і дорожче CMOS, проте забезпечують кращу якість зображення, в т. ч. в умовах слабкої освітленості — зокрема, завдяки невисокому рівню шумів. Це пов'язано як з низьким рівнем нагріву під час роботи, так і з рівномірною світлочутливістю кожного пікселя (тоді як в CMOS вона може «гуляти»).

— HCCD. Різновид описаної вище технології CCD, відрізняється поліпшеною чутливістю і ще більш високою якістю «картинки» при слабкому освітленні.

Роздільна здатність кадру, знятого камерою в режимі відео, в точках, — іншими словами, розмір картинки в точках по горизонталі (перша цифра) і вертикалі (друга цифра). Тут варто враховувати, що в разі камер заднього виду запис в пікселях описує тільки кадр на самій матриці камери; для опису «картинки», що надходить на екран підключений, застосовують познаку в телевізійних лініях (ТВЛ). Це пов'язано з тим, що передача відеосигналу здійснюється в аналоговому форматі; докладніше про це див. п. «Роздільна здатність відео» нижче. Тут же відзначимо, що при однаковому роздільній здатності в ТВЛ і однакових кутах огляду камера з великою роздільною здатністю в пікселях буде видавати більш чітке, детальне зображення. Але HD камер заднього виду, а тим більше Full HD одиниці.

Хоча в сучасній електроніці переважають цифрові стандарти, автомобільних камерах заднього виду все ще використовують аналоговий формат передачі сигналу. Це пов'язано з вимогами сумісності: таке відео дозволяє використовувати досить прості екрани. А його якість хоч і програє цифрового, проте цілком достатньо для більшості завдань, що стоять перед даним класом автоелектроніки.

Аналоговий відеосигнал має розмір у точках по горизонталі і вертикалі. Але оскільки кількість точок по вертикалі має строго певну кількість 625 (в системі кольоровості PAL і NTSC ), роздільна здатність зазвичай позначають тільки за кількістю горизонтальних точок (TV ліній).

На практиці цей параметр описує якість зображення, яке виводиться безпосередньо на підключений до камери екран. Зустрічаються моделі зі значенням 480, 500, 520, 540, 560 ТВЛ і навіть з більш високою роздільною здатністю в ТВЛ. Це важливо для моделей з широкими кутами огляду (див. нижче). З іншого боку, для використання всіх можливостей камери з великою кількістю ТВЛ потрібно і екран, відповідний цим можливостей; докладніше питання сумісності з екраном описані в спеціалізованих джерелах.

Кут огляду характеризує, наскільки широку область простору захоплює об'єктив камери: чим він більше – тим ширше поле зору, тим більше простору виявляється в кадрі. У більшості сучасних моделей він варіюється від 120° до 170°; це дає можливість забезпечити хорошу видимість майже всієї задньої півсфери. Існують камери на 180° і навіть більше; вони стануть в нагоді в тому разі, якщо для Вас важливий огляд не тільки ззаду, але і з боків. Але варто враховувати, що одні виробники вказують кут по горизонталі, інші ж - по діагоналі.

Водночас далеко не завжди має сенс гнатися за широкими кутами. Потрібно враховувати, що чим більше кут огляду — тим більш віддаленим, зменшеним виглядає зображення, тим більше спотворень виникає по його краях. Крім того, широкі кути огляду вимагають високої роздільної здатності, що відповідним чином позначається на ціні камери; якщо ж роздільна здатність невелика, «картинка» може виглядати розмитою і дрібні деталі на ній будуть губитися.

Система кольоровості позначає формат передачі інформації про колір в аналоговому відеосигнал. В сучасних камерах заднього виду найчастіше застосовуються європейська система PAL або американська NTSC. Немає сенсу детально їх описувати — досить сказати, що для нормальної роботи камери необхідна магнітола (або інший пристрій з екраном, на який виводиться зображення) з підтримкою тієї ж системи кольоровості. Втім, несумісність за цим параметром не є фатальною — при такому підключенні зображення всього лише перетвориться з кольорового в чорно-біле (у крайньому разі — дещо погіршиться загальний його якість).

Найменший рівень освітленості навколишнього середовища, при якому камера здатна забезпечити нормальне зображення без додаткового підсвічування. У сучасних моделях цей показник варіюється в середньому від 0,01 лк (ясна ніч при чверті Місяця) до 3 лк (глибокі сутінки).

Чим нижча мінімальна освітленість — тим краще пристрій справляється з недостатньою освітленістю. Однак тут варто враховувати, що в абсолютній більшості випадків автомобільні камери в темний час доби використовуються разом з освітлювальними приладами авто: передні (див. «Тип огляду») — з основними фарами, задні — з ліхтарями заднього ходу. Тому даний параметр є скоріше общесправочной або навіть рекламною інформацією, ніж реально значимої характеристикою.