Порівняння Kraissmann 651 ASP 20UL vs Kraissmann 550 FS 3

Тип вказують по джерелу енергії, від якого працює фарбопульт. В наш час можна зустріти пневматичні, електричні (мережеві та акумуляторні), а також механічні і бензинові моделі. Ось їхні основні особливості:

— Пневматичний. Фарбопульти, що використовують живлення стисненим повітрям від зовнішнього компресора. Іншими словами, в комплект поставки такого інструменту входить тільки розпилювач (пістолет, аерограф тощо); для його роботи потрібен окремий компресор. На перший погляд, це створює певні незручності; однак у подібної комплектації є й помітні переваги. По-перше, не потрібно переплачувати за компресор, якщо він вже є «у господарстві» (окремим прикладом такої ситуації можна назвати будівельний майданчик, де використовується потужний стаціонарний компресор на кілька пневмоінструментів). По-друге, насадку та компресор можна підібрати на свій розсуд, не покладаючись на комплектацію, обрану виробником. У світлі цього більшість сучасних фарбопультів робляться саме пневматичними. До однозначних недоліків подібних пристроїв можна віднести непридатність для роботи з безповітряними системами розпилення, однак такі системи використовуються помітно рідше повітряних, так що цей нюанс не є ключовим.

— Електричний. В даному випадку маються на увазі фарбопульти з живленням від розеток...(акумуляторні моделі винесені в окрему категорію, див. нижче). Пристрої цього типу складаються з власне розпилювача, а також компресора (вбудованого або виносного). Однією з переваг даного варіанта є якраз наявність компресора, завдяки чому для роботи такого фарбопульта, по суті, потрібна тільки розетка. Крім того, в таких агрегатах можна застосовувати як повітряні, так і безповітряні системи розпилення. До недоліків електричних моделей можна віднести більш високу вартість, ніж у пневматичних, а також неможливість підібрати робочу насадку і компресор окремо — зазвичай, фарбопульти цього типу продаються готовими комплектами.

— Акумуляторний. Фарбопульти, оснащені електричними компресорами з живленням від власних акумуляторів. Ключова перевага таких інструментів — автономність, здатність працювати навіть за відсутності розеток поблизу. З іншого боку, з акумулятором складно досягти високої потужності і продуктивності; час безперервної роботи таких розпилювачів обмежується зарядом батареї (а для поповнення заряду все одно буде потрібне джерело електрики); а сама конструкція виходить складніше і дорожче, ніж у аналогів з живленням від розетки. Тому акумуляторні фарбопульти в наш час особливого поширення не отримали.

— Механічний. Агрегати, в яких подача фарби здійснюється за рахунок мускульної сили користувача — простіше кажучи, для цього потрібно вручну качати важіль насоса. Така схема роботи максимально проста і надійна, проте вона слабо підходить для традиційних розпилювачів. Тому «механіка» в наш час зустрічається вкрай рідко, переважно серед валиків (див. «Вид»). – Бензиновий. Моделі з таким типом живлення поєднують в собі високу потужність і незалежність від електромереж, однак вони досить громіздкі, більш складні в експлуатації і ремонті, обходяться дорожче (як по власній вартості, так і по ціні палива) і в цілому розраховані на промислове використання поза приміщеннями. Тому поширені слабо і використовуються там, де з тих чи інших причин електричні аналоги не можуть застосовуватися.

Потужність, споживана під час роботи електричним інструментом (див. «Тип»).

Більшість сучасних фарбопультів, навіть продуктивних, має досить невисоку потужність: так, моделі більш ніж на 1 кВт зустрічаються вкрай рідко, а здебільшого енергоспоживання і зовсім не перевищує 500 Вт. Так що при підключенні подібної техніки до розеток зазвичай не виникає проблем; лише поодинокі агрегати високої продуктивності, що вимагають 3,5 кВт і більше, доводиться підключати за особливими правилами (безпосередньо до щитка). В інших випадках дані про споживаної потужності найчастіше не потрібні при звичайному застосуванні і можуть знадобитися лише для специфічних завдань — наприклад, для розрахунку навантаження на автономний генератор.

Номінальний витрата повітря під час роботи фарбопульта в штатному режимі.

Даний параметр має ключове значення для пневматичного інструменту (див. «Тип»): компресор, до якого підключається такий розпилювач, повинен забезпечувати відповідну швидкість подачі повітря, інакше нормальна робота буде неможлива. Зі свого боку, в електричних моделях цей показник є скоріше довідковим — комплектний компресор за визначенням відповідає характеристикам розпилювача, і звертати увагу на витрату має сенс хіба що в тому випадку, якщо робочу насадку електричного фарбопульта планується використовувати з «нерідною» компресором.

Витрата фарби або іншого матеріалу (наприклад, розчину для штукатурки) під час роботи фарбопульта в штатному режимі.

Чим вище витрати, тим більше матеріалу інструмент здатний нанести за одиницю часу, тим краще він підходить для обробки великих площ і для нанесення покриттів великої товщини. З іншого боку, далеко не всі види робіт вимагають високої продуктивності, і іноді оптимальним є порівняно невелика витрата. Детальні рекомендації з цього приводу для різних ситуацій можна знайти в спеціальних джерелах.

Максимальна в'язкість фарби або іншого робочого матеріалу , при якій фарбопульт здатний нормально працювати. Вказується в одиницях DIN; певне число DIN в даному випадку — це число секунд, за яке стандартний об'єм фарби (зазвичай 100 мл) виллється з воронки зі строго визначеним діаметром виливного отвору (зазвичай близько 4 мм). Така воронка (віскозиметр) може поставлятися в комплекті з фарборозпилювачем, але при необхідності її можна придбати окремо.

Таким чином, чим більше DIN — тим більш в'язким є склад. А чим більше число зазначено в характеристиках фарбопульта — тим ширше його можливості, тим більш густі рідини можна заливати в нього, не боячись засмічень і поломок. Водночас варто враховувати, що на практиці не так часто виникає необхідність роботи з густими рідинами — навпаки, надмірна в'язкість погіршує якість покриття, призводить до появи патьоків і збільшує час висихання. Приміром, більшість емалей і масляних фарб використовуються на в'язкості близько 20 DIN, латексних фарб — до 45 DIN, і т. ін. Загальні рекомендації з цього приводу можна знайти в спеціальних джерелах, а конкретні — на упаковці конкретної марки фарби або іншого складу.

Діаметр сопла на виході фарбопульта.

Саме з цього сопла назовні надходить фарба або інший робочий матеріал. А від діаметра залежать продуктивність і розмір плями на виході. Відповідно, більш великі сопла краще підходять для обробки великих поверхонь, а більш дрібні забезпечують більшу точність і акуратність. У світлі цього даний параметр прямо пов'язаний з виглядом пристрою (див. вище). Зустрічаються також фарбопульти зі змінним соплом, коли в комплекті передбачено більше одного сопла, що розширює можливості застосування пристрою.

Загальний обсяг резервуару для фарби, що поставляється з фарбопультом. Великий резервуар, з одного боку, дає змогу «зарядити» багато матеріалу та працювати довгий час. З іншого боку, він збільшує розміри та вагу пристрою; та й велика кількість фарби теж важитиме відповідно (хоча для моделей з окремим розташуванням бачка — див. вище — це не критично). Тому чим тонші і делікатніші роботи, на які розрахований фарбопульт — тим, як правило, менше об'єм резервуара : наприклад, в аерографах він рідко перевищує 50 мл, а в штукатурних моделях, у свою чергу, може вимірюватися літрами. Тому більшість моделей має об'єм не більше літра, а саме 500 мл, 600 мл, 700 мл, 800 мл, 1000 мл.