Порівняння Epson EB-E350 vs Epson EB-E05

Модель лампи, на яку штатно розрахований проєктор. Більшість проєкторів поставляється в комплекті з лампами, тому при штатному використанні дана інформація не потрібна. А ось при пошуку запасний або змінною лампи дані про моделі можуть виявитися вельми корисні: знайти запчастину за вашим назвою набагато простіше, ніж за загальними даними зразок марки проєктора.

Яскравість зображення, що видається проєктором на максимальній яскравості підсвічування. Зазвичай вказується узагальнена яскравість екрану, виведена за особливою формулою. Чим вона вища — тим менше зображення залежить від зовнішнього освітлення: яскраве проєктор може забезпечити добре видиме зображення навіть при денному світлі, а от для тьмяного потрібно затемнення. З іншого боку, підвищення яскравості знижує контрастність і достовірність передачі кольору.

Відповідно, при виборі за цим параметром потрібно враховувати, в яких умовах планується використовувати проєктор. Так, для офісного або шкільного/університетського застосування бажана яскравість не нижче 3000 лм — це дозволяє отримувати нормальну видимість, не затінюючи приміщення. Зі свого боку, серед топових моделей зустрічається і вельми невисока яскравість, оскільки подібні проєктори зазвичай встановлюються в спеціально призначених для них приміщеннях з хорошою затемненностью. А в ультракомпактних пристроях досягти високої яскравості неможливо з технічних причин.

Детальні рекомендації з оптимальної яскравості для тих чи інших умов можна знайти в спеціальних джерелах. Тут же відзначимо, що вибирати по даному показнику в будь-якому разі варто з деяким запасом. Як вже говорилося вище, при збільшенні яскравості знижується контрастність і якість перенесення кольорів, і для досягнення бажаної якості картинки, можливо, доведеться використовувати проєктор на зниженій яскравості.

Найменша відстань до екрану, на якому можна використовувати проєктор. Зазвичай, вказується мінімальна відстань, при якому зображення з проєктора залишається зосередженим.

Цей параметр особливо важливий у тому випадку, якщо пристрій належить розміщувати на невеликій відстані від екрану (наприклад, у тісному приміщенні). Деякі сучасні проєктори здатні нормально працювати вже на відстані в 10 – 20 см. Також відзначимо, що проекційні відстані визначаються насамперед об'єктивом, і якщо початковий діапазон цих відстаней вас не влаштовує — можливо, ситуацію можна вирішити заміною оптики.

Найбільша відстань до екрану, на якому можна використовувати проєктор. Це максимальна відстань, на якому зображення залишається у фокусі і зберігає прийнятну яскравість — як мінімум, достатню для перегляду в затемненому приміщенні на високоякісному екрані.

Вибирати за цим параметром потрібно з урахуванням передбачуваних умов експлуатації і відстаней, з якими доведеться мати справу. При цьому не завадить мати певний запас по максимальній відстані — оскільки, як уже говорилося, воно зазвичай вказується для ідеального екрану і затемненого приміщення, а такі умови далеко не завжди. Також зазначимо, що хоча проекційні відстані залежать від об'єктива, далеко не кожен проєктор зі змінним об'єктивом допускає установку більш «далекобійної» оптики, ніж штатна — у пристрої може просто не вистачити яскравості на збільшену дистанцію.

Кратність оптичного збільшення, яку здатний забезпечити проєктор.

Оптичне збільшення зображення здійснюється за рахунок роботи лінз в об'єктиві проєктора. При такому збільшенні змінюється розмір зображення повністю; це може стати в нагоді як для підлаштування «картинки» під розмір екрану, так і для детального перегляду окремих деталей (головне, щоб ці деталі зі збільшенням не вилізли за межі екрана). В цілому оптичне збільшення вважається прогресивнішим, ніж цифрове, тому що воно дає змогу регулювати діагональ, не переміщуючи проєктор, і зберігає початкову роздільну здатність «картинки» незалежно від кратності. Щоправда, об'єктиви з такою можливістю («зум-об'єктиви») складніші і дорожчі за фіксовану оптику, проте різниця в ціні практично непомітна на тлі вартості самих проєкторів.

Службові роз'єми для підключення управляючої апаратури, передбачені в конструкції проєктора. Конкретні можливості управління в кожному випадку можуть бути різними, їх варто уточнювати окремо.

— COM (RS-232). Спеціалізований роз'єм, що першопочатково застосовувався в комп'ютерній техніці. Загалом вважається застарілим, серед комп'ютерів зустрічається порівняно рідко, зате дуже популярний в різноманітному спеціалізованому обладнанні.

— USB (slave). Роз'єм для підключення до USB-порту ПК або ноутбука. При такому підключенні проєктор відіграє роль периферійного пристрою, і ним можна керувати з комп'ютера. Крім того, відносно недавно з'явилися портативні проєктори, розраховані на дротове підключення до мобільних гаджетів на зразок смартфонів або планшетів; для них також вказується порт USB (slave), хоча конкретний роз'єм підключення може бути іншим (наприклад, 8-pin в пристроях Apple).

— LAN (RJ45). Стандартний роз'єм для дротового підключення до комп'ютерних мереж. Проєктор, підключений таким способом, працює як мережевий пристрій, доступ до нього (при відповідних налаштуваннях) можна отримати з будь-якого комп'ютера «локалки». Це буває зручніше, ніж використовувати тільки один управляючий комп'ютер. Крім того, через LAN можуть реалізовуватися інші функції — наприклад, DLNA (див. відповідний пункт).

— HDBaseT. Комплексний інтерфейс, який застосовується в основному в професійній техніці (див. «Основне призначення»). По суті є розширеною і доповненої версією описаного вище LAN, використовує такі ж роз'єми і кабелі, однак має більш широкий функціонал. Крім доступу до локальних мереж і Інтернету, HDBaseT забезпечує передачу спеціалізованих сигналів управління, потокового аудіо - і відео і навіть живлення потужністю до 100 Вт.

— 3D Sync. Цей порт дозволяє підключати до проєктора 3D-випромінювач, необхідний для формування об'ємного зображення за активною 3D-технологією (див. відповідний пункт). Відповідно, щоб дивитися стереозображення, необхідно використовувати 3D-окуляри активного типу. Окуляри синхронізуються з 3D-випромінювачем, що дає можливість досягати чіткого і зрозумілого стереофонічного зображення.

Максимальний рівень шуму, що виникає під час роботи проєктора.

У більшості моделей основним джерелом шуму є система охолодження — вона часто використовує вентилятори для ефективного відводу тепла, що виробляється лампою. Зрозуміло, чим нижче рівень шуму — тим зручніше проєктор в застосуванні, тим менше він доставляє незручностей і тим краще чути звуковий супровід «картинки» (якщо воно взагалі не передбачено). З іншого боку, зі збільшенням розмірів та підвищенням потужності рівень шуму також неминуче зростає, а заходи по його зниженню помітно позначаються на вартості проєктора.

Найбільш тихими є портативні моделі (див. «Основне призначення») — вони в більшості своїй не мають активного охолодження і практично не створюють шуму, якщо не вважати клацання клавіш управління та інших подібних звуків. Тому даний показник для таких проєкторів може взагалі не вказуватися. Найбільш ж «гучними» є професійні проєктори — в них рівень шуму може досягати 50 дБ (рівень розмови на середній гучності).

Рівень шуму у режимі ECO істотно знижується, що обумовлено зменшенням тепловиділення. Тобто, активна система охолодження (вентилятор) знижує оберти, тим самим значно знижуючи шум. Як правило, в економічному режимі шумовий поріг не перевищує 30-40 дБ, залежно від моделі проєктора.