Порівняння Vorskla PMZ 196/76 vs Bosch AXT 25 TC 0600803300

Тип двигуна, що забезпечує роботу подрібнювача.

— Електричний (мережа). Електродвигун, зазвичай, з живленням від звичайної побутової мережі 230 В. Електричні міксери відрізняються меншим рівнем шуму, ніж бензинові та дизельні, вони мають меншу вагу і габарити і не виробляють вихлопних газів, що дозволяє застосовувати їх як зовні, та й в закритих приміщеннях. До того ж самі двигуни дешевше і простіше в експлуатації — електрика обходиться недорого, не потрібно докуповувати витратні матеріали, а обслуговування, по суті, зводиться до дотримання найпростіших правил щодо недопущення перевантаження. Електричні агрегати залежать від розеток, а свобода їх пересування обмежена довжиною кабелю; але, враховуючи специфіку застосування, здебільшого ці моменти не є критичними. А ось з ключових недоліків даного варіанта можна назвати відносно невисоку потужність, що ускладнює створення високопродуктивних агрегатів для роботи з твердими відходами.

— Бензиновий. Двигун внутрішнього згоряння на бензині. Такі двигуни здатні розвивати більшу потужність, ніж електричні, при цьому вони можуть працювати незалежно від розеток (електрика потрібен лише для запуску, та й то здебільшого використовується акумулятор або пускач для прокручування вала вручну). Крім того, вони менш чутливі до умов підвищеної вологості. З іншого боку, бензинові мотори важче, дорожче, складніше...в обслуговуванні, для них необхідно купувати паливо і масло, а утворюються під час роботи вихлопні гази вимагають застосовувати подібні агрегати лише на відкритому повітрі або в приміщеннях з хорошою вентиляцією. У світлі всього цього даний варіант одержав поширення насамперед в професійній техніці високої продуктивності.

— Дизельний. Різновид двигунів внутрішнього згоряння, що використовує дизельне паливо. З основних переваг і недоліків аналогічні описаним вище бензиновим, але мають і особливості. Так, дизельне паливо коштує дешевше і витрачається економніше, а крутний момент (див. нижче) у таких двигунів вище; з іншого боку, самі по собі вони обходяться дорожче, та й в експлуатації складніше. Тому подібні двигуни характерні для найбільш потужних сучасних подрібнювачів.

Штатна напруга мережі, на яку розрахований подрібнювач з електромотором. Даний параметр можна назвати також «Тип мережі», оскільки два основних варіанти відрізняються не тільки за напругою:

– 230 В. Звичайні побутові мережі, наявні практично скрізь, де взагалі є електрика. Більшість пристроїв з таким живленням можна підключати в звичайну розетку, хіба що для найбільш потужних моделей може знадобитися підключення безпосередньо до щитка. Втім, агрегати з подібною потужністю належать в основному до промислового класу, і в них виробники вважають за краще використовувати трифазне живлення на 400 В.

– 400 В. Трифазні мережі, що застосовуються переважно для живлення важкого промислового обладнання. У домашніх умовах далеко не завжди є можливість підключення до таких мереж, а ось в майстернях, на лісопилках тощо з ним, як правило, не виникає проблем. У світлі цього подібне живлення використовується в основному в подрібнювачах високої потужності, для яких мережі 230 В підходять слабо. Так що якщо використовувати подрібнювач належить часто, багато і/або одночасно з іншими «ненажерливими» електроінструментами, а в місці його використання є підключення 400 В — варто звернути увагу саме на трифазні моделі.

Конструкція інструменту, що застосовується для подрібнення сміття, яке надходить в агрегат.

— Ножова. Основним елементом таких систем, як випливає з назви, є спеціальні ножі. Їх конструкція може бути різною: трикутні пластини з заточенням, обертові диски з кількома лезами і ін. В будь-якому разі цей варіант вважається оптимальним для роботи з листям, оскільки він забезпечує ретельну і рівномірну переробку подібного сміття. А ось з твердими великими гілками ножові системи сумісні гірше; докладніше див. «Подрібнення».

— Валкова. Також такі системи називають фрезерними. Їх дія побудована на використанні шестерні з великими зубцями, які при обертанні «відкушують» і мнуть шматки оброблюваного матеріалу. Це дозволяє ефективно переробляти товсті сухі гілки, до того ж шестерні самі затягують сміття всередину, фактично забезпечуючи автоподачу (див. нижче). Але от з листям та іншим «м'яким» сміттям валкові системи працюють погано. Тому моделі такої конструкції зазвичай призначаються суто для гілок (див. «Подрібнення»).

— Турбінна. Турбінні системи використовують різальний елемент у вигляді циліндричного або конічного барабана з лезами, розташованого горизонтально. Їх конструкція така, що подрібнювач здатний однаково ефективно справлятися як з листям, так і з товстими гілками (див. «Подрібнення»). Головним недоліком «турбін» є висока вартість....

— Ліскова. Як випливає з назви, системи даного типу під час роботи використовують ліску, що обертається з великою швидкістю. Вони призначені для роботи виключно з листям (див. «Подрібнення»), причому саме листя лісковий агрегат переробляє най якісніше. А ось з іншими різновидами сміття — навіть з товстими трав'янистими стеблами — у таких подрібнювачів можуть виникнути проблеми.

Найбільша товщина сміття, з яким може нормально впоратися подрібнювач. Цей параметр дасть змогу оцінити, наскільки той або інший пристрій підходить для певної ситуації.

Відзначимо, що максимальний діаметр подрібнюваного матеріалу важливий для моделей, що допускають роботу з гілками (див. «Подрібнення»). А ось в спеціалізованих агрегатах для листів він зазвичай взагалі не вказується: товщина переробляється в таких подрібнювачах сміття за визначенням невелика, і створити конструкцію, нормально працює з будь-якими м'якими матеріалами, зазвичай не становить проблем.

Максимальна кількість матеріалу, яку подрібнювач здатний переробити за годину. Зазначимо, що в даному разі зазвичай вказуються можливості для ідеальних умов: однорідного сміття, що подається рівномірно, відсутність перерв у роботі, максимальної швидкості (див. «Регулювання швидкості подрібнювача») тощо. До того ж для універсальних моделей (див. «Подрібнення») зазвичай вказується пропускна здатність для найбільш «зручного» матеріалу — листя. Тим не менш, цей параметр цілком наочно характеризує продуктивність подрібнювача.

Вибирати модель з пропускної спроможності варто з урахуванням об'ємів передбачуваних робіт. При цьому не буде зайвим взяти певний запас, проте він не повинен бути надто великим — адже висока продуктивність потребує відповідної потужності, яка, зі свого боку, позначається на габаритах, вазі, ціні і «ненажерливості» агрегата. Конкретні рекомендації по оптимальним значенням продуктивності для різних ситуацій можна знайти в спеціальних джерелах.

Швидкість обертання ріжучого інструменту подрібнювача (див. «Система подрібнення»). Для моделей з регулюванням швидкості (див. нижче) зазвичай вказується максимальне значення оборотів.

Загалом загальна закономірність така: при рівній потужності двигуна чим вище обороти, тим нижче крутний момент (див. нижче), і навпаки. Крім того, висока швидкість сприяє підвищенню продуктивності (див. «Пропускна здатність»). Водночас даний параметр здебільшого має швидше довідкове значення, ніж практично значуще: виробники підбирають швидкість обертання таким чином, щоб вона забезпечувала заявлену пропускну здатність і водночас зберігала крутний момент на достатньому рівні для ефективної обробки матеріалів, на які першопочатково розрахована конструкція. Тому в деяких моделях обороти можуть узагалі не вказуватися, а при виборі варто орієнтуватися на більш наближені до практики моменти.

Максимальний крутний момент, який забезпечується двигуном подрібнювача. Цей параметр можна описати як зусилля, яке видається на робочий інструмент. Чим вище це зусилля — тим простіше агрегата впоратися зі складними матеріалами, насамперед твердими і товстими гілками, тим більше, зазвичай, максимальний діаметр подрібнюваного матеріалу (див. вище). Правда, для забезпечення високого крутного моменту і потужність потрібна відповідна. Тому даний показник підбирається виробниками з урахуванням спеціалізації подрібнювача: наприклад, моделі для листя просто не потрібно таке ж високе зусилля, як у професійного агрегата для гілок.

Тип ємності для складання переробленої маси, передбаченого у конструкції чи в комплекті поставки подрібнювача.

— Жорсткий. Ємність у вигляді жорсткого контейнера. Такі збірки дуже надійні, вони без проблем переносять будь-які види сміття — від м'яких подрібнених листків до гострих твердих шматків деревини, які могли б проткнути м'яку тканину; крім того, їх зручніше розвантажувати, ніж м'які мішки. З іншого боку, жорсткі ящики громіздкі і займають досить багато місця; в деяких моделях цей недолік може частково компенсуватися різними технічними рішеннями (наприклад, застосуванням контейнера в якості транспортувального футляра для верхньої частини агрегата), проте суті проблеми це не скасовує.

— М'який. Ємність у вигляді м'якого мішка, тканинного або полімерного. Такі збірники надзвичайно зручні в зберіганні та транспортуванні — згорнутий мішок займає досить багато місця, до того ж він зазвичай легше жорсткого контейнера аналогічної місткості. З іншого боку, м'які ємності гірше переносять контакт з великими гострими частками, вони менш зручні при розвантаженні, до того ж у багатьох випадках замість багаторазових мішків зручніше використовувати одноразові пакети для сміття (детальніше див. нижче).

— Відсутня. Відсутність якого-небудь збірки конструкції/комплекті подрібнювача. Цей варіант передбачає застосування зовнішніх ємностей — найчастіше подібні моделі розраховані на пакети для сміття, проте деякі агрегати зручніше викори...стовувати з жорсткими ящиками, відрами і т. ін. З одного боку, відсутність збірника передбачає додаткові клопоти з його пошуку; з іншого — знайти підходящу ємність зазвичай не становить проблем, до того ж при цьому користувач може сам вибрати залежно від особливостей ситуації. Наприклад, для перероблених листя можна взяти недорогий сміттєвий пакет, а для трісок, які залишаються після товстих гілок, краще підійде ящик з твердого матеріалу; для великих об'ємів робіт зазвичай потрібні збірники відповідного об'єму; якщо подрібнений матеріал призначений до вивезення — можна відразу сипати його в упаковку для транспортування (наприклад, мішки), і т. ін.

Ємність збірника для сміття, передбаченого у конструкції чи в комплекті поставки подрібнювача.

Чим більше ємність, тим більше переробленого матеріалу може вмістити збірник і тим рідше доведеться його звільняти. З іншого боку, носити велику кількість матеріалу не завжди зручно, та і місця контейнер великого об'єму займає чимало — причому якщо для м'яких мішків (див. «Тип збірника») останнє актуально тільки при повному завантаженні, то жорсткі контейнери громіздкі за визначенням. Тому при виборі варто виходити з оптимального компромісу між місткістю і зручністю.