Типи носіїв
Типи носіїв даних, підтримувані автомагнітолою.
— Компакт-диски. Підтримка оптичних дисків зазвичай передбачає як мінімум
сумісність з CD, дещо рідше зустрічається можливість роботи
з DVD. Докладніше про цих типах див. «Типи дисків». Тут же відзначимо, що в наш час диски поступово витісняються більш компактними і функціональними носіями — зокрема, картами памяті та USB-пристроями; так що чимало сучасних магнітол, в тому числі висококласних, взагалі
не мають оптичних приводів.
—
Карти пам'яті. Можливість роботи зі змінними картами пам'яті, зазвичай формату SD або microSD; модуль для їх читання називають кардридером. Ця функція зручна насамперед тим, що такі карти підтримуються безліччю інших пристроїв — зокрема, ноутбуками і фото/відеокамерами. Кардридер полегшує обмін даними між цими пристроями: приміром, на карту пам'яті можна записати добірку музики з ноутбука. Зазначимо, що конкретний тип підтримуваних карт не завадить уточнити окремо — формат (micro)SD включає кілька різновидів, не цілком сумісних між собою.
—
USB-накопичувач (фронтальний). Можливість роботи магнітоли з зовнішніми USB-носіями — «
флешками»,
жорсткими дисками,
MP3-плеєрами і т. ін. — для відтворення вмісту безпосередньо
...з них. У цьому разі мається на увазі підключення таких носіїв до роз'єму USB, розташованому на передній панелі магнітоли — це зручно тим, що роз'єм знаходиться в безпосередній близькості, прямо під рукою.
— USB-накопичувач (тиловий). Підключення USB-накопичувачів (див. вище) через задню панель. Втім, зовнішнє пристрій при цьому підключається не прямо до тиловій панелі, а до виносного USB-роз'єму, який, зі свого боку, з'єднаний з задньою панеллю за допомогою кабелю. Такий роз'єм не займає місця на передній панелі, а розмістити його можна на поличці під приладовою панеллю і підключений накопичувач буде не стирчати з магнітоли, а охайно лежати на поличці. А от у штатних магнітолах (див. вище) «тилове» підключення може здійснюватися трохи інакше — там кабель від задньої панелі за допомогою спеціального конектора може підключатися до штатного USB-гнізда на панелі приладів.
— Підключення iPod/iPhone. Можливість підключення до магнітоли портативних пристроїв від Apple — насамперед плеєрів iPod і смартфонів iPhone — через спеціальний док-роз'єм. Навіть найпростіші варіанти такого підключення, крім відтворення музики, забезпечують ряд додаткових можливостей, зокрема, управління функціями плеєра (наприклад, перемикання треку) з панелі управління або пульта ДУ самої магнітоли. А найбільш прогресивні моделі мають фірмову систему CarPlay; детальніше про неї див. «Ф-ції управління».
— Підключення Android. Можливість підключення до магнітоли смартфонів та інших пристроїв на базі операційної системи Android. Способи підключення можуть розрізнятися: так, одні моделі магнітол підтримують тільки дротове з'єднання, інші можуть використовувати Bluetooth (див. «Мультимедіа»). Те ж стосується і набору функцій, доступних в кожному разі, цей момент варто уточнювати за офіційними даними виробника. Конкретні ж можливості включають пряме відтворення музики з телефону (з управлінням через магнітолу), роботу з вмістом його накопичувача, перегляд відео, використання магнітоли в якості автокомплекту для прийому дзвінків та ін. А у висококласних моделях зустрічається підтримка технології інтеграції смартфонів Android Auto; детальніше про неї див. «Ф-ції управління».Регулювання гучності
Тип регулятора гучності, передбачений в магнітолі. Найчастіше в цій ролі застосовуються
поворотні ручки,
сенсори або
механічні кнопки; ось детальніший опис кожного з цих варіантів.
— Поворотний регулятор. Традиційний регулятор у вигляді круглої ручки, що не втрачає популярності і в наш час — власне, саме він встановлюється в більшість сучасних автомагнітол. Така поширеність, крім того, обумовлена тим, що поворотна ручка сумісна і з цифровими, і з аналоговими схемами регулювання гучності — а значить, її можна застосовувати в пристроях будь-якого рівня, від топових до найпростіших і недорогих. Крім того, подібний регулятор помітно виділяється на панелі магнітоли, так що знайти і повернути його можна навіть на дотик, не відволікаючись зайвий раз від дороги. До недоліків поворотних ручок можна віднести хіба що деяку громіздкість порівняно з кнопками і сенсорами, однак цей момент вкрай рідко виявляється значущим.
— Механічні кнопки. Традиційні механічні кнопки — точніше, переважно одна двостороння кнопка-гойдалка, вертикальна або горизонтальна. На відміну від описаних вище поворотних ручок, можуть застосовуватися виключно з цифровими контурами керування гучністю; тому більшість магнітол з кнопками являє собою прогресивні пристрої з великим функціоналом і типорозміром не менш 2DIN (або екраном не менше 5", для штатних моделей). В таких випадках перевагу кнопо
...к перед поворотними регуляторами полягає в тому, що «гойдалку» можна зробити дуже вузькою і встановити навіть на дуже тонкою рамкою екрана, тоді як для ручки потрібно досить широка додаткова панель. А якщо порівнювати даний варіант з сенсорами, то механічні кнопки коштують дещо дешевше, а керувати ними можна і наосліп, не відводячи погляду з дороги на панель магнітоли. З іншого боку, механіка схильна зношуватися по мірі використання, що знижує надійність; а багатьом користувачам кнопки просто подобаються менше, ніж сенсори. Через цих, а також деяких інших причин, цей варіант застосовується порівняно рідко.
— Сенсорні кнопки. Органи керування у вигляді сенсорів, які спрацьовують не від натискання, а від дотику. Як і механічні кнопки (див. вище), таке управління сумісно тільки з цифровим регулюванням гучності і застосовується переважно в прогресивних магнітолах з великими екранами. При цьому сенсори надають пристрою максимально прогресивний і «технологічний» зовнішній вигляд, привабливий для багатьох користувачів з чисто естетичної сторони. Головний недолік цього варіанта полягає в тому, що сенсорні кнопки зазвичай не виступають з панелі — так що знайти потрібний сенсор наосліп практично неможливо, і при управлінні магнітолою неминуче доводиться відволікатися від дороги. Втім, при більш-менш пристойних навичках водіння і належної уважності цей момент не є серйозним недоліком, так що даний тип управління у висококласних магнітолах використовується значно частіше традиційних кнопок.Ф-ції управління
—
Пульт ДК. Наявність у магнітоли пульта дистанційного управління. Дана функція буде зручна насамперед для пасажирів, що знаходяться за водієм, — з задніх сидінь до самої магнітоли не дотягнутися. Крім того, пульти нерідко мають більше клавіш, ніж штатна панель управління, що дозволяє отримувати доступ до різних додаткових функцій з ходу, не копаючись в налаштуваннях.
—
Пульт ДК на кермо. Пульт дистанційного управління (див. вище) з можливістю кріплення на кермі. Такий пульт дозволяє водієві керувати функціями магнітоли, не знімаючи руки з кермового колеса і не відволікаючись таким чином від управління машиною.
—
Управління зі штатних кнопок керма. Можливість управління магнітолою зі штатних кнопок, першопочатково передбачених на кермі саме з цією метою. Ця функція аналогічна описаному вище пульту на кермі, з поправкою на те, що «пульт» в даному випадку вбудований прямо в кермо. Перед покупкою подібної магнітоли потрібно обов'язково уточнити її сумісність з конкретною моделлю авто.
—
Управління зі смартфона. Наявність програмного забезпечення (додатку), яке дозволяє керувати магнітолою за допомогою смартфона, планшета тощо. Мова йде не просто про перемикання пісень на телефоні, а про повноцінне регулювання всіх функцій пристрою.
—
Голосове управлінняМожливість
...керувати магнітолою за допомогою голосових команд. Реалізація такого управління може бути різною: в одних моделях для його активації потрібно натиснути кнопку, інші постійно «слухають» навколишнє оточення і відразу реагують на кодові слова. У будь-якому разі дана функція дозволяє водієві керувати магнітолою, не відводячи погляду від дороги, що позитивно позначається на безпеці руху. Відзначимо, що в чистому вигляді голосове управління в сучасних магнітолах зустрічається все рідше, витісняючись прогресивними технологіями на кшталт CarPlay і Android Auto (див. «Ф-ції управління»), які також включають голосові функції.
— Система Apple CarPlay. Підтримка автомагнітолою технології CarPlay. Ця технологія призначена для підключення до магнітоли портативних пристроїв від Apple— насамперед iPhone, хоча технічно можлива робота з будь-яким «яблучним» гаджетом, що має прошивку iOS 7.1 або новіше, а також фірмовий роз'єм типу 8-pin Lightning. Завдяки цій технології багато функцій смартфона (включаючи голосового помічника Siri, навігацію, управління дзвінками та повідомленнями, а також музикою) інтегруються в магнітолу; використовувати їх через бортову електроніку буває значно зручніше, ніж тримати iPhone в руках. При цьому CarPlay робить особливий акцент на безпеці: вона розроблена з максимальним використанням голосового управління, щоб водієві як можна рідше доводилося відволікатися на екран магнітоли. Приміром, згадані повідомлення можна диктувати голосом і прослуховувати «у виконанні» Siri. Саме з'єднання здійснюється дротовим способом, через згаданий роз'єм Lightning.
— Система Android Auto. Підтримка автомагнітолою технології Android Auto. Аналогічно описаній вище CarPlay, дана технологія призначена для об'єднання портативних пристроїв з бортовою електронікою авто — тільки, як можна здогадатися з назви, в даному випадку мова йде про гаджети під управлінням ОС Android. При підключенні такого гаджета магнітола фактично відіграє роль зовнішнього дисплея мобільного пристрою, зі своїм оптимізованим інтерфейсом і відповідними можливостями. Функції, доступні через Android Auto, включають роботу з навігацією (включаючи доступ мобільного пристрою до зовнішніх GPS-антен і модулів), управління музикою, прийом і здійснення дзвінків, прослуховування і складання SMS, а також пошук в Інтернеті. Робота з Android Auto доступна тільки для версій Android 5.0 Lollipop і більш пізніх; крім того, якщо мобільний пристрій використовує фірмову прошивку, його сумісність з магнітолою не завадить уточнити окремо.Діапазони тюнера
— FM. Під цим терміном розуміють частину ультракороткохвильового (УКХ) діапазону в межах від 87,5 МГц до 108 МГц. Використовують частотну модуляцію, що дозволяє транслювати музику у форматі стерео з досить високою якістю звучання, а також передавати сигнали RDS (див. Підтримка RDS). На даний момент більшість музичних радіостанцій на території СНД мовить саме в цьому діапазоні. Недоліком FM є обмежена зона прийому — максимум кілька десятків кілометрів від мовить станції — тому їх можна слухати зазвичай в межах одного міста та прилеглих околиць.
— AM (англ. amplitude modulation — амплітудна модуляція) — радіомовлення, що використовують амплітудну модуляцію. Може здійснюватися в різних діапазонах, однак більшість комерційного мовлення ведеться на середніх хвилях у діапазоні 520-1610 кГц; на ці ж частоти розраховано більшість споживчих AM-приймачів, у тому числі в автомагнітолах. AM-мовлення має значно більшу дальність прийому, ніж FM (може обчислюватися сотнями кілометрів), однак якість звуку при цьому нижче, тому в даному форматі віщають переважно «розмовні» і новинні радіостанції.
— LW (англ. long wave) — мовлення на довгих хвилях у діапазоні 148-408 кГц. Таке мовлення має дальність прийому, обчислюється сотнями і навіть тисячами кілометрів, і майже не залежить від часу доби і атмосферних завад. Застосовується переважно на станціях загальнодержавного значення.
— MW (англ. medium wave) — мовлення на середніх хвилях у діапазоні 522-1720 кГц, фактичн...о — те ж, що і AM (див. вище).
— SW (англ. short wave) — мовлення на коротких хвилях, здійснюється загалом наборі діапазонів, нижня межа якого знаходиться на рівні 2,5 МГц, а вища — 26,1 МГц. Особливості поширення коротких хвиль такі, що їх можна прийняти на протилежній стороні земної кулі, однак не завжди вдається почути в радіусі кількох десятків кілометрів від передавача. Тому короткохвильове мовлення застосовується переважно для закордонних трансляцій.
— УКВ. У цьому разі мається на увазі не весь УКХ-діапазон, а піддіапазон 65,9-74 МГц, використовує т. зв. модуляцію OIRT. У такому форматі першопочатково велося УКХ-мовлення в країнах Радянського союзу та Східної Європи, проте на даний момент не користується великою популярністю у зв'язку з розвитком FM. Технічно УКХ OIRT схоже з FM (див. вище); основними відмінностями є смуга займаних частот і неможливість передачі в OIRT сигналів RDS (див. Підтримка RDS).