Порівняння AOC 27G2SPAE 27 " vs AOC 24G2SPAE 23.8 " чорний

Розмір матриці монітора по діагоналі в дюймах.

Даний параметр є одним з найважливіших для будь-якого екрану — він визначає загальний розмір робочої області. Загалом вважається, що більш великі монітори більш комфортні: великий екран дає змогу бачити великий фрагмент тексту, зображення тощо без необхідності прокручувати «картинку». З іншого боку, діагональ безпосередньо впливає на габарити, вагу і вартість монітора. Крім того, варто пам'ятати, що екрани з однаковою діагоналлю можуть мати різне співвідношення сторін і різну спеціалізацію: так, широкоформатні моделі зручні для ігор і перегляду фільмів, а для роботи з документами краще підходять класичні рішення 4:3 або 5:4. Зараз на ринку представлені монітори різної діагоналі, серед них найбільш популярні: 19-20", 22", 23 – 24", 25 – 26", 27 – 28", 29 – 30", 32", 34" і більше.

Розмір однієї точки (пікселя) на екрані монітора. Цей параметр пов'язаний з максимальною роздільною здатністю монітора та його розміром по діагоналі— чим вище роздільна здатність, тим менше розмір пікселя (при незмінній діагоналі) і навпаки, чим більше діагональ, тим більше розмір одного пікселя (при незмінному роздільній здатності). Чим менше розмір одного пікселя — тим більш чітке зображення буде виводити монітор, тим менше буде помітна його зернистість, що особливо важливо на великих моніторах. З іншого боку, малий розмір пікселя створює дискомфорт під час роботи з дрібними деталями і текстом — переважно це стосується моніторів з невеликою діагоналлю.

Максимальна яскравість, забезпечувана екраном монітора.

Вибирати монітор з високою яскравістю варто насамперед у тому разі, якщо пристрій планується використовувати при яскравому зовнішньому освітленні — наприклад, якщо на робоче місце потрапляє сонячне світло. Тьмяне зображення може бути «приглушене» таким освітленням, що зробить роботу некомфортною. В інших же умовах висока яскравість екрану сильно стомлює очі.

Більшість сучасних моніторів видає близько 200 – 400 кд/м2 — цього зазвичай цілком достатньо навіть на сонці. Втім, зустрічаються і більш високі значення: наприклад, в РК-панелях (див. «Тип») яскравість може доходити до декількох тисяч кд/м2. Це необхідно з урахуванням специфіки подібних пристроїв — зображення повинно бути добре помітне з великої відстані.

Охват монітора по колірній моделі NTSC.

Будь охват вказується у відсотках, однак не щодо всього різноманіття видимих кольорів, а щодо умовного простору (колірної моделі). Це пов'язано з тим, що жоден сучасний екран не здатний відобразити всі видимі людиною кольору. Тим не менш, чим більше колірне охоплення — тим ширше можливості монітора, тим якісніше виходить його перенесення кольорів.

Конкретно ж NTSC являє собою одну з перших кольорових моделей, створених ще в 1953 році з появою кольорового телебачення. Вона не застосовується при виробництві сучасних моніторів, однак часто використовується для їх опису та порівняння. NTSC охоплює більший діапазон кольорів, ніж стандартно застосовувана в комп'ютерній техніці sRGB: наприклад, охоплення всього в 85 % по NTSC дає близько 110% sRGB. Так що колірне охоплення по даній моделі зазвичай наводиться в рекламних цілях — як підтвердження високого класу монітора; дуже хорошим показником в таких випадках вважається 75 % і більше.

Колірне охоплення монітора за колірною моделлю по sRGB.

Будь-яке колірне охоплення вказується у відсотках, проте не щодо всього різноманіття видимих кольорів, а щодо умовного колірного простору (колірної моделі). Це з тим, що жоден сучасний екран неспроможний відобразити всі видимі людиною кольори. Тим не менш, чим більше колірне охоплення - тим ширші можливості монітора, тим якісніше виходить його перенесення кольорів.

В наш час sRGB фактично є стандартною моделлю кольорів, прийнятої для комп'ютерної техніки; саме її використовують при розробці та виробництві більшості відеокарт. Для телебачення використовується аналогічний за параметрами стандарт Rec. 709. За діапазоном кольорів ці моделі ідентичні, і відсоток охоплення з них виходить однаковим. У найбільш просунутих моніторах він може досягати і навіть перевищувати 100% ; саме такі значення вважаються необхідними висококласних екранів, зокрема. професійні.

Охват монітора по колірній моделі Adobe RGB.

Будь охват вказується у відсотках, однак не щодо всього різноманіття видимих кольорів, а щодо умовного простору (колірної моделі). Це пов'язано з тим, що жоден сучасний екран не здатний відобразити всі видимі людиною кольору. Тим не менш, чим більше колірне охоплення — тим ширше можливості монітора, тим якісніше виходить його перенесення кольорів.

Конкретно ж колірна модель Adobe RGB була першопочатково розроблена для застосування в пресі; охоплюваний нею діапазон кольорів відповідає можливостям професійного поліграфічного обладнання. Відповідно, підтримка цієї моделі і широке колірне охоплення по ній важливі насамперед в тому випадку, якщо монітор використовується в дизайні і верстці висококласної друкованої продукції. У найбільш прогресивних екранах цей показник може становити 99 % і навіть більше. При цьому зазначимо, що Adobe RGB ширше популярної sRGB, і цифри у відсотках у даній моделі виходять менше: наприклад, 99 % по RGB нерідко дає всього лише близько 87 % Adobe RGB.

Колірне охоплення монітора за колірною моделлю DCI P3.

Будь-яке колірне охоплення вказується у відсотках, проте не відносно всього різноманіття видимих кольорів, а відносно умовного колірного простору (колірної моделі). Це пов'язано з тим, що жоден сучасний екран не здатний відобразити всі видимі людині кольори. Тим не менш, чим більше колірне охоплення — тим ширші можливості монітора, тим якіснішою виходить його передача кольору.

DCI P3 є професійною колірною моделлю, що застосовується в основному в цифрових кінотеатрах. Вона помітно ширша за стандартну sRGB, завдяки чому дає більш якісні та достовірні кольори. Відповідно, і значення у відсотках виходять меншими — наприклад, 115 % охоплення за sRGB відповідають приблизно 90 % охоплення за DCI P3; у найбільш просунутих сучасних моніторах охоплення за цим стандартом становить 98 – 100 % . Водночас підтримка DCI-P3 коштує недешево, а тому зустрічається вона переважно у висококласних моніторах професійного та ігрового призначення.

Наявність додаткових USB-портів на корпусі монітора, до яких можна підключати різноманітну периферію (за умови, що монітор з’єднаний з USB-портом комп'ютера спеціальним кабелем). Таке оснащення виконує дві корисні функції. По-перше, хаб збільшує кількість портів, доступних для підключення. По-друге, ці роз'єми знаходяться в безпосередній близькості від користувача, буквально на відстані витягнутої руки. Це особливо корисно при роботі з класичними ПК, де системний блок може знаходитись під столом або в іншому важкодоступному місці, і кожного разу тягтися до нього в пошуках USB-портів було б незручно.

Що стосується версій, то в моніторах можуть використовуватися USB 2.0 (невисока швидкість, що робить його більш актуальним для підключення периферії — клавіатури, миші тощо), 3.2 Gen1, 3.2 Gen2 (високошвидкісні порти для швидкої передачі даних, оптимальні для флешок і жорстких дисків).

— Вхід mini-Jack (3.5 мм). Аудіовхід зі стандартним роз'ємом 3.5 мм mini-Jack. Зазвичай має вигляд гнізда, у яке підключається штекер mini-jack від джерела сигналу. Сам сигнал з такого входу може подаватися або на вбудовані динаміки монітора, або на аудіовихід (про те й інше див. нижче).

— Вихід mini-Jack (3.5 мм). Аналоговий аудіовихід, який використовує стандартне гніздо 3.5 мм mini-Jack. Зазвичай є універсальним і може застосовуватися як для підключення навушників, так і в ролі лінійного виходу для комп'ютерних колонок або іншої активної акустики. Наявність аудіороз'єму на моніторі зручна тим, що такий порт здебільшого знаходиться ближче до користувача, ніж виходи аудіокарти, і підключити навушники чи колонки прямо до монітора простіше, ніж тягнути дріт до системного блока.

— LAN. Стандартний роз'єм для дротового підключення до комп'ютерних мереж. Наявність такого входу здебільшого перетворює монітор на мережевий пристрій: виводити на нього зображення може будь-який користувач мережі з відповідними правами доступу. Ще один варіант застосування LAN — пряме підключення до іншого пристрою. Наприклад, таким способом можна підключити ноутбук з виходом LAN, не відключаючи монітор від ПК (з яким він може бути з'єднаний, наприклад, через інтерфейс DVI). А деякі особливо прогресивні моделі мають вшиті програмні і...нструменти, які дають можливість за допомогою локальної мережі переглядати вміст пристроїв, підключених до цієї мережі, і навіть використовувати деякі вебсервіси прямо з монітора, взагалі не використовуючи для цього комп'ютер.

— Композитний. Один із найбільш простих і розповсюджених аналогових аудіо/відеовходів. Як і компонентний, використовує три дроти і в стандартному вигляді складається з трьох роз'ємів RCA; у деяких моніторах обидва інтерфейси можуть навіть реалізовуватися через один комплект роз'ємів, який перемикається в «компонентний» або «композитний» режими в налаштуваннях. Особливість цього стандарту полягає в тому, що він дає можливість передавати і картинку, і звук: під аналоговий відеосигнал задіяний один з дротів, а два, що залишилися, відповідають за лівий і правий канали стерео. Щоправда, композитний інтерфейс вважається застарілим: через передачу відео по одному кабелю якість і захищеність картинки від перешкод виходять невисокими, а про роздільні здатності HD взагалі не йдеться. З іншого боку, такі виходи досі є вкрай популярними у відеотехніці — причому як у сучасній, так і у відверто застарілій (на зразок VHS-відеомагнітофонів). А можливість підключити відразу і відео, і звук буває дуже зручною. Утім, якщо монітор не має ні аудіовиходів, ні вбудованих колонок, у ньому зазвичай передбачається спрощений варіант даного роз'єму — «композитне відео», з одним гніздом RCA.

— Коаксіальний (S/P-DIF). Електричний різновид інтерфейсу S/P-DIF: через один коаксіальний роз'єм RCA (тюльпан) у цифровому вигляді передається звук, зокрема багатоканальний. Цей роз'єм зустрічається переважно серед великоформатних плазмових і РК-панелей (див. «Тип»), де він відіграє роль виходу для підключення зовнішніх аудіосистем — насамперед домашніх кінотеатрів й інших прогресивних комплектів багатоканальної акустики.

— Лінійний. Лінійний інтерфейс — це стандартний аудіоінтерфейс для передачі звукового сигналу в аналоговому форматі. Загалом найпопулярніший спосіб застосування цього роз'єму — виведення звуку на активні колонки і/або зовнішній підсилювач. Утім, у моніторах можуть зустрічатися як виходи, так і входи цього типу. У цьому сенсі лінійний інтерфейс аналогічний до описаного вище роз'єму 3.5 мм; до того ж, у деяких моделях роль лінійного роз'єму відіграє саме mini-Jack.

— Оптичний. Ще один різновид роз'єму S/P-DIF, окрім описаного вище коаксіального виходу. Застосовується з тією ж метою — для виведення багатоканального звуку на зовнішню акустику — однак використовує не електричний, а оптичний (світловодний) кабель, завдяки чому таке з'єднання абсолютно не схильне до електричних перешкод. З іншого боку, оптоволокно потребує обережного поводження, тому що може тріснути від перегинів або сильних натискань. Також варто відзначити, що, на відміну від коаксіального, оптичний вихід зустрічається і у великих, і в порівняно невеликих моніторах.

— COM-порт (RS-232). Універсальний цифровий інтерфейс для передачі різних даних. У моніторах зазвичай відіграє допоміжну роль: дає змогу управляти налаштуваннями екрана з підключеного комп'ютера чи іншого пристрою, а в моделях із сенсорними екранами може використовуватися також для передачі даних від сенсора на комп'ютер. Поширений значно менше, ніж USB, практично не застосовується в ноутбуках, однак має перевагу в максимальній довжині кабелю — 15 м проти 5 м.