Об'єм
Номінальний об'єм — один з ключових параметрів жорсткого диску, що визначає, скільки інформації може на нього поміститися. Для SSHD в цьому пункті вказується об'єм тільки жорсткого диска, для RAID-масивів — загальний об'єм масиву.
Об'єми інформації в сучасному світі постійно зростають і потребують все більшого об'єму накопичувачів. Так що здебільшого цілком має сенс вибирати диск побільше. По суті, питання вибору за цим параметром часто впирається лише в ціну: від об'єму напряму залежить вартість накопичувача.
Якщо ж питання стоїть таким чином, що потрібно вибрати диск «менше і дешевше, але щоб вистачило» — варто оцінити об'єми інформації, з якими доведеться мати справу, і специфіку використання. Наприклад, для звичайного офісного ПК, призначеного в основному для роботи з документами, внутрішнього диска на
2 ТБ і навіть на
1 ТБ буде більш ніж достатньо, а захопленому геймеру потрібно
4 ТБ,
6 ТБ і навіть
8 ТБ не виявляться зайвими. Якщо ж використовувати диск для запису з відеокамер, тоді можна обзавестися
HDD на 10 ТБ,
12 ТБ,
14 ТБ,
16 ТБ,
18 ТБ і більше.
Форм-фактор
Форм-фактор, в якому виконаний жорсткий диск.
Даний показник визначає передусім розміри пристрою. А ось більш конкретний його зміст залежить від виконання (див. відповідний пункт). Так, у випадку зовнішніх накопичувачів від форм-фактора залежать лише загальні габарити корпусу, і то досить приблизно. А ось внутрішні HDD встановлюються в гнізда з чітко визначеним розміром і розташуванням отворів під кріплення; ці отвори робляться саме під той чи інший форм-фактор. Для настільних ПК стандартних форм-фактором вважається
3,5", для ноутбуків —
2,5"; при цьому останнім часом в десктопах намітилася тенденція до мініатюризації і переходу на 2,5-дюймові накопичувачі. Теоретично існує ще більш мініатюрний форм-фактор — 1,8", однак на практиці він застосовується в основному серед ультракомпактних зовнішніх HDD.
Джерело живлення (зовнішні)
—
USB порт. Живлення зовнішнього жорсткого диска безпосередньо через USB-роз'єм, який використовується для підключення до комп'ютера. Перевагою таких дисків є те, що вони не потребують окремого джерела живлення — таким чином, їх можна застосовувати навіть з ноутбуками в відсутність підключення до електромережі. Однак варто врахувати, що потужності струму, що подається через роз'єм USB роз'єм, інколи може не вистачати для запуску диска — особливо якщо підключення здійснюється через USB-концентратор одночасно з кількома іншими пристроями.
— Thunderbolt. Живлення безпосередньо через роз'єм Thunderbolt — той самий, що використовується для основного підключення. Детальніше про роз'ємі див. «Інтерфейси підключення», в іншому ж цей варіант повністю аналогічний описаному вище живлення через USB (з поправкою на те, що в Thunderbolt не застосовуються концентратори).
—
Блок живлення. Живлення зовнішнього накопичувача від окремого блока, що підключається до стандартної мережі 220В. Такі диски можуть мати інтерфейс підключення, відмінний від USB, позбавлені від проблем, пов'язаних з недостатньою потужністю джерела живлення, однак їх мобільність обмежена наявністю електророзеток.
Корпус
Основний матеріал, що використовується для корпусу зовнішнього жорсткого диска (див. «Виконання»).
—
Пластиковий. Найбільш поширений варіант. Пластик легкий, дешевий, досить практичний, в т. ч. має непогані показники міцності. До того ж він дозволяє створювати корпусу складної форми і практично будь-якого забарвлення.
—
Металевий. Зазвичай, для металевих корпусів використовуються сплави на основі алюмінію, але зустрічаються й інші варіанти. У будь-якому разі такі корпусу значно міцніше пластикових, а також мають стильний зовнішній вигляд. З іншого боку, за ударозащите цей матеріал не має переваг перед пластиком, а коштує помітно дорожче, та й важити може значно більше (залежно від конкретного сплаву).
—
Прогумований. В даному випадку зазвичай мається на увазі додаткове зовнішнє покриття з гуми, що застосовується на пластиковому або металевому корпусі. Всі прогумовані корпусу належать до ударостійким (див. «Функції/можливості») — завдяки м'якості і пружності таке покриття забезпечує додатковий захист від ударів. Крім того, цей матеріал не ковзає в руках, завдяки чому знижується ризик упустити пристрій.
— Шкіряний. Корпус з твердого матеріалу (металу або пластику, див. вище) з покриттям з натуральної або штучної шкіри. Таке покриття грає виключно естетичну роль: вона надає жорсткого диска солідний зовнішній вигляд, фактично перет
...ворюючи пристрій іміджевий аксесуар. При цьому застосування шкіри помітно позначається на вартості; так що звертати увагу на подібні моделі варто тим, для кого дизайн накопичувача не менш важливий, ніж функціонал.
