Споживана потужність
Максимальна електрична потужність, споживана котлом під час роботи. У неелектричних моделей (див. «Джерело енергії») ця потужність зазвичай невелика, оскільки потрібна в основному для керуючих схем, і на неї можна не звертати особливої уваги. Щодо електричних котлів варто відзначити, що споживана потужність у них переважно декілька вище корисною, оскільки частина енергії неминуче розсіюється і не використовується на нагрів. Відповідно, по співвідношенню корисною і споживаної потужності можна оцінити ККД такого котла.
Номінальний струм
Сила струму в амперах, споживаного електричним котлом (див. «Джерело живлення») при штатному режимі роботи.
Цей параметр безпосередньо залежить від потужності. Він потрібний насамперед для організації підключення: проводка і автоматика повинні нормально переносити споживаний агрегатом струм.
Продуктивність (Δt =25 °C)
Продуктивність двоконтурного котла в режимі гарячого водопостачання при нагріванні води на 25 °С понад початкової температури.
Продуктивність – це найбільша кількість гарячої води, якe агрегат може видати за хвилину. Вона залежить не тільки від потужності нагрівача як такого, але і від того, як сильно потрібно гріти воду: чим вище різниця температур (Δt — «дельта те») між холодною і нагрітою водою — тим більше енергії потрібно для нагрівання і тим менше об'єми води, з якими в такому режим може впоратися котел. Тому продуктивність двоконтурних котлів обов'язково вказується для певних варіантів Δt — а саме 25 °С, 30 °С і/або 50 °С. А вибирати за даним показником варто з урахуванням вихідної температури води і з урахуванням того, яка потреба в гарячій воді є в місці встановлення котла (скільки точок водорозбору, які вимоги до температури тощо); докладні рекомендації з цього приводу можна знайти в спеціальних джерелах.
Також нагадаємо, що вода починає відчуватися людиною як тепла десь з 40 °С, як гаряча – десь з 50 °С, а температура гарячої води в системах центрального водопостачання (за офіційними нормами) становить не нижче 60 °С.Таким чином, щоб котел працював в режимі Δt=25 °С і видавав хоча б теплу воду в 40 °С, початкова температура холодної води повинна становити не менше 15 °С (15+25=40 °С). Це досить високе значення – наприклад, в централізованому водопроводі холодна вода досягає 15 °С хіба що влітку, коли труби водопостачання помітно прогрі...ваються; те ж стосується води, що подається з свердловин. Так що дана продуктивність – значення досить умовне, на практиці котел не так часто працює з різницею температур в 25 °С. Проте, дані для Δt=25°С все одно часто наводять в характеристиках — в тому числі в рекламних цілях, оскільки саме в такому режимі цифри продуктивності виходять найбільш високими. Крім того, ця інформація може стати в нагоді, якщо котел використовується як попередній водонагрівач, а догрівання до робочої температури забезпечує інший пристрій — наприклад, електричний бойлер або проточний водонагрівач.
Літній режим роботи
Режим роботи котла, розрахований на теплу пору року. У цьому режимі він працює тільки на забезпечення гарячого водопостачання (якщо така послуга передбачена), опалення вимикається. Якщо котел оснащений датчиком зовнішньої температури, у
літньому режимі цей датчик також відключається, щоб опалення не включалося вночі, коли температура зовнішнього повітря знижується.
ККД
Коефіцієнт корисної дії котла — основний показник, що характеризує ефективність його роботи.
Для електричних моделей (див. «Джерело енергії») цей показник обчислюють як відношення корисної потужності до споживаної; в таких моделях не рідкістю є показники в 98 – 99 %. Для котлів на сгораемом паливі ККД — це співвідношення кількості тепла, безпосередньо передається теплоносію, до загальної кількості тепла, що його виділяє при згорянні. У таких пристроях ефективність нижче, ніж в електричних, для них хорошим вважається показник більш ніж в 90 %. Виняток становлять собою конденсаційні котли (див. відповідний пункт), у яких ККД може бути навіть вище 100 %. Ніякого порушення законів фізики тут не відбувається, це свого роду рекламна хитрість: при підрахунках ККД використовується не зовсім коректна методика не враховує енергії, витраченої на утворення водяної пари. Тим не менш, формально все правильно: котел видає на теплоносій більше теплової енергії, що виділяється при згорянні палива, так як до енергії згоряння додається енергія конденсації.
Діаметр димаря
Діаметр труби, по якій з камери згоряння відводяться продукти згоряння.
У котлах із закритою камерою згоряння часто використовується так званий коаксіальний димар, що складається з двох труб, вкладених одна в іншу. При цьому по внутрішній трубі з камери згоряння відводяться продукти згоряння, а по проміжку між внутрішньою і зовнішньою подається повітря. Для таких димарів діаметр зазвичай вказується у вигляді двох цифр — діаметра внутрішньої і зовнішньої труби відповідно. Найпопулярнішими значеннями вважаються
60/100,
80/80 і
80/125. Класично ж димар (не коаксіальний) може бути
100,
110,
125,
130,
140,
150,
160,
180 і
200 мм.
Номінальний тиск газу на вході
Оптимальний тиск газу, що подається на вхід системи котла. Найчастіше вказується для природного газу і складає близько 15-20 мбар. Цей параметр повинен відповідати параметрам системи газопостачання. Проте тиск в останній може бути вище, що може вимагати встановлення спеціального газового регулятора — це питання вирішується при встановленні котла, яке може проводитися тільки кваліфікованим майстром-газівником.
Макс. витрати газу
Максимальна витрата газу в котлі з відповідним джерелом енергії (див. вище). Досягається під час роботи газового нагрівача на повну потужність; при зниженій потужності і витрати, відповідно, буде нижче.
Зазначимо, що котли однакової потужності можуть відрізнятися по витраті газу через різниці в ККД; при цьому більш економічні моделі зазвичай коштують дорожче, однак різниця в ціні окупається за рахунок економії газу.
Ємність розширювального бака
Ємність розширювального бака, що поставляється в комплекті з котлом.
Розширювальний бак призначений для відведення надлишків води з опалювальної системи, коли загальний об'єм рідини збільшується в результаті нагрівання. Він складається з двох частин, з'єднаних гнучкою мембраною: в одній, герметично закритої, перебуває повітря під тиском, в іншу надходить «зайва» вода, стискаючи при цьому мембрану. Таким чином вдається уникнути катастрофічного зростання тиску в контурі опалення. Оптимальний об'єм розширювального бака залежить від ряду параметрів системи, насамперед обсягу та складу теплоносія; детальні рекомендації з розрахунками можна знайти в спеціальних джерелах.
