Порівняння Metabo KS 66 FS 601066000 vs Metabo KS 55 600855000

Потужність двигуна пили у ватах. Для бензинових інструментів (див. «Джерело живлення») додатково зазначається також потужність в кінських силах, про неї див. нижче.

Чим вище потужність, тим краще інструмент підходить для об'ємних робіт і твердих матеріалів, тим більшу глибину різу він може забезпечити і тим легше вона справляється зі значними навантаженнями. Крім того, для різних типів пил і різних видів матеріалів актуальні значення потужності також можуть бути різними. Наприклад, потужність 2,5 – 3 кВт фактично є межею для ланцюгових електропил, а ось в ланцюгових бензопилах це середній показник, серед таких інструментів зустрічаються моделі на 3 – 4 кВт і навіть більше. Детальні рекомендації по вибору для різних випадків можна знайти в спеціальних джерелах.

Максимальні оберти диска, що забезпечуються пилою відповідної конструкції – дисковою, відрізною тощо (див. «Будова»).

Відзначимо, що в більшості таких пил використовуються редуктори, так що оберти диска виходять значно меншими, ніж оберти двигуна (див. вище). За рахунок цього досягається збільшення крутного моменту, що в разі пил нерідко буває важливішим, ніж висока швидкість руху полотна.

Що стосується конкретного числа обертів, то перш за все варто відзначити, що порівнювати за даним показником можна тільки пили з однаковим діаметром диска. У подібних варіантах більш висока швидкість дає змогу досягти кращої продуктивності, проте платою за це є зниження крутного моменту; такі пили краще справляються з відносно «легкими» матеріалами. І навпаки, невисокі оберти знижують продуктивність, проте дають змогу полотну ефективно «вгризатися» навіть в щільні, непіддатливі заготівлі. Більш конкретні рекомендації щодо вибору пили за числом обертів диска можна знайти в спеціальних джерелах.

Найбільший розмір шини (в ланцюгових пилах) або дублювання диска (в дискових та деяких інших, див. «Пристрій»), допустимий для даного інструменту. Розмір шин вказується по робочій довжині, дисків за діаметром

Велика шина/диск дозволяє робити більш глибокі пропили, проте потребує більш потужних двигунів. Тому перевищувати даний параметр не можна — це може призвести до перевантаження двигуна з усіма відповідними неприємностями. Втім, у багатьох моделях з диском фізично неможливо встановити насадку з діаметром більше максимально допустимого.

Також відзначимо, що пили зі схожим розміром шини/диски можуть розрізнятися по максимальній глибині різання (переважно через різниці в конструкції або потужності). Що стосується конкретних розмірів, то вони залежать від різновиду пилки (див. «Пристрій»). Приміром, великі диски на 450 – 500 мм зустрічаються виключно в стаціонарних ланцюгових пилах, максимальний показник для відрізних моделей — 400 – 450 мм, для торцювальних — 300 – 350 мм, а розміри в 500 – 550 мм або більше однозначно свідчать, що мова йде про шині ланцюгової бензопили. Детальні рекомендації щодо вибору інструменту за даним розміром можна знайти в спеціальних джерелах.

Діаметр посадочного отвору, на яке розраховано кріплення для диска в пилі відповідної конструкції (див. «Пристрій»). Фактично в даному пункті вказується діаметр осі, на яку встановлюється диск — цього повинно відповідати розміру отвір у самому диску.

Відзначимо, що деякі моделі пил допускають установку дисків з більш великими отворами, ніж зазначено в характеристиках — при використанні перехідної втулки. Головне, щоб власний діаметр диска при цьому не перевищував допустимі для даної моделі значення (див. «Діаметр шини/диски»). Серед популярних розмірів можна виділити 20 мм, 25 мм і 30 мм.

Найбільша глибина пропилу, забезпечувана пилкою.

У більшості різновидів пил (див. «Пристрій») глибина пропилу безпосередньо залежить як від потужності двигуна, так і від розміру шини/диски. В характеристиках наводиться значення для максимально допустимого розміру робочої насадки; при використанні насадок меншого розміру глибина пропилу, відповідно, буде менше. А ось у стрічкових пилах ця глибина досить слабо пов'язана з фактичною довжиною стрічки — вона визначається насамперед довжиною відкритого ділянки стрічки, який безпосередньо бере участь в роботі.

У будь-якому разі велика глибина пропилу робить інструмент більш універсальним, однак позначається на його вагу, ціну та споживання електрики/палива. Так що при виборі варто враховувати реальні особливості планованих робіт і розміри заготовок, які планується пиляти. Що стосується конкретних значень, то найбільш скромні інструменти забезпечують глибину до 50 мм; 50 – 75 мм вважається невисоким показником, 75 – 100 мм — середнім, 100 – 125 мм — вище середнього, 125 – 150 мм — вже досить значна товщина, а найпотужніші сучасні пилки можуть мати глибину пропилу і більш ніж у 150 мм.

Максимальна глибина пропилу, що забезпечується при пилянні з нахилом в 45°.

Дана особливість вказується тільки для тих моделей, в конструкції яких спочатку передбачена можливість пиляння під нахилом — наприклад, за рахунок особливої конструкції кріплення для диска/полотна (в стаціонарних моделях, см. «Тип») або за рахунок похилої опорної платформи (в ручних). Максимальний кут нахилу пили в таких моделях може бути різним (докладніше див. нижче), проте стандартним варіантом вважається саме 45°, так що саме для такого нахилу наводяться дані по глибині пропилу.

Загальний же сенс даного параметра досить очевидний. З одного боку, велика глибина пропилу дозволяє справлятися з більш товстими заготовками і в цілому дає більше можливостей; з іншого — збільшення глибини вимагає збільшення розмірів диска/полотна і підвищення потужності, що, відповідно, позначається на ціні, габаритах і споживанні електрики/палива.

– Диск. Наявність пиляльного диска у комплекті постачання циркулярного інструменту. Їх може бути як один, так і декілька, що дає змогу використовувати пилу «з коробки» без необхідності докуповувати витратні матеріали. Якщо пиляльний диск вже є або його передбачається вибирати під спеціальні задачі, варто придивитися до комплектацій без диска – такі зазвичай обходяться дешевше.

– Ланцюг. Один або кілька ланцюгів у штатній комплектації пили. Наявність ланцюга із зубцями для різання дає змогу обійтися без купівлі окремого виконавчого органу для ланцюгових пил. Втім, існують комплектації і без ланцюга — передбачається, що у користувача вже є ланцюг або він підбере необхідний варіант самостійно.

— Пиляльне полотно. Наявність в комплектації шабельного або стрічкового інструменту одного або кількох пиляльних полотен. Вони забезпечують готовність пили до роботи буквально відразу після розпакування. Також зустрічаються комплектації шабельних або стрічкових моделей без пиляльного полотна – вони обходяться дешевше, а підібрати відповідне полотно користувач може самостійно.

— Пилозбірник. Наявність пилозбірника в комплекті пили. Пилозбірник являє собою контейнер для збору тирси та іншого сміття, що утворюється під час роботи; як правило, такий контейнер робиться знімним. Встановлення пилозбірника дещо збільшує габарити всього інструменту, однак це компенсується чистотою і зручністю: пил та інші відходи виробництва здебільшого осідають в контейнері, а не на навколишніх предметах.

– Зарядний пристрій. Наявність зарядного блоку в комплектації дає змогу заряджати акумулятори. Відповідно для моделей з акумуляторами даний аксесуар є необхідним для живлення батареї. Однак зустрічаються моделі і без зарядного пристрою. А пили з ним можуть відрізнятися за моделлю зарядника, назва якого дасть змогу більше дізнатися про його характеристики і при необхідності або за потребою (поломка) докупити аналогічний.

— Кейс (сумка).... Наявність кейса або сумки в комплекті інструменту. Кейс являє собою контейнер-валізку з твердого матеріалу, сумки зазвичай робляться м'якими. Таким чином, кейс забезпечує максимальний захист, а сумку можна компактно скласти в той час, коли вона не використовується. Конкретний тип футляра, яким укомплектована пила, варто уточнювати окремо. Однак в будь-якому разі комплектний кейс або сумка будуть зручнішими при зберіганні і транспортуванні інструменту, ніж імпровізована упаковка.

— Підставка. Підставка робить пиляльний інструмент більш стійким, надійним і безпечним. Наявність підставки характерна для пил стаціонарного типу. Переважно це потужні, продуктивні, великі і важкі моделі, які розміщуються в окремому місці. Підставка може бути реалізована як класичними ніжками (станиною), так і тумбою з інструментальним відділенням. Підставкою можуть оснащуватися різні типи пил: дискові, торцювальні, стрічкові, відрізні і навіть ланцюгові (з електроприводом).

— Колеса для транспортування. Колеса для транспортування спрощують переміщення пиляльного обладнання по цеху. Наявність коліс буде до речі, коли пилу потрібно трохи змістити для встановлення певних габаритних заготівель або ж просто від час прибирання майстерні. Як правило, колеса характерні для стаціонарних пил зі стільницею або утримувачем заготівель.

Рівень шуму, виробленого пилкою під час роботи. Відзначимо, що даний параметр досить приблизний, оскільки на практиці «гучність роботи» залежить не тільки від інструменту, але і від оброблюваного матеріалу та особливостей навколишнього середовища. Тим не менш, наведені в характеристиках дані цілком дають змогу оцінити комфортність роботи з інструментом. Чим нижче цей показник, тим менше дискомфорту буде заподіювати шум, а при високих значеннях може знадобитися навіть спеціальний захист для органів слуху.

Відзначимо, що рівень шуму прийнято вимірювати в децибелах, а ця одиниця не є лінійною: наприклад, різниця в 3 дБ відповідає різниці в 2 рази, 10 дБ — в 10 разів. Тому найпростіше оцінювати гучність за порівняльними таблицями. Ось спрощена версія такої таблиці для діапазону, в якому працюють сучасні пилки:

70 дБ — голосна розмова кількох людей в безпосередній близькості;
75 дБ — крик в безпосередній близькості;
80 дБ — двигун вантажного автомобіля, дзвін механічного будильника;
85 дБ — гучний крик;
90 дБ — товарний вагон на відстані 7 – 10 м;
95 дБ — вагон метро на відстані 7 – 10 м;
100 дБ — промисловий цех;
110 дБ — двигун трактора;
120 дБ — відбійний молоток, грім від близького удару блискавки (больовий поріг слухового сприйняття).

Загальна вага інструменту. Для бензинових моделей (див. «Джерело живлення»), зазвичай, вказується суху вагу, без урахування пального.

Загалом звертати увагу на цей параметр має сенс перш за все при виборі ручного інструменту. При цьому варто враховувати, що більш висока потужність, більш ємна батарея або місткий бак неминуче позначаються на вазі. Тим не менш, інструменти зі схожими характеристиками можуть помітно відрізнятися за вагою. І тут варто враховувати, що більш легка модель буде зручніше під час роботи, однак зниження ваги може позначитися на надійності та/або вартості. Крім того, більш масивний інструмент виходить більш стабільним, не так схильний ривків при нерівномірних навантаженнях. Якщо ж говорити про конкретні цифри, то вагу в 3 кг і менше вважається дуже легким, 3 – 5 кг — порівняно невеликим, 5 – 7 кг — середнім, 7 – 10 кг — значним, а деякі потужні інструменти (переважно бензинові) важать і більше 10 кг.

Що стосується стаціонарних пил, то для них вагу має другорядне значення — він впливає на зручність транспортування.