Вбудовані тембри
Кількість вбудованих тембрів звучання, передбачених у синтезаторі.
Кількість тембрів нерідко описують як число інструментів, які здатна імітувати дана модель. Однак це не зовсім вірно — швидше цей параметр можна назвати «кількість інструментів та звукових ефектів». Наприклад, один і той самий інструмент — електрогітара — з різними «прибамбасами» (дісторшн, овердрайв) буде звучати по-різному, і в синтезаторі кожна така примочка буде вважатися окремим тембром. Тембр «ударні» зазвичай об'єднує різні типи барабанів та інших ударних інструментів — іншими словами він дає змогу зобразити і «бас-бочку», і тарілки, не перемикаючи налаштувань, лише натиснувши потрібні клавіші. А деякі тембри можуть взагалі не мати аналогів серед реальних інструментів.
Чим більше вбудованих тембрів — тим ширші можливості синтезатора, тим різноманітніше звуки, які на ньому можна отримати. При цьому у висококласних моделях на зразок робочих станцій (див. «Тип») це число може досягати 1000 і навіть більше.
Стилів акомпанементу
Кількість стилів автоакомпанементу (див. вище), першопочатково передбачених у синтезаторі, іншими словами — кількість варіантів акомпанементу, доступних користувачеві.
Чим ширший цей набір — тим вище ймовірність знайти серед цих мелодій підходящі варіанти для того чи іншого випадку. Водночас сама по собі велика кількість стилів ще не є 100 % гарантією того, що серед них виявиться відповідний, тим більше, що різні моделі синтезаторів можуть помітно різнитися за конкретим набором мелодій. Так що список не завадить уточнювати перед покупкою. Також відзначимо, що ситуацію можна виправити за рахунок стилів користувача (див. нижче) — їх підтримує чимало синтезаторів з автоакомпанементом.
Поділ клавіатури
Можливість
поділу клавіатури синтезатора на дві частини, кожна з яких відповідає за свій тембр звучання. Таким чином, на одній клавіатурі можна в реальному часі грати відразу на двох «інструментах» — наприклад, супроводити сольну партію скрипки акордами струнного оркестру. При цьому, на відміну від автоакомпанементу (див. вище), всі ноти бере сам музикант, не покладаючись прописані в програмі автоматичні настройки.
Зазвичай, в пам'яті синтезатора заздалегідь прописується кілька комбінацій «розділеної клавіатури», проте деякі моделі дають змогу окремо вибирати тембр під кожну половину, на розсуд музиканта.
