Порівняння Epson SureColor SC-T5200 vs HP DesignJet T520 (CQ890A)

Формат паперу, на який розрахований плоттер. У більшості моделей використовуються формати, відповідні стандарту ISO 216 і позначаються буквою А з цифрою. До таких форматів відноситься і популярний А4, але плоттери звичайно працюють з більш великою папером:

• A0+. Таке маркування означає, що плоттер здатний працювати з листами більш великого формату, ніж А0 (див. нижче). Власне формат А0+ передбачає ширину аркуша 914 мм, проте в даному випадку зазвичай передбачається підтримка і більш широких носіїв — близько 1100 мм (1050 – 1150 мм) у найбільш скромних моделях даного форматуА0+ 44") і 1500 мм і більше в найбільш великих (А0+ ≥ 60")
• A0. Папір даного формату має розмір 1189х841 мм.
• A1. Папір розміром 841х594 мм — іншими словами, половина формату А0.
• A2. Аркуш формату має розміри приблизно з газетний розворот — 420х594 мм, вдвічі менше А1. Вважається відносно невеликим, за мірками плотерів.
• A3. Найбільш мініатюрний формат, що зустрічається в сучасних плоттерах: 297х420 мм, тобто всього вдвічі більше стандартного А4 (іншими словами — з журнальний розворот). Використовується в окремих моделях настільного формату (див. «Установка») — зокрема, текстильних пристроях (див. «Тип») для друку на футболках та іншому одязі схожого розміру.

Також варто відзначити, щ...о багато моделі здатні працювати і з іншими форматами. Причому мова йде не тільки про зменшених, але і про більш великих варіантах: максимальна ширина носія (див. нижче) часто перевищує показники штатного формату паперу.

Найбільшу роздільну здатність зображення, яке плоттер здатний будувати на папері. Позначається кількістю точок на дюйм (dpi — dots per inch) по горизонталі та вертикалі, наприклад, 1440х720.

Чим вище роздільна здатність, тим більш згладженим вийде зображення на відбитку, тим менше будуть помітні на ньому окремі точки (аж до того, що їх взагалі не можна буде побачити неозброєним оком). З іншого боку, можливість друку у таких роздільних здатностях відповідним чином позначається на ціні плоттера. До того ж не варто забувати, що для високоякісного друку потрібні відповідні вихідні матеріали — якість відбитку не може виявитися вище якості вихідного зображення.

Зазначимо, що в даному випадку мова йде саме про максимальній роздільній здатності; зазвичай у налаштуваннях передбачається можливість виставити більш скромні параметри.

Приблизний час, що витрачається плоттером на друк одного аркуша.

Даний параметр наводиться для формату, на який розраховано пристрій (див. «Формат паперу»). А приблизними він є тому, що зазвичай наводиться для оптимальних або майже оптимальних умов друку: невисокої якості та роздільної здатності, порівняно нескладних зображень і т. п. Так що фактичний час друку аркуша може відрізнятися від заявленого в ту чи іншу сторону залежно від параметрів роботи — починаючи від згаданого якості та роздільної здатності і закінчуючи типом носія Тим не менш, за вказаними в характеристиками цифр цілком можна оцінювати різні моделі і порівнювати їх між собою: відмінність у заявленому часу, зазвичай, пропорційно відповідати і різниці в реальній швидкості роботи.

Також варто мати на увазі, що цей час зазвичай вказується по тривалості безпосередньо процесу друку — від захоплення листа подаючим механізмом до виходу готового відбитка з пристрою. Між печаткою окремих аркушів неминуче виникають перерви, так що загальний час друку виходить більшим, ніж час друку аркуша, помножене на число аркушів. Приміром, пристрій з витратами часу 36 с на аркуш в теорії мало б друкувати близько 100 листів за годину (1 год = 3600 с, 3600/36 = 100), однак на практиці такий плоттер зазвичай видає за цей час близько 70 – 75 аркушів.

Найменший обсяг краплі чорнила, який здатна видати друкуюча голівка струминного або аналогічного за технологією друку плоттера (див. «Тип»).

Цей параметр безпосередньо пов'язаний з роздільною здатністю друку (див. «Макс. роздільна здатність»): чим більше точок на дюйм — тим дрібніше повинні бути окремі точки і, відповідно, краплі. Водночас моделі з однаковим числом dpi можуть і дещо відрізнятися за цим параметром. У таких випадках варто виходити з того, що менший об'єм краплі потенційно забезпечує кращу якість друку, з більш точною передачею тонких ліній і границь між окремими областями зображення, проте подібні можливості відповідно впливають на ціну пристрою.

Найбільша ширина паперу або іншого носія, з якою здатен працювати плоттер. Чим більше цей параметр, тим крупніше матеріали, які можна друкувати на пристрої; однак габарити, вага і вартість плоттера за рахунок цього також помітно збільшуються.

Найбільший діаметр рулону, який можна встановлювати в плоттер з функцією рулонної друку (див. вище). Цей параметр стане в нагоді насамперед для підбору носіїв: матеріал однієї і тієї ж ширини може випускатися в рулонах різного діаметра.

Найменша щільність паперу, на якій плотер здатний нормально друкувати. Щільність виражається в грамах на квадратний метр; відповідно, чим щільніший папір — тим він товщий, а чим більше різниця між мінімальною і максимальною щільністю паперу — тим з більшим діапазоном матеріалів може працювати плотер.

Використання занадто тонких матеріалів може призвести до цілого ряду неприємностей: захоплення декількох аркушів, зминання, «зажовуванню» і т. ін. Тому якщо Ви плануєте використовувати папір невеликої щільності — варто звернути особливу увагу на дану характеристику.

Найбільша щільність паперу, з якої плоттер здатний нормально працювати. Детальніше про щільності загалом див. п. «Щільність паперу (хв)»; а на максимальне її значення варто звертати увагу, якщо Ви плануєте використовувати товсті матеріали. Не варто намагатися друкувати на більш щільних носіях, ніж заявлено в характеристиках пристрою: навіть якщо плоттер зможе нормально захопити таку папір, вона може привести до серйозної поломки.

Способи передачі даних, підтримувані плоттером.

Крім прямого підключення до ПК по USB, що підтримується абсолютною більшістю подібних пристроїв, великою популярністю в наш час користуються підключення до комп'ютерних мереж — зазвичай через дротовий порт LAN, а нерідко і по Wi-Fi. В останньому випадку додатково можуть підтримуватися особливі режим роботи — Wi-Fi Direct і/або . Також можна зустріти плоттери з підтримкою зовнішніх носіїв — у вигляді картрідера або власного порту USB флешок.

Ось детальніший опис кожного з цих варіантів:

— Підключення до ПК (USB). Підключення до стандартного USB-порту комп'ютера або ноутбука — класичний формат передачі даних, наявний практично у всіх сучасних плоттерах. Дозволяє передавати пристрою завдання на друк, керувати ними, приймати на комп'ютер різні повідомлення про роботу, зберігати оцифровані матеріали з вбудованого сканера (за його наявності — див. вище) і т. ін. До недоліків даного підключення можна віднести те, що воно розраховане на взаємодію між плотером та тільки одним конкретним комп'ютером. Правда, на цьому комп'ютері можна налаштувати спільний доступ через мережу — однак це досить складно, простіше відразу вибрати апарат з можливіс...тю мережевого підключення (див. нижче).

— Підключення до мережі (LAN). Підключення до локальної мережі через дротовий інтерфейс LAN. Сама по собі можливість мережевого з'єднання як мінімум робить плоттер доступним з будь-якого комп'ютера локальної мережі; а деякі моделі допускають навіть управління через Інтернет. Крім цього, в подібних пристроях можуть передбачатися різні специфічні мережеві функції — наприклад, надсилання матеріалів зі сканера на файлове сховище або електронну пошту. А дротове з'єднання не так зручно, як Wi-Fi — власне, за необхідності прокладати дріт — проте воно обходиться дешевше, до того ж забезпечує більш стабільну і надійну зв'язок, не залежну від перешкод і рівня перешкод поблизу пристрою.

— USB (для флешок). Роз'єм для підключення різних зовнішніх носіїв, встановлений в самому плоттері. Крім флешок, такий роз'єм може застосовуватися для зовнішніх HDD, а також для фотокамер і багатьох інших портативних гаджетів з вбудованими накопичувачами. У будь-якому разі подібне підключення використовується в основному для прямого друку — відправлення файлів на друк без використання комп'ютера. А за наявності сканера (див. вище) через USB-порт можна також копіювати на зовнішнє пристрій відскановані матеріали. Навігація по вмісту зовнішніх носіїв здійснюється зазвичай за допомогою встановленого на плоттері дисплея.

— Кардридер. Вбудований пристрій для читання карт пам'яті — найчастіше формату SD (хоча конкретні види та обсяги підтримуваних карт варто уточнити окремо, т. к. стандарт SD охоплює кілька підвидів носіїв). Застосування даної функції загалом аналогічно описаному вище USB-порту для флешок — вона дає можливість друкувати матеріали безпосередньо з зовнішнього носія, а також зберігати на цей носій дані, отримані зі сканера (за його наявності). Карти пам'яті в наш час підтримуються у багатьох типах електронних пристроїв — зокрема, картрідерами практично обов'язково оснащуються ноутбуки, а в цифрових фотокамерах саме даний тип носіїв стандартно використовується для збереження знятих матеріалів. Відповідно, наявність картрідера в плоттері полегшує обмін даними з подібною технікою: витягнути і вставити карту нерідко буває простіше, ніж копіювати матеріали на комп'ютер або морочитися з прямим підключенням по USB (якщо воно взагалі доступно).

— Wi-Fi. Наявність власного модуля Wi-Fi дозволяє плоттеру підключатися до комп'ютерних мереж, а також використовувати спеціальні функції на зразок Wi-Fi Direct і Airprint. Про таких функціях див. нижче; що стосується мережевого підключення, то воно забезпечує ті ж можливості, що й описаний вище дротовий стандарт LAN. При цьому з'єднання по Wi-Fi помітно зручніше, оскільки дозволяє обійтися без прокладки кабелів. Правда, таке підключення обходиться дещо дорожче, до того ж швидкість передачі даних може падати при великій кількості перешкод або «завантаженому ефірі»; однак для плотерів останнє найчастіше не є критичним, а ціна Wi-Fi модуля нерідко виявляється незначною порівняно з ціною всього пристрою. Так що більшість сучасних мережевих моделей підтримує не тільки проводове, але і бездротове підключення.
В характеристиках також може уточнюватися стандарт Wi-Fi, використовуваний пристроєм; найчастіше це Wi-Fi 4 або Wi-Fi 5. Однак різниця між цими стандартами в даному випадку не принципова: обидва вони забезпечують достатню швидкість для функцій, що реалізуються в плоттерах, а сучасне бездротове обладнання зазвичай передбачає сумісність з усіма основними стандартами Wi-Fi.

— Wi-Fi Direct. Функція, що зустрічається в моделях з вбудованими модулями Wi-Fi (див. вище). Підтримка Direct дозволяє підключати до такого плоттеру інші Wi-Fi пристрої (ноутбуки, смартфони, фотокамери тощо) безпосередньо, без використання роутера і локальної мережі. Це буває особливо зручно за відсутності мережевого обладнання, або якщо його потрібно додатково налаштовувати. У набір функцій, доступних при такому підключенні, входить як мінімум надсилання матеріалів на друк; однак може передбачатися також управління налаштуваннями плоттера і інші, більш специфічні можливості.

— AirPrint. Технологія прямого друку через бездротове з'єднання, що застосовується в пристроях Apple — смартфонах iPhone, планшетах iPad, ноутбуках MacBook і т. ін. Друк через AirPrint відрізняється зручністю і простотою — вона не потребує додаткової настройки при підключенні до плоттеру і може здійснюватися буквально «в один дотик». Зв'язок з друкуючим пристроєм при цьому здійснюється по Wi-Fi напряму — аналогічно описаному вище Wi-Fi Direct (власне, AirPrint зазвичай передбачається як додаток до цього режиму).