Порівняння Canon imagePROGRAF iPF830 vs Epson SureColor SC-T5200

Формат паперу, на який розрахований плоттер. У більшості моделей використовуються формати, відповідні стандарту ISO 216 і позначаються буквою А з цифрою. До таких форматів відноситься і популярний А4, але плоттери звичайно працюють з більш великою папером:

• A0+. Таке маркування означає, що плоттер здатний працювати з листами більш великого формату, ніж А0 (див. нижче). Власне формат А0+ передбачає ширину аркуша 914 мм, проте в даному випадку зазвичай передбачається підтримка і більш широких носіїв — близько 1100 мм (1050 – 1150 мм) у найбільш скромних моделях даного форматуА0+ 44") і 1500 мм і більше в найбільш великих (А0+ ≥ 60")
• A0. Папір даного формату має розмір 1189х841 мм.
• A1. Папір розміром 841х594 мм — іншими словами, половина формату А0.
• A2. Аркуш формату має розміри приблизно з газетний розворот — 420х594 мм, вдвічі менше А1. Вважається відносно невеликим, за мірками плотерів.
• A3. Найбільш мініатюрний формат, що зустрічається в сучасних плоттерах: 297х420 мм, тобто всього вдвічі більше стандартного А4 (іншими словами — з журнальний розворот). Використовується в окремих моделях настільного формату (див. «Установка») — зокрема, текстильних пристроях (див. «Тип») для друку на футболках та іншому одязі схожого розміру.

Також варто відзначити, щ...о багато моделі здатні працювати і з іншими форматами. Причому мова йде не тільки про зменшених, але і про більш великих варіантах: максимальна ширина носія (див. нижче) часто перевищує показники штатного формату паперу.

Найбільшу роздільну здатність зображення, яке плоттер здатний будувати на папері. Позначається кількістю точок на дюйм (dpi — dots per inch) по горизонталі та вертикалі, наприклад, 1440х720.

Чим вище роздільна здатність, тим більш згладженим вийде зображення на відбитку, тим менше будуть помітні на ньому окремі точки (аж до того, що їх взагалі не можна буде побачити неозброєним оком). З іншого боку, можливість друку у таких роздільних здатностях відповідним чином позначається на ціні плоттера. До того ж не варто забувати, що для високоякісного друку потрібні відповідні вихідні матеріали — якість відбитку не може виявитися вище якості вихідного зображення.

Зазначимо, що в даному випадку мова йде саме про максимальній роздільній здатності; зазвичай у налаштуваннях передбачається можливість виставити більш скромні параметри.

Приблизний час, що витрачається плоттером на друк одного аркуша.

Даний параметр наводиться для формату, на який розраховано пристрій (див. «Формат паперу»). А приблизними він є тому, що зазвичай наводиться для оптимальних або майже оптимальних умов друку: невисокої якості та роздільної здатності, порівняно нескладних зображень і т. п. Так що фактичний час друку аркуша може відрізнятися від заявленого в ту чи іншу сторону залежно від параметрів роботи — починаючи від згаданого якості та роздільної здатності і закінчуючи типом носія Тим не менш, за вказаними в характеристиками цифр цілком можна оцінювати різні моделі і порівнювати їх між собою: відмінність у заявленому часу, зазвичай, пропорційно відповідати і різниці в реальній швидкості роботи.

Також варто мати на увазі, що цей час зазвичай вказується по тривалості безпосередньо процесу друку — від захоплення листа подаючим механізмом до виходу готового відбитка з пристрою. Між печаткою окремих аркушів неминуче виникають перерви, так що загальний час друку виходить більшим, ніж час друку аркуша, помножене на число аркушів. Приміром, пристрій з витратами часу 36 с на аркуш в теорії мало б друкувати близько 100 листів за годину (1 год = 3600 с, 3600/36 = 100), однак на практиці такий плоттер зазвичай видає за цей час близько 70 – 75 аркушів.

Найменша ширина паперу або іншого носія, з якою здатен працювати плоттер. Подібні пристрої за визначенням розраховані на великоформатну друк і слабо підходять для невеликих носіїв; тому якщо Ви плануєте часто друкувати на форматах менше штатного (див. «Формат паперу»), варто звернути увагу на цей параметр і переконатися, що обраний плоттер зможе працювати з усіма необхідними матеріалами.

Найбільша ширина паперу або іншого носія, з якою здатен працювати плоттер. Чим більше цей параметр, тим крупніше матеріали, які можна друкувати на пристрої; однак габарити, вага і вартість плоттера за рахунок цього також помітно збільшуються.

Моделі картриджів, використовуваних в плоттері. Маючи ці дані, можна з легкістю знайти для пристрою «рідні» витратні матеріали.

Кількість вбудованої пам'яті, передбаченої в конструкції плоттера.

Така пам'ять використовується для зберігання різних службових даних: відправлених на друк завдань, профілів налаштувань і т. ін. За рахунок цього плоттер стає більш самостійним»: приміром, багато моделей дають змогу продовжувати друк навіть при відключенні комп'ютера.

Підкреслимо, що в даному випадку мова йде про твердотільної флеш-пам'яті, що використовується переважно для «оперативної» службової інформації. Ємність такої пам'яті порівняно невисока, вона вимірюється мегабайтами; але на додаток до неї в конструкції може передбачатися більш ємний накопичувач — зазвичай традиційний жорсткий диск. Детальніше про нього див. «Ємність накопичувача».

Ємність вбудованого накопичувача, встановленого в плоттері.

Насамперед зазначимо, що не варто плутати цей накопичувач з вбудованою пам'яттю (див. вище): у цьому разі мова йде про носії, призначеному для тривалого зберігання великих об'ємів даних. Відповідно, таке сховище відрізняється від згаданої пам'яті більшою місткістю — його об'єм обчислюється вже гігабайтами. Крім того, вбудований накопичувач зазвичай являє собою жорсткий диск — цей тип носіїв краще підходить для застосування описаного. Такий диск призначається в основному для зберігання різних графічних матеріалів — вихідних малюнків, макетів для друку, даних зі сканера (за його наявності — див. вище) і т. п. Чим більше об'єм, тим більше подібних матеріалів можна одночасно тримати в пам'яті плоттера.

Заздалегідь «залити» матеріали в пам'ять пристрою і відправляти їх на друк прямо з панелі управління нерідко буває зручніше, ніж щоразу включати керуючий комп'ютер — особливо якщо друкувати доводиться часто і багато, а комп'ютери іноді виявляються недоступні (наприклад, через неспівпадання робочих графіків у друкарів та дизайнерів). З іншого боку, подібний функціонал актуальний в основному для потужних продуктивних плотерів, а наявність вбудованого накопичувача помітно позначається на вартості. Тому дана особливість зустрічається переважно в досить прогресивних моделях.

Тип екрана, передбаченого в конструкції плоттера.

Сама по собі наявність дисплея помітно розширює можливості управління, робить його більш зручним і наочним. На такий екран може з'явитися як мінімум різна інформація про роботу пристрою; а у багатьох випадках він використовується і для специфічних функцій безпосереднього управління налаштуваннями плоттера, вибору матеріалів для друку з USB-носія або картрідера (див. «Передача даних») і т. п. В світлі цієї моделі, взагалі не мають екранів, в наш час зустрічаються вкрай рідко; зазвичай вони являють собою агрегати з самим базовим функціоналом, в дусі «тільки друк і нічого зайвого». В інших же випадках види дисплеїв можуть бути такими:

— Монохромний. Одноколірний (зазвичай чорно-білий) екран. Такі дисплеї зазвичай мають ще й досить скромне роздільна здатність, тому їх можливості дуже обмежені в порівнянні з кольоровими. Правда, цей варіант і обходиться трохи дешевше, однак в даному випадку це його єдина перевага. Тому пристрої з монохромними екранами в наш час особливою популярністю не користуються.

— Кольоровий. Екран, здатний передавати різні кольори. Конкретне якість кольорових дисплеїв може варіюватися від найпростіших матриць на пару сотень (або навіть десятків) відтінків, до висококласних рішень, які не поступаються комп'ютерних моніторів. Однак у будь-якому разі кольоровий екран має більш широкі можливості, ніж чорно-білий. Так, крім того, його можна викорис...товувати для попереднього перегляду матеріалів перед друком, причому вони будуть виглядати досить достовірно. Обходиться подібне оснащення дорожче монохромних матриць, однак ця різниця звичайно не принципова на тлі вартості плотерів загалом. Так що більшість подібних пристроїв в наш час оснащуються саме кольоровими екранами. Такий екран нерідко робиться ще й сенсорним (див. нижче), хоча зустрічаються і традиційні, не-сенсорні кольорові дисплеї.

— Сенсорний екран. Сенсорний екран зразок тих, що застосовуються в сучасних планшетах, що дозволяє керувати пристроєм за рахунок дотику до зображення на дисплеї. Таке управління нерідко виходить набагато більш комфортним і функціональним, ніж використання панелі з традиційними кнопками, ручками і т. п.: на сенсорний екран можна виводити різноманітні елементи керування (кнопки, повзунки, лічильники, інтерактивні меню тощо), причому для кожної ситуації можна використовувати свій, найбільш оптимальний набір таких елементів. Крім того, на таких дисплеях зручно переглядати графічну інформацію (малюнки на друк, дані зі сканера тощо) — самі екрани зазвичай робляться кольоровими і мають досить високий роздільна здатність, а сенсори дають змогу з легкістю змінювати масштаб та пересувати зображення в потрібному напрямку. Наявність сенсора позначається на вартості дисплея, проте в даному випадку цей момент не є принциповим. Так що подібні екрани в сучасних плоттерах досить популярні: кольоровий дисплей в такому пристрої з великою ймовірністю є ще й сенсорним.