Засоби виявлення ознак підробки чи псування купюр, передбачені в конструкції детектора.
—
Ультрафіолетова (УФ). Детекція, заснована на висвітленні купюр ультрафіолетовим випромінюванням. Зазвичай сучасні валюти мають в оформленні захисні елементи, які світяться під таким випромінюванням. Також під ним стають видні написи, зроблені спеціальними різновидами «невидимих чорнил» (наприклад, напис «Хабар» на купюрах, які використовуються як докази в кримінальній справі). Завдяки простоті (для роботи потрібно тільки УФ-лампа), даний вид детекції вельми популярний і зустрічається навіть в недорогих пристроях.
—
Інфрачервона (ІЧ). Детекція з використанням інфрачервоного випромінювання. По застосуванню вона аналогічна ультрафіолетовій (див. вище), за винятком того, що для перегляду купюр в ІЧ-променях потрібна спеціальна камера і дисплей. Тому детектори з даною функцією, зазвичай, недешеві.
—
За розміром. Детекція, передбачає визначення розміру банкноти. Може застосовуватися як для перевірки на справжність, так і для виявлення сторонньої купюри в пачці банкнот одного номіналу, а також пошуку порваних, складених навпіл, зношених грошей. Зазвичай, така детекція ефективна тільки при помітних відмінностях підозрілих купюр від еталона.
—
По магнітних мітках. Детекція, заснована на зчитуванні ма
...гнітних міток. Такі мітки застосовуються в багатьох сучасних валютах (зокрема, доларах США і євро), в основному у вигляді спеціальної фарби, яка є «помітною» для магнітних датчиків.
— По оптичній щільності. Детекція, заснована на оптичній щільності — здатності банкноти пропускати і затримувати світло. В основному використовується в автоматичних детекторах (див. «Тип») для виявлення злиплих банкнот: прилад реагує на значне перевищення оптичної щільності.
— Перевірка в білому світлі, яке проходить. Перевірка, заснована на просвічуванні купюри білим видимим світлом. Зазвичай, таке просвічування використовується для прояву водяних знаків, захисних смуг та інших подібних елементів, а також для оцінки того, як співвідноситься зображення на різних сторонах купюри.
— Перевірка в білому світлі, яке відбивається. Перевірка, заснована на аналізі відображення білого світла поверхнею купюри. Освітлення яскравим білим світлом дозволяє виявити деякі захисні елементи (наприклад, голограми), а також оцінити якість поліграфічного захисту, чіткість друку, захисних волокон і т. ін.
— Спектральний аналіз фарби. Спектральний аналіз фарби, що використовувалася для нанесення малюнка, дозволяє визначити її хімічний склад на основі особливостей відбитого світла. Таким способом можна виявити підробку навіть у тому випадку, якщо всі інші захисні елементи не відрізняються від оригінальних.
— Визначення спецелементів «М». Спецелемент «М» являє собою мітку, добре видиму в інфрачервоному світлі тільки при освітленні ІЧ-випромінюванням з певною довжиною хвилі. Визначення цього елемента здійснюється за рахунок того, що детектор поперемінно висвітлює банкноту ІЧ-променями з різною довжиною хвилі, за рахунок чого виникає ефект «мерехтіння» мітки на екрані детектора.
— Визначення спецелементів «І». Спецелемент «І» (також відомий як «антистокс») наноситься за допомогою спеціального складу, який при опроміненні інтенсивним ІЧ-випромінюванням певного діапазону починає світитися. При цьому, на відміну від описаного вище спецелементу «М», це світіння можна бачити неозброєним оком; воно може мати різні кольори.Швидкість роботи системи автоподачі, передбаченої в конструкції детектора.
Така система є обов'язковим елементом будь-якої автоматичної моделі (див. «Тип»). Зазначимо, що далеко не всякий подібний детектор дозволяє зарядити пачку банкнот і автоматично обробити їх по черзі — зазвичай система автоподачі відповідає лише за протягування банкноти через детектор, завантажувати купюри потрібно по одній вручну. Тому по швидкості автоподачі можна оцінити не стільки продуктивність детектора (вона залежить ще й від навичок користувача, скільки час, що витрачається на обробку однієї купюри. Наприклад, пристрій на 120 банк/хв буде витрачати на кожну купюру 60/120=0,5 с.
