Рекомендована площа
Площа ділянки, на яку розраховано пристрій. Не можна стверджувати, що цей параметр є критичним при підборі пристрою, це лише рекомендації виробника і досить умовні. Однак вони більш ніж обґрунтовані і в цілому показують доступний фронт роботи виходячи з нагріву мотора, ємності бака або акумулятора та інших факторів, що впливають на тривалість роботи.
Ширина захвату
Ширина смуги, оброблюваної аератором за один прохід. Чим більше цей показник, тим швидше працює пристрій, тим менше проходів доведеться зробити для обробки певної ділянки. З іншого боку,
широкий захоплення помітно позначається на габаритах всієї конструкції і ускладнює роботу в важкодоступних місцях, а то і зовсім робить її неможливою. Тому при виборі моделі по ширині захвату варто враховувати не тільки загальні розміри ділянки, але також його конфігурацію і наявність тісних ділянок — іноді краще буває пожертвувати продуктивністю аератора заради його маневреності і прохідності.
Швидкість обертання валу
Швидкість обертання вала аератора в штатному режимі роботи.
Виробники підбирають оберти вала з таким розрахунком, щоб пристрій гарантовано міг впоратися з тими завданнями, на які вона розрахована. Так що здебільшого даний параметр є скоріше довідковим, ніж практично значущим. Водночас для вертикуттерів (див. «Тип») він може мати і практичне значення: більш низька швидкість, при тій же потужності, забезпечує більш високе тягове зусилля і дозволяє краще справлятися з щільними грунтами і товстими кореневищами. Так що для подібних умов варто вибирати модель з оборотами нижче, а для сприятливої обстановки — навпаки, вище (високі обороти позитивно позначаються на продуктивності).
Робочий механізм
Конструкція робочого механізму, передбаченого в аераторі, простіше кажучи — кількість і види робочих елементів, встановлених на валу. Для вертикуттерів (див. «Тип») такими елементами є леза, для скарифікаторів — пружинні зубці. Для
комбінованих моделей в даному випадку вказується конструкція обох робочих валів, наприклад «14 ножів/20 пружинних зубів».
Потужність двигуна
Потужність двигуна аератора, виражена у ватах.
На сьогоднішній день ват є загальноприйнятою одиницею потужності, він використовується як для електричних, так і для бензинових моделей (див. «Тип двигуна»). Загалом чим
потужніший мотор — тим вище продуктивність агрегата, тим більшу глибину обробки і ширину захвату (див. вище) можна передбачити в аераторі; однак від потужності також безпосередньо залежить і споживання електрики/палива. Тому при виборі двигуна для своєї техніки виробники виходять з розумного компромісу між цими властивостями, і загалом потужність двигуна дозволяє оцінити продуктивність агрегата та його придатність для великих об'ємів робіт.
Рівень шуму
Рівень шуму, виробленого аератором під час роботи. Варто відзначити, що цей показник може вказуватися по-різному: одні виробники наводять характеристики максимальний рівень шуму, інші — середні значення під час роботи у штатному режимі і т. ін. В будь-якому разі дана інформація дозволяє оцінити гучність агрегата і при необхідності передбачити захисні заходи — наприклад, заздалегідь обзавестися навушниками.
При оцінці конкретних значень гучності варто враховувати, що децибел, застосовуваний для позначення рівня шуму — нелінійна величина. Тому найпростіше оцінювати конкретні значення за порівняльними таблицями. Ось спрощена таблиця для діапазону, в який вписується більшість сучасних аераторів:
70 дБ — розмову декількох людей на підвищених тонах.
75 дБ — пилосос з високою потужністю.
80 дБ — шум руху на жвавій вулиці.
85 дБ — мотоциклетний двигун з глушником в безпосередній близькості;
90 дБ — вантажний вагон на відстані 7 – 10 м;
95 дБ — шум у вагоні метро на перегоні;
100 дБ — промисловий цех.
