Порівняння Yamaha P-115 vs Korg B1SP

— Стаціонарний. Стаціонарні інструменти мають власну підставку і призначені на установку прямо на підлогу. При цьому, згідно з назвою, подібні моделі розраховані на постійне перебування на одному місці й погано підходять для регулярних переміщень навіть в межах однієї кімнати, не кажучи вже про більш далеких дистанціях. Втім, це не недолік, а лише характерна особливість подібних корпусів. А ось однозначним недоліком стаціонарних інструментів можна назвати їх досить високу вартість. З іншого боку, такі моделі максимально схожі з справжніми фортепіано за зовнішнім виглядом, компонуванні та оснащення: клавіатура, зазвичай, розташовується на стандартній висоті, а в нижній частині корпусу встановлюються педалі (причому їх зазвичай цілих три, повний набір). Та й передбачити в такому інструменті високоякісний звук і велика кількість можливостей значно простіше, ніж в портативному — виробнику не потрібно особливо стежити за компактністю і зниженням ваги.

— Портативний. Портативними називають цифрові піаніно, виконані у вигляді переносних клавіатур і позбавлені підставок; для гри таку клавіатуру потрібно покласти на стіл або іншу опору. Зовні такі інструменти схожі з синтезаторами, а іноді майже не відрізняються від них. Водночас, на відміну від синтезаторів, портативні цифрові піаніно мають переважно повнорозмірні клавіатури на 88 клавіш, а оснащуються дисплеями рідко. А з точки зору функціоналу відм...інності полягають у тому, що цифрові піаніно більш орієнтовані на традиційну музику: вони можуть передбачати порівняно небагато тембрів, часто не підтримують автоакомпанементу (див. нижче), однак забезпечують досить високу якість звуку. Якщо ж порівнювати портативні моделі зі стаціонарними, то ключова перевага даного варіанта очевидно — інструмент можна з відносною легкістю переносити з місця на місце і навіть возити з собою, за наявності відповідного чохла. Недолік також закономірно випливає з конструкції — без додаткової опори грати на такому інструменті буде вкрай складно, а роль такої опори може зіграти далеко не всякий предмет меблів. Так що портативного цифрового піаніно практично не обійтися без стійки (див. «Комплектація»).

Наявність вбудованих педалей в конструкції цифрового піаніно.

Педалі є обов'язковим елементом оснащення класичного фортепіано, відповідно, нерідко передбачаються і в цифрових аналогах. Власне, ця функція практично обов'язкова для моделей стаціонарної компонування (див. «Корпус»). А ось в портативних, навпаки, вбудовані педалі не зустрічаються — їх просто ніде встановлювати, для таких моделей випускаються зовнішні підключаються педалі (див. нижче).

Традиційне число вбудованих педалей — три, інші варіанти в електроінструменті практично не зустрічаються. Відзначимо, що в багатьох моделях конкретні функції педалей можуть змінюватися залежно від виставленого тембру або навіть вручну, за бажанням музиканта.

Кількість голосів, підтримуване цифрових піаніно — якщо точніше, максимальну кількість голосів, яка інструмент здатний відтворити одночасно.

Цей параметр не варто плутати з кількістю нот, яке одночасно можна взяти на клавіатурі. Річ у тім, що в багатьох тембрах для кожної ноти використовується відразу кілька голосів (тон-генераторів) — тільки так можна досягти більш-менш достовірного звучання. Таким чином, необхідна кількість голосів може бути в рази вище числа нот — наприклад, на найпростіший акорд з 3 нот може знадобитися 9, а то і 12 голосів. Крім того, тон-генератори задіюються для відтворення партій автоакомпанементу і вбудованих композицій (див. нижче), і тут вже число голосів може вимірюватися десятками.

У світлі всього цього поліфонія на менш ніж 90 голосів характерна переважно для порівняно простих і недорогих інструментів, не розрахованих на складні завдання. Найменший показник, що зустрічається в сучасних цифрових піаніно — це 32 голоси. Більш-менш солідному інструменту бажано мати не менше 96 голосів, а в топових моделях цей показник може досягати 256.

Кількість вбудованих тембрів звучання, передбачених у цифровому піаніно.

Незважаючи на назву, цифрові піаніно вкрай рідко конструюються в розрахунку на імітацію звуку фортепіано — електронна «начинка» дозволяє передбачити в них і інші тембри звучання. Крім того, навіть фортепіано має свої різновиди — приміром, серед роялів виділяють 6 основних класів, від великого концертного до мініатюрного. Так що вбудовані тембри можуть охоплювати як різні види фортепіано, так і інші інструменти та звукові ефекти.

Велика кількість і різноманітність тембрів в цифрових піаніно загалом не настільки великі, як у синтезаторах, однак і в даній категорії зустрічаються досить «заряджені» моделі, на сотню тембрів і більше (в самих багатофункціональних ця кількість може перевищувати 900). Втім, спеціально шукати «мультиинструментальную» модель стоїть в тому випадку, якщо Ви не мають наміру обмежуватися звуком фортепіано і хотіли б мати більшу свободу вибору. При цьому варто пам'ятати, що конкретний набір тембрів може бути різним.

Якщо ж інструмент купується виключно як піаніно — то тут, навпаки, варто звернути увагу насамперед на рішення з невеликим числом тембрів. Такі моделі не тільки обходяться дешевше «універсалів» — вони можуть ще й звучати краще (за рахунок того, що тембрів мало і виробник може уважніше підійти до якості звучання кожного вбудованого «інструмента»).

Діапазон, у якому може змінюватися темп звуку, відтвореного інструментом. Мова може йти як про вбудованої мелодії або записаної на секвенсорі партії, так і про автоаккомпанементе, навчальній програмі або метрономе. Детальніше про всі ці функції див. відповідні пункти глосарію. Тут же відзначимо, що зміна темпу нерідко потрібне на практиці — наприклад, щоб прискорити першопочатково «мляве» супровід або сповільнити навчальну програму, складну для освоєння на оригінальному темпі.

Темп традиційно позначається в ударах в хвилину. Класичний, «академічний» діапазон охоплює варіанти від 40 уд\хв («grave», «дуже повільно») до 208 уд/хв («prestissimo», «дуже швидко»), однак у сучасних цифрових піаніно робочий діапазон темпів нерідко буває значно ширше.

Наявність секвенсора в конструкції цифрового піаніно.

Дана функція дозволяє не тільки виконувати на інструменті музику, але і записувати її з можливістю подальшого відтворення. Втім, це як мінімум; крім запису партій самого інструменту, секвенсор може передбачати запис аудіо - або MIDI-сигналу з відповідного входу, зведення декількох партій (у т. ч. запис виконуваної музики поверх програється «на ходу»), роботу з параметрами окремих треків (гучністю, тоном, тембром), а також специфічні функції на зразок квантування (вирівнювання нерівномірностей темпу). Конкретний функціонал секвенсора може бути різним, його не завадить уточнити перед покупкою. Однак у будь-якому разі дана функція може стати непоганою підмогою для музиканта; особливо вона стане в нагоді тим, хто не обмежується виконанням готової музики і хоче складати власні композиції.

Можливість накладення один на одного окремих тембрів, передбачених у інструменті (або завантажених в пам'ять користувачем). Простіше кажучи, накладення тембрів дозволяє відтворювати партію відразу на двох тембрах — наприклад, доповнити звук рояля звуком скрипки. Це дозволяє досягати більш багатого і оригінального звучання.

Конкретні комбінації тембрів можуть бути записані в пам'яті, однак у багатьох моделях користувач сам може вибрати поєднання на свій розсуд. Втім, ці деталі не завадить уточнити окремо.

Можливість поділу клавіатури на дві частини таким чином, щоб партії лівої і правої руки виконувалися в різних тембрах. Це дозволяє одночасно виконувати на інструменті дві різноголосі партії — наприклад, супроводжувати мелодію акордами фортепіано струнного оркестру або звуками органу. Конкретні поєднання тембрів переважно заздалегідь записані в пам'яті, однак є моделі, в яких музикант сам може вибрати тембри під кожну частину клавіатури.

Наявність ефекту хоруса в цифровому піаніно.

Першопочатково даний ефект був розроблений як спроба зімітувати хорове звучання кількох однотипних інструментів. Навіть ідеальний хор ніколи не грає на 100 % синхронно, це і спробували відтворити творці хоруса. Працює цей ефект наступним чином: з основного сигналу знімається кілька копій, які відтворюються разом з ним — але не одночасно, а з невеликою (до 30 мс) затримкою, яка підбирається випадково для кожного окремого сигналу. Це дійсно до певної міри дозволяє імітувати ефект багатоголосся, однак до повноцінного хору такого звучання все одно далеко. Тим не менш, хорус сам по собі досить цікавий як додатковий ефект.