Порівняння Xiaomi Mi Wireless Car Charger 20W vs Xiaomi Mi Wireless Charger 10W

Серед сучасних побутових зарядників (для дому і офісу) зустрічаються як класичні мережеві моделі, так і бездротові пристрої (у форм-факторі підставок або платформ), а також наскрізні розетки, док-станції для Android і Apple. Пристрої для автомобілів, зі свого боку, поділяються на традиційні дротові автомобільні ЗП (включаючи розгалужувачі прикурювача — про них див. «Роз'ємів прикурювача») і бездротові. Ось детальніший опис цих варіантів:

— Мережевий ЗП. Класичні дротові зарядні пристрої, що підключаються до розеток. Дещо менш зручні і функціональні, ніж док-станції, зате набагато компактніші і в більшості своїй цілком підходять для подорожей, оскільки займають мінімум місця в багажі. А в порівнянні з бездротовими зарядниками дротові моделі помітно дешевші, сумісні з більшою кількістю пристроїв, а нерідко ще й працюють значно швидше. До того ж у таких пристроях простіше реалізувати спеціальні потужні технології швидкої зарядки. А в сукупності з новою технологією виробництва GaN ще і зменшити їх в розмірах.

— Мережевий ЗП GaN. Зарядні пристрої зі схемотехнікою на GaN-транзисторах, які можуть вміщати «декілька зарядок» в одному компактному корпусі. Замість традиційного кремнію в ск...ладі їх напівпровідників використовується нітрид галію зі збільшеною провідністю напруги. GaN-зарядки здійснюють «заправку» гаджетів в прискореному темпі через всі наявні порти. Ще одна їх вагома перевага перед традиційними зарядними пристроями – зменшення розмірів блоку зарядки без втрати потужності.

— Автомобільний ЗП. Пристрої, призначені для дротової зарядки гаджетів від автомобільних бортових мереж. Зазвичай, використовують стандартне гніздо прикурювача і розраховані на легкові авто та іншу аналогічну техніку з мережами на 12 В, проте зустрічаються і моделі, сумісні з 24-вольтовими мережами важких фур, автобусів тощо; ці нюанси варто уточнювати окремо.

— Бездротова зарядка. Пристрої для зарядки гаджетів від розеток бездротовим способом — зазвичай, за технологією Qi. Зрозуміло, сам зарядник при цьому потрібно підключити до розетки за допомогою кабелю, а ось на пристрій, що заряджається, енергія передається в буквальному сенсі слова «по повітрю». Ефективна дальність такої передачі невелика, тому ЗП цього типу традиційно виконуються у вигляді платформ або підставок, де потрібно безпосередньо розміщувати гаджети, які заряджаються. Тим не менш, бездротовий спосіб роботи максимально зручний для користувача, до того ж він не зношує роз'єми; а деякі компактні гаджети (наприклад, смартгодинники) взагалі заряджаються тільки таким способом. Головні недоліки цього формату — висока вартість зарядок і обмежена сумісність (бездротову зарядку підтримує відносно невелика кількість гаджетів, в основному досить дорогих). Крім того, бездротові ЗП мають менший ККД, ніж провідні зарядники, що збільшує час процедури і енергоспоживання пристрою. У світлі цього деякі моделі оснащуються і портами для дротової зарядки.
Що стосується відмінностей між платформами і підставками, то перший форм-фактор більш універсальний і разом з пристроєм, що заряджається, займає менше місця — гаджет лежить на платформі плазом. Платформа — це непоганий варіант для переносного пристрою. Підставка, зі свого боку, передбачає похиле, майже вертикальне розташування гаджета — це дає можливість бачити дисплей навіть під час зарядки. З іншого боку, подібні ЗП більш громіздкі, ніж платформи, і розраховані радше на стаціонарне застосування.

— Бездротова авто. Досить специфічний різновид: пристрої для бездротової зарядки, що працюють від автомобільної бортової мережі. Найчастіше розраховані на стандартний роз'єм прикурювача з напругою 12 В, хоча технічно цілком можливо передбачити сумісність і з 24-вольтовими мережами фур, автобусів та іншої важкої техніки. Особливості бездротової зарядки докладно описані вище, а тут зазначимо, що їзда в авто пов'язана з різними поштовхами і струсами; тому такі пристрої виконуються у вигляді тримачів, а не підставок/площадок. Такий тримач може передбачати закріплення на приладовій панелі і можливість використовувати телефон прямо в процесі зарядки (наприклад, в якості навігатора).

— Тільки для смартгодинників. Зарядники, призначені для використання виключно зі смартгодинниками та іншими гаджетами (такими, як фітнес-браслети). Якщо точніше, йдеться про гаджети, які підтримують виключно бездротовий формат роботи. Відповідно, можливості ЗП з даної категорії обмежуються зоною зарядки розумного годинника (зазвичай всього однією), а дротових роз'ємів зарядки в конструкції не передбачається. Також зазначимо, що зарядники цього типу найчастіше випускаються під конкретну модель або лінійку наручних гаджетів, і сумісність із сторонніми пристроями у таких випадках не гарантується.

– Наскрізна розетка. Зарядні пристрої з одним або декількома роз'ємними гніздами. Додатково в них передбачені USB-порти або спеціалізовані роз'єми для заряджання гаджетів, при цьому зберігається доступність розетки для стандартного побутового використання. Найчастіше наскрізні розетки поєднуються з мережними зарядними пристроями або пристроями типу GaN (див. відповідні пункти).

— Док-станція Android. Док-станції, призначені для зарядки гаджетів під управлінням ОС Android. Саму по собі док-станцію можна описати як підставку з функцією дротової зарядки. Гаджет на таку конструкцію встановлюється вертикально або майже вертикально, роз'ємом вниз; а на самій підставці знаходиться штекер живлення, який не тільки заряджає встановлений пристрій, але ще й відіграє роль фіксатора. Цей штекер може мати формат microUSB або USB-C — обидва ці роз'єми використовуються в сучасних Android-гаджетах. Також варто відзначити, що деякі «доки» з цієї категорії мають вузьку спеціалізацію і робляться під конкретні моделі пристроїв (або пристрої одного виробника). Однак зустрічаються й універсальні рішення, де сумісність обмежується типом роз'єму і діагоналлю екрану (причому обмеження по діагоналі може бути досить солідним — наприклад, до 10,1").
Загалом доки розраховані на стаціонарне встановлення на одному місці. Вони помітно поступаються класичним зарядникам за зручністю в транспортуванні, однак спрощують зберігання гаджетів і можуть знадобитися в деяких варіантах їх практичного використання — наприклад, при перегляді фільму з планшета.

— Док-станція Apple Lightning. Док-станції, призначені для зарядки гаджетів Apple і оснащені роз'ємом типу Lightning (використовується в «яблучній» портативній техніці з 2012 року). Детальніше про док-станції загалом див. вище, все це справедливо і в даному разі — з поправкою на те, що в разі техніки Apple сумісність з доком зазвичай обмежується тільки діагоналлю пристрою.

Кількість бездротових зон у конструкції зарядки.

Базовий варіант - це 1 зона, що дозволяє заряджати один пристрій за один раз. Для зарядки кількох гаджетів одночасно випускаються моделі на 2 зони, 3 зони і навіть ≥4 зони. При цьому щонайменше одна зона стає великою — вона призначається для смартфона. Інші зони можуть бути виконані в одному калібрі з основною або мати менші розміри, а в окремих випадках вони являють собою підвісні конструкції для наручних гаджетів (див. «Зона зарядки годинника»). Допоміжні зони зазвичай служать для зарядки ще одного смартфона, кейсу з навушниками, смарт-годинників та інших портативних девайсів.

Спосіб фіксації в автомобілі, передбачений конструкцією автомобільної бездротової зарядки (див. «Тип»).

Основні способи такої фіксації — це на присоску, на решітку повітропроводу і на клейку поверхню. Зустрічаються пристрої, що поєднують в собі відразу кілька варіантів — наприклад, на присоску і на решітку за допомогою прищіпки. При цьому в одних моделях різні види кріплень першопочатково входять в комплект, в інших спосіб фіксації залежить від модифікації; ці нюанси варто уточнювати при виборі. Що стосується особливостей кожного з окремих типів кріплень, то вони такі:

— Присоска. Присоска дозволяє закріпити пристрій на торпедо, лобовому склі або будь-який інший відносно рівній поверхні. При цьому, на відміну від наклейки, подібне кріплення є багаторазовим. З іншого боку, присоски загалом менш надійні, а на шорстких і фактурних поверхнях вони тримаються погано, а то і не тримаються взагалі. У світлі цього подібні кріплення нерідко передбачаються як доповнення до монтажу на решітку (або як один з альтернативних варіантів комплектного кріплення, поряд з прищіпкою).

— На решітку. Кріплення на решітку повітропровода за допомогою прищіпки. Найбільш популярний спосіб монтажу бездротових автозарядок, широко застосовується як окремо, так і в поєднанні з іншими варіантами. Це обумовлено тим, що прищіпки прості і водночас дуже надійні, до того ж вони мо...жуть застосовуватися необмежену кількість разів; а повітроводи є практично на будь приладової панелі, причому вони зазвичай розміщені досить зручно для використання бездротових автозарядок.

— Клейка поверхня. Кріплення за допомогою спеціальної липкою накладки — аналогічно встановленню на двосторонній скотч (тільки в даному випадку «скотч» першопочатково прикріплений на корпус пристрою, і перед установкою досить зняти захисну плівку на клейкої поверхні). Даний тип кріплення підходить як для повністю гладких, так і для рельєфних поверхонь, він більш міцний, ніж присоски, однак є одноразовим — зняти встановлений пристрій непросто, а сам кріплення зазвичай не передбачає повторного застосування. Тому такі фіксатори рідко застосовуються у чистому вигляді — частіше усього вони передбачаються як запасний (або альтернативний) варіант до кріплення на решітку.

Спосіб кріплення смартфона на зарядний пристрій.

Кріпленнями для смартфона оснащуються в основному автомобільні ЗП – багато з них одночасно грають ще й роль тримача, що дає змогу закріпити гаджет на приладовій панелі. Однак зустрічаються і «домашнім, побутові зарядники з даною функцією. В автомобільних моделях основними способами кріплення є ручний затиск, датчик наближення (сенсорний затиск), магнітний фіксатор і гравітаційний механізм. А в побутових моделях зустрічається також особливий різновид магнітних фіксаторів — MagSafe. Ось опис кожного з цих варіантів:

— Затиск. Найпростіший механічний фіксатор: дві підпружинені губки, що стискають апарат з боків. Сумісність «механіки» з конкретним телефоном обмежується лише розмірами корпусу; при цьому сама конструкція пружинних губок дає змогу регулювати ширину в певних межах, а в деяких моделях передбачається ще й додаткове підлаштування за шириною. Таким чином, затискачі сумісні з великою кількістю гаджетів, при цьому вони дуже прості і недорогі. До недоліків даного варіанту можна віднести дещо меншу надійність, ніж, наприклад, в гравітаційних пристосуваннях: апарат, який знаходиться в звичайному затиску, як правило, нічим не підпирається знизу.

– Гравітаційний затиск. Фіксатор цього типу охоплює смартфон з боків і знизу, пр...и цьому нижня опора працює як датчик спрацьовування: коли вона опускається вниз під вагою гаджета, бокові губки сходяться і стискають апарат з боків. Відповідно, для вилучення смартфона потрібно злегка підняти його. Сумісність в таких фіксаторах теж обмежується лише розмірами апарату; при цьому вони помітно надійніше, ніж звичайні затискачі, та й у використанні дещо простіші, завдяки чому і зустрічаються частіше.

— Магніт. Тримач у вигляді сильного постійного магніту. Подібні фіксатори дуже прості у використанні, а також надійні і довговічні (в конструкції відсутні рухомі частини); крім того, вони не мають обмежень за розмірами гаджета, що заряджається. З іншого боку, для магнітів актуальні два інших обмеження — за вагою (вона не повинна бути занадто великою) і за матеріалами (далеко не кожен корпус, навіть металевий, здатний ефективно магнітитися). І хоча ці моменти враховуються в багатьох пристроях з бездротовою зарядкою, проте можливість застосування з конкретним смартфоном (і тим більше масивним планшетом) варто уточнювати окремо.

– Датчик наближення (сенсорний затиск). Автоматичний фіксатор з електронним датчиком, що розпізнає наближення гаджета або руки користувача. «На підході» губки фіксатора самі по собі розходяться, а при встановленні пристрою — стискаються; при вилученні смартфона, відповідно, затиск реагує на руку користувача і відключає фіксацію. Такі тримачі дуже зручні, проте порівняно складні і дороги; до того ж для роботи механізму потрібне живлення.

– Магнітний MagSafe. Фіксатор, що застосовується в зарядниках для останніх версій Apple iPhone. Являє собою магнітний диск, який кріпиться до задньої панелі смартфона. Оригінальний фірмовий ЗП з MagSafe має дуже просту конструкцію – диск з підключеним до нього кабелем. Однак навіть така конструкція дає додаткову зручність: повертаючи диск, можна розмістити дріт з того боку апарату, де він не буде заважати при утриманні в руках. Це дає змогу зі зручністю користуватися смартфоном (наприклад, грати в ігри) прямо під час зарядки. Випускаються і інші різновиди зарядників з MagSafe, в тому числі від сторонніх брендів; таких пристроїв поки відносно небагато, але в найближчому майбутньому можна очікувати зміни ситуації.

Максимальна потужність, яку ЗП здатний видавати на один гаджет, що заряджається (для моделей з 1 роз'ємом або з 1 бездротовою платформою — власне потужність зарядки). Підкреслимо, що для бездротових пристроїв тут вказується саме потужність в бездротовому форматі (навіть якщо в конструкції є порт USB з більш високою потужністю). У дротових зарядниках, зазвичай, вказується потужність на роз'ємі USB з найбільшим струмом зарядки або з підтримкою найбільш потужної технології швидкої зарядки.

Найменшим значенням даного показника в наш час фактично є 5 Вт. Інші популярні варіанти включають 10 Вт, 12 Вт, 15 Вт, а в найпотужніших моделях зустрічаються показники у 18 Вт і більше — для зарядки ноутбуків (аж до 100 Вт).

Більш висока вихідна потужність дає змогу прискорити процес зарядки; а в разі бездротових пристроїв значення більш ніж у 10 Вт дає можливість вже говорити про наявність швидкої зарядки. Водночас з цим параметром пов'язаний цілий ряд нюансів. По-перше, відповідну потужність повинен підтримувати не тільки ЗП, але і гаджет, що заряджається — інакше швидкість процесу буде обмежуватися вже характеристиками гаджета. По-друге, для використання всіх можливостей зарядника може знадобитися підтримка не тільки відповід...ної потужності зарядки, але і певної технології швидкої зарядки (див. «Швидка зарядка»). По-третє, в ЗП з кількома роз'ємами зарядки максимальна потужність на 1 пристрій може досягатися тільки в тому разі, якщо інші порти не задіяні.

Наявність адаптера живлення в комплекті поставки ЗП.

Дана особливість актуальна насамперед для бездротових моделей, у тому числі автомобільних (див. «Тип»). Подібні пристрої зазвичай складаються з трьох частин: власне ЗП з платформою/підставкою/фіксатором, дріт живлення ЗП і адаптер для підключення дроту до розетки або прикурювача. Якщо ж наявність адаптера першопочатково зазначено в характеристиках — значить, зарядник поставляється в повній комплектації; саме на подібні моделі варто звернути увагу, якщо ви хочете використовувати пристрій відразу «з коробки», без клопоту з пошуку додаткових аксесуарів.

Також дана особливість може зазначатися для окремих автомобільних зарядок традиційного, дротового типу. Це зазвичай означає, що пристрій компонуванню схожий з бездротовими моделями: основний блок, дріт живлення і адаптер для підключення до прикурювача. Така конструкція дає змогу використовувати ЗП на деякому віддаленні від приладової панелі авто — наприклад, винести його на заднє сидіння, даючи пасажирам можливість зарядити телефони. При цьому адаптер може мати власні виходи зарядки (зазвичай USB) і допускати використання окремо від основного блоку.