Порівняння Powercom RPT-1025AP Schuko 1025 ВА vs Powercom BNT-1000AP 1000 ВА

Час безперервної роботи ДБЖ від повністю зарядженої батареї при підключенні до нього навантаження з потужністю, яка дорівнює вихідній потужності ДБЖ (максимальної або ефективної, залежно від типу навантаження, детальніше див. відповідні пункти). Для ДБЖ, розрахованих на роботу з домашнім або офісним ПК, достатнім вважається час близько 10-15 хв, цього вистачає для збереження даних і завершення роботи. Для живлення серверів варто використовувати пристрої з часом роботи від 20 хв і більше.

У цьому разі мається на увазі діапазон вхідної напруги, в якому ДБЖ здатний видавати на навантаження стабільну напругу тільки за рахунок власних регуляторів, не перемикаючись на батарею. У резервних ДБЖ (див. «Тип») цей діапазон досить невеликий, приблизно від 190 до 260 В; в інтерактивних і особливо інверторних він значно ширший. Деякі моделі ДБЖ дають змогу вручну задавати діапазон вхідної напруги.

Максимальна сила струму, споживаного ДБЖ. На практиці максимального значення сила струму досягає лише тоді, коли ДБЖ працює від мережі з максимальною потужністю навантаження і повністю розрядженою батареєю. Тим не менш, при розрахунку навантаження на електромережі цей параметр варто враховувати.

Байпас (by-pass) означає такий режим роботи ДБЖ, при якому живлення на навантаження подається безпосередньо з зовнішнього джерела електричної мережі, дизель-генератора і т. ін. — практично без обробки в самому ДБЖ. Цей режим може включатися як автоматично, так і вручну.

— Автоматичний байпас є свого роду заходом безпеки. Він включається в тому випадку, коли ДБЖ в штатному режимі не може забезпечити живлення навантаження — наприклад, при перевантаження ДБЖ за рахунок різкого збільшення споживаної потужності навантаження.

— Ручний байпас дозволяє включити цей режим за бажанням користувача, незалежно від параметрів роботи. Це може бути необхідно, наприклад, для «гарячої» заміни батареї (детальніше див. нижче) або для пуску устаткування, у якого пускова потужність перевищує потужність ДБЖ. Технічно він також може грати роль заходи безпеки, однак автоматичні системи в цьому сенсі надійніше.

У деяких ДБЖ передбачені обидва варіанти вмикання байпаса.

Максимальна вихідна потужність, що видається ДБЖ, іншими словами — найбільша повна потужність навантаження, допустима для даної моделі.

Цей показник вимірюється у вольт-амперах (загальний сенс цієї одиниці той самий, що і у вата, а різні назви використовуються для того, щоб розділити різні види потужності). Повна споживана потужність навантаження, припущена в даному випадку, є сумою двох потужностей — активної і реактивної. Активна потужність — це фактично ефективна потужність (у характеристиках електроприладів саме вона вказується в ватах). Реактивної називають потужність, що витрачається даремно» котушками і конденсаторами в пристроях змінного струму; при великій кількості котушок та/або конденсаторів ця потужність може становити досить значну частину від загального енергоспоживання. Зазначимо, що для нескладних завдань можна користуватися даними про ефективної потужності (вона нерідко наводиться і для ДБЖ — див. нижче); але для точних електротехнічних розрахунків варто використовувати повну.

Найпростіше правило вибору за даним показником звучить так: максимальна вихідна потужність ДБЖ в вольт-амперах повинна бути як мінімум в 1,7 разу вище, ніж загальна потужність навантаження у ватах. Існують і більш детальні формули розрахунку, що враховують особливості різних типів навантаження; їх можна знайти в спеціальних джерелах. Що стосується конкретних значень, то найбільш скромні сучасні ДБЖ видають 700 – 1000 ВА, а то...і менше — цього достатньо для живлення ПК середньої продуктивності; а в найбільш «великовагових» моделях цей показник може становити 8 – 10 кВа і вище.

Ефективна вихідна потужність ДБЖ, по суті — максимальна активна потужність навантаження, яке можна підключати до пристрою.

Активна потужність витрачається безпосередньо на роботу пристрою; вона позначається у ватах. Крім неї, більшість приладів змінного струму споживає також реактивну потужність, яка «даремно» (умовно кажучи) витрачається котушками і конденсаторами. Повна потужність (позначається у вольт-амперах) як раз і є сумою активної і реактивної потужностей; саме цю характеристику варто використовувати при точних електротехнічних розрахунках. Детальніше див. «Максимальна вихідна потужність»; тут же відзначимо, що при підборі ДБЖ для відносно нескладного застосування цілком можна користуватися і однієї тільки ефективною потужністю. Це як мінімум простіше, ніж перераховувати вати, заявлені в характеристиках пристроїв, в вольт-ампер повній потужності.

Найбільш скромні сучасні ДБЖ видають не більше 500 Вт. 501 – 1000 Вт можна вважати середнім значенням, 1,1 – 2 кВт — вище середнього, а в найбільш потужних моделях цей показник перевищує 2 кВт і може досягати вельми вражаючих значень (до 1000 кВт і більше окремих ДБЖ промислового класу).

Частота (діапазон частот) змінної напруги, що видається на виході ДБЖ. Для комп'ютерної техніки вважається нормальним діапазон частот 47-53 Гц, хоча чим менше відхилення від стандарту 50 Гц – тим краще. З іншого боку, в деяких моделях ДБЖ ця частота може автоматично синхронізуватися з частотою мережі живлення таким чином надходить на навантаження живлення не буде відрізнятися незалежно від того, харчується навантаження від мережі або від акумулятора. У цьому випадку більш широкий діапазон частот, навпаки, більш бажаний.

Кількість розеток, підключених до резерву живлення (батареї), передбачене в конструкції ДБЖ. Для того, щоб ДБЖ виконував свою основну роль (забезпечував резерв живлення на випадок перебоїв з електрикою), відповідні електроприлади потрібно підключати саме до цих розеток. Розетки мають стандартну форму і сумісні з абсолютною більшістю популярних вилок під мережі 230 В.

Мінімально в ДБЖ передбачено 1 або 2 розеткі, у більш прогресивних їх може бути 3 і більше.

Гніздо під певний тип штепселя у конструкції ДБЖ.

– Тип F (Schuko). Традиційна європейська розетка з двома круглими отворами по центру та контактами заземлення у вигляді двох металевих скоб (вгорі та внизу гнізда). Термін Schuko приклеївся до цього типу розеток завдяки скороченню від німецького Schutzkontakt – захисний контакт.

– Тип E (французька). Розетка французького зразка має в своєму розпорядженні два круглі отвори і виступаючий заземлюючий штир трохи вище них по центру. Стандарт набув поширення у Франції, Польщі та Бельгії (поряд із традиційним типом розеток F).

– Тип G (британська). Вилка під такі розетки складається з двох плоских горизонтальних штирів і одного вертикального плоского штиря для заземлення. Зустрічається стандарт переважно у країнах Сполученого Королівства, на Мальті, Кіпрі, в Сінгапурі та Гонконгу.

– Тип B (американські). Розетки на американський манер призначені для вилок із двома плоскими штирями та заземлюючим контактом напівкруглої форми. Тип B набув широкого поширення у регіонах із напругою 110-127 В — США, Японії, Саудівської Аравії тощо.