Порівняння Mac Audio Edition BS 30 vs Mystery MBB-306A

— Активний. Сабвуфер, оснащений власним вбудованим підсилювачем. Такий сабвуфер можна підключати до джерела сигналу безпосередньо, без будь-яких додаткових підсилювачів; при цьому вбудований підсилювач за визначенням має характеристики, які оптимально відповідають параметрам динаміка. А при використанні інших підсилювачів активний сабвуфер знижує навантаження на них, що позитивно позначається на якості і потужності звучання. Крім того, власний підсилювач може оснащуватися власними інструментами для налаштування звучання і іншими додатковими можливостями. З іншого боку, все це позначається на вартості пристрою, та й у встановленні активні моделі дещо складніше, оскільки вимагають окремого живлення.

— Пасивний. Сабвуфери, не оснащені власним підсилювачем. Вони дешевше активних і простіше в установці, оскільки працюють без окремого живлення, однак підключення пов'язане з деякими труднощами: для нормальної роботи потрібен підсилювач, характеристики якого (зокрема потужність і імпеданс, див. нижче) повинні оптимально відповідати параметрам сабвуфера.

Максимальна потужність сигналу, яку сабвуфер здатний протягом короткого часу (до декількох секунд) витримати без будь-яких негативних наслідків. При підборі пари підсилювач-сабвуфер рекомендується брати сабвуфер з максимальною потужністю як мінімум вдвічі більше максимальної потужності підсилювача. Загалом чим вище максимальна потужність — тим більше сабвуфер стійок до перевантажень.

Діапазон звукових частот, відтворюваних сабвуфером. Вважається, що людське вухо здатне сприймати діапазон частот близько 16 – 20 000 Гц, проте в даному випадку слід враховувати, що сабвуфер розрахований на відтворення нижньої смуги частот (до 200 Гц). Відповідно, у випадку з нижньою межею діапазону все просто: «чим нижче — тим краще»; верхня ж повинна бути не нижче, ніж нижня межа основної автоакустики — інакше виникнуть «прогалини» в частотах, що позначиться на якості звуку.

Чутливість визначає гучність звучання сабвуфера при підведенні до неї сигналу визначеної потужності: при рівній потужності сигналу і імпедансі (див. нижче) голосніше буде звучати той сабвуфер, у якого чутливість вище.

Оскільки сабвуфер першопочатково призначений для відтворення баса, то фактично в даному випадку мається на увазі наявність власного регулятора гучності, що дозволяє змінювати її, не зачіпаючи джерела сигналу. Це дозволяє з легкістю виставляти бажаний рівень баса відносно решти звуку аудіосистеми (для різних випадків це співвідношення може бути різним).

Наявність у сабвуфері фільтр інфранизьких частот (ФІНЧ), іменованого також Subsonic. Цей фільтр «обрізає» інфразвукові частоти, не даючи змогу сабвуфера їх відтворювати. Часто цей фільтр має регулювання частот. Така функція переслідує відразу кілька цілей. По-перше, людське вухо вже не здатне розпізнати такі коливання, і відтворювати їх сенсу немає — це лише призводить до марним витратам енергії. По-друге, інтенсивний інфразвук може негативно позначатися на самопочутті (як фізичному, так і психічному). По-третє, робота з инфранизкими частотами на великої потужності може призвести до пошкодження самого сабвуфера: котушку, образно висловлюючись, «здуває» з динаміка.

Наявність високовольтного входу у активного (див. «Тип») сабвуфера. Такий вхід значно розширює можливості по підключенню. Зазвичай активні сабвуфери підключаються через лінійний (низьковольтний) вхід безпосередньо до магнітоли. Високовольтний ж вхід дозволяє підключити динамік до окремого підсилювача потужності, подібно пасивного сабвуфера.

Пульт ДУ дозволяє керувати функціями сабвуфера на відстані. Це особливо корисно, якщо пристрій встановлено в багажнику або доступ до неї ускладнений іншим чином — Ви з легкістю зможете змінювати налаштування без доступу до самого сабвуфера, у т. ч. під час руху авто.

Матеріал, з якого виготовлений дифузор динаміка у сабвуфері. Визначає якість звучання і, в деякій мірі, вартість пристрою.

— Целюлоза/папір. Історично перший матеріал для дифузорів. Його перевагами є легкість (що забезпечує високу чутливість динаміка), а також гладка АЧХ (амплітудно-частотна характеристика), що позитивно впливає на якість звучання. З недоліків — невисока міцність, що обмежує потужність таких сабвуферів, а також м'якість, яка дещо «змазує» звучання в складних моментах. Крім того, паперові дифузори чутливі до вологи.

— Поліпропілен. Синтетичний полімер, в деяких моментах аналогічний паперу, однак відрізняється від нього більш високою міцністю і стійкістю до вологи. Також має гладку АЧХ. Дещо більш жорсткий, проте все одно належить до м'яких.

— Поліуретан. Ще один полімерний матеріал. При невисокій вартості дещо жорсткіше поліпропілену, а також досить стійкий до механічних навантажень, що дозволяє створювати потужні динаміки.

— Кевлар. Кевларовое волокно відрізняється високою міцністю (вище, ніж у сталі); також воно має хорошу жорсткість, що позитивно позначається на точності відтворення в складних моментах. Однак і коштують такі дифузори недешево.

— Вуглецеве волокно. Належить до матеріалів преміумкласу: має високу міцність при дуже малій вазі, а у випадку з сабвуферами варто також згадати і хорошу жорсткість, що забезпечує чітке звучання. З недоліків — трохи нерівна АЧХ та зна...чна вартість.

— Карбон. Ще одна назва, що використовується для вуглеволокна — в основному в рекламних цілях, для стислості і «солідності» звучання. Детальніше про вуглеволокно див. вище.

— Скловолокно. Такий матеріал складається із звичайного скла, витягнутого в нитки; на відміну від класичної форми скла, такі нитки не б'ються і не ламаються. Він легкий (відповідно чутливий), відносно дешевий, стійкий до вологи і перепадів температури, при цьому забезпечує гарну (хоча і не видатну) якість звучання.

— Композитні матеріали. Композитним називають матеріал, що складається з двох і більше матеріалів з чітким поділом між ними. В дифузорах сабвуферів найчастіше застосовують вуглепластикові композити (на основі вуглецевого волокна, див. вище). Такі дифузори мають всі переваги вуглеволоконних і здатні забезпечити хорошу якість звучання — проте через особливості АЧХ матеріалу для досягнення цієї якості доводиться застосовувати досить складні електронні схеми, що позначається, зокрема, на ціні сабвуферів.

— Алюміній. Алюмінієві дифузори мають найбільшу жорсткість з усіх, що забезпечує високу точність передачі звуку навіть в складних моментах. «Зворотною стороною медалі» при цьому є власні сторонні «дзвони», що виникають в дифузорі. Для їх усунення доводиться використовувати різні хитрощі, які значно ускладнюють конструкцію і підвищують ціну сабвуфера.

Зазначимо, що кожен матеріал має свої особливості і відтінки звучання, на що варто звернути увагу при виборі — більш дорогий і якісний матеріал не обов'язково дасть звук, який найбільше сподобається особисто Вам.