-
Сталь. Досить поширений матеріал, який широко застосовується у всіх різновидах дитячих велосипедів (див. «Тип»). Маючи невисоку вартість, сталь водночас дуже міцна, надійна та стійка до ударів та струсу. Головним її недоліком багато хто вважає відносно велику вагу; однак різниця у вазі з тим же алюмінієм зазвичай не така вже й велика (особливо в порівнянні з вагою самого велосипедиста). Варто відзначити, що в дитячих велосипедах можуть застосовуватись різні марки сталі, і загальна якість даного матеріалу нерідко залежить від цінової категорії машини.
-
Алюміній. Сплави на основі алюмінію дуже міцні, важать небагато, а також значно менш чутливі до корозії, ніж сталь. З іншого боку, вартість таких матеріалів відчутно вища, а висока міцність далеко не завжди критична (з огляду на особливості їзди на дитячих велосипедах, особливо триколісних). Тому алюміній зустрічається рідше, хоча також може використовуватися у всіх типах машин.
-
Пластик. Пластик має відносно невелику вагу, абсолютно нечутливий до вологи і легкий в обробці - йому можна надати практично будь-яку форму та колір. При цьому цей матеріал коштує недорого. З іншого боку, пластик не відрізняється міцністю; тому він використовується виключно в велосипедах для найменших, в основному в триколісних моделях і біговелах (див. «Тип»).
-
Дерево. З
...агальні характеристики дерева такі, що цей матеріал слабко підходить для класичних велосипедів – як дво-, наприклад і триколісних – проте дуже зручний для біговелів (див. «Тип»). Дерево, навіть незабарвлене, непогано виглядає, та й навпомацки цей матеріал досить приємний. З його недоліків можна згадати деяку крихкість - якщо той же пластик від сильного удару, швидше за все, погнеться, дерево може тріснути. Втім, пошкодити дерев'яну раму біговела все одно непросто. А ось вогкість такій виріб переносить погано, тому зберігати його потрібно в сухому місці.
- Скловолокно. Як правило, в даному випадку мається на увазі не чисте скловолокно, а склопластик композитний матеріал зі скляного волокна, залитого пластиковим наповнювачем. Цей матеріал помітно міцніший за звичайний пластик, однак і коштує дорожче, а за загальною надійністю він все ж таки не дотягує до сталі і алюмінію. Тому рами зі скловолокна зустрічаються досить рідко, причому в основному серед біговелів (див. «Тип»).
- Магній. Магнієві сплави схожі на описані вище алюмінієві: вони відрізняються високою міцністю і в той же час невеликою вагою. При цьому в порівнянні з алюмінієм такій сплав міцніший і довговічніший, важить більше, але ненабагато, а ось коштує помітно дорожче — причому різницю в ціні рідко переважують згадані переваги. Як наслідок, магнієві рами особливого поширення не набули, вони зустрічаються лише в окремих моделях двоколісних велосипедів старшої вікової групи.—
Бокові колеса. Додаткові виносні колеса, що встановлюються по обидва боки від велосипеда, зазвичай в районі задньої осі. Зустрічаються виключно в двоколісних моделях (див. «Тип»). Головне їх призначення — страхування велосипедистів-початківців, що не вміють ще тримати рівновагу: велосипед не падає на бік, навіть коли стоїть нерухомо, і можна тренуватися в їзді, не боячись «аварій» і ударів. При цьому бокові колеса зазвичай робляться знімними, так що коли дитина здобуде необхідні навички для їзди класичним способом, їх можна зняти.
—
Крила. Захисні пристосування у вигляді вигнутих пластин над колесами велосипеда; також використовується назва «щитки». Основне призначення крил — захищати велосипедиста і оточуючих людей від бризок і бруду, що летять з коліс під час їзди. Це може дуже стати в нагоді, наприклад, в сиру погоду після дощу.
—
Багажник. Пристосування для перевезення на велосипеді різних вантажів, що розташовується за сідлом. В триколісних моделях (див. «Тип») багажник найчастіше являє собою пластиковий лоток, в якому можна везти, наприклад, улюблені іграшки малюка. В двоколісних зазвичай використовується платформа з зажимом для закріплення вантажу, що перевозиться (хоча є і виключення, аж до закритого кофра). Варто зазначити, що використовувати багажник для перевезення пасажирів не рекомендується: це небезпечно і загрожує поломками.
...r>
— Кошик на кермі. Як і багажник (див. вище), кошик на кермі призначений для перевезення різних вантажів. Відрізняється він, крім розміщення, ще й конструкцією: являє собою досить глибоку ємність і може комплектуватись кришкою. Зустрічається як серед дво-, так і серед триколісних машин (див. «Тип»); у деяких моделях кошики робляться знімними.
– Підсклянник. Підставка, що дає змогу надійно закріпити склянку або пляшку з напоєм – наприклад, молоком для малюка або водою для самих батьків. Звичайно таке оснащення актуальне для триколісних велосипедів-колясок.
— Сумка для речей. Наявність в конструкції велосипеда власної сумочки для перевезення дрібних речей. Головною відмінністю від багажника і кошика на кермі (див. вище) є конструкція: сумка виконується з м'якої тканини і має застібку. В двоколісних моделях (див. «Тип») вона зазвичай розташовується на кермі, а в триколісних — на батьківській ручці (див. вище).
— Захисний бампер. Захисне пристосування у вигляді поручня, розташованого навколо сідла: дитина може триматись за бампер руками, крім того, ця функція значно знижує ризик впасти з велосипеда. Встановлюється виключно на триколісні машини (див. «Тип»).
— Ремені безпеки. Цей елемент оснащення встановлюється на триколісні велосипеди (див. «Тип»), призначені для найменших дітей: ремені безпеки надійно фіксують малюка на сидінні, не даючи змогу йому впасти з велосипеда — що особливо важливо, якщо машину везе дорослий за батьківську ручку (див. вище).
— Захисний козирок. Пристосування, розташоване над головою малюка і призначене для захисту від прямого сонячного світла (щоб уникнути теплових ударів), а в деяких моделях — ще й від дощу. Встановлюється виключно на триколісні велосипеди (див. «Тип»). Конструкція захисного козирка може бути різною: навіс, парасолька або навіть складаний капюшон на зразок тих, що зустрічаються у колясках.
— Дзеркала заднього виду. Спеціальні дзеркала, що встановлюються на кермі і дають змогу дитині бачити, що відбувається за спиною, не повертаючи голови. Таких дзеркал може бути одне або два (одне дзеркало стандартно встановлюється зліва). Дана функція забезпечує додаткову безпеку їзди і привчає малюка постійно дивитися «по дзеркалах» — ця навичка може виявитися дуже корисною в майбутньому при навчанні їзді на «дорослому» транспорті на зразок машини або мотоцикла.
— Сигнал/дзвінок. Наявність дзвінка або іншого звукового сигналу, що постачається разом з велосипедом. Зустрічається у всіх типах машин (див. вище), щоправда, конкретне призначення в окремих варіантах розрізняється. Так, в двоколісних моделях сигнал часто робиться у вигляді дзвінка і призначений для попередження оточуючих, які інакше можуть вчасно не помітити велосипедиста. А ось в триколісних зазвичай встановлюється клаксон, який може грати ще й роль додаткової розваги для дитини. У будь-якому разі, купівля моделі з дзвінком/сигналом позбавить Вас від клопоту з його самостійним пошуком та встановленням.
— Підніжка. Додаткова опора у вигляді розкладної «ноги», що застосовується в двоколісних велосипедах. Розкривши таку опору, можна поставити велосипед вертикально, не спираючи його на навколишні предмети на зразок стовпв, огорож тощо. А на час їзди підніжка компактно складається і не заважає руху.
— Ігрова панель. Застосовується в триколісних велосипедах (див. «Тип»). Головне призначення ігрової панелі — забезпечити малюкові додаткову розвагу. А ось виконання її буває різним: це можуть бути іграшки, розміщені прямо на кермі, кнопки і перемикачі зі звуковими сигналами, стрілки, що імітують приладову панель мотоцикла тощо.
