Порівняння Artesia PA-88W vs Yamaha NP-12

Кількість клавіш, передбачене на клавіатурі цифрового піаніно.

Від кількості клавіш залежить безпосередній діапазон інструменту — тобто набір нот, який можна брати на ньому, не вдаючись до октавного перенесення або транспонированию (див. нижче). Більшість цифрових піаніно мають 88 клавіш — це стільки ж, скільки на звичайному фортепіано; таким чином, діапазони в електронних інструментах найчастіше збігаються зі справжніми піаніно. Проте, випускаються і зменшені моделі — зазвичай на 61 або 73 клавіші (як у більшості синтезаторів). Така кількість клавіш зустрічається у двох видах цифрових піаніно — у недорогих моделях початкового рівня і в деяких професійних інструментах, розрахованих в основному на «жанрову» музику (рок, госпел тощо), а не на класичні фортепіанні партії.

Жорсткість характеризує зусилля, з яким необхідно натискати на клавіші цифрового піаніно.

— Зважена. Зважені клавіатури характеризуються високою жорсткістю, з незвички вони можуть здатися не дуже зручними. Водночас така жорсткість є невід'ємною рисою клавіш традиційного фортепіано. Тому всі молоточкові клавіатури (див. «Механіка») за визначенням робляться тільки зваженими (а адже саме цей тип механіки характерний для більшості цифрових піаніно). Мало того, таку жорсткість має і більшість моделей з більш простий активної механікою — для забезпечення максимально можливого схожості з традиційними фортепіано.

— Напівзважена. Клавіатури відносно невисокою жорсткості, що не потребують такого зусилля при натисканні, як зважені, однак і менш достовірні по відгуку. Зустрічаються тільки в інструментах з активною механікою, та й то рідко, в основному серед моделей бюджетного рівня.

Технічно існує ще один різновид клавіатур — незважені, в яких кожна клавіша, образно кажучи, «провалюється» під пальцем, і зусилля при натисканні практично непомітно. Однак такі клавіатури не дають змогу адекватно регулювати зусилля при натисканні, що критично важливо при більш-менш професійному виконанні музики. Тому в цифрових піаніно невиважені клавіші не зустрічаються

Кількість голосів, підтримуване цифрових піаніно — якщо точніше, максимальну кількість голосів, яка інструмент здатний відтворити одночасно.

Цей параметр не варто плутати з кількістю нот, яке одночасно можна взяти на клавіатурі. Річ у тім, що в багатьох тембрах для кожної ноти використовується відразу кілька голосів (тон-генераторів) — тільки так можна досягти більш-менш достовірного звучання. Таким чином, необхідна кількість голосів може бути в рази вище числа нот — наприклад, на найпростіший акорд з 3 нот може знадобитися 9, а то і 12 голосів. Крім того, тон-генератори задіюються для відтворення партій автоакомпанементу і вбудованих композицій (див. нижче), і тут вже число голосів може вимірюватися десятками.

У світлі всього цього поліфонія на менш ніж 90 голосів характерна в основному для порівняно простих і недорогих інструментів, не розрахованих на складні завдання. Найменший показник, що зустрічається в сучасних цифрових піаніно — це 32 голоси. Більш-менш солідному інструменту бажано мати не менше 96 голосів, а в топових моделях цей показник може досягати 256.

Кількість вбудованих тембрів звучання, передбачених у цифровому піаніно.

Незважаючи на назву, цифрові піаніно вкрай рідко конструюються в розрахунку на імітацію звуку фортепіано — електронна «начинка» дозволяє передбачити в них і інші тембри звучання. Крім того, навіть фортепіано має свої різновиди — приміром, серед роялів виділяють 6 основних класів, від великого концертного до мініатюрного. Так що вбудовані тембри можуть охоплювати як різні види фортепіано, так і інші інструменти та звукові ефекти.

Велика кількість і різноманітність тембрів в цифрових піаніно загалом не настільки великі, як у синтезаторах, однак і в даній категорії зустрічаються досить «заряджені» моделі, на сотню тембрів і більше (в самих багатофункціональних ця кількість може перевищувати 900). Втім, спеціально шукати «мультиинструментальную» модель стоїть в тому випадку, якщо Ви не мають наміру обмежуватися звуком фортепіано і хотіли б мати більшу свободу вибору. При цьому варто пам'ятати, що конкретний набір тембрів може бути різним.

Якщо ж інструмент купується виключно як піаніно — то тут, навпаки, варто звернути увагу насамперед на рішення з невеликим числом тембрів. Такі моделі не тільки обходяться дешевше «універсалів» — вони можуть ще й звучати краще (за рахунок того, що тембрів мало і виробник може уважніше підійти до якості звучання кожного вбудованого «інструмента»).

Діапазон, у якому може змінюватися темп звуку, відтвореного інструментом. Мова може йти як про вбудованої мелодії або записаної на секвенсорі партії, так і про автоаккомпанементе, навчальній програмі або метрономе. Детальніше про всі ці функції див. відповідні пункти глосарію. Тут же відзначимо, що зміна темпу нерідко потрібне на практиці — наприклад, щоб прискорити першопочатково «мляве» супровід або сповільнити навчальну програму, складну для освоєння на оригінальному темпі.

Темп традиційно позначається в ударах в хвилину. Класичний, «академічний» діапазон охоплює варіанти від 40 уд\хв («grave», «дуже повільно») до 208 уд/хв («prestissimo», «дуже швидко»), однак у сучасних цифрових піаніно робочий діапазон темпів нерідко буває значно ширше.

Наявність секвенсора в конструкції цифрового піаніно.

Дана функція дозволяє не тільки виконувати на інструменті музику, але і записувати її з можливістю подальшого відтворення. Втім, це як мінімум; крім запису партій самого інструменту, секвенсор може передбачати запис аудіо - або MIDI-сигналу з відповідного входу, зведення декількох партій (у т. ч. запис виконуваної музики поверх програється «на ходу»), роботу з параметрами окремих треків (гучністю, тоном, тембром), а також специфічні функції на зразок квантування (вирівнювання нерівномірностей темпу). Конкретний функціонал секвенсора може бути різним, його не завадить уточнити перед покупкою. Однак у будь-якому разі дана функція може стати непоганою підмогою для музиканта; особливо вона стане в нагоді тим, хто не обмежується виконанням готової музики і хоче складати власні композиції.

Наявність в цифровому піаніно функції октавного перенесення.

Дана функція дає можливість «зрушити» звук на певне число октав вгору або вниз, наприклад, таким чином, щоб на клавішах першої октави звучав басовий регістр, або навпаки, перша октава «з'їхала» нижче, у баси, а на її місці звучали ноти другої або навіть третьої октави.

Дана функція помітно розширює діапазон інструменту, даючи змогу брати ноти, першопочатково не охоплені клавіатурою. Це особливо важливо для інструментів на 61 або 73 клавіші (див. «Кількість клавіш»), однак октавне перенесення нерідко зустрічається і в повнорозмірних 88-клавішних моделях — він може виявитися зайвим при поділі клавіатури (див. вище), коли доступний для кожної руки діапазон помітно скорочується, а партія може бути дуже низької або дуже високої. Втім, є й інші варіанти застосування перенесення — наприклад, щоб при грі оновленого варіанта мелодії не доводилося переміщатися з звичних октав.

Наявність ефекту хоруса в цифровому піаніно.

Першопочатково даний ефект був розроблений як спроба зімітувати хорове звучання кількох однотипних інструментів. Навіть ідеальний хор ніколи не грає на 100 % синхронно, це і спробували відтворити творці хоруса. Працює цей ефект наступним чином: з основного сигналу знімається кілька копій, які відтворюються разом з ним — але не одночасно, а з невеликою (до 30 мс) затримкою, яка підбирається випадково для кожного окремого сигналу. Це дійсно до певної міри дозволяє імітувати ефект багатоголосся, однак до повноцінного хору такого звучання все одно далеко. Тим не менш, хорус сам по собі досить цікавий як додатковий ефект.

Можливість транспонування звуку на цифровому піаніно.

Транспонування являє собою переклад в іншу тональність, коли кожна нота підвищується або знижується на певну кількість півтонів. Підтримка цієї функції дозволяє як мінімум «переучувати» клавіатуру, що буває незамінне при необхідності швидко перебудуватися з тональності в тональність — наприклад, якщо вокаліст не «витягує» свою партію і мелодію потрібно знизити хоча б на 1 – 2 півтони. У подібних випадках достатньо включити транспонування з потрібними параметрами — і можна грати знайому партію на тих самих клавішах, не розучуючи її в іншій розкладці. Також транспонування може застосовуватися до вбудованих композицій (для підстроювання під тональність основний партії), до треків, з якими працює секвенсор (для відомості двох партій у різних тональностях), і т. ін.