Україна
Каталог   /   Аудіотехніка   /   Акустичні системи

Порівняння PreSonus Eris E5 vs Tannoy Reveal 402

Додати до порівняння
PreSonus Eris E5
Tannoy Reveal 402
PreSonus Eris E5Tannoy Reveal 402
Порівняти ціни 2Порівняти ціни 3
Відгуки
0
0
31
0
0
0
2
ТОП продавці
Призначеннямоніторнамоніторна
Моніторинг близького поля
Розміщенняполичнаполична
Технічні характеристики
Типактивнаактивна
Кількість каналів1.01.0
Кількість динаміків22
Кількість смуг22
Чутливість101 дБ
Частота кросовера3 кГц2.8 кГц
Потужність / частота
Сумарна номінальна потужність80 Вт50 Вт
Загальний частотний діапазон53 – 22000 Гц56 – 48000 Гц
Конструкція
Особливості конструкції
акустичний лабіринт
регулювання ВЧ
акустичний лабіринт
регулювання ВЧ
Роз'єми
Входи
RCA
 
Jack (6.35 мм) та XLR
 
mini-Jack (3.5 мм)
Jack (6.35 мм) та XLR
Виходи
 
mini-Jack (3.5 мм)
Інше
Діаметр ВЧ динаміка25 мм19 мм
Діаметр НЧ (НЧ/СЧ) динаміка133 мм100 мм
Матеріал оздобленняMDFпластик
Габарити фронтальних колонок (ВхШхГ)26x20x18 см24x15x21 см
Вага4.6 кг
Колір корпусу
Дата додавання на E-Katalogберезень 2016червень 2014

Чутливість

Чутливість акустичної системи.

Цю характеристику вказують на підставі того, яку гучність звуку акустика здатна видати при підведенні до неї сигналу визначеної стандартної потужності. Простіше кажучи, чим вище чутливість АС — тим голосніше вона буде звучати під час тієї ж вихідної потужності підсилювача. Таким чином, чутлива акустика може ефективно використовуватись у поєднанні з порівняно малопотужними «усилками». З іншого боку, низька чутливість теж має свої переваги: вона дозволяє досягти більш рівномірного АЧХ і знижує ймовірність перевантаження підсилювача. У найменш чутливих сучасних АС даний показник не перевищує 84 дБ, у найбільш чутливих він становить 95 – 96 дБ і більше.

Зазначимо, що на практиці звертати увагу на цей параметр доводиться тоді, коли акустику планується використовувати з окремо підібраним підсилювачем потужності. Тому для активних систем (див. «Тип») чутливість має чисто довідкове значення, і при виборі її, зазвичай, можна не враховувати.

Частота кросовера

Частота кросовера, передбаченого у конструкції АС.

Кросовер встановлюється виключно в моделі з кількома смугами (див. «Кількість смуг»). Це електронний фільтр, який забезпечує поділ вхідного аудіосигналу на окремі частотні діапазони та спрямовує кожен діапазон на «свій» комплект динаміків. А частота кросовера показує де проходить межа між цими діапазонами. Якщо смуг більше двох - то й подібних меж буде кілька: наприклад, для чотирисмугової системи може бути вказано "0.15/0.8/2.8 кГц" або "0.12/1/3.8".

Найчастіше цей параметр має переважно довідкове значення: частоти вбудованого кросовера підбираються під робочі характеристики динаміків, встановлених АС.

Сумарна номінальна потужність

Загальна номінальна потужність всіх компонентів АС, іншими словами — сума потужностей всіх колонок. Як номінальної зазвичай вказують найбільшу середню (середньоквадратичну) потужність, на якій акустика може працювати тривалий час без перевантажень і пошкоджень. При цьому окремі стрибки потужності можуть помітно перевищувати це значення, однак саме номінальна потужність є основною характеристикою будь-якій АС.

Від цієї характеристики залежить насамперед гучність звучання: чим потужніший колонки — тим більш гучний звук вони можуть видати за наявності відповідного підсилювача. Крім того, пасивні й пасивно-активних моделях від потужності залежить ще й сумісність із зовнішнім підсилювачем: вихідна потужність «усилка» не повинна перевищувати потужності підключеного до нього акустики, інакше можливі перевантаження і навіть поломки.

Детальні рекомендації щодо вибору АС по потужності під ту чи іншу ситуацію можна знайти в спеціальних джерелах. Проте загалом показник до 100 Вт за мірками сучасної акустики вважається досить скромним, 100 – 200 Вт — середнім, 200 – 300 Вт — вище середнього, а найпотужніші комплекти видають до 500 Вт і навіть більше.

В завершення відзначимо ще два нюанси. По-перше, при порівнянні різних систем по даній характеристиці потрібно враховувати ще й формат звук...у, в якому вони працюють. Зокрема, за наявності сабвуфера на нього може припадати значна частина сумарної потужності — до половини і більше. У підсумку, наприклад, комплект 2.1 на 50 Вт з 20-ватним «сабом» на основних частотах не зможе витягнути таку ж гучність, як 40-ватна система 2.0: у першому випадку на кожен основний канал буде припадати всього по 15 Вт, у другому — по 20 Вт. По-друге, у багатоканальних системах загальна потужність може розподілятися між каналами в різній пропорції; так що, скажімо, дві системи 5.1 з однієї і тієї ж сумарною потужністю можуть помітно відрізнятися по балансу фронту і тилу на максимальній гучності.

Загальний частотний діапазон

Загальний діапазон частот, який здатна відтворити АС. Вказується від нижньої межі діапазону в самому низькочастотному компоненті до верхньої межі — в самому високочастотному: наприклад, в системі 2.1 з основними колонками на 100 – 22000 Гц і сабвуфером на 20 – 150 Гц загальне значення буде становити 20 – 22000 Гц.

Чим ширший частотний діапазон — тим повніше відтворений звук, тим нижче ймовірність, що якась частина низьких або високих частот виявиться «обрізаною». Тут варто зазначити, що людське вухо сприймає частоти в середньому від 16 Гц до 22 кГц, і з практичної точки зору передбачати в АС більш широкий частотний діапазон не має сенсу. Тим не менш, чимало моделей виходять за межі цього діапазону, іноді досить значно (так, існують колонки з діапазоном близько 10 – 50000 Гц). Такі характеристики є свого роду «побічним ефектом» висококласної акустики, і вони зазвичай наводяться в рекламних цілях.

Таким чином, нижня межа діапазону в сучасних колонках може перебувати в межах частот до 20 Гц, однак частіше зустрічаються більш високі значення — 30 – 40 Гц, 40 – 50 Гц, а то і більше 70 Гц. Зі свого боку, верхня межа в більшості сучасних АС лежить в діапазоні 19 – 22 кГц, хоча зустрічаються відхилення як у бік збільшення (див. вище), так і у бік зниження.

Входи

Типи входів, передбачені в конструкції АС.

Відзначимо, що стандартні високорівневі входи на основі клем, що використовуються для підключення пасивної акустики до підсилювачів потужності, в даному списку не вказується — їх наявність у відповідних типах АС передбачається за визначенням. Інші ж варіанти можуть бути такими:

— RCA. Входи для роботи з аналоговим аудіосигналом, що використовують роз'єми типу RCA (такий роз'єм може застосовуватися і в інших інтерфейсах, але вони мають свої назви). Як правило, застосовуються в активних системах і розраховані на сигнал лінійного рівня, проте в окремих моделях RCA призначається для підключення до підсилювача потужності. В цілому даний інтерфейс не характеризується стійкістю до перешкод, проте його можливостей цілком вистачає як мінімум для домашньої акустики, в тому числі досить прогресивної. Відзначимо, що при такому підключенні для кожного каналу звуку потрібен власний роз'єм; тому гнізда RCA зазвичай встановлюються парами — під лівий і правий канал стерео.

mini-Jack (3.5 мм). Стандартний роз'єм для більшості сучасної портативної аудіотехніки. У колонках використовується переважно для підключення подібної техніки — в першу чергу кишенькових медіаплеєрів. Використовує аналогову передачу сигналу, при цьому стійкість до перешкод, як і у RCA, невисока, а якість може бути навіть нижче внаслідок того, що обидва канали стереозвуку п...ередаються по одному кабелю.

Jack (6.35 мм). Роз'єм, що аналогічний за формою описаному вище mini-jack, проте має більші розміри; внаслідок цього він зустрічається переважно в стаціонарній аудіотехніці, а також використовується в музичних інструментах. 6.35 мм Jack вважається більш міцним і надійним, ніж 3.5 мм mini-jack, до того ж технічно він здатний забезпечити так зване балансне підключення (див. нижче), хоча на практиці така можливість зустрічається рідко. Для цього даний роз'єм може бути поєднаний з роз'ємом XLR (комбінований порт), що дає змогу підключати на вибір один з типів штекерів.

Балансний XLR. Роз'єми XLR мають три контакти, за кількістю жил кабелю. Вони можуть застосовуватися для передачі різного типу сигналу, проте в даному разі мається на увазі аналогове балансне підключення. При такому підключенні передається один канал аудіо на кожен роз'єм, а досить велику частину перешкод, що виникають при передачі, гасить сам кабель. Останнє забезпечує чистоту переданого звуку навіть на досить великих відстанях (близько декількох метрів). Балансний XLR належить до професійних інтерфейсів і зустрічається переважно в АС відповідного класу. Може бути поєднаний з роз'ємом Jack (6.35 мм) (комбінований порт), що дає змогу підключати на вибір один з типів штекерів.

— Балансний цифровий AES / EBU. Різновид інтерфейсу XLR, призначений для передачі сигналу в цифровому форматі. Також належить до професійних, використовує ті ж роз'єми і кабелі і той же балансний спосіб передачі, що забезпечує гасіння більшості перешкод; однак через відмінності в типі сигналу має велику пропускну здатність і дає змогу передавати через один роз'єм навіть багатоканальний звук.

Оптичний. Один з різновидів стандарту S/P-DIF – поряд з описаним нижче коаксіальним. В даному разі передача сигналу здійснюється через оптоволоконний кабель TOSLINK. Головною перевагою даного інтерфейсу є повна нечутливість до електричних перешкод, при цьому його можливостей достатньо навіть для роботи з багатоканальним звуком. З недоліків варто відзначити високу ціну з'єднувальних кабелів, а також необхідність акуратного поводження з ними.

Коаксіальний. Електричний різновид стандарту S/P-DIF, що використовує для передачі сигналу коаксіальний кабель з роз'ємом-«тюльпаном». Не варто плутати даний інтерфейс з описаним вище аналоговим RCA – незважаючи на ідентичність роз'ємів, ці стандарти принципово розрізняються: «коаксіал» працює в цифровому форматі і по одному кабелю дає змогу передавати навіть багатоканальний звук. У порівнянні з оптичним S/P-DIF даний інтерфейс менш стійкий до перешкод, проте більш надійний, оскільки електричні кабелі не настільки делікатні.

Speakon. Професійний інтерфейс, що застосовується для підключення до АС сигналу з підсилювача потужності. Використовується в техніці відповідного класу, зокрема, концертних системах (див. «Призначення»). Завдяки особливостям роз'ємів (наявність фіксаторів, високий ступінь ізоляції) може застосовуватися навіть з найбільш потужними підсилювачами.

USB-порт. Інтерфейс USB в акустичних системах може мати різне призначення і використовувати різні види роз'ємів; ці моменти варто уточнювати окремо. Наприклад, один з найпопулярніших форматів застосування цього входу — підключення колонок до USB-порту ПК або ноутбука для роботи в ролі комп'ютерної акустики; моделі з такою можливістю оснащуються роз'ємами USB Type B — характерної квадратної форми. Подібна акустика буде корисна, зокрема, якщо спеціалізовані аудіовходи комп'ютера зайняті, вийшли з ладу або взагалі відсутні; крім того, вона нерідко оснащується висококласними вбудованими ЦАП і дає змогу досягти більш високої якості звучання, ніж середньостатистична звукова карта.
Зустрічається й інший варіант – колонки з входами USB-A і вбудованими плеєрами, здатні самостійно програвати музику з флешки або іншого зовнішнього накопичувача, а також заряджати через USB різні гаджети на зразок смартфонів.

Пасивні моделі (див. «Тип») зазвичай оснащуються так званими високорівневими входами, розрахованими на сигнал з підсилювача потужності; це окрема категорія роз'ємів, що встановлюється в такі моделі за замовчуванням.

Виходи

Типи виходів, передбачені в конструкції акустичної системи.

Виходи в сучасних АС застосовуються переважно для комутації сигналу, що надходить із зовнішнього джерела Однак можливі й інші варіанти застосування: наприклад, колонка з USB-портом (див. «Входи») і вбудованим плеєром може мати роз'єми для підключення додаткової акустики. Найбільш поширені типи виходів такі:

RCA. У цьому разі мається на увазі вихід для роботи з аналоговим аудиосигналом, зазвичай лінійного рівня (роз'єм типу RCA може застосовуватися і в інших інтерфейсах, але вони мають свої назви). Загалом даний інтерфейс не відрізняється помехостойкостью, однак його можливостей цілком вистачає як мінімум для домашньої акустики, у тому числі досить прогресивною. Зазначимо, що при такому підключенні для кожного каналу звуку потрібен власний роз'єм; тому гнізда RCA зазвичай встановлюються парами — під лівий і правий канал стерео. Виняток становлять виходи на сабвуфер, які теж можуть виконуватися в цьому форматі — для них достатньо одного роз'єму.

— mini-Jack (3.5 мм). Стандартне гніздо формату mini-Jack. Найчастіше використовується аналогічно описаному вище RCA — для аналогового сигналу лінійного рівня, в тому числі підключення сабвуферів. При цьому один роз'єм 3.5 мм може відповідати відразу за два канали стерео, однак стійкість до перешкод у такого інтерфейсу виходить ще нижче, ніж у RCA. Тому такий роз'єм серед АС зустрічається значно рідше.
О...кремо підкреслимо, що вихід на навушники (див. нижче) зазначається окремо, навіть якщо він теж використовує гніздо mini-Jack.

Jack (6.35 мм). Роз'єм, аналогічний за формою описаному вище mini-jack, однак має більш великі розміри; внаслідок цього він зустрічається переважно у стаціонарній аудіотехніці, а також використовується в музичних інструментах. 6.35 мм Jack вважається більш міцним і надійним, ніж 3.5 мм mini-jack, до того ж технічно він здатний забезпечити т. зв. балансне підключення (див. нижче), хоча на практиці така можливість зустрічається порівняно нечасто. Один з найбільш популярних варіантів використання даного виходу — підключення додаткової АС до концертної колонці. Разом зі своїм молодшим «братом», роз'єм Jack 6.35 мм може застосовуватися як вихід на навушники, однак роз'єми для навушників в дану категорію не включені і вказуються окремо (див. нижче).

На навушники. Спеціалізований вихід для підключення навушників. Більшість сучасних «вух» мають штекери типу mini-Jack (див. вище) — відповідно, і цей вихід оснащується саме таким роз'ємом. Зрідка зустрічаються АС з гніздами під Jack, однак цей момент не принциповий — штекер 3.5 мм можна підключити до гнізда 6.35 мм за допомогою найпростішого перехідника (такі перехідники навіть постачаються в комплекті з багатьма навушниками). Навушники можуть стати в нагоді, наприклад, в пізній час доби, коли гучна музика небажана — або навпаки, в галасливій обстановці, щоб краще чути звук; при цьому АС часто виявляється ближче до слухача, ніж програвач або інше джерело сигналу, і найзручніше підключати «вуха» саме до колонки.

Балансний XLR. Роз'єми XLR мають три контакту, за кількістю жил кабелю. Вони можуть застосовуватися для передачі різного типу сигналу, проте в даному випадку мається на увазі аналогове балансне підключення. При такому підключенні передається один канал аудіо на кожен роз'єм, а досить більшу частину перешкод, що виникають при передачі, гасить сам кабель. Останнє забезпечує чистоту переданого звуку навіть на досить великих відстанях (порядку декількох метрів). Балансний XLR належить до професійних інтерфейсів і зустрічається переважно в АС відповідного класу.

— Балансний цифровий AES/EBU. Різновид інтерфейсу XLR, призначена для передачі сигналу в цифровому форматі. Також належить до професійних, використовує ті ж роз'єми і кабелі і той самий балансовий спосіб передачі, що забезпечує гасіння більшості перешкод; однак через відмінності в типі сигналу має більшу пропускну здатність і дозволяє передавати через один роз'єм навіть багатоканальний звук.

— Оптичний. Один з різновидів стандарту S/P-DIF — поряд з описаним нижче коаксіальним. У цьому разі передача сигналу здійснюється через оптоволоконний кабель TOSLINK. Головною перевагою даного інтерфейсу є повна нечутливість до електричних перешкод, при цьому його можливостей достатньо навіть для роботи з багатоканальним звуком. З недоліків варто відзначити високу ціну з'єднувальних кабелів, а також необхідність обережного поводження з ними.

Коаксіальний. Електрична різновид стандарту S/P-DIF, що використовує для передачі сигналу коаксіальний кабель з роз'ємом-«тюльпаном». Не варто плутати даний інтерфейс з описаним вище аналоговим RCA — незважаючи на ідентичність роз'ємів, ці стандарти принципово розрізняються: «коаксіал» працює в цифровому форматі і по одному кабелю дозволяє передавати навіть багатоканальний звук. Порівняно з оптичним S/P-DIF даний інтерфейс менш стійкий до перешкод, однак більш надійний, оскільки електричні кабелі не настільки делікатні.

Speakon. Професійний інтерфейс, який застосовується для роботи з сигналом, що надходять з підсилювача потужності. Використовується в техніці відповідного класу, зокрема, концертних системах (див. «Призначення») — в даному випадку мова йде про підключення до такої АС додаткових пасивних колонок. Завдяки особливостям роз'ємів (наявність фіксаторів, високий ступінь ізоляції) інтерфейс Speakon може застосовуватися навіть з найбільш потужними підсилювачами.

Діаметр ВЧ динаміка

Діаметр високочастотного динаміка (динаміків) АС. Оскільки розмір впливає насамперед на діапазон динаміка (при збільшенні діаметра знижуються робочі частоти), у ВЧ-компонентах він може бути досить невеликим. Більш детальну інформацію можна знайти в спеціальних джерелах.

Діаметр НЧ (НЧ/СЧ) динаміка

Діаметр низькочастотного або комбінованого низько/середньочастотного динаміка (динаміків) АС. Чим крупніше динамік — тим нижче його робочі частоти і тим більшу потужність звуку здатний забезпечити. Тому на даний параметр варто звернути особливу увагу, якщо Ви хочете отримати якісний насичений бас — особливо якщо мова йде про аудіосистемі без сабвуфера. Більш детальну інформацію про розмірах динаміка можна знайти в спеціальних джерелах.

Матеріал оздоблення

Матеріал, з якого виготовлені корпусу колонок, що входять в АС. Від цього параметра залежить не тільки зовнішній вигляд, але багато в чому і характеристики звучання. Найчастіше зустрічаються такі варіанти:

MDF (Medium Density Fiberboard — деревоволокниста плита середньої щільності). Найбільш популярний на сьогоднішній день матеріал, зустрічається практично у всіх цінових категоріях. При досить невисокій ціні MDF має непогані акустичні характеристики, практично не поступаються натуральному дереву.

Дерево. Дерево можна віднести до матеріалів преміумкласу: воно виглядає приємніше, ніж MDF, але за акустичними властивостями не має значних переваг, а коштує помітно дорожче. Через це даний матеріал зустрічається переважно серед висококласних АС, розрахованих на вимогливих користувачів.

Пластик. Пластик відрізняється невисокою вартістю і легкістю в обробці. Його акустичні властивості гірше, ніж у MDF і, тим більше, дерева; тим не менш, цей недолік нескладно компенсувати. Так що подібні корпусу в наш час дуже популярні, вони зустрічаються навіть у висококласних АС.

Метал. Найчастіше металеві корпуси колонок виготовляють з алюмінієвих сплавів. Це забезпечує елегантний зовнішній вигляд, до того ж такі корпуси дуже міцні, надійні і не бояться подряпин, забруднень і вологи. З іншого боку, метал обход...иться недешево, а в деяких моделях він надає звучанню специфічну забарвлення, яка може сподобатися далеко не всім. Для усунення цього ефекту можуть застосовуватися різні конструктивні хитрощі, які, знову ж таки, додатково впливають на вартість.

Зазначимо, що для систем з сабвуфером (2.1, 5.1 і т. ін., див. «Кількість каналів») в даному полі вказується матеріал основних колонок, сабвуфер ж здебільшого виконується з MDF.
Динаміка цін