Жорна
Матеріал, з якого виготовлені жорна в кавомашині з вбудованою кавомолкою (див. вище).
Жорна є робочою частиною кавомолки, вони безпосередньо забезпечують перемелювання зерен; так що властивості матеріалу, з якого виконуються ці деталі дуже важливі. В наш час можна зустріти два види жорен:
— Металеві. Найбільш давній, класичний варіант, що не втрачає популярності і в наші дні. Ключовими перевагами металевих жорен є висока міцність, надійність і стійкість до сторонніх предметів; при цьому даний варіант обходиться ще й трохи дешевше кераміки. Правда, існує думка, що подібні жорна схильні надавати зернам сторонній присмак — особливо після тривалої роботи (через сильного нагріву металу). Такі ситуації дійсно можуть виникати, однак найчастіше вони мають інші причини: дешеві низькоякісні матеріали в конструкції кавоварки, недбале ставлення до чищення та обслуговування механізму і т..п. Жорна ж зазвичай виконуються з міцних тугоплавких матеріалів, які в процесі помелу практично неможливо нагріти до такої міри, щоб вони стали помітно впливати на смак зерен. Так що більшість сучасних кавомолок (включаючи вбудовані в кавомашини) оснащуються саме даним типом жорен.
—
Керамічні. Жорна, виконані з особливою високоміцної кераміки. Це відносно новий варіант, який загалом вважається більш прогресивним, ніж метал: вважається, що кераміка ніяким чином не здатна вплинути на смак перемелюваних зерен. Правда, це пов'язано не стільки
...з реальними властивостями даного матеріалу, скільки з загальним якістю самих кавоварок (вони загалом дорожче, ніж моделі з металевими жорнами). Крім того, вплив має і психологічний фактор: смакове сприйняття кави — момент багато в чому суб'єктивний. Так що інформація про те, що зерна були знищені саме керамічними жорнами, здатна вплинути на ставлення до продукту й підсумкове враження від готового напою. В будь-якому випадку, керамічні жорна досить популярні серед цінителів якісної кави. Ще одне їх перевага — дещо менший рівень шуму, ніж у металевих. Однак потрібно мати на увазі, що подібні механізми дуже чутливі до попадання сторонніх предметів (навіть дрібних) і не підходять ні для яких інших продуктів, крім кави.Порцій за 1 раз
Кількість чашок кави, які можна приготувати в кавоварці за один раз.
Сенс цієї характеристики може бути різним, у залежності від конструкції кавоварки. Так, якщо пристрій не належить до гейзерних моделей або електротурок (див. «Тип»), а також не має власного кавника (резервуара для готової кави), кількість порцій вказується за кількістю носиків для розливу. Велике поширення серед таких моделей одержали пристрої на два носики, тобто
на дві чашки: вони зручні не тільки для приготування кави двом людям, але й для рецептів, які потребують подвійної порції еспресо. Варіанти на
один носик зустрічаються значно рідше, це переважно компактні й порівняно недорогі моделі.
Зі свого боку, для турок і гейзерних кавоварок кількість порцій визначається ємністю резервуара для води (див. нижче), а для моделей з власним кавником — за місткістю кавника (їй приблизно відповідає і ємність резервуара). Водночас підрахунок ведеться по-різному. У електротурках, гейзерних моделях, а також кавоварках-еспресо, які мають ємність для готової кави, за порцію зазвичай вважається 60 г напою — максимальний об'єм однієї чашки класичного еспресо; для фільтраційних моделей — удвічі більше, 120 – 125 г (стандартний об'єм порції фільтр-кави). У всіх цих випадках кількість порцій може складати
три й більше, а багато кавників взагалі вміщують 10 – 12 порцій.
Функції та можливості
—
Підігрів чашок/кавника. Наявність у кавоварці нагрівача для чашок або кавника. Зміст цієї функції залежить від типу пристрою (див. вище). Так, у кавоварках еспресо нагріваються чашки — вважається, що еспресо й напої на його основі найкраще наливати в розігрітий посуд. Нагрівач у таких моделях має вигляд платформи на верхній стороні корпусу — на ній постійно стоять чисті чашки, готові до наливання кави. Зі свого боку, у фільтраційних кавоварках нагрівач вбудований у підставку для глечика-кавника — це дає змогу постійно підтримувати готову каву гарячою.
—
Самоочищення. Функція, що дає можливість автоматично видаляти з кавоварки накип, залишки кавових зерен та інші забруднення. Конкретний формат роботи самоочищення та його ефективність у різних моделях можуть бути різними (але не ідеальними). Однак у будь-якому разі ця функція значно спрощує догляд за кавоваркою.
—
Фільтр для води. Вбудований фільтр для очищення води, що використовується в процесі приготування кави. За принципом роботи такі пристосування вельми схожі з фільтрами-глечиками: у ємність для води встановлюється фільтрувальний картридж, через який рідина й проходить «дорогою» до заварювального блока. Водночас наявність фільтра вказується тільки для тих кавоварок, які першопочатково укомплектовані таким картриджем. Конкретні можливості фільтра можуть бути різними, однак він у
...будь-якому разі буде незайвим, якщо ви з тієї чи іншої причини не впевнені в якості води, яку використовуєте (або просто хочете мати додаткову гарантію на всякий випадок). Щоправда, фільтрувальні елементи необхідно періодично міняти, що означає додаткові витрати.
— Дисплей. Невеликий зовнішній екран, який робить управління кавоваркою більш наочним. Сюди може виводитися різна службова інформація, наприклад, дані про запущену програму приготування і час його закінчення, про об'єм води в резервуарі або кави в кавомолці (у моделях з вбудованою кавомолкою), попередження про нештатні ситуації тощо. Підкреслимо, що в цьому разі мова йде про традиційні дисплеї; сенсорні екрани зазначаються як окрема функція (див. нижче).
— Сенсорний дисплей. Чутливий до дотику екран — на зразок тих, що застосовуються в смартфонах і планшетах. Такий екран не тільки відображає різну інформацію про роботу кавоварки — через нього здійснюється і управління пристроєм. Вожночас таке управління нерідко виявляється більш зручним і наочним, ніж традиційні способи на кшталт кнопок або поворотних ручок: на екран можуть виводитися найрізноманітніші візуальні елементи (кнопки, повзунки, лічильники тощо), у залежності від поточного завдання. Головний недолік такого оснащення — досить висока вартість. Крім того, сенсорні екрани має сенс застосовувати лише в прогресивних агрегатах з великою кількістю можливостей. Так що ця функція практично гарантовано є ознакою висококласної кавоварки.
— Сенсорні кнопки. Наявність сенсорних кнопок на панелі управління кавової машини. Такі кнопки мають низку переваг над звичайними механічними. По-перше, на них не потрібно натискати із зусиллям — досить легкого дотику. По-друге, сенсорна панель надає всьому пристрою стильний і «технологічний» зовнішній вигляд. По-третє, така панель не має щілин, де можуть накопичуватися забруднення, і виступальних частин, завдяки чому її дуже просто чистити. З іншого боку, сенсори обходяться досить дорого, а тому зустрічаються переважно в досить прогресивних моделях — середнього й топового рівнів. Зазначимо, що такі кнопки цілком можуть поєднуватися з сенсорним дисплеєм (див. вище), хоча найчастіше дисплей в подібних кавоварках звичайний (а іноді — відсутній взагалі).
— Управління через Інтернет. Можливість керувати кавоваркою через Інтернет. Конкретна реалізація такого управління може бути різною: у одних моделях потрібно використовувати спеціальний додаток на смартфоні чи планшеті, в інших досить відкрити в будь-якому браузері спеціальну Інтернет-сторінку. У будь-якому разі ця функція дає змогу керувати кавоваркою з будь-якого місця у світі, де є підключення до Всесвітньої мережі, а також отримувати різну інформацію про її стан (виконувана програма, залишок кави/води, повідомлення про неполадки тощо). Навряд чи керування через Інтернет знадобиться у подорожі на інший континент, проте воно може виявитися незайвим, наприклад, дорогою з роботи — можна заздалегідь «замовити» порцію улюбленого напою і отримати його відразу після повернення, або перевірити залишок кави й за необхідності докупити її. Сама кавоварка зазвичай підключається до Інтернету через Wi-Fi.
— Управління зі смартфона. Можливість дистанційного управління кавоваркою зі смартфона чи іншого гаджета (наприклад, планшета) через встановлений на нього спеціальний додаток. Такий додаток фактично перетворює гаджет в інтерактивний пульт ДУ: з нього можна не тільки віддавати кавоварці різні команди, але й стежити за параметрами її роботи та отримувати різні сповіщення. Зручність такої функції очевидна: вона звільняє від необхідності зайвий раз підходити до кавоварки. З'єднання зазвичай здійснюється через Wi-Fi або Bluetooth, чого вистачає для впевненого зв'язку в межах декількох метрів навіть через стіни. Підкреслимо, що не варто плутати цю функцію з управлінням через Інтернет (див. вище): у цьому разі мова йде про пряме з'єднання між кавоваркою і керівним гаджетом.
— Таймер приготування. Функція, що дає мождивість відкласти початок приготування кави на певний час. Наприклад, можна запрограмувати кавоварку звечора так, щоб зранку власника вже чекала на кухні готова кава. Зустрічаються і прогресивніші таймери, що дають змогу задавати декілька «стартових позицій» протягом дня або навіть за днями тижня.
— Захист від дітей. Можливість блокування панелі управління кавоваркою — таким чином, допитлива дитина не зможе самостійно запустити пристрій або змінити режим його роботи. Зніматися таке блокування може, приміром, одночасним натисканням кількох клавіш, або іншим чином, доступним для дорослого й недоступним для дитини.
— 2 бойлера. Наявність у кавоварці двох окремих бойлерів — елементів для нагрівання води. Основний сенс такої конструкції полягає в «поділі завдань»: один з бойлерів відповідає безпосередньо за підігрівання води для приготування кави, другий — за утворення пари для збивання молока. Без такої спеціалізації, з одним бойлером, процес приготування капучіно та інших аналогічних напоїв займав би досить багато часу: після приготування еспресо треба було б дочекатися, поки бойлер перейде в режим подачі пари, а після збивання піни — охолодити його для повернення в режим приготування еспресо. А наявність двох бойлерів дає можливість обійтися без перемикання режимів і помітно прискорити процес. Крім того, у таких моделях основний нагрівач — для води — можна зробити не у вигляді бойлера, а у форматі термоблока (де нагрівається не весь об'єм вмісту води, а її невеликі порції, які безпосередньо подаються на холдер під час приготування).
У будь-якому разі подібна конструкція особливо зручна в кав'ярнях, ресторанах тощо, де доводиться готувати різні напої і швидкість приготування має важливе значення. А ось якщо кавоварку планується використовувати здебільшого для кавових напоїв без молока — ця функція буде швидше зайвою.
— Термометр. Наявність вбудованого термометра в конструкції кавоварки дає змогу точно визначати температуру води, спіненого молока, готового напою тощо. Конкретні нюанси застосування термометра можуть бути різними, однак у будь-якому разі така функція дає можливість точно контролювати режим приготування; це особливо цінують професійні баристи й гурмани, які ретельно стежать за всіма нюансами приготування улюбленого напою. Також відзначимо, що термометри нерідко робляться механічними — у вигляді «циферблата зі стрілочкою»; такі прилади не такі точні, як цифрові, зате цікаво виглядають і надають кавоваркам стильного зовнішнішнього вигляду. Водночас на шкалі механічного термометра можуть передбачатися не конкретні цифри, а загальні температурні діапазони («низька температура», «оптимальна», «висока»), виділені своїми кольорами.
— Манометр. Індикатор, що відображає тиск у резервуарі кавоварки. Ця функція зустрічається переважно в еспресо-кавоварках (див. «Тип»): для приготування еспресо необхідний підвищений тиск пари, а манометр дає змогу контролювати стан кавоварки й перевіряти, чи готова вона до роботи. Також подібне оснащення буде незайвим з точки зору безпеки: відкривати резервуар під тиском не можна, потрібно першопочатково переконатися, що він знизився до безпечного рівня.
— Темпер. Вбудований темпер — спеціальне пристосування для щільного трамбування кави в холдері еспресо-кавоварки. Така процедура потрібна для досягнення потрібної якості заварювання: правильне утрамбування забезпечує оптимальну щільність частинок меленої кави й рівномірну екстракцію. Темпери випускаються і у вигляді окремих пристосувань, що нагадують круглі печатки, і багато професійних баристи воліють користуватися саме такими інструментами. Однак вбудовані пристосування мають низку практичних переваг. Головна з них полягає в тому, що такий «прес» постійно знаходиться на одному місці, він не губиться і завжди під рукою. Крім того, у деяких прогресивних кавоварках з кавомолками темпер вбудовується прямо в механізм подачі меленої кави, і після завантаження холдера достатньо повернути важіль, щоб утрамбувати вміст; такі системи не тільки прості у використанні, але ще й забезпечують постійну якість трамбування незалежно від навичок користувача. Утім, зустрічається і простіший варіант конструкції, так звана «п'ята» — підошва темпера, яка встановлена прямо на корпусі кавоварки.
— Підвищена теплоізоляція. Наявність посиленої теплоізоляції в резервуарах кавоварки. Загальний принцип такої конструкції полягає в тому, що резервуар оснащується подвійними стінками, у просторі між якими знаходиться вакуум або шар спеціального термоізоляційного матеріалу. Це дає змогу звести до мінімуму втрати тепла, зберігаючи вміст теплим протягом тривалого часу й уникаючи зайвих витрат енергії на додатковий нагрів. Конкретний тип резервуара, де застосовується додаткова теплоізоляція, залежить від типу кавоварки (див. вище): у фільтраційних моделях — це ємність для готової кави, у кавоварках еспресо — ємність для молока (бойлер для води не має сенсу додатково ізолювати з низки причин, до того ж багато еспресо-кавоварок не мають бойлера взагалі й використовують термоблоки з проточним принципом нагріву).
