Комутатори

Допоміжне мережеве обладнання, призначене для розподілу трафіку між окремими комп'ютерами локальної мережі, часто позначають загальним терміном «роутер». Тим не менш, таке обладнання включає кілька типів пристроїв, і комутатори є лише одним з таких типів.

Комутатори (або «світчі», від switch) призначені переважно для того, щоб організовувати обмін трафіком між комп'ютерами в межах однієї мережі. У цьому полягає їх відмінність від маршрутизаторів, здатних налаштувати взаємодію між декількома мережами відразу. Водночас існують моделі, здатні працювати з мережами, розділеними на окремі сегменти; а світчі 3 рівня (див. нижче) мають багато функції маршрутизаторів і часто є навіть більш продуктивними.

Існує кілька типів комутаторів, і вибір між ними залежить від складності мережі і завдань, які належить вирішувати під час роботи з нею.

Найпростіший різновид «світчів» — некеровані. По суті, завдання такого пристрою полягає тільки у відправці мережевих пакетів за призначенням; ніякі додаткові можливості (на зразок відключення портів, обмежень за трафіком тощо) в таких моделях не доступні. Простий і недорогий некерований свіч стане в нагоді для невеликої домашньої або офісної мережі.

Налаштовувані комутатори мають дещо більше можливостей: наприклад, вони дають змогу змінювати параметри роботи окремих портів. Цього часто буває достатньо навіть для організації великої мережі; тому серед таких пристроїв зустрічаються моделі як початкового, так і професійного рівня.

Найбільш прогресивний різновид комутаторів — керовані, в яких параметри роботи можна міняти «на ходу», без перезавантаження. Тут виділяють керовані комутатори 2-го рівня, що працюють з MAC-адресами (фізична адресація), і 3 рівня, що підтримують адреси IP (логічна адресація). У будь-якому разі подібні пристрої дають змогу не тільки розподіляти трафік, але і управляти цим розподілом: застосовувати переадресацію, блокувати певні адреси тощо. Для більшості варіантів достатньо управління на 2 рівні; світчі 3 рівня вважаються професійним обладнанням і коштують відповідно.

В ідеалі комутатор повинен мати достатню кількість мережевих портів «для всіх бажаючих». Але на випадок, якщо портів одного пристрою не вистачає, можна використовувати стекування — об'єднати кілька світчів у «зв'язку», що працює як один пристрій. Зрозуміло, відповідна функція повинна підтримуватися всіма свічами, які об'єднуються.

Відзначимо також, що крім Ethernet, сучасні комутатори можуть мати й інші роз'єми — наприклад, для великих мереж, що використовують оптоволокно, стане в нагоді роз'єм SFP. А деякі моделі дають змогу подавати живлення підключеного обладнання за технологією PoE — прямо через LAN-кабель.