Будь-хто, хоч трохи знайомий з основними принципами фітнесу, знає, що саме по собі навантаження, навіть високе, ще не є гарантією результату — це навантаження повинне мати правильну інтенсивність і тривалість (кількість). Покажчиком оптимальної інтенсивності є певна частота пульсу спортсмена (для різних цілей вона різна і визначається за спеціальними формулами); а загальна кількість навантаження при ходьбі або бігу часто вимірюють не в хвилинах, а в кроках. Добре, якщо для таких тренувань використовується бігова доріжка, степпер або інший стаціонарний тренажер з вбудованим лічильником кроків і датчиком пульсу. А якщо спортсмен вважає за краще тренуватися на відкритому повітрі?
Саме для таких ситуацій були створені портативні прилади — пульсоміри і крокоміри.
Призначення обох різновидів зрозуміле з назви, при цьому існують комбіновані пристрої, що поєднують можливості і пульсоміра, і крокоміра. Ще одна специфічний різновид — кардіодатчики: вони не є самостійними пристроями і працюють лише у зв'язці з іншим обладнанням, причому це може бути як тренажер, так і смартфон або навіть медіаплеєр.
Отже, щоб вибрати пульсомір/крокомір, потрібно для початку визначитися з бажаним типом пристрою. Потім з оптимальним способом його кріплення.
Один з найбільш популярних варіантів кріплення — на руці; при цьому розміщення на зап'ясті краще підходить для пульсомірів, а на плечі — для крокомірів (хоча в обох варіантах є винятки). Інший поширений серед крокомірів спосіб — на шию; також варто згадати такий оригінальний варіант, як встановлення на взуття. Багато приладів, на додаток до основного способу, мають кліпсу для кріплення на одяг. Кардіодатчики ж часто кріпляться ременем на груди. Також варто сказати, що зовнішні датчики з таким кріпленням зустрічаються і власне в пульсомірах.
Крім основної функції, в сучасних фітнес-гаджетах можуть зустрічатися різні додаткові вимірювання і можливості. Так, пульсомір може не тільки стежити за частотою пульсу, але і повідомляти про вхід в цільову зону тренувань і вихід з неї, фіксувати максимальне і мінімальне значення, попереджати про аритмію або критичне підвищення частоти; крокоміри можуть вести журнал, запам'ятовуючи кількість кроків за кожен день тренування тощо. Деякі додаткові функції можуть взагалі бути не пов'язані з основним призначенням — як приклад можна назвати годинник і будильник.
На завершення відзначимо, що для багатьох подібних пристроїв заявляється вологозахищенність, однак не варто вірити маркуванню: приміром, «вологозахищеність 30 м» зовсім не обов'язково означає можливість пірнати на 30 м. Тому, якщо для вас важлива стійкість до вологи — варто уточнювати її за детальними характеристиками.
