Супертелевізори: ТОП-5 флагманських OLED і QLED панелей з 65-дюймовою діагоналлю екрана

Проєктуючи нове покоління телевізорів, дизайнери Samsung намацали цікаву концепцію. Ідея була в тому, щоб зробити не просто телевізор, а важливий елемент інтер'єру, перетворивши телевізор в настінну полотно. Головна заковика була в настінному кріпленні. З традиційним кронштейном телевізор виглядав би безглуздо, тому для The Frame придумали спеціальне кріплення без зазору No Gap Wall Mount, з яким телевізор щільно прилягає до стіни і справді нагадує досить велике 65-дюймове настінне полотно. В якості альтернативи можна докупити спеціальну підставку у вигляді мольберта. Друге важливе рішення ― загальний модуль One Connect і напівпрозорий універсальний кабель, який одночасно служить і для живлення, і для передачі сигналу. Погодьтеся, картина, з якої стирчали б дроти, виглядала б дивно.

Третє ключове рішення по перетворенню телевізора у твір мистецтва пов'язане зі змінними бічними панелями з обробкою під дерев'яні рамки. Усього доступно шість кольорів і завдяки такому вибору телевізор набагато простіше вписати в інтер'єр кімнати, а в майбутньому освіжити зовнішність панелі, якщо вона приїсться. Коли ТБ не використовується, то він переходить в режим фоторамки. Крутити на такому шпалери з Win 10 було б блюзнірством, тому в телевізорі є працююча за передплатою додаток «Art Store», яке дозволяє завантажити на ТБ тисячі творів мистецтва з найбільших галерей і музеїв світу у високому дозволі. У режимі «Картина» Samsung The Frame автоматично регулює яскравість зображення і відключається для економії енергії якщо в приміщенні нікого немає.

В іншому це досить дорогий і дуже прогресивний «розумний» телевізор. Дисплей в The Frame має роздільна здатність 4K і побудований на основі матриці QLED зі 100% покриттям колірного простору DCI-P3, частотою оновлення 120 Гц, підтримкою HDR10+, AMD FreeSync і технології апскейлінга роздільної здатності. Графічний процесор Quantum 4K чудово справляється зі штучним збільшенням зображення, а функція підвищеної чіткості помітно покращує читабельність в динамічних сценах. Посварити картинку можна хіба що за середню яскравість і неприродність відображення тілесних кольорів в режимі HDR10+. Аудіосистема в The Frame видає стандартні 20 Вт потужності і не сказати що вражає. Підтримки Dolby Atmos немає, просторовий звук не завезли, а басів не вистачає. Мабуть, це сама нудна частина The Frame.

Samsung QE-65Q95TA ― це флагманський 4K телевізор, який багато профільні ЗМІ вже охрестили одним з кращих телевізорів 2020 року і кращою 4K панеллю в асортименті компанії. Фактично перед нами точково поліпшена версія торішнього хіта Q90. Зовні це така ж величезна і елегантна панель з найтоншими бічними рамками і витонченої центральною стійкою. Різниця лише в тому, що в моделі 2020 роки з'явився універсальний модуль One Connect, який об'єднує всі типи з'єднання, включаючи живлення, мережа, аудіо і відео-виходи. При цьому сам модуль пов'язаний з панеллю лише єдиним кабелем, завдяки чому його красиво можна повісити на стіну без звичного зазору і купи стирчать дротів. Цей концепт ми вже бачили в дизайнерських телевізорах Samsung Frame.

По частині фаршу це топова модель, напханих по саме не хочу. Мозковим центром телевізора є процесор Quantum 4K, який відповідає за обробку зображення, інтеграцію голосових помічників і швидкодія оболонки Tizen. Для якісного звучання інженери Samsung придумали цікаву функцію обьектно-орієнтованого звуку (OTS). Працює вона так: система аналізує рух об'єктів в кадрі і визначає, з якого ділянки екрана виходить звук. Потім звучання фокусується за допомогою одного з вбудованих в панель динаміків і доповнюється об'ємним звучанням саундбара. На виході вийшла цікава варіація на тему Dolby Atmos. Враховуючи, що загальна потужність аудіосистеми складає 60 Вт, не дивно, що на виставці CES багато прийшли в захват від його звучання.

Головною особливістю панелі стала пряма підсвічування повного масиву, що забезпечує однорідне якість зображення по всій площі екрану з глибоким чорним кольором практично на рівні OLED-панелей. Ще однією незвичайною фішкою став режим Adaptive Picture, якої за допомогою вбудованих сенсорів визначає рівень освітлення в приміщенні і адаптує під нього яскравість і контрастність картинки. Якості зображення цієї 65-дюймової панелі можна поставити п'ятірку з мінусом. Картинка дуже яскрава і контрастна, частота 120 Гц забезпечує достатню плавність при відображенні швидко рухомих об'єктів, відмінна передача кольору, а глибина чорного кольору дійсно приголомшлива. Поставити тверду п'ятірку не дає торішній Q90, у якого кути огляду були ширше, а точніше перенесення кольорів. Якщо піти від цього порівняння, то перед нами топова QLED панель з відмінною оболонкою Smart TV, купою варіантів підключення, підтримкою HDR10+ і FreeSync, а також грамотної реалізацією численних смартфункцій на зразок інтеграції голосових помічників і режиму картинка у картинці.

Новий Sony KD-65A85 є цікавим прикладом «майже hi-end» телевізора, який видає картинку і звук дуже серйозного рівня, але дещо не дотягує до вселенської крутості телевізорів сімейства MASTER. У Sony позиціонують його як поліпшену версію минулорічної 4K-моделі AG8 з доопрацьованим процесором і підтримкою Apple AirPlay 2 з Dolby Atmos. Тільки шкода, що HDMI тут теж другої версії, тому відтворення 4K контенту з частотою оновлення вище 60 Гц йому непідвласне. HDR10+ теж не завезли. Зате є Dolby Vision.

Якщо торкнутися теми візуальної естетики, то Sony KD-65A85 в цьому плані досить складно об'єктивно оцінити. Дизайнери компанії прагнули до максимальної непомітності і універсальності, за їх задумом цей величезний чорний прямокутник повинен легко вписуватися в будь-який інтер'єр, не перетягуючи на себе увагу. Втім, проявляти незацікавленість у ньому досить складно хоча б тому, що товщина панелі складає всього 5.9 мм, а це, на хвилиночку, трохи тонше нового iPhone 12. Фактично його заявлена товщина в 52 мм формується за рахунок блока з акустичною системою, електронікою та охолодженням. Підставка Metal Blade Stand пропонує регулювання висоти: дисплей можна опустити практично до самих ніжок, підняти вище або знайти оптимальну висоту, щоб між ніжками і кромкою екрану розмістився саундбар.

Зображення — саме та, по суті, єдина причина, по якій і варто віддавати за OLED-панель ті гроші, які за неї просять. У Sony немає з цим ніяких проблем. Але найбільше дивує навіть не якість виведеного зображення, а можливості для її налаштування. Опцій тьма тьмуща, серед них є як звичайна яскравість з контрастністю, так і незвичайні на зразок налаштування колірної температури під освітлення в кімнаті (Ambient Optimization) або ступенем різкості зображення (X-Motion Clarity). Втричі круто, що кожна опція для наочності забезпечена докладним описом і візуалом, що показує ефект від зміни. Навіть якщо нічого не розумієте в калібруванні дисплеїв, параметри Sony KD-65A85 не відніме у вас багато часу. Не менш важливо, що бере участь у всіх операціях процесор Sony X1 Ultimate впевнено справляється з будь-якою обробкою зображення, будь то апскейлінг або обробка HDR контенту.

Торішні флагманські моделі телевізорів Philips з OLED-матрицями вражали рівнем яскравості і деталізації. Другий технологічний стрибок за 2 роки ― це занадто, тому в 2020 році інженери компанії зосередилися на поліпшенні того, що вже є. А саме на доопрацювання процесора Philips P5, який відповідає за численні програмні поліпшення зображення, автоматичне налаштування яскравості-контрасту та інші фічі, які відрізняють топовий телевізор від просто хорошою панелі. У Phillips кажуть, що вони нанесли нейромережа на мільйонах різноманітних зображень і навчили його набагато краще класифікувати контент на екрані (наприклад, природа, люди, машини і т. д.), підлаштовуючи зображення виходячи з класифікації.

Як і в минулорічних OLED-панелі компанії, телевізор повною мірою розкривається при включенні HDR10+ або Dolby Vision. Зображення дуже яскраве і строкате, чорний колір дійсно чорний, а сусідні елементи зображення можуть серйозно контрастувати один з одним. Вражає і індекс динамічних сцен, який досягається за рахунок технології Picture Performance Index. Зображення на екрані виглядає приголомшливо, хоча без належної калібрування може йти у кислотні відтінки. Так що радимо витратити час на налаштування картинки. Тим більше, що в самій компанії Phillips забезпечили телевізор режимом порівняння «до і після», завдяки якому ви можете оцінити якість обробки і зрозуміти, чи стало краще. Крім цього є «режисерський режим», який відключає будь-яку обробку показуючи саме ту картинку, яку задумував режисер. Те, що відбувається на екрані підкреслює фірмова фонове підсвічування Ambilight, яка налаштовує колір зовнішньої підсвічування на стіну відповідно того, що відбувається на екрані.

По інших фронтах Philips 65OLED805 не дивує, але і не розчаровує. 50-ватна акустика звучить цікавіше, ніж рік тому, завдяки зміні спрямованості динаміків баси більш виразні і важкі. Шкода тільки, що не додали підтримку HDMI 2.1 через чого при дозволі 4K телевізор не здатний відображати розгортку вище 60 Гц. Плюс за кількості оброблюваної інформації, затримка виведення відеосигналу може досягати 30 мс і навіть вище, тому грати в динамічні ігри навіть у більш низькому дозволі на 65OLED805 не дуже комфортно.

ТВ-підрозділ LG нині в ударі. Нещодавно вони презентували супер-дорогий і прогресивний гнучкий телевізор, який можна скрутити в трубочку і поміняти на квартиру в центрі столиці. Цікавий Концепт, але не для масового споживача. Куди цікавіше виглядає пущений в масовий продаж супер-тонкий OLED-телевізор LG OLED65WX. За логікою виробника його потрібно вішати на стіну як гігантську фоторамку. Товщина його корпусу складає вражаючі 4 міліметри (тонше, ніж ваш iPhone), вага всього 9 кг, а вся залізна начинка, процесор і комутатори заховані в окремому саундбаре, який приєднується до панелі за допомогою окремого шлейфа. Конструкція вийшла незвичайною і цікавою, але з сумнівною практичністю. Наприклад, куди подіти вже куплений саундбар, що залишився від старого телевізора? Плюс його потрібно встановити на полицю або тумбу. А це трохи порушує концепт «фоторамки», яку можна повісити куди завгодно.

Враховуючи, що телевізор належить до high-end рішень, не дивно, що 65-дюймова матриця демонструє зображення з нескінченною контрастністю і ідеальною роботою локального затемнення, що особливо ефектно виглядає в темряві. Високий рівень яскравості і широка кольорова гамма дадуть змогу розкрити весь потенціал HDR-контенту (формати Dolby Vision і HDR10). Також телевізор за замовчуванням пропонує точну передачу кольору, а будь-які відтінки (темні, світлі, сірі) виглядають однорідно. Процесор α 9 Gen 3, відмінно справляється з деінтерлейсингом (прим: усуває ефект «гребінки», згладжуючи зображення), спритно розпізнає різницю в частоті кадрів і проявляє справжню майстерність при обробці рухомих об'єктів. Для останньої фічі в LG придумали назву OLED Motion Pro і обіцяють ідеальний баланс між чіткістю руху і ступенем розмиття. Додайте сюди 100-герцовую частоту розгортки, низький інпут лаг і отримаєте відмінний варіант для спорту і відеоігор.

Саундбар в технічному плані ніяк не змінився. Це та сама система класу 4.2 з вихідною потужністю до 60 Вт. LG OLED65WX підтримує Dolby Atmos і вміє створювати красиве об'ємно враження, але чудес очікувати не варто. Отримала подальший розвиток опція покращення позиціонування джерел в звуковій палітрі AI Sound Pro. У новій версії операційної системи webOS 5.0 процес установки кардинально змінився і спростився. У плані смартфункцій і варіантів підключення тут повний набір, шкодувати про нестачі USB-портів, відеовиходів і голови помічників не доводиться. Ну і ціна на LG OLED65WX досить кусюча, але тут потрібно враховувати, перед нами не просто телевізор, а потенційно важлива частина інтер'єру.