Порівняння Pro-Ject Primary E vs Pro-Ject Primary

Модель звукознімача (картриджа), що поставляється в комплекті з плеєром. Звукознімач є однією з найбільш важливих деталей будь-якого вінілового програвача, саме від його якості багато в чому залежить якість вихідного звуку. Знаючи назву моделі, можна знайти детальні дані по ній та визначити, наскільки Вас влаштовує конкретно цей картридж.

Форма голки в звукознімачі (картриджі), яким укомплектований програвач.

— Конічна. Ще може мати назвати сферична. Найпростіший різновид голок для вінілових програвачів. Такі голки коштують недорого, проте і якість звуку при їх використанні відносно невисока — за рахунок того, що форма голки досить слабко збігається з формою канавки на платівці.

— Еліптична. Еліптичні голки мають більш вузьку форму порівняно з конічними (сферичними), що покращує контакт і дозволяє, зокрема, точніше відтворювати високі частоти, а також знижує знос пластинки. Завдяки непоганому співвідношенням вартості і якості даний варіант дуже популярний.

— Лінійна. Найбільш прогресивний різновид: гостро заточені голки складної форми, максимально точно повторюють контури борозенок на платівці і мають найбільшу серед усіх типів площа контакту. Зворотною стороною цього є складність у виробництві і, відповідно, висока вартість.

Рівень сигналу на виході звукознімача, що поставляється в комплекті з плеєром, по суті — потужність сигналу, що надходить з звукознімача на фонокоректор. Цей параметр необхідний насамперед у тих випадках, коли програвач планується підключати до зовнішнього фонокорректору: таке устаткування повинно бути розраховане на відповідну потужність сигналу, що надходить з звукознімача.

Модель тонарма — рухомого важеля, на якому кріпиться звукознімач — поставляється в комплекті з плеєром. Тонарм відповідає за правильне положення голки і точність її руху по канавкам, що є критичним для якості звуку. Тому багато меломанів намагаються уточнювати не тільки загальні дані по тонарму, але і його специфічні особливості в кожній конкретній «вертушці»; для того, щоб можна було знайти цю інформацію, в характеристиках і наводиться назва тонарма.

Діапазон частот, які програвач здатний видавати на вихід при використанні штатного звукознімача.

Чим ширший частотний діапазон — тим повнішою буде картина звуку, тим менше низьких і/або високих частот залишиться за кадром. Однак з практичної точки зору розширювати діапазон за межі значень 16 – 22000 Гц, не має сенсу — саме в цих межах людське вухо чує звук (та й то не всяке). Висококласної аудіотехніці, включаючи програвачі, зустрічаються і більш широкі діапазони; проте такі характеристики є свого роду «побічним ефектом» висококласної техніки, який виробники використовують в рекламних цілях.

Крім того, зазначимо, що великий діапазон частот ще не є гарантією високоякісного звучання: звукова картина залежить від безлічі інших параметрів, починаючи від амплітудно-частотної характеристики і закінчуючи сторонніми наведеннями.

Вага диска, на який встановлюється платівка. Від цього показника безпосередньо залежить плавність ходу і здатність компенсувати нерівномірності обертання двигуна за рахунок інерції диска. Тому серед аудіофілов цілком обґрунтовано існує думка, що чим масивніше диск — тим краще; в топових моделях його вага може вимірюватися десятками кілограм. З іншого боку, важкий диск повільно розганяється (в деяких моделях його навіть потрібно підштовхувати рукою при старті), та й скретчинг на такий «вертушці» був би справою дуже складним, якщо взагалі можливим. Тому для діджейського програвача велика вага диска, навпаки, буде зайвим.