Говорячи про радіаторах опалення, вже мало хто згадує громіздкі чавунні конструкції типу «гармошка», штатно встановлюються в будинки радянської побудови. Сучасні радіатори в більшості своїй компактні, естетичні і значно більш ефективні. Трубчаста конструкція (та сама «гармошка») зустрічається переважно в моделях з оригінальним дизайном, покликаних не лише обігріти, а й додатково прикрасити приміщення.
Більшість сучасних радіаторів опалення має або панельну, або секційну конструкцію.
Перший варіант передбачає наявність плоскої поверхні з рельєфними виступами (для поліпшення тепловіддачі). Панелей може бути декілька, вони можуть доповнюватися конвекторами. Тип панельного радіатора позначається саме за кількістю панелей і конвекторів: наприклад, в моделі типу 32 3 панелі і 2 конвектора. У будь-якому разі моделі даної конструкції поєднують гарну ефективність з приємним зовнішнім виглядом і легкістю в очищенні; їх єдиним суттєвим недоліком є неможливість регулювати габарити (як у секційних).
Секційні ж моделі, як випливає з назви, складаються з окремих секцій. При цьому конкретна кількість секцій можна підібрати на свій розсуд, що дозволяє вибирати оптимальний розмір і продуктивність радіатора. Крім того, такі моделі досить ефективні. Зворотною стороною всього цього є висока вартість.
Незалежно від конструкції, головним завданням радіатора є забезпечення обігріву. І тут варто орієнтуватися на такий показник, як тепловіддача (теплова потужність). Для звичайного жилого приміщення необхідно не менше 100 Вт на 1 м2 площі; є і більш складні формули, що враховують додаткові чинники. Також варто мати на увазі, що тепловіддача залежить від температури в системі опалення; якщо ця температура часто знижується, то і радіатор бажано вибирати з хорошим запасом по потужності.
Багато також залежить від використовуваних в конструкції матеріалів. Так, для роботи в системах центрального опалення найкраще підійдуть алюмінієві або біметалічні радіатори — вони недешеві, натомість добре переносять високі тиску і гідроудари. Сталеві моделі краще підходять для автономних систем, де тиск відносно невисоко та його перепадів не планується. Зустрічаються і чавунні вироби: цей матеріал недорогий і досить надійний, проте важкий, повільно нагрівається і загалом вважається застарілим.
Не варто забувати і про особливості підключення до системи опалення. Тут варто звернути увагу на діаметр з'єднувальної різьби (в ідеалі вона повинна збігатися з різьбою на трубах), а також на можливі варіанти розташування вхідного і вихідного отвору (бічне, нижнє або обидва відразу).
