Модель
Модель звукознімача (картриджа), що поставляється в комплекті з плеєром. Звукознімач є однією з найбільш важливих деталей будь-якого вінілового програвача, саме від його якості багато в чому залежить якість вихідного звуку. Знаючи назву моделі, можна знайти детальні дані по ній та визначити, наскільки Вас влаштовує конкретно цей картридж.
Рівень вихідного сигналу
Рівень сигналу на виході звукознімача, що поставляється в комплекті з плеєром, по суті — потужність сигналу, що надходить з звукознімача на фонокоректор. Цей параметр необхідний насамперед у тих випадках, коли програвач планується підключати до зовнішнього фонокорректору: таке устаткування повинно бути розраховане на відповідну потужність сигналу, що надходить з звукознімача.
Притискна сила
Сила натиску голки на пластинку, на яку розрахований комплектний звукознімач (картридж).
Ця сила залежить від жорсткості (податливості) голки: чим більше притискна сила, тим, відповідно, жорсткіше картридж, тим менше він податливий. Також вважається, що менша сила натиску менше зношує запис, однак не можна сказати, що «легкі» картриджі однозначно краще — існує безліч інших нюансів. Так що на практиці інформація про силу натиску комплектного звукознімача необхідна в основному на випадок його заміни. Зазвичай, в цих же межах регулюється сила натиску, забезпечувана тонармом програвача, так що новий картридж повинен також бути розрахований на ті ж значення притискної сили — інакше є ймовірність, що програвач не вдасться правильно отьюстировать.
Ефективна довжина тонарма
Ефективна довжина комплектного тонарма – відстань від точки кріплення (осі обертання) до голки.
Даний показник важливий в першу чергу для поворотних тонармів: чим більша довжина — тим нижча кутова похибка, тим менша розбіжність між напрямком руху доріжки та поздовжною віссю звукознімача (докладніше див. «Тип») і тим нижчий рівень відповідних спотворень. Крім того, велика довжина знижує резонансну частоту та зменшує ймовірність появи спотворень. З іншого боку, довший тонарм виходить важчим, що потребує певних технічних хитрощів і може негативно вплинути на чистоту звуку. Тому велика довжина далеко не завжди є гарантією високої якості – варто звертати увагу ще й на вагу (див. нижче).
Фонокоректор
Фонокорректором називають передпідсилювач особливої конструкції, що використовується під час роботи зі звукознімачами для вінілових платівок. Першопочатково звук на платівках таких записаний з спотворенням амплітудно-частотної характеристики, а саме з наростанням гучності від низьких частот до високих; це пов'язано з технічними особливостями процесу запису. Відповідно, фонокоректор не тільки підсилює сигнал до рівня, достатнього для подачі на підсилювач потужності, але також коригує амплітудно-частотну характеристику, «витягаючи» баси і знижуючи гучність ВЧ. А
вбудований фонокоректор дозволяє підключати плеєр до підсилювача потужності безпосередньо, без використання проміжного обладнання. Правда, за характеристиками вбудовані передпідсилювачі-коректори поступаються зовнішнім. Тому в деяких моделях з даною функцією може передбачатися
режим «байпас», що дозволяє пускати сигнал в обхід вбудованого фонокорректора на зовнішній, більш прогресивний. А також зустрічаються і зовсім
програвачі вінілу без фонокорректора.
Діапазон частот
Діапазон частот, які програвач здатний видавати на вихід при використанні штатного звукознімача.
Чим ширший частотний діапазон — тим повнішою буде картина звуку, тим менше низьких і/або високих частот залишиться за кадром. Однак з практичної точки зору розширювати діапазон за межі значень 16 – 22000 Гц, не має сенсу — саме в цих межах людське вухо чує звук (та й то не всяке). Висококласної аудіотехніці, включаючи програвачі, зустрічаються і більш широкі діапазони; проте такі характеристики є свого роду «побічним ефектом» висококласної техніки, який виробники використовують в рекламних цілях.
Крім того, зазначимо, що великий діапазон частот ще не є гарантією високоякісного звучання: звукова картина залежить від безлічі інших параметрів, починаючи від амплітудно-частотної характеристики і закінчуючи сторонніми наведеннями.
Відношення сигнал/шум
Співвідношення між корисним сигналом і сторонніми шумами на виході програвача. У просторіччі називається «електричний шум» (хоча це не зовсім вірно).
Чим вище цей показник — тим тихіше шуми (повністю усунути їх неможливо), тим чистішим буде сигнал. У разі вінілових програвачів вважається, що відношення сигнал/шум має становити не менше 50 дБ; а в найбільш високоякісних пристроях воно може перевищувати 90 дБ.
Зазначимо, що в даному пункті додатково може зазначатися значення механічного шуму. Незважаючи на схожість у назві, це зовсім інший показник — він описує гучність сторонніх звуків, видаваних мотором, приводом та іншими рухомими частинами «вертушки». Відповідно, для механічного шуму чим менше децибел — тим краще. Оцінити його приблизний рівень можна за спеціальним порівняльними таблицями.
Коефіцієнт детонації
Максимальний коефіцієнт детонації, якому піддається програвач в нормальних умовах.
Детонацією в даному випадку називають спотворення звучання, пов'язані з короткочасними періодичними неравномерностями обертання диска. Чим нижче коефіцієнт детонації — тим нижче рівень подібних спотворень; вважається, що для техніки аудіофільского класу він не повинен перевищувати 0,2%, хоча в більш скромних моделях може бути і вище.
Зазначимо, що для різних швидкостей відтворення коефіцієнти детонації також можуть бути різними. Виробники в таких випадках можуть вказувати мінімальне значення, притому що воно може досягатися не на звичних 33 об/хв, а на 45 або навіть 78 об/хв. Тому при виборі висококласної «вертушки» не завадить уточнити цей момент.
Діаметр опорного диска
Діаметр диска, на якому встановлюється платівка.
Стандартний діаметр вінілової платівки на 33 об/хв становить 12", або 300 мм. Діаметр опорного диска може відрізнятися від цього значення як в ту, так і в іншу сторону; при звичайному прослуховуванні музики це не грає особливої ролі, а от для діджейської «вертушки» бажано, щоб диск був ширше — за рахунок цього зручніше керувати обертанням.
