Порівняння харчових контейнерів

— Контейнер. В даному разі під контейнерами маються на увазі досить прості судки, які призначені в основному для зберігання і транспортування їжі і постачаються по одному в комплекті. Втім, такі моделі можуть мати різні додаткові функції (див. нижче), іноді їх досить багато. Однак у будь-якому разі основне відділення в такій ємності не має перегородок, тому контейнери призначені в основному для перенесення однорідних продуктів (або декількох видів їжі, яким не страшний контакт між собою і часткове змішування). Втім, зустрічаються і моделі з декількома відділеннями; однак, на відміну від ланч боксів (див. нижче), у контейнерах ці відділення зазвичай розташовані «стопкою», одне на одному.

— Набір. Як випливає з назви, в набір входить відразу кілька ємностей (не менше 2). Зазвичай, це класичні контейнери (див. вище) різного об'єму, а іноді — і пропорцій (наприклад, одні низькі, інші витягнуті у висоту). Власник набору має під рукою відразу кілька лотків різної місткості, що дає йому можливість вибрати оптимальний варіант залежно від ситуації — у тому числі і розфасувати великий об'єм їжі, для якого недостатньо одній ємності. При цьому багато наборів можуть «упаковуватися» за принципом матрьошки — менший контейнер всередині більшого — що робить їх досить зручними при зберіганні. Конкретна кількість предметів в комплекті може бути різною, докладніше про це див. нижче.

— Ланч-бокс. Наз...ва подібних контейнерів буквально перекладається як «коробка для обіду», і вона непогано описує основне їх призначення — перенесення обідів, взятих з собою з дому в школу, на роботу тощо. Крім того, ланч бокс зазвичай грає ще й роль обідньго посуду — конструкція дає можливість зі зручністю їсти прямо з такої ємності. Основною ж відмінністю ланч боксу від звичайного контейнера для їжі (див. вище) є наявність декількох відділень, розташованих поруч одне з одним і розділених перегородками. Завдяки цьому всередину можна завантажувати різні види продуктів, не боячись, що вони змішаються; а для доступу до всього вмісту достатньо лише відкрити кришку. Крім того, в деяких моделях відділення виконуються у вигляді знімних ємностей, що дає ще більше можливостей — наприклад, можна гріти в мікрохвильовці не весь ланч бокс, а лише частину його вмісту. А ось для тривалого зберігання їжі ланчбокси підходять погано: відділення не герметично ізольовані одне від одного, і продукти можуть «насичуватися» запахами з сусідніх відсіків, що погіршує смак і може призвести до передчасного псування.

– Ланч-бокс з підігрівом. Ланч-бокси з функцією підігріву дозволяють забезпечити людину гарячою їжею домашнього приготування в офісі або під час тривалих поїздок на автомобілі. Нагрівальний елемент у їх конструкції зазвичай розміщується знизу. Внутрішній простір ланч-боксів розділяється однією або декількома перегородками, також усередині може бути окремий контейнер з кришкою для салатів та десертів, який можна виймати перед розігрівом. Залежно від моделі та рівня потужності час розігріву обіду становить від п'яти хвилин до півгодини. Існують моделі з живленням від стандартної побутової розетки та гнізда автоприкурювача.

Загальна кількість окремих контейнерів, що постачаються в наборі (див. «Тип»).

Чим більше контейнерів — тим більше їх різноманітність і тим ширший вибір користувача. При цьому різноманітність може бути не тільки за об'ємом, але ще й за пропорціями, і навіть за формою: наприклад, у наборах на 5 предметів і більше можуть бути високі і низькі ємності, квадратні контейнери можуть поєднуватися з круглими тощо.

Варто пам'ятати, що «багато» — не завжди означає «добре»: великий набір може потребувати багато місця, та й коштувати буде відповідно. Тому при виборі варто враховувати реальні потреби.

Об'єм самого маленького контейнера, що входить в набір (див. «Тип»). На практиці виникає досить багато ситуацій, коли потрібно упакувати невеликий об'єм їжі, і велика ємність не потрібно. З іншого боку, якщо набір планується регулярно використовувати для великої кількості продуктів, можливо, і найменший лоток повинен бути досить великим. Детальніше про конкретних обсягах див. «Максимальний об'єм».

Найбільший об'єм контейнера, що поставляється в комплекті. Для наборів (див. «Тип») в даному випадку вказується ємність самого великого контейнера, для всіх інших типів — власне номінальний об'єм. Корисний об'єм може бути дещо менше, оскільки не всі контейнери і не у всіх випадках можна набити «під саму кришку». Тим не менш, ця різниця невелика, і даний показник непогано характеризує ємність вироби.

Оцінюючи кількість продуктів, яка може поміститися всередину, можна виходити з того, що 1 л об'єму приблизно відповідає 1 – 1.2 кг супу або щільно покладеного продукту (наприклад, картопляного пюре) або 700 – 800 г їжі, розділеної на шматки і покладеної не дуже щільно (наприклад, смаженої картоплі або салату). Великий контейнер і місця займає більше, а надто маленька кількість їжі може бовтатися всередині, що зазвичай не сприяє схоронності. Тому занадто великий об'єм буває також небажаний, як і занадто маленький.

Основний матеріал, що використовується в конструкції контейнера, точніше — матеріал, з якого виконана власне ємність. Матеріал кришки може відрізнятися; власне, у моделях з твердих матеріалів (скло, нержавіюча сталь, кераміка, фарфор) кришки все одно робляться пластиковими або силіконовими, оскільки виконувати їх з «рідного» матеріалу непрактично з цілого ряду причин.

— Пластик. Головною перевагою пластику є невисока вартість. Крім того, цей матеріал має невелику вагу, непогану міцність і може помітно прогинатися під навантаженням; останнє дозволяє злегка «стискати» пластикові контейнери для розміщення в тісному просторі (якщо вміст дозволяє, звичайно). Також відзначимо, що пластик найчастіше робиться прозорим, що дозволяє бачити вміст, не відкриваючи лотка; це особливо важливо для контейнерів, упакованих під вакуумом (див. «Функції/можливості»). З іншого боку, на ринку представлено досить велику кількість різних сортів пластику, і не всі вони підходять, наприклад, для тривалого зберігання, завантаження гарячих продуктів або застосування в мікрохвильовій печі — на ці властивості при виборі пластикового контейнера варто звертати особливу увагу, оскільки при порушенні умов використання пластик може виділяти шкідливі речовини. Теоретично виділення таких речовин може відбуватися і при контакті з кислими продуктами (ягодами, салатами на основ...і оцту тощо) — їх теж не рекомендується зберігати в пластиковій тарі. Також відзначимо, що пластик досить неохоче відмивається від жиру — іноді потрібно затратити чимало сил, щоб повністю відмити контейнер, особливо у кутах .

— Скло. Перевагами скла є, по-перше, прозорість, що дозволяє бачити вміст, по-друге, загальна практичність. Так, цей матеріал повністю хімічно інертний, що дозволяє зберігати в скляних ємностях абсолютно будь-які продукти; він нормально переносить як низькі, так і досить високі температури, сумісний з мікрохвильовими печами та посудомийними машинами. З іншого боку, скло не підходить для «похідних» контейнерів і розраховано в основному на зберігання страв у домашніх умовах. Це пов'язано з цілим рядом властивостей. По-перше, цей матеріал досить крихкий і від удару може розколотися. По-друге, скло саме по собі досить важке, а для надання необхідної міцності його ще й роблять товстим, що ще більше впливає на вагу. По-третє, на такий контейнер дуже складно передбачити щільно закривається кришкою, і більшість моделей при перевертанні відкривається (хоча є і досить надійні вироби, які підходять навіть для рідин). Також відзначимо, що скло чутливе до різких перепадів температур, через що нагріту ємність не можна з ходу поміщати під холодну воду — вона може тріснути.

— Силікон. Синтетичний полімерний матеріал, зовні схожий на пластик — теж є досить пружним і робиться прозорим. Водночас силікон має цілу низку переваг. Так, він сумісний практично з будь-якими продуктами і не виділяє шкідливих речовин, а також непогано переносить контакт з гарячим вмістом і нагрівання в мікрохвильовій печі. Силіконові контейнери найчастіше мають щільно закриваються кришки, безпечні навіть при перевертанні. Головний недолік цього матеріалу — досить висока вартість.

— Нержавіюча сталь. У цю категорію включені два різновиди матеріалу — чиста «нержавійка», не має спеціальних покриттів, а також емальована. У будь-якому разі найбільш помітною перевагою сталі є висока міцність — такий контейнер не розіб'ється навіть від досить сильного удару, а пружність матеріалу перешкоджає ще й появи вм'ятин. Крім того, багато контейнери з цього матеріалу здатні переносити досить сильний нагрів — аж до використання в духовці для запікання. А ось з мікрохвильовими печами сталеві ємності в принципі несумісні. Крім того, у них є й інші недоліки. Так, сталь непрозора, і побачити вміст без відкривання контейнера можна хіба що через кришку. А сама кришка найчастіше закривається не особливо щільно, і перевертати таку ємність в наповненому вигляді небажано (хоча бувають і винятки). Також вважається, що сталеві не-емальовані ємності погано підходять для тривалого зберігання вологого їжі — незважаючи на «нержавіючі» властивості, деяке окислення неминуче, через що смак вмісту може погіршитися.

— Кераміка. Класичні керамічні матеріали, аналогічні тим, що застосовуються в столових тарілках та іншому посуді. За практичним властивостям і застосування аналогічні склу (зокрема, розраховані в основному на постійне зберігання на одному місці), однак з однієї сторони, зазвичай, непрозорі, з іншого — більш стійкі до перепадів температур. Крім того, кераміка зазвичай прикрашається малюнками або орнаментом, і загалом цей варіант розрахований на тих, кому потрібні не тільки практичні, але і красиво виглядають ємності.

— Фарфор. Специфічний різновид кераміки (див. вище), має всі характерні практичні властивості, але відрізняється дуже приємним зовнішнім виглядом і застосовувана в основному з дизайнерських міркувань. Загалом порцелянові ємності виглядають витончено, однак і коштують недешево.

Загальна форма контейнера (контейнерів). Зазначимо, що до складу великих наборів (див. «Тип») можуть включатися ємкості різної форми; для таких ситуацій зазвичай вказується варіант, якому відповідає більшість контейнерів, інші варіанти наводяться в примітках.

Найпопулярнішими формами є класичні геометричні фігури — круг, овал, квадрат, прямокутник. При цьому до квадратах можуть відносити також ємності, які трохи розрізняються за довжиною сторін — якщо ця різниця на око не помітна. Випускаються і нестандартні контейнери, нерідко вони мають оригінальне оформлення — наприклад, півколо з розфарбуванням під часточку апельсина.

Форма визначає зовнішній вигляд, загальну зручність розміщення контейнера та легкість очищення. Так, наприклад, круглі ємності мають мінімум кутів, а деякі взагалі виконуються у формі півсфери — що полегшує їх очищення в порівнянні з квадратними і прямокутними. З іншого боку, квадратні і прямокутні контейнери найбільш зручні при зберіганні в обмежених умовах, таких як завантажений холодильник — їх можна скласти максимально щільно, пліч-о-пліч, тоді як між круглими ємностями неминуче будуть проміжки.

Тип продуктів, для якого призначений контейнер.

— Для їжі. Найпоширеніший різновид контейнерів, призначена переважно для твердої їжі (в широкому сенсі слова, других страв, бутербродів тощо). Деякі моделі можуть оснащуватися щільно закриваються кришками і підходити також для рідин, однак цей момент потрібно уточнювати окремо. Та й загалом розмаїтість функцій і матеріалів може бути дуже великим, тому сумісність контейнера з конкретними видами їжі також варто перевіряти перед покупкою.

— Для рідин. Спеціалізовані моделі, призначені переважно для рідин. Відмінною особливістю таких контейнерів є щільні кришки із защіпками, здатні дуже щільно закриватися і утримуватися на місці навіть при перевертанні. Крім того, ємності для рідин найчастіше мають круглу форму і досить велику висоту (простіше кажучи, виглядають витягнутими вгору) — це дозволяє із зручністю виливати рідину, нахиливши контейнер. Є й інші варіанти за формою, але вони все одно розраховані на зручність роботи з рідинами. Цей варіант згодиться насамперед для перенесення готових перших страв — супів, локшини в бульйоні — і інших рідких продуктів, наприклад, вітамінних коктейлів.

— Для салату. Ємності, призначені для салату, цілком можуть використовуватися і з іншими продуктами, проте штатний застосування все ж найбільш зручно і практично. «Салатні» контейнери зазвичай мають круглу форму і нерідко виконуються з скла або кераміки: ці матеріали відмінно переносять контакт з оцтом, кислими овочам...и та іншими аналогічними продуктами, а зовнішній вигляд такого контейнера нерідко дозволяє використовувати його навіть в якості їдальні салатники. Втім, випускаються і порівняно недорогі моделі, з пластику (див. «Матеріал»).

Мінімальна температура, яку контейнер здатний безпечно перенести. Практично всі сучасні контейнери для їжі нормально переносять плюсові температури. Так що звертати увагу на цей параметр варто лише в тому випадку, якщо ємність планується використовувати для глубокої заморозки, або застосовувати в суворих зимових умовах. Втім, мінімум температури в побутових морозилках рідко буває нижче -24 °С, тоді як для харчових контейнерів він стандартно становить -40 °С. З іншого боку, варто відзначити, що багато моделей взагалі не мають згадки про мінімальній температурі; застосовувати такі вироби на морозі треба з урахуванням матеріалів, з яких вони виконані (див. вище), а по можливості — взагалі утриматися від цього.

Максимальна температура, яку контейнер здатний безпечно перенести. Варто враховувати, що перегрів ємності може призвести не тільки до її пошкодження, але, в деяких випадках, ще й до виділення шкідливих речовин. Тому перевищувати заявлену температуру ні в якому разі не можна — навіть якщо ємність при цьому залишається цілою, це не означає, що все нормально.

Найбільш делікатні сучасні контейнери для їжі мають максимальне обмеження у 35 – 40 °С — це дозволяє використовувати їх тільки для нерозігрітих продуктів. Показники в 70 °С трапляються вже навіть серед моделей, сумісних з мікрохвильовими печами, хоча для максимальної гарантії бажано, щоб температура була не менше 100 °С. А найбільш термостійкі вироби (зазвичай з жаростійкого скла) витримують температури до 300 – 400 °С і можуть застосовуватися навіть для запікання в духовці (хоча ця термостійкість звичайно не стосується кришок, і їх необхідно знімати).