Україна
Каталог   /   Комп'ютерна техніка   /   Комплектуючі   /   Звукові карти

Порівняння Asus Xonar Essence STX II 7.1 vs Asus Strix Raid PRO

Додати до порівняння
Asus Xonar Essence STX II 7.1
Asus Strix Raid PRO
Asus Xonar Essence STX II 7.1Asus Strix Raid PRO
від 8 310 грн.
Товар застарів
Порівняти ціни 2
Відгуки
0
0
0
3
3
0
0
0
ТОП продавці
Видаудіофільська (Hi-Fi)аудіофільська (Hi-Fi)
Характеристики
Типвнутрішнявнутрішня
Інтерфейс підключенняPCI-EPCI-E
Кількість каналів7.17.1
АудіочипASUS AV100C-Media 6632AX
Підтримка ASIO
 /2.0/
Додаткове живлення
ЦАП
Розрядність24 біт24 біт
Макс. частота дискретизації192 кГц192 кГц
Співвідношення сигнал/шум124 дБ116 дБ
АЦП
Розрядність24 біт24 біт
Макс. частота дискретизації192 кГц192 кГц
Співвідношення сигнал/шум118 дБ110 дБ
Додатково
 
 
підсилювач для навушників
зовнішній модуль управління
Входи
mini-Jack (3.5 мм)1
Jack (6.35 мм)1
Виходи
mini-Jack (3.5 мм)5
Jack (6.35 мм)1
RCA8
Коаксіальний S/P-DIF11
Дата додавання на E-Katalogвересень 2016лютий 2016

Аудіочип

Марка аудіочипа, встановленого в звуковій карті.

Аудіочип є однією з найважливіших деталей звукової карти, свого роду «серцем» всієї схеми, і саме від його характеристик багато в чому залежить якість звучання і інші можливості тієї або іншої моделі. Знаючи марку чипа, можна з легкістю знайти різну інформацію по ньому — офіційні характеристики, результати тестів, відгуки тощо — і на підставі цього зробити висновок, наскільки ця звукова карта здатна задовольнити Ваші вимоги. Зрозуміло, для звичайних аудіокарт (див. «Вид») заглиблюватися в такі подробиці найчастіше нема сенсу, а от при виборі геймерської або аудіофільської моделі вони можуть виявитися дуже корисними.

Співвідношення сигнал/шум

Цей параметр визначає співвідношення чистого звуку, що видається на виході ЦАП, до всіх сторонніх шумів. Таким чином, він є досить яскравим показником чистоти звуку. За співвідношенням сигнал/шум ЦАП в сучасних звукових картах можна поділити наступним чином:

до 90 дБ — початковий рівень;
90-100 дБ — середній рівень, прогресивні «домашні» моделі;
понад 100 дБ — професійний рівень.

Співвідношення сигнал/шум

Співвідношення сигнал/шум, забезпечуване аналого-цифровим перетворювачем (АЦП) звукової карти в обробленому сигналі. Детальніше про це співвідношенні див. однойменний пункт вище. Тут же відзначимо, що в побутовому використанні воно не грає вирішальної ролі, а от якщо Ви плануєте записувати звук у гарному якості, варто вибрати карту з високим значенням цього показника.

Додатково

— Підсилювач для навушників. Наявність окремого підсилювача для навушників в конструкції звукової карти. Таке оснащення дозволяє як мінімум покращити загальне звучання «вух», а також реалізувати різні додаткові налаштування для такого звучання (наприклад, окремий регулятор гучності). А деякі навушники — насамперед моделі Hi-Fi рівня з високим імпедансом — в принципі не можуть використовуватися без спеціальних підсилювачів.

— Модуль управління. Наявність зовнішнього модуля управлінняв конструкції звукової карти. Такий модуль фактично являє собою пульт управління з дротовим підключенням; він не дає такої свободи переміщення, як бездротовий пульт ДУ (див. нижче), однак обходиться дешевше і нерідко виявляється більш зручним. Так, модуль управління не обов'язково повинен знаходитися в прямій видимості щодо аудіокарти, а довжини дроту найчастіше цілком вистачає, щоб розмістити пристрій під рукою користувача. Правда, набір регулювань, винесений на зовнішній блок, зазвичай обмежений самими базовими налаштуваннями; проте навіть цього, зазвичай, цілком достатньо для комфортного використання. До того ж на блоці управління нерідко передбачаються ще й додаткові роз'єми для підключення навушників і мікрофону. Крім того, ця функція особливо зручна в іграх — вона дозволяє настроювати звук, не відволікаючись від самої гри. Втім, зовнішніми модулями можуть оснащуватися і інші різновиди звукових карт (див. «Вид»...).

— Пульт ДУ. Наявність пульта дистанційного керування в комплекті поставки звукової карти. Не варто плутати цю функцію з описаним вище зовнішнім модулем управління: в даному випадку мається на увазі класичний бездротовий ІЧ-пульт, на зразок тих, що застосовуються в телевізорах. Такий пристрій не обов'язково охоплює всі можливості аудіоадаптера, проте набір функцій пульта може бути досить великим. З іншого боку, необхідність керувати звуковою картою на відстані виникає вкрай рідко, і здебільшого для цього достатньо згаданого модуля. Так що моделі з пультом ДУ не набули особливого поширення.

Вихід на передню панель. Можливість підключення внутрішньої звукової карти (див. «Тип») до роз'ємам на передній панелі ПК. Для цього на платі передбачається спеціальний конектор (або кілька конекторів), який з'єднується з відповідним роз'ємом (роз'ємами) за допомогою дроту. Зручність даної функції очевидно: в настільних комп'ютерах передня панель розташовується ближче всього до користувача, і саме до неї найлегше підключати периферію, передбачає часте підключення і відключення — таку, як навушники та мікрофони. Власне, роз'єми під такі пристрої найчастіше і виводяться на передню панель.

mini-Jack (3.5 мм)

Кількість в конструкції звукової карти входів, використовують роз'єми стандарту 3.5 мм mini-Jack. Цей роз'єм, який застосовується зазвичай для передачі аналогового сигналу, є одним з найбільш популярних у сучасній аудіотехніці. Говорячи про входах, варто відзначити, що більшість комп'ютерних мікрофонів призначені для підключення до роз'єму 3.5 мм; це також стосується окремих мікрофонних штекерів у гарнітур. Водночас конкретне призначення гнізд mini-jack у різних звукових картах може бути різним; мало того, в деяких моделях одне і те ж гніздо може перенастроюватися і навіть змінювати призначення (з входу на вихід і навпаки). Ці моменти, зазвичай, уточнюються в характеристиках.

До роз'єму 3.5 мм можна, за допомогою найпростішого перехідника, підключити штекер 6.35 мм (Jack).

Jack (6.35 мм)

Кількість в конструкції звукової карти входів, використовують роз'єми стандарту 6.35 мм Jack. Цей роз'єм багато в чому аналогічний вищеописаному 3.5 мм mini-Jack (і сумісний з ним через простий перехідник), проте за рахунок великих розмірів він слабо підходить для портативної електроніки. З іншого боку, в стандарті 6.35 мм простіше реалізувати триканальну схему підключення та забезпечити передачу балансного сигналу (докладніше див. «XLR»), що часто потрібно при професійній роботі зі звуком. Тому роз'єми цього типу досить популярні в просунутій стаціонарної техніки, де надійність з'єднання і якість сигналу важливіше компактності. Вхід з роз'ємом Jack може використовуватися для різних цілей, про що вказується в характеристиках; однак саме його наявність, зазвичай, говорить про досить високому класі звукової карти.

Відзначимо, що в моделях з балансовими XLR (див. нижче) вхід 6.35 мм може бути вбудований прямо в роз'єм XLR; в таких випадках ці інтерфейси не можна використовувати одночасно.

mini-Jack (3.5 мм)

Кількість в конструкції звукової карти виходів з роз'ємами стандарту 3.5 мм mini-Jack. Саме такий роз'єм використовує переважна більшість сучасних комп'ютерних навушників і колонок всіх цінових категорій (хоча в топової техніці він зустрічається відносно рідко), та й в інших аудіопристроях споживчого класу він дуже популярний. Тому практично всі звукові карти початкового і середнього рівня мають як мінімум одне гніздо формату 3.5 мм; відсутність таких виходів характерна для спеціалізованих моделей (наприклад, ЦАП, див. «Вид»). Також відзначимо, що одиничний вихід mini-jack може працювати максимум з двома каналами, однак цей інтерфейс застосовується і в системах багатоканального звуку — в цьому випадку аудіокарта оснащується декількома роз'ємами, кожен з яких відповідає за свою частину системи. Наприклад, для систем 5.1 один роз'єм виділяється на центр, один на пару фронтальних каналів, один на пару тилових і один сабвуфер.

Як і у випадку з входами 3.5 мм (див. вище), виходи цього типу можуть мати різне призначення і навіть мають функцію переналаштування.

Jack (6.35 мм)

Кількість виходів з роз'ємами стандарту 6.35 мм Jack, передбачене в конструкції звукової карти.

Цей роз'єм багато в чому аналогічний вищеописаному 3.5 мм mini-Jack (і сумісний з ним через простий перехідник), проте за рахунок великих розмірів він слабо підходить для портативної електроніки. З іншого боку, стандарт 6.35 мм дає більш надійне з'єднання з меншою ймовірністю виникнення перешкод на роз'ємах; до того ж у ньому без особливих труднощів можна реалізувати балансне підключення (докладніше про нього див. «Балансний XLR»). І те, й інше буває важливо при професійній роботі зі звуком. Так що наявність такого роз'єму, зазвичай, свідчить про досить високому класі звукової карти. Але ось конкретна специфіка застосування виходу типу Jack в різних моделях може бути різною, ці нюанси варто уточнювати окремо.

RCA

Кількість в конструкції звукової карти виходів з роз'ємами RCA (відомими в народі як «тюльпани»). Подібно інтерфейсам Jack і minijack, RCA розрахований на передачу аналогового сигналу, однак по одному кабелю може передаватися тільки один канал. З одного боку, це підвищує якість звуку, з іншого — для передачі стереосигналу потрібно два роз'єму замість одного. Тому RCA практично не використовується в навушниках і дуже рідко зустрічається в чисто «комп'ютерних» колонках, проте досить популярний в акустичних системах домашнього класу і може виявитися корисним, якщо Ви плануєте побудова такої АС на базі комп'ютера.

Окремо зазначимо, що не варто плутати цей вихід з коаксіальним S/P-DIF (див. нижче): хоча останній також використовує гніздо RCA, проте він принципово відрізняється по формату сигналу і має специфічні вимоги до кабелів.
Динаміка цін
Asus Xonar Essence STX II 7.1 часто порівнюють
Asus Strix Raid PRO часто порівнюють