Максимальна температура
Найбільша температура, до якої може прогрітися духовка плити в нормальному робочому режимі. Мінімальне значення, яке зустрічається в сучасних моделях — 230 °С; проте навіть такої невисокої температури вважається цілком достатньо для більшості нескладних страв. Середнім показником можна назвати 240 – 250 °С, такий нагрів забезпечує більшість сучасних духовок. А найбільш «гарячі» моделі здатні прогріватися до 300 °С і більше — такі можливості будуть корисні для деяких специфічних рецептів, що вимагають високих температур.
Функції
—
Термостат — пристрій для регулювання і підтримання необхідної температури в духовці. Наявність термостата позбавляє користувача від необхідності постійно контролювати режим готування — замість цього достатньо виставити термостат на потрібну температуру, і плита буде автоматично підтримувати її.
—
Таймер. Пристосування для зворотного відліку часу: користувач задає певний час, після закінчення якого подається звуковий сигнал. Конкретний функціонал таймера може бути різним — від найпростішої поворотної ручки з точністю регулювання +/-3 хвилини, до електронного блока з дисплеєм, здатного відлічувати час з точністю до секунди і навіть вимкнути плиту після закінчення відліку (див. «Автовідключення»). Однак у будь-якому разі ця функція помітно полегшує життя користувачу — зручніше виставити таймер і дочекатися сигналу, ніж стежити за часом по годиннику.
—
Конвекція. Функція конвекції забезпечує додаткову циркуляцію гарячого повітря і рівномірно розподіляє тепло по всьому об'єму духовки. Особливо корисна при приготуванні випічки.
—
Рожен. Застосовується для приготування деяких страв, зокрема, шашлику: продукти нанизують на рожен і обертаються на ньому, за рахунок чого забезпечується рівномірне прогрівання і запікання. Найчастіше рожен поєднується з грилем (див. нижче), хоча це і не обов'язково. Також це при
...стосування може оснащуватися приводом від електродвигуна для автоматичного обертання.
— Гриль (електричний або газовий). В даному разі гриль – це відкритий нагрівач, встановлений в камері духовки і призначений для готування продуктів за рахунок теплового випромінювання; він може використовуватися як самостійно, так і в поєднанні з іншими режимами духовки. Гриль дає змогу ефективно обсмажувати різні продукти: наприклад, з його допомогою можна приготувати м'ясо з характерною скоринкою, підрум'янити грінки, присмажити овочі тощо. При цьому в більшості ситуацій готувати на грилі можна взагалі без додаткової олії/жиру – такий спосіб вважається більш здоровим, ніж традиційне смаження.
Що стосується видів грилів, то найбільшою популярністю в наш час користуються електрогрилі – вони прості за конструкцією, дають рівномірне нагрівання, дають змогу точно регулювати режим і використовувати безліч додаткових функцій (аж до автоматичних програм готування). Так що подібні грилі можна зустріти навіть в газових духовках. А ось газові пристрої використовуються помітно рідше: вони вважаються більш економічними, проте більш складні за конструкцією і менш зручні в регулюванні, ніж електричні.
— Приготування на парі. Можливість використання духовки для приготування продуктів на пару. Приготування здійснюється в основній камері духовки, а пара надходить зі спеціального резервуара, в який заздалегідь наливається вода. Такий спосіб вважається більш «здоровим», ніж традиційне варіння або смаження; крім того, саме він часто виявляється оптимальним для людей з обмеженнями в дієті.
— Підсвічування духовки. Лампа для освітлення внутрішнього об'єму духовки. Увімкнувши таку лампу, можна оцінити ситуацію в духовці, не відкриваючи її зайвий раз і не випускаючи тепло. Та й при відкритій кришці підсвічування може стати в нагоді, наприклад, при витягуванні з дека окремих продуктів (пиріжків, шматочків печива тощо) або при чищенні духовки. Зазначимо, що для роботи підсвічування потрібне підключення до мережі, навіть якщо мова йде про чисто газову плиту.Робоча поверхня
Матеріал, з якого виготовлена робоча поверхня плити — верхня її частина, на якій встановлені конфорки.
— Емаль.
Емалеве покриття має невисоку вартість і порівняно легко чиститься. До того ж емаль може мати різні забарвлення, що дає можливість створювати плитам оригінальний зовнішній вигляд (хоча найпопулярніший все ж класичний білий колір). З іншого боку, у міру використання на такій поверхні можуть з'являтися тріщини, відколи й подряпини. Як наслідок, подібне покриття характерне переважно для порівняно недорогих плит.
—
Нержавіюча сталь. Сталеві робочі поверхні відрізняються високою міцністю і привабливим зовнішнім виглядом. Щоправда, для підтримки такої плити в чистоті потрібно докласти чимало зусиль: на сталевій поверхні (особливо полірованій) помітні навіть невеликі забруднення, а відчистити їх складніше, ніж з емалі (зокрема, використання абразивних засобів може призвести до появи подряпин). Крім того, коштують такі поверхні дещо дорожче за емальовані, а варіантів оформлення для них, фактично, два — матовий і глянцевий.
— Склокераміка. Матеріал, що зустрічається переважно в електроплитах; у газових моделях використовується рідко, здебільшого з естетичних міркувань. Головними перевагами
склокераміки є стійкість до нагрівання і висока проникність для тепла й електромагнітного випромінювання. Особливо в цьому досягли успіху
Schott Ceram та
EuroKera — виробники цієї склокераміки, яку виробники побутової техніки встановлюють у свої моделі. Це дає змогу розміщувати електронагрівачі (незалежно від типу) прямо під такою поверхнею. У результаті верхня частина плити виходить рівною, без частин, які виступають, що полегшує очищення і забезпечує акуратний зовнішній вигляд. А чистити склокераміку можна, зокрема, досить «жорсткими» засобами. Головні недоліки цього матеріалу — висока вартість і чутливість до ударів.
—
Загартоване скло. Матеріал, зовні схожий до описаної вище склокераміки: скляні поверхні мають привабливий зовнішній вигляд, зазвичай з глянцем. Ще одна спільна риса — легкість очищення: більшість забруднень із загартованого скла легко видаляються. Однак цей матеріал не такий міцний, як склокераміка: він набагато чутливіший до ударів і значно гірше переносить нагрівання, через що погано підходить для установлення над нагрівачами. Як наслідок, склокераміка застосовується переважно в газових плитах, де конфорки розташовані над робочою поверхнею і вона нагрівається порівняно слабо. Інша категорія плит з такою поверхнею — електричні моделі з індукційними конфорками, де основному нагріванню піддається посуд (детальніше див. нижче).
— Пластик. Робоча поверхня зі спеціального термостійкого пластику. Досить специфічний варіант, що зустрічається зазвичай серед портативних одноконфоркових електроплит з індукційними нагрівачами (див. нижче). Причин для цього декілька. Одна з них полягає в тому, що, незважаючи на «термостійкість», навіть досить прогресивні сорти пластику погано переносять нагрівання на газовій або класичній електроконфорці; а от з індукційним нагрівачем цей матеріал працює без проблем, тим більше що він добре проникний для електромагнітного випромінювання. Пластик коштує дешевше, ніж загартоване скло чи склокераміка, до того ж важить менше — останнє буває досить важливо для плити, яку планують часто переміщувати з місця на місце. Водночас всі ці переваги не можна назвати критичними, внаслідок чого цей варіант навіть у своїй ніші не особливо поширений.
Газ-контроль
Тип газ-контролю, передбаченого у плиті з газової варильної поверхнею і/або духовкою.
Газ-контроль — система безпеки для газових плит, що відключає подачу газу при згасанні полум'я. Така система може застосовуватися тільки
у варильній поверхні, тільки
в духовці, або і там, і там. Останній варіант з точки зору безпеки вважається ідеальним для «чисто газових плит, у яких працює від газу і варильна поверхня і духовка. Втім, газ-контроль більш важливий для духовки — в ній важче проконтролювати наявність полум'я. А ось для варильної поверхні дана функція не настільки критична, особливо якщо плита під час готування постійно перебуває під наглядом.
Автоматичне вимикання
Тип автовимкнення, передбачений в конструкції плити.
Автовимкнення може передбачатися
для самої плити (варильної поверхні),
для духовки або обох відразу, причому незалежно від того, до якого типу належать плита і духовка — газового або електричного. Реалізована ця функція через таймер, після закінчення якого пристрій вимикається.
Дисплей
Власний дисплей на панелі управління плитою. Найчастіше це дуже простий одноколірний екран: 3-4 цифри плюс кілька додаткових символів (наприклад, значок термометра і значок годинника). Однак навіть на такий екран може виводитися практично вся важлива інформація, пов'язана з роботою плити: температура нагрівання, годинник, налаштування таймера, інші актуальні дані. Таким чином, дисплей помітно спрощує управління плитою і робить його більш зручним.
З технічних причин дана функція застосовується в основному в електричних плитах; є і газові моделі з дисплеями, але їх вкрай мало.