Порівняння Siemens EQ.300 TF301E09 чорний vs Siemens EQ.6 plus s100 TE651319RW графіт

Матеріал, з якого виготовлені жорна в кавомашині з вбудованою кавомолкою (див. вище).

Жорна є робочою частиною кавомолки, вони безпосередньо забезпечують перемелювання зерен; так що властивості матеріалу, з якого виконуються ці деталі дуже важливі. В наш час можна зустріти два види жорен:

— Металеві. Найбільш давній, класичний варіант, що не втрачає популярності і в наші дні. Ключовими перевагами металевих жорен є висока міцність, надійність і стійкість до сторонніх предметів; при цьому даний варіант обходиться ще й трохи дешевше кераміки. Правда, існує думка, що подібні жорна схильні надавати зернам сторонній присмак — особливо після тривалої роботи (через сильного нагріву металу). Такі ситуації дійсно можуть виникати, однак найчастіше вони мають інші причини: дешеві низькоякісні матеріали в конструкції кавоварки, недбале ставлення до чищення та обслуговування механізму і т..п. Жорна ж зазвичай виконуються з міцних тугоплавких матеріалів, які в процесі помелу практично неможливо нагріти до такої міри, щоб вони стали помітно впливати на смак зерен. Так що більшість сучасних кавомолок (включаючи вбудовані в кавомашини) оснащуються саме даним типом жорен.

— Керамічні. Жорна, виконані з особливою високоміцної кераміки. Це відносно новий варіант, який загалом вважається більш прогресивним, ніж метал: вважається, що кераміка ніяким чином не здатна вплинути на смак перемелюваних зерен. Правда, це пов'язано не стільки...з реальними властивостями даного матеріалу, скільки з загальним якістю самих кавоварок (вони загалом дорожче, ніж моделі з металевими жорнами). Крім того, вплив має і психологічний фактор: смакове сприйняття кави — момент багато в чому суб'єктивний. Так що інформація про те, що зерна були знищені саме керамічними жорнами, здатна вплинути на ставлення до продукту й підсумкове враження від готового напою. В будь-якому випадку, керамічні жорна досить популярні серед цінителів якісної кави. Ще одне їх перевага — дещо менший рівень шуму, ніж у металевих. Однак потрібно мати на увазі, що подібні механізми дуже чутливі до попадання сторонніх предметів (навіть дрібних) і не підходять ні для яких інших продуктів, крім кави.

Програми приготування окремих напоїв, передбачені в кавоварці.

В цей список можуть входити як класичні, найбільш популярні кавові і гарячі напої (еспресо, американо, рістретто, капучино, лате, лате макіато, гарячий шоколад), так і більш специфічні рецепти: еспресо макіато, еспресо лунго, подвійний еспресо, Flat White, Long Black, кава крема тощо. Також у конструкції нерідко передбачаються окремі режими для отримання гарячого молока, молочної піни та гарячої води. Ось детальніший опис кожного з цих варіантів:

— Своя програма. Функція, що дає змогу користувачеві самостійно складати кавові рецепти на свій розсуд. У режимі «своя програма» можна задати основні параметри приготування: ступінь помелу (практично всі кавоварки з цим режимом оснащені кавомолками), температуру і кількість води, робочий тиск тощо. При цьому складений рецепт можна зберегти в пам'яті апарата, щоб надалі можна було гот...увати свій унікальний напій буквально одним натисканням кнопки. А в окремих моделях може передбачатися можливість збереження декількох програм і навіть профілів користувачів, що дає змогу відразу декільком людям використовувати свої особисті набори рецептів.

— Еспресо. Класичний італійський еспресо — один з найбільш відомих і популярних кавових напоїв. Стандартний об'єм порції — 35 мл, готується вона з 7 г кави. В ідеалі напій повинен мати характерну пінку світло-кремового кольору. Така кава відрізняється насиченим смаком і ароматом, через що багато хто вважає її чи не «найпотужнішою» за впливом; однак насправді еспресо містить порівняно небагато кофеїну.

— Еспресо макіато. Еспресо (див. вище) з додаванням молочної піни. Подібний напій схожий на описаний нижче капучино, однак має менший об'єм через меншу кількість молока — його в традиційних рецептах додається близько 15 мл

— Еспресо лунго. Різновид еспресо (див. вище), що відрізняється великою кількістю води (до 60 мл замість 35 мл), більшим часом екстракції і, як наслідок — більш високим вмістом кофеїну. По суті, лунго являє собою щось середнє між класичним еспресо і американо; іноді цей напій називають також «американо по-італійськи».

— Подвійний еспресо. Також відомий як «допіо» (еспресо допіо). Назва повністю відповідає суті цього напою: це, по суті, дві порції еспресо (70 г) в одній чашці. Кількість кави при готуванні також береться удвічі більшою — 14 г замість 7 г.

— Ристрето. Найбільш міцний і концентрований з популярних кавових напоїв, що іменується також «коротким еспресо». При тій же кількості кави (7 г) на порцію ристрето йде значно менше води — близько 20 – 25 мл

— Flat White. Напій на основі подвійного еспресо (див. вище) з додаванням злегка спіненого молока; при цьому на 60 мл еспресо додається близько 110 мл молока, що в підсумку дає об'єм приблизно в 170 мл «Флет уайт» відрізняється більш вираженим кавовим смаком, ніж капучино і лате, і в той же час він зберігає характерний м'який молочний післясмак.

— Long Black. Напій, багато в чому схожий з американо (див. нижче) — готується з еспресо і гарячої води. Різниця полягає в тому, що, по-перше, для Long Black використовується подвійна порція еспресо, по-друге, при приготуванні кава вливається у воду, а не навпаки. Таким чином, напій виходить більш міцним і насиченим, ніж американо, до того ж має характерну для еспресо щільну і ароматну пінку. Стандартний об'єм порції — 120 мл

— Американо. Напій у вигляді порції звичайного або подвійного еспресо (див. вище), розведеного гарячою водою — зазвичай в пропорції від 1:2 до 1:4, так що об'єм готового напою найчастіше становить від 110 до 240 мл; можливі й інші обсяги та пропорції. Вода пом'якшує насичений смак еспресо та усуває гіркоту, яка декому може здатися зайвою. Багато любителів «кавової класики» належать до американо скептично — однак це виключно питання смаку, яке не заважає популярності цього напою

— Кава крема. «Чорний» кавовий напій, що готується в досить великому об'ємі, аналогічному американо (див. вище) — 180 – 240 мл Ключова різниця полягає у способі готування: в даному випадку не заздалегідь заварений еспресо доливається водою до потрібного об'єму, а весь об'єм води пропускається через мелену каву. Крім того, сама кава повинна мати більш грубий помел, ніж для еспресо та напоїв на його основі. Слово «крема» в назві позначає характерну пінку горіхового кольору, яка в такому напої виходить особливо щільною.

— Капучино. Кавовий напій на основі еспресо з додаванням збитого молока — приблизно 4 частини молока на 1 частину еспресо, так що об'єм у підсумку зазвичай становить близько 150 мл Відмінною особливістю капучино є велика кількість молочної піни. Зазначимо, що програма готування такого напою може бути як повністю автоматичною, так і напівавтоматичною і навіть повністю ручною; докладніше див. «Приготування капучино».

— Лате. Ще один напій на основі еспресо з додаванням молока і молочної піною на поверхні. Від описаного вище капучино відрізняється, по-перше, дещо меншою кількістю піни, по-друге, великим об'ємом (до 360 мл), по-третє, способом подачі — лате подають у спеціальному високому келиху і п'ють через соломинку. Крім того, в напій можуть додаватися різні сиропи для додання оригінальних смаків.

— Лате макіато. Напій, що має практично той самий склад, що й описаний вище лате, однак відрізняється способом приготування. В даному випадку не молоко вливають в каву, а каву в молоко, причому роблять це особливим способом — спочатку спінюють молоко, потім крізь піну вливають еспресо. На поверхні піни залишається невелика плямочка, тому напій і називають «макіато» («заплямований»). Правильно приготовлений лате макіато має шарувату структуру: зверху кава, знизу більш щільне і холодне молоко.

— Гарячий шоколад. У цьому разі може матися на увазі як класичний гарячий шоколад, так і недороге і просте у приготуванні какао. Перший тип напою готується з твердого шоколаду, розтопленого в гарячому молоці; какао готують із какао-порошку, воно може робитися як на основі молока, так і на основі води. Конкретні способи приготування гарячого шоколаду в різних кавоварках можуть бути різними, їх варто уточнювати окремо.

— Гаряче молоко. Окрема програма для нагрівання молока до температури близько 65 °С. Нагріте до такої температури молоко вже сприймається як гаряче, однак не згортається в пінку, до того ж воно набуває солодкуватого смаку. Таке молоко може використовуватися як для приготування різних видів кави (того ж капучино або лате), так і в якості самостійного напою.

— Молочна піна. Окрема програма для приготування молочної піни. У цьому разі мається на увазі спосіб, що передбачається в моделях з автоматичним і напівавтоматичним приготуванням капучино (див. нижче): кавова машина самостійно набирає молоко з ємності (зовнішньої або вбудованої), збиває в піну і видає через носик подачі. Така програма дає додаткові можливості для експериментів і розроблення власних рецептів: вона дає змогу додавати піну в напої, де в першопочаткових рецептах цього не передбачено.

— Гаряча вода. Окрема програма для нагрівання води — зазвичай, до температури 90 °С. Така вода може використовуватися як для приготування кави (насамперед американо, див. вище), так і для заварювання різних чаїв — класичних, трав'яних, ягідних тощо: для багатьох таких складів оптимальною є температура 90 °С.

Зазначимо, що вище перераховані не всі, а лише найпопулярніші програми, які застосовуються в сучасних кавоварках. Крім них, в конструкції можуть передбачатися й інші рецепти — наприклад, колд брю (заварювання холодним способом), кортадо (еспресо і гаряче молоко 1 до 1) тощо.

— Ступінь помелу зерна. Можливість вибирати ступінь помелу кави. Від помелу залежить міцність і загальна консистенція готової кава (чим дрібніше, тим насиченіше), для різних видів кавових напоїв оптимальний ступінь помелу теж буде різним. Так, для еспресо та напоїв на його основі (капучіно, лате тощо - див. «Передвстановлені програми») необхідний досить дрібний помел, для кави в турці — максимально дрібний («пил»), для кави крему і фільтр-кави — середній, а для френч-преса — великий.

— Попереднє змочування. Можливість попередньо змочувати мелену каву гарячою водою перед початком приготування напою. Зазвичай, це опція дає можливість задавати час змочування кави за бажанням користувача, хоча бувають і винятки. У будь-якому разі така можливість зустрічається в автоматичних кавомашинах. Роль попереднього змочування полягає насамперед у тому, щоб повніше розкрити смак і аромат кави і отримати максимально насичений напій.

— Міцність напою. Можливість вручну регулювати міцність одержуваного на виході напою. Таке регулювання може здійснюватися по-різному: за рахунок зміни кількості кави на порцію, температури води, швидкості її проходження тощо. Також різною може бути і кількість налаштувань: найпростіший варіант — дві («міцна» і «м'яка»), але можлива і більша кількість варіантів. У будь-якому разі дана функція дає додаткові можливості з налаштування сма...ку напою під особисті вподобання.

— Об'єм напою. Можливості вибрати об'єм готового напою на свій розсуд. Способи такого вибору в різних моделях можуть розрізнятися: в одних є фіксовані налаштування (20 мл, 35 мл тощо), з яких користувач вибирає потрібний варіант, в інших об'єм можна вказати вручну, у тому числі «на око». Дана особливість не тільки дає змогу підлаштовувати стандартні програми під свої уподобання, але і дає додаткові можливості для експериментів з різними оригінальними рецептурами.

— Регулювання температури. Можливість регулювати температуру води, що подається для заварювання кави. Від цього показника залежить кінцевий смак напою: чим вище температура, тим більш яскравим і насиченим виходить смак; проте при сильному нагріванні (96 °С і вище) з кави починають виділятися речовини, що надають додаткову гіркоту. Оптимальною для заварювання вважається температура в межах 92 – 95 °С, однак у кавоварках може передбачатися і більш широкий діапазон регулювань. Існує думка, що навіть різниця всього у 1 °С може помітно вплинути на властивості готового напою, так що дане регулювання буде незамінне для тих, кому важливі найменші нюанси смаку і аромату кави.

— Тиску пари. Можливість змінювати тиск пари, що виходить з насадки панарелло. Нагадаємо, ця насадка використовується для збивання молочної піни (зокрема, при приготуванні капучино), а також підігрівання молока. Змінюючи тиск на виході, можна регулювати інтенсивність пари і досягати різної щільності піни (або ж взагалі обходитися без піни, якщо метою є розігрівання молока).

– Об'єму / щільності пінки. Можливість регулювання об'єму та висоти пінної «шапки» стане в нагоді любителям кавово-молочних напоїв: капучино, лате, макіато. Якість готового напою визначається кількістю та щільністю пінки. Ці параметри підбираються індивідуально залежно від смакових уподобань.

— Жорсткості води. Можливість налаштувати кавомашину під жорсткість використовуваної води. Під час роботи нагрівач кавоварки неминуче покривається накипом і потребує періодичного очищення (декальцинація). Чим жорсткіше вода, тим швидше з'являється накип і тим частіше потрібне очищення. При цьому машина оцінює стан нагрівача не за фактичною кількістю накипу, а за внесеною в налаштування жорсткістю води і за часом роботи з моменту останнього чищення. Таким чином, для того, щоб вчасно видаляти накип, потрібно правильно виставити налаштування жорсткості — інакше попередження про необхідність декальцинації будуть «вискакувати» або занадто часто, або з запізненням. В комплекті кавоварки з даною функцією, зазвичай, постачається індикатор для виміру жорсткості води, а налаштувань передбачається чотири: дуже м'яка вода, м'яка, жорстка і дуже жорстка.

Об'єм резервуара для води, передбаченого в кавоварці; для електротурок (див. «Тип») у цьому пункті вказується власне робочий об'єм турки.

Чим більший резервуар — тим більше кави можна приготувати, не перезаправляючи пристрій; з іншого боку, велика ємність відповідно позначається на габаритах, вагу і ціну пристрою. Тому цей параметр виробники підбирають у відповідності із загальним рівнем кавоварки і особливостями її передбачуваного застосування. Так, при домашньому використанні рідко доводиться робити більше двох чашок кави одночасно, і 300 – 400 мл для таких випадків зазвичай цілком достатньо. А для застосування у кав'ярні чи ресторані, де кава робиться часто і багато, випускаються великогабаритні пристрої, об'єм яких обчислюється вже літрами; рекомендації по вибору об'єму кавоварки для професійного застосування можна знайти в спеціальних джерелах.

Кількість кави, яке можна за один раз завантажити у вбудовану кавомолку (див. вище). Чим більше ємність кавомолки — тим рідше доведеться її «перезаряджати» і тим більше кави можна приготувати на одній «заправці». Для зручності оцінки нагадаємо, що на приготування однієї стандартної порції еспресо йде 7 г кави.

— Підігрів чашок/кавника. Наявність у кавоварці нагрівача для чашок або кавника. Зміст цієї функції залежить від типу пристрою (див. вище). Так, у кавоварках еспресо нагріваються чашки — вважається, що еспресо й напої на його основі найкраще наливати в розігрітий посуд. Нагрівач у таких моделях має вигляд платформи на верхній стороні корпусу — на ній постійно стоять чисті чашки, готові до наливання кави. Зі свого боку, у фільтраційних кавоварках нагрівач вбудований у підставку для глечика-кавника — це дає змогу постійно підтримувати готову каву гарячою.

— Самоочищення. Функція, що дає можливість автоматично видаляти з кавоварки накип, залишки кавових зерен та інші забруднення. Конкретний формат роботи самоочищення та його ефективність у різних моделях можуть бути різними (але не ідеальними). Однак у будь-якому разі ця функція значно спрощує догляд за кавоваркою.

— Фільтр для води. Вбудований фільтр для очищення води, що використовується в процесі приготування кави. За принципом роботи такі пристосування вельми схожі з фільтрами-глечиками: у ємність для води встановлюється фільтрувальний картридж, через який рідина й проходить «дорогою» до заварювального блока. Водночас наявність фільтра вказується тільки для тих кавоварок, які першопочатково укомплектовані таким картриджем. Конкретні можливості фільтра можуть бути різними, однак він у...будь-якому разі буде незайвим, якщо ви з тієї чи іншої причини не впевнені в якості води, яку використовуєте (або просто хочете мати додаткову гарантію на всякий випадок). Щоправда, фільтрувальні елементи необхідно періодично міняти, що означає додаткові витрати.

— Дисплей. Невеликий зовнішній екран, який робить управління кавоваркою більш наочним. Сюди може виводитися різна службова інформація, наприклад, дані про запущену програму приготування і час його закінчення, про об'єм води в резервуарі або кави в кавомолці (у моделях з вбудованою кавомолкою), попередження про нештатні ситуації тощо. Підкреслимо, що в цьому разі мова йде про традиційні дисплеї; сенсорні екрани зазначаються як окрема функція (див. нижче).

— Сенсорний дисплей. Чутливий до дотику екран — на зразок тих, що застосовуються в смартфонах і планшетах. Такий екран не тільки відображає різну інформацію про роботу кавоварки — через нього здійснюється і управління пристроєм. Вожночас таке управління нерідко виявляється більш зручним і наочним, ніж традиційні способи на кшталт кнопок або поворотних ручок: на екран можуть виводитися найрізноманітніші візуальні елементи (кнопки, повзунки, лічильники тощо), у залежності від поточного завдання. Головний недолік такого оснащення — досить висока вартість. Крім того, сенсорні екрани має сенс застосовувати лише в прогресивних агрегатах з великою кількістю можливостей. Так що ця функція практично гарантовано є ознакою висококласної кавоварки.

— Сенсорні кнопки. Наявність сенсорних кнопок на панелі управління кавової машини. Такі кнопки мають низку переваг над звичайними механічними. По-перше, на них не потрібно натискати із зусиллям — досить легкого дотику. По-друге, сенсорна панель надає всьому пристрою стильний і «технологічний» зовнішній вигляд. По-третє, така панель не має щілин, де можуть накопичуватися забруднення, і виступальних частин, завдяки чому її дуже просто чистити. З іншого боку, сенсори обходяться досить дорого, а тому зустрічаються переважно в досить прогресивних моделях — середнього й топового рівнів. Зазначимо, що такі кнопки цілком можуть поєднуватися з сенсорним дисплеєм (див. вище), хоча найчастіше дисплей в подібних кавоварках звичайний (а іноді — відсутній взагалі).

— Управління через Інтернет. Можливість керувати кавоваркою через Інтернет. Конкретна реалізація такого управління може бути різною: у одних моделях потрібно використовувати спеціальний додаток на смартфоні чи планшеті, в інших досить відкрити в будь-якому браузері спеціальну Інтернет-сторінку. У будь-якому разі ця функція дає змогу керувати кавоваркою з будь-якого місця у світі, де є підключення до Всесвітньої мережі, а також отримувати різну інформацію про її стан (виконувана програма, залишок кави/води, повідомлення про неполадки тощо). Навряд чи керування через Інтернет знадобиться у подорожі на інший континент, проте воно може виявитися незайвим, наприклад, дорогою з роботи — можна заздалегідь «замовити» порцію улюбленого напою і отримати його відразу після повернення, або перевірити залишок кави й за необхідності докупити її. Сама кавоварка зазвичай підключається до Інтернету через Wi-Fi.

— Управління зі смартфона. Можливість дистанційного управління кавоваркою зі смартфона чи іншого гаджета (наприклад, планшета) через встановлений на нього спеціальний додаток. Такий додаток фактично перетворює гаджет в інтерактивний пульт ДК: з нього можна не тільки віддавати кавоварці різні команди, але й стежити за параметрами її роботи та отримувати різні сповіщення. Зручність такої функції очевидна: вона звільняє від необхідності зайвий раз підходити до кавоварки. З'єднання зазвичай здійснюється через Wi-Fi або Bluetooth, чого вистачає для впевненого зв'язку в межах декількох метрів навіть через стіни. Підкреслимо, що не варто плутати цю функцію з управлінням через Інтернет (див. вище): у цьому разі мова йде про пряме з'єднання між кавоваркою і керівним гаджетом.

— Таймер приготування. Функція, що дає мождивість відкласти початок приготування кави на певний час. Наприклад, можна запрограмувати кавоварку звечора так, щоб зранку власника вже чекала на кухні готова кава. Зустрічаються і прогресивніші таймери, що дають змогу задавати декілька «стартових позицій» протягом дня або навіть за днями тижня.

— Захист від дітей. Можливість блокування панелі управління кавоваркою — таким чином, допитлива дитина не зможе самостійно запустити пристрій або змінити режим його роботи. Зніматися таке блокування може, приміром, одночасним натисканням кількох клавіш, або іншим чином, доступним для дорослого й недоступним для дитини.

— 2 бойлера. Наявність у кавоварці двох окремих бойлерів — елементів для нагрівання води. Основний сенс такої конструкції полягає в «поділі завдань»: один з бойлерів відповідає безпосередньо за підігрівання води для приготування кави, другий — за утворення пари для збивання молока. Без такої спеціалізації, з одним бойлером, процес приготування капучіно та інших аналогічних напоїв займав би досить багато часу: після приготування еспресо треба було б дочекатися, поки бойлер перейде в режим подачі пари, а після збивання піни — охолодити його для повернення в режим приготування еспресо. А наявність двох бойлерів дає можливість обійтися без перемикання режимів і помітно прискорити процес. Крім того, у таких моделях основний нагрівач — для води — можна зробити не у вигляді бойлера, а у форматі термоблока (де нагрівається не весь об'єм вмісту води, а її невеликі порції, які безпосередньо подаються на холдер під час приготування).
У будь-якому разі подібна конструкція особливо зручна в кав'ярнях, ресторанах тощо, де доводиться готувати різні напої і швидкість приготування має важливе значення. А ось якщо кавоварку планується використовувати здебільшого для кавових напоїв без молока — ця функція буде швидше зайвою.

— Термометр. Наявність вбудованого термометра в конструкції кавоварки дає змогу точно визначати температуру води, спіненого молока, готового напою тощо. Конкретні нюанси застосування термометра можуть бути різними, однак у будь-якому разі така функція дає можливість точно контролювати режим приготування; це особливо цінують професійні баристи й гурмани, які ретельно стежать за всіма нюансами приготування улюбленого напою. Також відзначимо, що термометри нерідко робляться механічними — у вигляді «циферблата зі стрілочкою»; такі прилади не такі точні, як цифрові, зате цікаво виглядають і надають кавоваркам стильного зовнішнішнього вигляду. Водночас на шкалі механічного термометра можуть передбачатися не конкретні цифри, а загальні температурні діапазони («низька температура», «оптимальна», «висока»), виділені своїми кольорами.

— Манометр. Індикатор, що відображає тиск у резервуарі кавоварки. Ця функція зустрічається переважно в еспресо-кавоварках (див. «Тип»): для приготування еспресо необхідний підвищений тиск пари, а манометр дає змогу контролювати стан кавоварки й перевіряти, чи готова вона до роботи. Також подібне оснащення буде незайвим з точки зору безпеки: відкривати резервуар під тиском не можна, потрібно першопочатково переконатися, що він знизився до безпечного рівня.

— Темпер. Вбудований темпер — спеціальне пристосування для щільного трамбування кави в холдері еспресо-кавоварки. Така процедура потрібна для досягнення потрібної якості заварювання: правильне утрамбування забезпечує оптимальну щільність частинок меленої кави й рівномірну екстракцію. Темпери випускаються і у вигляді окремих пристосувань, що нагадують круглі печатки, і багато професійних баристи воліють користуватися саме такими інструментами. Однак вбудовані пристосування мають низку практичних переваг. Головна з них полягає в тому, що такий «прес» постійно знаходиться на одному місці, він не губиться і завжди під рукою. Крім того, у деяких прогресивних кавоварках з кавомолками темпер вбудовується прямо в механізм подачі меленої кави, і після завантаження холдера достатньо повернути важіль, щоб утрамбувати вміст; такі системи не тільки прості у використанні, але ще й забезпечують постійну якість трамбування незалежно від навичок користувача. Утім, зустрічається і простіший варіант конструкції, так звана «п'ята» — підошва темпера, яка встановлена прямо на корпусі кавоварки.

— Підвищена теплоізоляція. Наявність посиленої теплоізоляції в резервуарах кавоварки. Загальний принцип такої конструкції полягає в тому, що резервуар оснащується подвійними стінками, у просторі між якими знаходиться вакуум або шар спеціального термоізоляційного матеріалу. Це дає змогу звести до мінімуму втрати тепла, зберігаючи вміст теплим протягом тривалого часу й уникаючи зайвих витрат енергії на додатковий нагрів. Конкретний тип резервуара, де застосовується додаткова теплоізоляція, залежить від типу кавоварки (див. вище): у фільтраційних моделях — це ємність для готової кави, у кавоварках еспресо — ємність для молока (бойлер для води не має сенсу додатково ізолювати з низки причин, до того ж багато еспресо-кавоварок не мають бойлера взагалі й використовують термоблоки з проточним принципом нагріву).

Найбільша висота чашки (або іншої ємності), яку можна використовувати з кавоваркою — більший посуд просто не поміститься під носик.

Ця інформація полегшує вибір посуду, сумісного з пристроєм. Найменше значення в даному разі становить близько 75 мм, а в окремих моделях допустима висота чашки досягає 160 мм і навіть більше. Для порівняння: класична кавова чашка «демітас», що використовується для еспресо, має висоту близько 60 мм, стандартний одноразовий стаканчик на 200 мл — трохи більше 90 мм, а керамічна кружка на 400 мл (стандартних пропорцій) — близько 120 мм.

Потужність кавоварки. Як правило, цей показник можна порівняти з потужністю нагрівача, встановленого у пристрої.

Даний параметр вибирається виробником з урахуванням інших робочих характеристик (типу пристрою, обсягу резервуара, додаткових функцій тощо), з таким розрахунком, щоб кавоварка ефективно справлялася зі своїми завданнями. Тому на практиці потужність має другорядне значення: при виборі варто визначитися насамперед з іншими практичними моментами, і вже потім дивитися на потужність. В цілому ж потужніша кавоварка (за інших рівних) швидше впорається з приготуванням кави, однак і коштуватиме дорожче.