Україна
Каталог   /   Клімат, опалення та водопостачання   /   Опалення та котли   /   Опалювальні котли

Порівняння Vaillant atmoTEC pro VUW INT 200/5-3H 20 кВт vs Vaillant atmoTEC pro VUW 240/5-3 24 кВт
230 В

Додати до порівняння
Vaillant atmoTEC pro VUW INT 200/5-3H 20 кВт
Vaillant atmoTEC pro VUW 240/5-3 24 кВт 230 В
Vaillant atmoTEC pro VUW INT 200/5-3H 20 кВтVaillant atmoTEC pro VUW 240/5-3 24 кВт
230 В
Порівняти ціни 14Порівняти ціни 12
Відгуки
11
0
0
ТОП продавці
Джерело енергіїгазгаз
Розміщеннянастіннийнастінний
Типдвоконтурний (опалення та нагрівання)двоконтурний (опалення та нагрівання)
Площа опалення160 м²192 м²
Технічні х-ки
Корисна потужність20 кВт24 кВт
Мін. потужність7.6 кВт
Джерело живлення230 В230 В
Споживана потужність97 Вт88 Вт
Мін. t теплоносія30 °С
Макс. t теплоносія85 °С80 °С
Макс. тиск у контурі опалення3 бар3 бар
Макс. тиск у контурі ГВП10 бар10 бар
Споживчі х-ки
Мін. t гарячої води35 °С
Макс. t гарячої води65 °С65 °С
Літній режим роботи
Функція «гарячий старт»
Циркуляційний насос
Шина управлінняeBuseBus
Характеристики котла
ККД93 %91 %
Камера згоряннявідкрита (димохідний)відкрита (димохідний)
Діаметр димаря130 мм135 мм
Макс. витрати газу2.8 м³/год
Ємність розширювального бака6 л
Теплообмінникмідний
Підключення труб
Подача води в систему3/4"1/2"
Подача гарячої води3/4"1/2"
Подача газу1/2"3/4"
Вхід в систему опалення3/4"3/4"
Повернення із системи опалення3/4"3/4"
Безпека
Системи захисту
падіння тиску газу
перегрів води
згасання полум'я
відсутність тяги
порушення циркуляції води
 
падіння тиску газу
перегрів води
згасання полум'я
відсутність тяги
порушення циркуляції води
замерзання рідини у контурі
Інше
Габарити (ВхШхГ)800x400x338 мм800x440x338 мм
Вага35 кг35 кг
Дата додавання на E-Katalogлютий 2016листопад 2015

Площа опалення

Дуже умовний параметр, який трохи характеризує призначення за розміром приміщення. А залежно від висоти стель, планування, конструкції будови та оснащення реальні значення можуть значно відрізнятися. Проте цей пункт є максимально рекомендованою площею приміщення, яку здатний ефективно обігріти котел. Однак варто врахувати, що різні будови мають різні теплоізоляційні властивості і сучасні споруди куди «тепліші», ніж 30-річні і тим більше 50-річні будинки. Відповідно даний пункт носить скоріше довідковий характер і не дає змогу в повній мірі оцінити реальну опалювальну площу. Існує формула, за якою можна вивести максимальну площу обігрівання, знаючи корисну потужність котла і кліматичні умови, в яких він буде застосовуватися; докладніше про це див. «Корисна потужність». У нашому ж разі площа опалення розраховується за формулою «потужність котла помножена на 8», що орієнтовно рівноцінно використанню в будинках, яким не один десяток років.

Корисна потужність

Корисна потужність котла — а саме потужність нагріву, яку він забезпечує на максимальному режимі.

Від цього параметра безпосередньо залежить здатність пристрою обігріти приміщення тієї чи іншої площі; по потужності можна приблизно визначити площу обігріву, якщо цей параметр не вказаний в характеристиках. Загальне правило говорить, що для житлового приміщення з висотою стелі 2,5 – 3 м на обігрів 1 м2 площі потрібно не менше 100 Вт теплової потужності. Існують і детальніші методики розрахунку, що враховують специфічні фактори: кліматичну зону, теплопритоків зовні, конструктивні особливості системи опалення і т. ін.; вони докладно описані в спеціальних джерелах. Також відзначимо, що в двоконтурних котлах (див. «Тип») частину вироблюваного тепла йде на нагрів води для ГВП; це потрібно враховувати при оцінці корисної потужності.

Вважається, що котли потужністю понад 30 кВт необхідно встановлювати в окремих приміщеннях (котелень).

Мін. потужність

Мінімальна теплова потужність на якій може працювати опалювальний котел в постійному режимі. Робота на мінімальній потужності дозволяє зменшити кількість циклів включення і вимикання, які несприятливо позначаються на довговічності опалювальних котлів.

Споживана потужність

Максимальна електрична потужність, споживана котлом під час роботи. У неелектричних моделей (див. «Джерело енергії») ця потужність зазвичай невелика, оскільки потрібна переважно для керуючих схем, і на неї можна не звертати особливої уваги. Щодо електричних котлів варто відзначити, що споживана потужність у них переважно декілька вище корисною, оскільки частина енергії неминуче розсіюється і не використовується на нагрів. Відповідно, по співвідношенню корисною і споживаної потужності можна оцінити ККД такого котла.

Мін. t теплоносія

Мінімальна температура теплоносія, забезпечувана котлом при вмиканні його в режимі опалення.

Макс. t теплоносія

Максимальна робоча температура теплоносія в системі котла під час роботи в режимі опалення.

Мін. t гарячої води

Мінімальна температура гарячої води, що видається двоконтурним котлом в режимі гарячого водопостачання (ГВП). Для порівняння відзначимо, що вода починає сприйматися як тепла, починаючи з 40 °С, а в централізованих системах гарячого водопостачання температура гарячої води зазвичай становить близько 60 °С (і не повинна перевищувати 75 °С). Водночас в деяких котлах мінімальна температура нагрівання може становити всього 10 °С, а то і 5 °С. Подібний режим роботи використовується для захисту труб від промерзання в холодну пору року: циркуляція води з плюсовою температурою запобігає утворенню всередині льоду і пошкодженню контурів.

Також варто мати на увазі, що при нагріванні до даної температури різниця температур («Δt») може бути різною — залежно від вихідної температури холодної води. А від Δt прямо залежить продуктивність котла в режимі ГВП; докладніше про продуктивність див. нижче.

ККД

Коефіцієнт корисної дії котла — основний показник, що характеризує ефективність його роботи.

Для електричних моделей (див. «Джерело енергії») цей показник обчислюють як відношення корисної потужності до споживаної; в таких моделях не рідкістю є показники в 98 – 99 %. Для котлів на сгораемом паливі ККД — це співвідношення кількості тепла, безпосередньо передається теплоносію, до загальної кількості тепла, що його виділяє при згорянні. У таких пристроях ефективність нижче, ніж в електричних, для них хорошим вважається показник більш ніж в 90 %. Виняток становлять собою конденсаційні котли (див. відповідний пункт), у яких ККД може бути навіть вище 100 %. Ніякого порушення законів фізики тут не відбувається, це свого роду рекламна хитрість: при підрахунках ККД використовується не зовсім коректна методика не враховує енергії, витраченої на утворення водяної пари. Тим не менш, формально все правильно: котел видає на теплоносій більше теплової енергії, що виділяється при згорянні палива, так як до енергії згоряння додається енергія конденсації.

Діаметр димаря

Діаметр труби, по якій з камери згоряння відводяться продукти згоряння.

У котлах із закритою камерою згоряння часто використовується так званий коаксіальний димар, що складається з двох труб, вкладених одна в іншу. При цьому по внутрішній трубі з камери згоряння відводяться продукти згоряння, а по проміжку між внутрішньою і зовнішньою подається повітря. Для таких димарів діаметр зазвичай вказується у вигляді двох цифр — діаметра внутрішньої і зовнішньої труби відповідно. Найпопулярнішими значеннями вважаються 60/100, 80/80 і 80/125. Класично ж димар (не коаксіальний) може бути 100, 110, 125, 130, 140, 150, 160, 180 і 200 мм.
Динаміка цін
Vaillant atmoTEC pro VUW INT 200/5-3H часто порівнюють
Vaillant atmoTEC pro VUW 240/5-3 часто порівнюють