Порівняння Schecter Omen Extreme-6 vs Schecter Demon-6

Тип звукознімачів, використовуваних в електрогітарі.

— Пасивні. Пасивними називають звукознімачі, які не використовують власного електроживлення. Такі пристрої видають слабкий сигнал, тому гітари з пасивними звукознімачами вимагають зовнішнього підсилювача. З точки зору звучання багато музиканти вважають пасивні звукознімачі більш «природними» і динамічними, однак цей момент багато в чому дивиться на ситуацію заангажовано. Однозначною перевагою даного варіанта є великі можливості по експериментування з технікою звуковидобування. Крім того, пасивні модулі значно простіше і дешевше активних, до того ж не потребують власних джерел живлення. З іншого боку, такі звукознімачі схильні до ефекту зворотного зв'язку, що може створити проблеми в деяких ситуаціях. Так і чутливість до наведенням (і, відповідно, ймовірність виникнення перешкод) у них істотно вище.

— Активні. Звукознімачі, доповнені вбудованими передпідсилювачами для підвищення рівня сигналу, що подається на вихід інструменту. Завдяки додатковому посилення багато моделей мають зменшену, у порівнянні з пасивними, число витків у котушках, що знижує рівень перешкод і забезпечує більш чистий і збалансований по частотах сигнал. При цьому активний модуль краще зберігає верхні частоти; це дає ефект «яскравості», «прозорості» звуку. Правда, зустрічається думка, що цей звук виходить ненатуральним, однак цей момент, знову ж таки, у чому ди...виться на ситуацію заангажовано. А ось з однозначних недоліків активних звукознімачів можна зазначити потребу у власному джерелі живлення. Один з найбільш популярних варіантів для цього — батарейка 9 В, встановлюється в спеціальний відсік в корпусі гітари.

Можливість відключення однієї з котушок в звукознімачі типу «хамбакер».

Звукознімачі з даною функцією, по суті, є універсальними модулями, здатними працювати як в режимі хамбакера, так і в режимі синглу. Докладніше про те й інше див. «Схема звукознімачів». А можливість перемикання між цими режимами дозволяє музикантові змінювати забарвлення звуку, не вдаючись до зовнішніх доробкам або зміну інструменту. Наприклад, для динамічної композиції з насиченим перевантаженням зручніше використовувати хамбакер у класичному вигляді, а для повільної ліричної мелодії досить пересунути перемикач — і можна користуватися всіма перевагами синглу.

Тип темброблока, що використовується в конструкції електрогітари.

Темброблок — це «посередник» між звукознімачем і виходом гітари: набір електронних схем, що забезпечує передачу сигналу, а нерідко — його обробку (регулювання гучності, корекцію частот, попереднє посилення тощо). В сучасних електрогітарах зустрічаються такі типи темброблоков:

— Пасивний. Пасивними називають темброблоки, не вимагають під час роботи додаткових джерел живлення. Зазвичай, такі модулі мають найпростішу конструкцію і функціонал, регулювання обмежуються зміною гучності, а також корекцією частот пасивним способом (шляхом «зрізання» потрібних частот). Водночас пасивні темброблоки прості, компактні, недорогі і не залежать від батарейок; а необхідні регулювання можна провести і на зовнішньому обладнанні (у будь-якому разі електрогітарі буде потрібно підключення до нього). Як наслідок — більшість сучасних інструментів оснащується саме даної різновидом темброблоков.

— Активний. Ключовою відмінністю пасивного темброблока є те, що для роботи йому потрібен власний джерело живлення. Найчастіше цю роль грає батарейка типу «Крона», встановлена в спеціальному гнізді в корпус електрогітари. Необхідність у живленні зумовлена великою кількістю додаткових функцій: активні темброблоки здатні підсилювати сигнал, що поступає із звукознімачів, пригнічувати перешкоди і навіть погоджувати опір виходу інструмента з входом підсилювача. Так і активний спосіб...регулювання тембру є більш прогресивним, ніж пасивний, він дозволяє точніше налаштувати співвідношення частот. З іншого боку, активні модулі помітно дорожче, а без батарейки темброблок перетворюється в набір непотрібних деталей. Втім, споживають такі пристрої порівняно небагато енергії, і одного елемента живлення вистачає на досить довгий термін.

— Активний/пасивний. Темброблоки, що поєднують можливості двох описаних вище варіантів. За наявності живлення такий модуль працює в активному режимі, а якщо живлення немає — перетворюється на пасивний. Таким чином, музикант може користуватися всіма перевагами активного темброблока і водночас не переживати, що через розрядженої батареї інструмент стане повністю даремним (хоча, зрозуміло, в пасивному режимі функціонал темброблока виходить не настільки великим). Водночас комбіновані модулі досить складні і дороги, а реальна потреба в подібній універсальності виникає досить рідко. Тому й особливого поширення цей варіант не отримав.

Загальна форма корпуса електрогітари.

Цільного корпусу електрогітари можна надати практично будь-яку форму; порожнисті корпусу такої свободи не дають, однак і серед них варіанти за формою можуть бути вельми різноманітними. Тим не менш, існують певні стандартні форми. Нерідко ці форми названі на честь певної «легендарної моделі гітари — наприклад, «Les Paul» або «Stratocaster» (за однойменною інструментів від Gibson та Fender відповідно). Описувати кожну стандартну форму немає сенсу — простіше знайти ілюстрацію в нашому каталозі або в Інтернеті.

Основною, а нерідко і єдиний момент, на який впливає форма корпуса — це зовнішній вигляд гітари. Також від цього параметра до деякої міри залежить зручність для музиканта — приміром, одні моделі дають змогу грати сидячи, спираючи інструмент на ногу, для інших такий спосіб підходить слабо або не підходить взагалі. А ось впливають обриси корпусу звучання електрогітари — питання спірне. Однозначна залежність є тільки в напівакустичних моделях, а ось для цільних корпусів немає чіткої відповіді на це питання: деякі музиканти стверджують про перевагу одних форм над іншими, але цей момент багато в чому дивиться на ситуацію заангажовано. Крім того, на якість звуку сильно впливають інші параметри (типи і кількість звукознімачів, конструкція мосту тощо).

Зараз на ринку представлені гітари з такою формою корпусу: Les Paul, Superstrat, ..."/ua/list/816/pr-23895/">Stratocaster, Jazz Bass, Precision Bass, Telecaster, PRS Santana, Flying V, SG, втім зустрічатися і зовсім нестандартні варіанти.

Матеріал, з якого виконаний корпус електрогітари. Для моделей з вирізами (напівакустичних, див. «Тип») в даному випадку може враховуватися тільки матеріал нижньої деки і бічних поверхонь, а дані по верхній деці наводитися окремо (докладніше див. «Матеріал кришки деки»).

Зараз на ринку представлені корпусу з таких дерев: червоне, клен, вільха, ясен, вільха.

Немає сенсу докладно зупинятися на кожному з матеріалів, що зустрічаються в сучасних електрогітарах. Їх різноманітність дуже велика, однак, на відміну від акустичних гітар, корпус в даному випадку грає не таку значну роль при формуванні звуку, і його матеріал порівняно слабко впливає на акустичні властивості інструменту (хоча яка конкретна ступінь такого впливу — питання спірне). При бажанні можна знайти детальні дані щодо того чи іншого матеріалу в спеціальних джерелах, однак на практиці має сенс дивитися передусім на зовнішній вигляд інструменту і його цінову категорію.

Матеріал, з якого виконана кришка деки - додаткова накладка на верхню деку, що грає насамперед декоративну роль і надає інструменту приємного вигляду. Не варто плутати таку кришку із захисною накладкою (про неї див. вище). А в напівакустичних інструментах з порожнім корпусом (див. «Тип») в даному пункті може вказуватися матеріал верхньої деки, окрема кришка як така при цьому може бути відсутня.

У цілому значення даного параметра аналогічно матеріалу корпусу (див. вище) - з поправкою на те, що кришка деки безпосередньо визначає ще й зовнішній вигляд електрогітари, а в напівакустичних моделях впливає на звук сильніше, ніж решта корпусу. Втім, основним критерієм при виборі за цим параметром можуть бути естетичні переваги музиканта.