Порівняння Gorenje D 20 M vs Cooper&Hunter CH-D008WDP6

Споживана потужність осушувача в штатному режимі роботи.

З практичної точки зору ця характеристика є вторинною — виробники підбирають потужність таким чином, щоб забезпечити потрібні параметри (продуктивність, повітряний потік тощо), і при виборі варто орієнтуватися насамперед на ці параметри. Тим не менш, від споживаної потужності теж залежать певні практичні моменти. По-перше, підключати до звичайних побутових розеток можна тільки моделі не більш ніж на 3 – 3,5 кВт; при більш високому енергоспоживанні потрібно або живлення 400 В (див. «Тип підключення»), або підключення безпосередньо до щитка. Втім, навіть потужність понад 2 кВт зустрічається в сучасних осушувачах рідко — у більшості таких пристроїв енергоспоживання лежить в діапазоні від 500 до 1000 Вт або від 1000 до 2000 Вт, а в найбільш скромних моделях воно взагалі не перевищує 500 Вт. По-друге, дані про потужність можуть знадобитися для розрахунку навантаження на електромережу. Така необхідність виникає переважно для підбору додаткового обладнання — автоматів вимикання, стабілізаторів, ДБЖ і т. ін.

Також відзначимо, що моделі зі схожими робочими характеристиками можуть розрізнятися по енергоспоживанню. При цьому більш економний осушувач часто коштує дорожче, проте при регулярному використанні ця різниця окупається за рахунок зниження витрат на електроенергію.

Дуже умовний параметр, який трохи характеризує призначення за розміром приміщення. А залежно від висоти стель, планування, конструкції будови та оснащення реальні значення можуть значно відрізнятися. Проте даний пункт є максимально рекомендованою площею приміщення, яку дана модель здатна ефективно обслужити: застосування в менших приміщеннях цілком допускається, а ось на ширший простір у приладу просто не вистачить продуктивності. Також зазначимо, що площа вказується у розрахунку на висоту стель 2.5 – 3 м — стандартне значення для житлових приміщень; при більшій висоті стель ефективна площа зменшується, перерахувати її можна за спеціальними формулами.

При виборі за площею варто брати певний запас, проте він не повинен бути надто великим — інакше прилад виявиться надто потужним, громіздким та дорогим.

Від типу керування залежить те, як зовнішні керуючі елементи (кнопки, ручки, повзунки) взаємодіють із «начинкою» агрегата. Тут можливі два варіанти:

- Механічне. Системи, в яких органи керування безпосередньо впливають на окремі вузли осушувача. Наприклад, регулювання швидкості вентилятора (див. «Функції») у таких системах може здійснюватися за рахунок повзунка, що безпосередньо змінює опір резистора в ланцюгу живлення вентилятора; таймер відключення (див. там же) є поворотною ручкою з годинниковим механізмом і т. п. Механічне керування надзвичайно просто і надійно, воно підходить для роботи з усіма базовими функціями осушувача і при цьому обходиться недорого. З іншого боку, за точністю такі системи поступаються електронним, до того ж вони не дають змогу реалізувати багато додаткових можливостей (дистанційне керування, дисплей тощо). Тому, хоча цей тип керування можна зустріти у всіх категоріях осушувачів, проте в цілому таких моделей на сучасному ринку менше, ніж електронних.

- Електронне. Управління, яке здійснюється через спеціальну електронну схему: кожна дія користувача (натискання кнопки, поворот ручки тощо) обробляється цією схемою, і вже з неї на робочі елементи осушувача надходять управляючі сигнали. Такі системи є більше функціональними та просунутими, ніж механічні. Наприклад, вони дають змогу використовувати різні додаткові функції, що помітно «полегшують життя» корис...тувачеві — наприклад, дисплеї та пульти дистанційного керування; а керування окремими параметрами може здійснюватися з дуже високою точністю та невеликим кроком регулювання. Недоліками електронних систем вважають вищу вартість та меншу надійність, ніж у механіки, а також складність у ремонті. У той же час ці недоліки не так часто виявляються критичними: так, відмінності у вартості зазвичай майже непомітні на тлі загальної ціни пристроїв, а можливість відмови у сучасній електроніці все одно є дуже низькою. Тож у наш час це найпопулярніший тип керування серед осушувачів усіх категорій. А реалізовано може бути як кнопками, так і сенсорної панеллю. Другий варіант надає пристрою солідності.

Найбільша кількість повітря, яку осушувач здатний пропустити через себе за годину.

Вибір за цим параметром залежить від розміру приміщення. Вважається, що для ефективної роботи осушувач повинен за годину проганяти через себе кількість повітря, що перевищує об'єм приміщення в 3 – 4 рази; а визначити об'єм приміщення можна, помноживши площу на висоту стелі. Приміром, кімната на 12 м2 зі стелями 2,5 м вміщуватиме 12*2,5 = 30 м3 повітря; відповідно, для ефективної роботи в такій кімнаті потрібен осушувач з продуктивністю 30*3 = 90 м3/год, а краще 30*4 = 120 м3/год. Цілком можна вибирати агрегат і з запасом за повітряним потоком — хіба що треба враховувати, що збільшення продуктивності позначається на ціні і енергоспоживанні. А ось занадто низьке значення цього параметра однозначно небажане: такий осушувач просто не зможе ефективно впоратися зі своїм завданням.

Що стосується конкретних цифр, то відносно малопотужні моделі видають до 250 м3/год, техніку на 251 – 500 м3/год і 501 – 750 м3/год можна віднести до середнього рівня, а чимало агрегатів здатні обробити і більше 750 м3/год.

Обсяг бака для збору конденсату (вилученої з повітря вологи), передбаченого в конструкції осушувача.

Чим ширшими бак для конденсату — тим повільніше він буде наповнюватися й тим рідше доведеться його спорожняти. Особливо це важливо для агрегатів високої продуктивності (див. вище). З іншого боку, об'ємний резервуар має відповідні розміри, що позначається на габаритах всього осушувача. Оцінюючи співвідношення між ємністю бака і продуктивністю осушувача, варто враховувати, що пристрій дуже рідко працює на повну продуктивність. Докладніше про це див. «Продуктивність»; тут же відзначимо, що якщо, приміром, осушувач з показниками 24 л/добу має бак на 4 л — це не означає, що бак обов'язково буде заповнюватися доверху кожні 4 години. Альтернативою баків є використання систем постійного відводу конденсату; детальніше про них див. «Функції».

Максимальний рівень шуму, вироблюваний осушувачем під час роботи. Чим нижче цей показник, тим більш комфортним буде використання агрегата; особливо це актуально для житлових приміщень. Для виробничих цехів, складів та інших подібних місць рівень шуму не настільки критичний — дана різновид кліматичної техніки часто встановлюється в місцях, де люди майже не бувають, або по сусідству з таким гучним обладнанням, на тлі якого шум від осушувача може просто губитися. Тим не менше, і для нежитлових приміщень дані про «гучності роботи» можуть виявитися корисними, наприклад, для того, щоб оцінити необхідність спеціального захисту для вух та інші заходи щодо охорони праці.

Зазначимо, що даний показник вимірюють у децибелах, а це — нелінійна величина: наприклад, зміна на 3 дБ приблизно відповідає збільшенню/падіння потужності в 2 рази, на 10 дБ — в 10 разів і т. ін. Тому для оцінки рівня шуму найпростіше користуватися порівняльними таблицями. Ось спрощена таблиця для діапазону, до якого належить більшість сучасних осушувачів.

35 дБ — розмова на приглушених тонах;
40 дБ — неголосна розмова; максимальний рівень шуму, допустимий в житлових приміщеннях в денний час;
45 – 50 дБ — розмова звичайним тоном;
55 дБ — звуковий фон в офісі без спеціальних джерел шуму;
60 дБ — голосна розмова;
65 дБ — міська вулиця з середньою інтенсивністю руху;
70 дБ — розмову декількох людей на підвищених тонах.

— Гігростат. Автоматичний регулятор, що дає змогу підтримувати в приміщенні певну вологість. Такий регулятор постійно відстежує кількість вологи в повітрі і включає осушувач, якщо ця кількість перевищує заданий показник, а при зниженні вологості до потрібного значення — вимикає агрегат. Гігростат особливо зручний у тих випадках, коли потрібно не максимально осушити повітря, а просто знизити вологість до певного рівня. А оскільки осушувачі найчастіше використовуються саме для подібних завдань, дана функція в них вельми популярна — вона є у більшості моделей, незалежно від призначення.

— Регулювання швидкості вентилятора. Регулятор, що дає змогу змінювати швидкість вбудованого в осушувач вентилятора — і, відповідно, фактичне значення повітряного потоку (див. вище). Ця функція дає змогу підлаштовувати значення повітряного потоку і, відповідно, продуктивність агрегата — під особливості обстановки. Наприклад, коли в приміщенні багато людей — має сенс збільшити оберти (людське тіло є додатковим джерелом вологи в повітрі); а якщо людей мало або немає взагалі, можна знизити швидкість вентилятора, зменшивши енергоспоживання і знос агрегата.

– Нічний режим роботи. Спеціальний режим роботи, розрахований на нічний час. Як правило, в такому режимі пристрій знижує швидкість вентилятора, за рахунок чого зменшується шум.

— Іонізатор. Іонами називаються електрично заряджені молекули. Вважається, що наявність в повітрі негативно заряджених іонів благотворно позначається на здоров'ї і загальному самопочутті людини. Для насичення повітря такими іонами в осушувачах повітря і застосовуються іонізатори.

— Таймер вимикання. Наявність в осушувачі таймера, що вимикає пристрій через певний час, заданий користувачем. Дана функція дає змогу залишати осушувач увімкненим, не переживаючи про його своєчасне вимиканні — це відбудеться автоматично, по закінченню заданого часу. Таймер виявляється незамінним у тих випадках, коли потрібно відлучитися з осушуваного приміщення, а можливості повернутися і вимкнути осушувач вручну може не бути — наприклад, якщо потрібно закривати басейн на ніч, а вологість повітря ще занадто висока.

— Режим авторозморожування. Функція, що запобігає надмірному охолодженню деталей осушувача і утворенню на них великої кількості інею. Нагадаємо, в усіх сучасні осушувачах (крім адсорбційних, див. «Призначення») є холодильні системи — для відведення надлишків тепла, що утворюються при концентрації вологи. У деяких випадках окремі компоненти таких систем можуть сильно охолонути (до мінусових температур), що небажано як саме по собі, так і через утворення паморозі. Щоб уникнути цього, система авторозморожування постійно відстежує стан випарника і при необхідності включає прогрівання, перешкоджаючи критичному зниженню температури і видаляючи іній, що утворився.

— Сушіння одягу (турбо-режим). Режим інтенсивного осушення повітря з максимальною продуктивністю роботи приладу буде доречним при сушінні одягу та білизни. Він допомагає забрати зайву вологу при частих праннях. При цьому забезпечується осушення без контролю рівня вологості за допомогою гігростату (див. відповідний пункт).

— Повітряний фільтр. Вбудований повітряний фільтр, завдяки якому осушувач під час роботи здатний ще й додатково очищати повітря. Зазначимо, що ефективність таких фільтрів може бути різною — від найпростіших систем для уловлювання пилу та інших механічних забруднень до вугільних елементів, здатних впоратися навіть з сторонніми запахами. Цей нюанс, так само як і особливості обслуговування фільтра, варто уточнювати окремо.

— Індикатор заміни фільтра. Індикатор, що сигналізує про необхідність заміни робочого елемента в повітряному фільтрі. Без своєчасної заміни витратних матеріалів фільтр в кращому випадку втрачає ефективність, в гіршому — збільшує навантаження на осушувач, а то і взагалі починає виділяти в повітря сторонні речовини замість того, щоб уловлювати їх. Індикатори заміни можуть розрізнятися по функціоналу, однак у будь-якому разі така функція значно знижує ймовірність пропустити строк чергового обслуговування фільтра.

— Індикатор заповненості бака. Індикатор, що відображає кількість води в баку для збору конденсату. Найпростіший варіант такого покажчика — прозора вставка в стінці резервуара, що дає змогу спостерігати за кількістю води, не відкриваючи бак зайвий раз; зустрічаються і більш прогресивні системи, аж до електронних датчиків з виведенням показань на дисплей. Однак у будь-якому разі індикатор заповненості помітно полегшує стеження за кількістю води і знижує ймовірність пропустити критичний рівень заповнення.

— Відключення при заповненому резервуарі. Система, що відстежує кількість води в баку для конденсату і автоматично відключає осушувач, коли ця кількість досягає критичного значення. Це дає змогу уникнути як потопів, так і поломок самого агрегата.

— Дренаж. Можливість постійного відведення вологи, яка «витягується» з повітря, за межі пристрою (наприклад, прямо на вулицю через спеціальну трубку). Дає змогу спростити очищення бака збору конденсату або зовсім обійтися без нього, що позитивно позначається на габаритах і вазі осушувача. Крім того, вона дає можливість працювати практично безперервно, без перерв на спустошення резервуара із зібраною водою, що особливо важливо для моделей, які застосовуються в басейнах (див. «Призначення»).

— Дренажна помпа. Насос для примусового відведення дренажу з резервуара для збору конденсату. Найчастіше наявність помпи виправдана в промислових осушувачах, коли потрібно організувати видалення дренажу на постійній основі (в т.ч. при необхідності його відведення на висоту до кількох метрів).

Наявність в осушувачі коліс (роликів), що полегшують переміщення з місця на місце.

Таке оснащення має сенс застосовувати тільки в моделях з можливістю підлогового розміщення (див. «Установка»). У різних моделях колеса можуть мати різну конструкцію, проте вони у будь-якому разі помітно полегшують транспортування: силами однієї людини можна котити навіть досить важкий агрегат, для перенесення якого на вазі знадобилося б кілька «вантажників». Це особливо актуально у світлі того, що сучасні осушувачі мають досить велику вагу — навіть у самих компактних пристроях він становить близько 8 – 10 кг.