Порівняння ThrustMaster T80 Ferrari 488 GTB Edition vs ThrustMaster T150 Force Feedback

Ігрові платформи, з якими сумісний маніпулятор.

Ігрову платформу можна описати як перелік пристроїв, із якими можна використовувати дану модель. В наш час можна зустріти контролери під такі види платформ:

— комп'ютери: ПК (PC), переважно під Windows, а також Mac від Apple;
— настільні ігрові приставки: Playstation (PS3, PS4, PS5), Xbox, Nintendo (Wii, Switch);
— портативні пристрої: насамперед смартфони і планшети під Android і iOS;
— інші специфічні види пристроїв (зокрема, телеприставки Apple TV).

Відзначимо, що багато моделей робляться сумісними одночасно з декількома платформами. А ось більш докладний опис кожного зі згаданих вище варіантів:

— ПК. В даному разі під ПК маються на увазі PC — настільні комп'ютери і ноутбуки під управлінням Windows, а іноді також інших операційних систем, насамперед Linux. Не входять сюди тільки пристрої під macOS від Apple, вони винесені в окрему категорію. В будь-якому разі, дротові маніпулятори для ПК (див. «Підключення») зазвичай використовують інтерфейс USB, бездротові – Bluetooth, рідше...радіо.

— Android. Портативні гаджети під управлінням ОС Android. Відзначимо, що подібна сумісність зустрічається не тільки в спеціалізованих накладних геймпадах і зброї віртуальної реальності (див. «Тип пристрою»), але і в більш традиційних маніпуляторах — насамперед геймпадах класичних. При цьому особливості підключення і сумісність з певними ігровими пристроями може бути різною, вона залежить як від типу контролера, так і від більш специфічних особливостей. Так, традиційні геймпади зазвичай підключаються через Bluetooth і можуть використовуватися з будь-яким Android-гаджетом, на який встановлена гра з програмною підтримкою таких маніпуляторів. Аналогічно, для VR-зброї і накладних геймпадів потрібні сумісні ігри, але такі аксесуари призначаються виключно для смартфонів (не планшетів) і оснащуються відповідними кріпленнями.

— Mac. Під цим терміном обєднують комп'ютерну техніку фірми Apple, яка використовує фірмову настільну ОС macOS. Насамперед це десктопи і ноутбуки з різних лінійок Mac і MacBook відповідно. Така техніка має програмні і апаратні особливості, що помітно відрізняють її від інших видів ПК і лептопів; тому подібна сумісність для ігрових аксесуарів уточнюється окремо.

— iOS. Портативні гаджети від Apple, що працюють під фірмовою мобільною «операційкою» iOS — смартфони iPhone, планшети iPad та плеєри iPod touch. Особливості ігрових контролерів під таку електроніку повністю аналогічні описаним вище моделям під Android; власне, багато аксесуарів для мобільних ігор першопочатково робляться сумісними з обома платформами. А накладні геймпади (див. «Тип пристрою») механічної конструкції є універсальними за визначенням.

— AppleTV. Сімейство «розумних» телевізійних приставок, що випускається Apple. Починаючи з 4 покоління (2015 рік), такі приставки дають змогу встановлювати програми з відповідного розділу App Store, а розробники можуть не тільки створювати свої додатки під цю платформу, але і без особливих труднощів портувати на неї готові програми для iOS (див. вище). Як наслідок, у наш час для AppleTV доступні і ігри — відповідно, випускаються ігрові контролери для таких приставок. Підключаються такі аксесуари тільки бездротовим способом; багато з них можуть застосовуватися не тільки для ігор, але ще й як заміна штатного пульта ДУ.

— Switch. Ігрова консоль від Nintendo, яка має гібридний формат роботи. Складається з планшета, який можна використовувати окремо, і настільного адаптера для підключення планшета до телевізора, завдяки чому може використовуватися як настільна, і як портативна. Як наслідок, і контролери для цієї платформи досить різноманітні. Приміром, «рідний» маніпулятор Joy-Con складається з двох контролерів рухів, які можуть використовуватися окремо двома гравцями, утримуватися одним гравцем в двох руках, об'єднуватись в один геймпад для ігри в настільному форматі або кріпитися з боків планшета для використання «на ходу». «Половинки» Joy-Con зустрічаються у продажу окремо. Інші аксесуари для Switch можуть бути схожими зп конструкцією або менш універсальними: зокрема, серед них зустрічаються традиційні геймпади, накладні геймпади для планшетної частини консолі, а також контролери для аркад (див. «Тип пристрою»).

— Wii. Сімейство настільних ігрових приставок від Nintendo, попередник Switch. Оригінальна Wii, випущена ще в 2006 році, стала першою масовою консоллю з управлінням за рахунок контролерів руху (див. «Тип пристрою») і фактично визначила стандарти подібного управління для всього ринку. Наступна модель, Wii U, з'явилася в 2012 році. Вона представила власний оригінальний маніпулятор — геймпад з вбудованим дисплеєм, на який (в окремих іграх) можна транслювати зображення з консолі і грати без телевізора; при цьому повністю зберіглася сумісність з контролерами руху від попередньої консолі. В цілому приставки сімейства Wii вважаються застарілими в світлі виходу в 2017 році описаної вище Switch; нові контролери для них майже не випускаються.

— Xbox. Ціла лінійка настільних ігрових консолей Microsoft; одна з найбільш популярних платформ на цьому ринку, безпосередньо конкурує з PlayStation. Станом на 2020 рік включає 4 покоління: оригінальну Xbox (2001 рік), Xbox 360 (2005), Xbox One (2013) і Xbox Series X/S (2020). Актуальними з них (на той же 2020 рік) фактично є останні два, причому вони використовують один протокол для зв'язку з бездротовими контролерами. Тому сучасні аксесуари під Xbox, як правило, сумісні з обома поколіннями. А «рідний» бездротовий геймпад від моделей зразка 2020 року підтримує Bluetooth і допускає роботу з мобільними пристроями, але ось для сторонніх аксесуарів така можливість не гарантується. У цілому ж список маніпуляторів для Xbox включає переважно геймпади (дротові і бездротові) і керма. Також в свій час популярністю користувався контролер руху Kinect, здатний відстежувати переміщення всього тіла, проте його випуск (в ігровій версії) був припинений в 2017 році.

— PlayStation. Серія ігрових приставок Sony; ще один з головних гравців ринку настільних консолей, поряд з описаною вище Xbox. Під брендом PlayStation (PS) випускалися і портативні гаджети, проте в 2019 році Sony повністю відмовилася від їх виробництва. Настільні версії включають кілька поколінь, які не повністю взаємно сумісні; так що вибирати для такої консолі варто такі аксесуари, у яких прямо заявлена можливість роботи з відповідним поколінням. З іншого боку, багато контролерів першопочатково робляться відразу під кілька версій PS, так що з пошуком сумісної моделі особливих проблем не виникає. Класичні види таких маніпуляторів — дротові та бездротові геймпади, а також контролер руху PS Move (див. «Тип пристрою»); однак випускаються і інші види аксесуарів — насамперед керма, хоча ними справа не обмежується. Що стосується конкретних поколінь, то ось найбільш актуальні варіанти:

• PlayStation 4. Покоління, випущене в 2013 році з оновленням модельного ряду в 2016 році. Станом на кінець 2020 року є найпопулярнішою версією PS і другою найуспішнішою у продажу настільною консоллю всіх часів (після PS2); продовжує випускатися. Відповідно, і контролерів під цю платформу на ринку представлено безліч.
• PlayStation 5. Новітнє покоління PS, представлене в 2020 році. Штатний геймпад для цієї версії отримав назву DualSense, його конструкція заснована на попереднику DualShock з низкою модифікацій: курки з силовою віддачею, вбудований набір мікрофонів і покращений динамік, що дають змогу спілкуватися з іншими гравцями прямо через контролер, а також сенсорна панель (звідси і назва; докладніше про це див. нижче). Інших аксесуарів конкретно під дану платформу поки ще вкрай небагато, але, враховуючи рівень попиту на саму консоль, варто очікувати швидкої зміни ситуації. Зазначимо, що виробником заявлена обмежена сумісність з контролерами попереднього покоління, але у власних іграх для PS5 можна використовувати тільки маніпулятори під цю версію приставки.

Загальна кількість кнопок, передбачене в конструкції маніпулятора.

Чим більше кнопок — тим більше додаткових можливостей можна «підв'язати» на маніпулятор, тим нижче ймовірність, що в процесі гри доведеться звертатися до інших органів управління (наприклад, клавіатурі ПК). При цьому багато ігрові приставки (див. «Сумісність з платформами») передбачають певну мінімальну кількість кнопок для сумісного геймпада — менша кількість просто не дало змогу б повноцінно використовувати всі функції приставки. Наприклад, у штатному контролер для PlayStation 4 11 кнопок.

Зазначимо, що маніпулятор D-Pad (див. нижче) при даному підрахунку не враховується: він вважається специфічним органом управління, хоча і заснований на кнопках.

Наявність маніпулятора D-Pad в конструкції контролера; також тут може уточнюватися тип такого маніпулятора.

D-Pad використовується для руху персонажа, курсору тощо в строго заданих стандартних напрямках. У деяких випадках це буває зручніше, ніж використовувати аналогові важелі, що відхиляються в будь-яку сторону (див. нижче). Що стосується різновидів, то в наш час зустрічаються такі варіанти:

— 4-позиційний. Класичний D-Pad, що з'явився ще на зорі ігрових консолей і не втрачає популярності в наш час. Може виконуватися у вигляді набору з 4 кнопок в характерному хрестоподібному компонуванні, або ж у вигляді однієї суцільної «багатосторонньої» кнопки. У будь-якому випадку таке пристосування передбачає 4 фіксованих напрямки: угору, вниз, праворуч, ліворуч. А ось для переміщення по діагоналі потрібно вибрати відразу 2 відповідних напрями; це не завжди зручно, так що в цьому плані 4-позиційні D-Pad'и вважаються дещо менш практичними, ніж описані нижче 8-позиційні. З іншого боку, вони також цілком функціональні, при цьому простіші за конструкцією, надійні і недорогі; а строго діагональні переміщення потрібні не так часто, як горизонтальні і вертикальні. Так що даний тип D-Pad'ів можна зустріти навіть в аксесуарах під новітні покоління ігрових консолей.

— 8-позиційний. Різновид D-Pad, в якому 4 стандартних напрямки (2 горизонтальних, 2 вертикальних) доповнені 4 проміжними — діагон...альними. При цьому зазвичай йдеться саме про повноцінні фіксовані положеннях маніпулятора; іншими словами, для переміщення по діагоналі потрібно натискати не на два стандартних напрямки, а на один проміжний. Класична конструкція D-Pad цього типу — багатостороння кнопка, це найбільш підходящий в даному випадку варіант. Однак до даного різновиду також відносять деякі рішення на 4 окремих кнопки — за умови, що ці кнопки розміщені дуже близько, і натиснути відразу дві одним пальцем не становить труднощів. У будь-якому разі 8-позиційні маніпулятори дещо дорожче, проте зручніше 4-позиційних.

Кут повороту кермового колеса в маніпуляторі-кермі (див. «Тип пристрою»). Цей параметр вимірюється за загальним діапазоном — від однієї крайньої точки до іншої; відповідно кут повороту від середнього положення буде вдвічі менше спільного. Наприклад, показник в 180° означає, що кермо здатне повертатися праворуч і ліворуч на 90°.

Від цього параметра безпосередньо залежать як загальний рівень, так і призначення керма. Моделі з кутом повороту до 270° належать переважно до початкового рівня і призначені переважно для любителів аркадних гонок без значного упору на реалізм, а також для дітей і геймерів-початківців. У більше прогресивних кермах кут повороту становить вже 900°, а то й 1080°. Ці цифри взято не просто так — вони відповідають діапазонам повороту кермового колеса в більшості серійних авто (900°), а також деяких спортивних суперкарах (1080°). Таким чином, подібні характеристики роблять використання керма максимально реалістичним — з іншого боку, вони помітно позначаються на вартості.

Діапазон обертання кермового колеса дозволяє налаштовувати функцію регулювання кута повороту керма (якщо така можливість реалізована в ігровому маніпуляторі). Налаштовується опція або безпосередньо в грі, або через програмне забезпечення, яке заправляє роботою керма.

Матеріал, з якого виготовлено безпосередньо кермове колесо в маніпуляторах відповідного типу (див. «Тип пристрою»).

Зазначимо, що основою кермового колеса традиційно є пластик. Тому цей параметр вказується за матеріалом зовнішньої поверхні керма: саме з цією поверхнею контактують руки користувача, саме вона відповідає за зовнішній вигляд пристрою і загальні враження від його застосування.

— Гума. Гумове покриття обходиться порівняно недорого, при цьому воно досить зручно і практично. Так, завдяки м'якості і пружності подібна поверхня приємна на дотик, водночас вона виглядає досить автентично — схожі матеріали нерідко застосовуються в рулях справжніх авто. Тому саме цей варіант користується в наш час найбільшою популярністю. З недоліків гуми можна відзначити хіба що слабку стійкість до подряпин, однак це загальна особливість багатьох досить прогресивних матеріалів для керма.

— Пластик. Кермове колесо, виготовлене повністю з пластику; зовнішнє покриття при цьому може дещо відрізнятися від основи, однак і те, і інше належить до одного класу матеріалів. Ключова перевага даного варіанта — невисока вартість; крім того, пластик можна зробити досить стійким до подряпин, потертостей та інших пошкоджень. З іншого боку, пластикова поверхня дещо менш зручна, ніж та ж гума, та й не завжди виглядає досить солідно і достовірно. До того ж гладкий пластик схильний ковзати в руках (хоча для компенсації цього недоліку можуть передбачатися рельєфні виступи...або інші аналогічні рішення). Тому даний матеріал застосовується рідше, переважно в порівняно недорогих кермах (хоча можливі і винятки, які використовують висококласні сорти пластику).

— Шкіра. Покриття зі штучної, зрідка — натуральної шкіри. Ці матеріали належать до преміумкласу: вони мають стильний зовнішній вигляд, приємні на дотик, однак і коштують відповідно. Правда, шкірзамінник може бути і відносно недорогим — однак про стійкість і довговічність в таких випадках говорити не доводиться; натуральна ж шкіра, зі свого боку, за визначенням досить недешева. З іншого боку, подібні покриття забезпечують максимальну автентичність — аж до того, що контролер «пахне, як справжнє кермо, а не як пластикова іграшка».

— Алькантара. Матеріал, відомий також як «штучна замша». По суті, є різновидом описаної вище шкіри (шкірозамінника), однак виділяється в окрему категорію, оскільки має специфічні особливості — насамперед характерну бархатисту поверхню. Завдяки цьому даний матеріал приємний на дотик, при цьому він відмінно виглядає і водночас досить довговічний і практичний; варто сказати, що алькантру широко використовують в обробці і зовнішньому тюнінгу реальних авто, в тому числі люкс-класу. Водночас і вартість такого оздоблення, в тому числі для ігрових керм, виходить чималою; тому з алькантри виконуються лише окремі висококласні моделі.

Основний матеріал (матеріали), що використовуються в конструкції маніпулятора.

Як правило, з матеріалу, зазначеного в цьому пункті, виготовляється і корпус пристрою, і елементи управління — кнопки, важелі, ручка джойстика тощо. Виняток становлять лише керма (див. «Тип пристрою») — для них у пункті «Матеріал керма» (див. вище) нерідко уточнюється тип покриття.

Ось основні матеріали, актуальні на сьогодні:

— Пластик. Застосовується в переважній більшості сучасних ігрових контролерів — від бюджетних до висококласних; при цьому навіть в недорогих пристроях можуть використовуватися досить якісні сорти пластику. В цілому даний матеріал поєднує в собі невисоку вартість, практичність і зручність в оформленні: пластиковим елементам можна з легкістю надавати складні форми, а також будь-які відтінки і візерунки. З недоліків цього варіанта можна відзначити хіба що деяку схильність до подряпин; однак це суто естетичний момент, що майже не має практичної значущості.

— Гумове покриття. Додаткове покриття, що використовується зазвичай на пластикових пристроях. Гума відрізняється м'якістю і еластичністю, до того ж вона менш схильна ковзати, ніж гладка пластикова поверхня. Це забезпечує більш комфортне і надійне утримання в руках. Крім того, на такому матеріалі менш помітні подряпини. Зворотною стороною цих переваг є деяке збільшення вартості і габаритів контролера (останнє, втім, можна компенсувати зменшенням розміру пластикової основи).
...r> — Софт-тач. Особливий різновид пластику, свого роду перехідний варіант між традиційним гладким пластиком і гумою. Поверхня такого матеріалу має особливу фактуру, завдяки чому на дотик він відчувається як м'який (звідси і назва), до того ж практично не ковзає в руках. Правда, з низки причин такий матеріал не здобув особливої популярності в ігрових маніпуляторах.

— Прогумований пластик, прогумоване покриття. Під цими термінами в різних моделях можуть матися на увазі різні матеріали: в одних випадках це пластик з повноцінним гумовим покриттям, в інших — софт-тач поверхня. Докладніше про те й інше див. вище; а про що конкретно йде мова — варто уточнювати окремо.

— Гума. Словом «гума» в даному випадку прийнято позначати окремі елементи, виконані з цього матеріалу — насамперед кнопки і додаткові вставки. Такі елементи зазвичай поєднуються з основою корпуса, виконаною з пластику (див. вище). А застосовується гума для додаткової зручності: з таких кнопок пальці не так зісковзують, як з пластикових, вставки ж запобігають ковзанню самого контролера в руці.

— Метал. У разі ігрових контролерів метал належить до матеріалів преміумкласу: він міцний, солідно виглядає, однак і коштує недешево. А в деяких видах маніпуляторів — наприклад, геймпадах (див. «Тип пристрою») — застосування цього матеріалу не виправдано з практичної точки зору. Як наслідок, з металу виконуються переважно окремі висококласні керма, джойстики/штурвали і авіаприлади, створені в розрахунку як на функціональність, так і на реалізм зовнішнього вигляду та відчуттів. При цьому навіть якщо в характеристиках зазначений тільки метал — конструкція, як правило, все одно включає окремі елементи з інших матеріалів: наприклад, накладка на важіль джойстика може виконуватися з гуми або пластику, для додаткового комфорту і надійності.

— Алюміній. Один з видів описаного вище металу — зі всіма характерними особливостями. Алюміній нерідко сприймається як прогресивний і дорогий матеріал (зокрема, він широко застосовується в авіації); тому іноді в характеристиках ця назва уточнюють в рекламних цілях.

Джерело живлення, яке використовується ігровим маніпулятором.

Цей параметр безпосередньо залежить від типу з'єднання (див. «Підключення»). Наприклад, живлення від USB-порту або мережі (блоку живлення) передбачається переважно в провідних моделях, а пристрої з можливістю бездротового підключення (як чисто бездротові, так і комбіновані) практично гарантовано будуть використовувати акумулятор або батарейки. Ось більше детальний опис кожного з цих варіантів:

— USB-порт. Живлення від USB-порту — як правило, того ж, через який контролер безпосередньо взаємодіє з консоллю, ПК або іншим ігровим пристроєм. Такий спосіб підключення дає змогу обійтися без зайвих дротів. З іншого боку, потужність живлення від USB відносно невисока, через що цей варіант слабо підходить для контролерів з потужними системами зворотного зв'язку (зокрема, просунутих керм) — з такими аксесуарами доводиться використовувати окремі БЖ (див. нижче).
Також відзначимо, що даний спосіб живлення зустрічається і в окремих бездротових моделях — зазвичай контролерах для мобільних пристроїв, які взаємодіють з гаджетом по Bluetooth, а живлення отримують від USB-порту цього ж гаджета. Такий формат роботи дає змогу обійтися без батарей в самому контролері, однак додатково витрачає заряд основного пристрою.

— Мережа. Живлення від звичайної розетки з...використанням окремого блоку живлення (БЖ). Використовується переважно у висококласних дротових кермах (див. «Тип пристрою»), яким висока потужність живлення потрібна для ефективної роботи систем зворотного зв'язку. Теоретично даний варіант не дуже зручний, оскільки потребує пошуку додаткової розетки; однак на практиці з цим зазвичай не виникає особливих труднощів (в крайньому випадку можна скористатися подовжувачем).

— Акумулятор. Живлення від вбудованого акумулятора, що не відноситься до стандартних типорозмірів (на відміну від батарейок), а нерідко ще й незнімного. Це найпопулярніший у наш час спосіб живлення бездротових маніпуляторів. Його головна перевага перед батарейками полягає в тому, що цей варіант не потребує зайвих витрат грошей і сил: акумулятор першопочатково входить до комплекту поставки, його не потрібно купувати окремо, а при вичерпанні заряду досить зарядити контролер. Правда, ця процедура потребує певного часу; проте час повної зарядки рідко перевищує кілька годин, тоді як час роботи може вимірюватися вже добами (хоча зустрічаються і більше скромні показники). Крім того, багато контролерів можна використовувати, не відключаючи зарядного пристрою; це дещо обмежує рухливість, але даний момент зазвичай не є критичним.

— Батарейки (АА, ААА). Живлення від змінних елементів стандартного типорозміру — зазвичай «пальчикових» АА або «мізинчикових» ААА. Кількість використовуваних елементів може бути різною; однак загальні особливості такого живлення у всіх контролерах однакові. З одного боку, батарейки допускають швидку заміну, що дає змогу грати з мінімумом перерв: при вичерпанні заряду достатньо просто встановити свіжі елементи живлення замість тих, що сіли. При цьому у користувача є вибір: або регулярно купувати одноразові батарейки, або витратитися на акумулятори, що перезаряджаються, з зовнішнім зарядним пристроєм. А якщо придбати два комплекти таких акумуляторів — можна тримати один комплект на зарядці, поки другий використовується. З іншого боку, застосування батарейок неминуче пов'язано з додатковими витратами: елементи живлення зазвичай не входять до комплекту, і перед першим використанням їх потрібно докупити окремо. В результаті даний тип живлення використовуваний значно рідше, ніж акумулятори, хоча його можна зустріти і в досить прогресивних і відомих пристроях — зокрема, штатних геймпадах для Xbox 360, Xbox One і навіть Xbox Series X|S.