Споживана потужність
Номінальна потужність, споживана пароочисником при роботі. Як правило, вказується за максимальним енергоспоживанням при використанні в звичайному режимі, без нештатних ситуацій.
В цілому даний параметр є при виборі другорядним: виробники підбирають потужність з таким розрахунком, щоб забезпечити необхідні показники продуктивності, тиску тощо. Однак з потужністю пов'язані і деякі практичні моменти. Так, за тієї ж продуктивності (див. «Інтенсивність пари») більш
потужний агрегат буде витрачати менше часу на нагрівання води і вироблення пари; також в ньому можна передбачити більш ємний бойлер (див. «Об'єм бойлера для води»), що буває корисно для тривалої безперервної роботи. З іншого боку, такі пристрої виходять більш дорогими, а нерідко — також більш важкими і громіздкими, ніж відносно «слабкі» пароочисники, до того ж вони сильніше навантажують електромережу.
Другий момент, пов'язаний з потужністю – це саме розрахунки навантаження на проводку і різне електротехнічне обладнання (захисну автоматику, стабілізатори, генератори тощо).
Максимальний тиск пари
Максимальний тиск пари на виході з робочої насадки, який може створити пароочисник.
Високий тиск позитивно позначається на інтенсивності впливу і глибині проникнення пари; це особливо важливо при видаленні застарілих забруднень, а також при обробці килимів, меблевої оббивки та інших аналогічних матеріалів. З іншого боку, збільшення робочого тиску позначається на вазі, ціні і споживаній потужності агрегату.
Що стосується конкретних цифр, то тиск до 3 бар включно вважається дуже невисоким; такі показники зустрічаються переважно серед парових швабр (див. «Тип»), а також у найпростіших побутових пароочисниках (включаючи ручні різновиди). 3.1 – 4 бар – середній показник; йому, зокрема, відповідає більшість побутових агрегатів, а також найбільш прості професійні моделі. А більше 4 бар можна зустріти переважно в досить ролгресивних агрегатах, хоча бувають і винятки з цього правила.
Продуктивність
Продуктивність пари, що забезпечується пароочисником. Для моделей з регуляторами потужності і/або вологості в даному пункті вказується максимальне можливе значення.
При виборі за даним показником варто враховувати, що продуктивність характеризує лише кількість водяної пари, що видається агрегатом за хвилину. Інтенсивність впливу цієї пари на оброблювану поверхню/виріб може бути різною, перш за все вона залежить від робочого тиску. Тому безпосередньо порівнювати за даним показником можна лише пристрої зі схожими показниками тиску. При таких порівняннях варто виходити з того, що більш
висока продуктивність дає змогу швидше справлятися з великими об'ємами робіт, проте потребує більш потужних нагрівачів і містких резервуарів — що, зі свого боку, впливає на габарити, вага і ціну всього пароочисника.
Об'єм бака для води
Об'єм бака для запасу води, передбаченого в пристрої.
Підкреслимо, що не варто плутати цей показник з об'ємом бойлера (див. вище): в даному випадку мова йде про резервуарі з запасом холодної води, з якого така вода надходить в бойлер для нагріву. Не всякий пароочисник оснащений таким резервуаром-докладніше див. "Доп. бак для води". Що ж стосується об'ємів, то велика ємність, з одного боку, дозволяє довше пропрацювати без дозаправки, з іншого — позначається на габаритах, вазі і вартості агрегату. «Тип") об'єм бака не досягає навіть 1 л - для таких пристроїв компактність і невелика вага важливіше, ніж можливість обійтися без зайвих заправок. Подібні баки можна зустріти і серед побутових пароочисників, проте більшість такої техніки вміщує все ж 1 – 2 л.а резервуари більш ніж на 2 л застосовуються переважно в потужних професійних агрегатах.
Час нагріву
Час нагріву до утворення пари. Тривалість процесу нагріву безпосередньо залежить від потужності приладу і об'єму резервуара з водою.
Відзначимо також, що в деяких ситуаціях фактичний час нагріву може виявитися менше заявленого. Наприклад, якщо основна ємність (бойлер) заповнена в повному обсязі, а додаткової ємності для холодної води в конструкції не передбачається. Для повної гарантії варто все ж орієнтуватися на прямо заявлене в характеристиках значення.
Довжина мережевого шнура
Довжина кабелю, яким пароочисник підключається до електричної мережі. Чим довше кабель живлення - тим далі від розетки може працювати пристрій, тим більшу свободу переміщення має користувач. З іншого боку, надмірно довгий дріт може створювати труднощі як при роботі, так і в зберіганні/транспортуванні; а при роботі далеко від розетки можна скористатися подовжувачем. Тому навіть в агрегатах, розрахованих на великі площі (таких, як парові швабри — див. «Тип»), довжина мережевого шнура рідко перевищує 5 – 6 м.