Порівняння Onkyo TX-SR494 vs Yamaha RX-V585

Дана функція забезпечує автоматичне налаштування рівня гучності звуку при його різких змінах. Така потреба буває пов'язана, наприклад, з тим, що один фільм може вміщати і діалоги, і інтенсивні спецефекти; в результаті на невисокою гучності розмови буває може бути погано чути, а на високій звук може періодично «бити по вухах» і турбувати оточуючих. Крім того, при перегляді ТБ багато хто напевно стикалися з рекламними роликами, виконуваними відчутно голосніше основної програми. Автоматичне регулювання рівня збільшує гучність при невисокій потужності аудіосигналу і знижує її при високій, допомагаючи таким чином уникнути неприємних відчуттів від занадто гучного звуку і водночас зберегти нормальну чутливість.

Можливість імітації багатоканального (наприклад, 5.1) звучання традиційних двоканальних навушниках. Для цього зазвичай використовується декодер Dolby Headphone, обробляє звук таким чином, що чутний в навушниках звук сприймається як багатоканальний зокрема, вірогідне положення його джерел можна визначити набагато точніше. А враховуючи, що сучасні навушники Hi-Fi класу за якістю звучання не поступаються акустики (а коштують відчутно дешевше) — ця функція цілком може стати в нагоді навіть вимогливим аудіофілам.

Підтримка аудиоресивером функції eARC — розширеної версії зворотного аудіосигналу (ARC), використовуваного при з'єднанні HDMI (див. нижче).

Сам по собі зворотний аудіоканал дозволяє міняти місцями» HDMI-вихід AV-ресивера і HDMI-вхід телевізора або іншого зовнішнього пристрою — таким чином, це пристрій перетворюється в джерело аудіосигналу, а ресивер починає працювати як приймач. Подібний функціонал розрахований в основному на ті випадки, коли телевізор приймає сигнал не з ресивера, а з іншого джерела (вбудованого тюнера, медіаплеєра, флешки тощо), однак звуковий супровід при цьому потрібно вивести на зовнішню акустику саме через ресивер. Без ARC для цього довелося б використовувати додаткове з'єднання (наприклад, через оптичний інтерфейс), тоді як зворотний аудіоканал дозволяє обійтися без зайвих дротів: один і той самий HDMI-кабель використовується для передачі відео/аудіо з ресівера на телевізор, і для передачі аудіо з телевізора на ресивер. Також переваги ARC перед традиційними аудиоинтерфейсами полягають у більш високої пропускної здатності, а також можливості використовувати функцію CEC (управління сполученими пристроями з одного пульта).

Конкретно ж eARC був представлений одночасно зі стандартом HDMI 2.1 і отримав ряд удосконалень у порівнянні зі звичайним ARC. Ось головні з них:

— Збільшена майже в 40 разів пропускна здатність, що дозволяє передавати об'ємний звук формату 5.1 і 7.1 без стиснення, а також...працювати з HD-аудіо та «обьектно-орієнтованими» багатоканальними кодеками Dolby Atmos і DTS:X (див. «Декодери»).
— Технологія Lip Sync Correct, усуває рассинхронизацию між відео і звуком.
— Власний протокол для автоматичного визначення звукових форматів, підтримуваних обома підключеними пристроями, і вибору оптимального варіанта.

Зрозуміло, для використання eARC його повинен підтримувати як ресивер, так і телевізор, до якого він підключений.

Максимальна потужність звуку, що може видати підсилювач потужності (за наявності такого в ресивері, див. «Тип») на один канал акустичної системи. Тут варто зазначити, що в даному випадку прийнято вказувати т. зв. RMS (Rated Maximum Sinusoidal), або номінальну потужність. Номінальної вважається найбільша потужність, яку підсилювач гарантовано здатний без перерв видавати протягом години без будь-яких збоїв чи поломок. Короткочасні стрибки рівня сигналу можуть значно перевищувати це значення, однак основним показником є все ж номінальна потужність.

Потужність підсилювача багато в чому визначає гучність звучання підключеній акустичної системи. На практиці гучність також залежить від характеристик колонок — чутливості, імпедансу і т. ін.; однак за інших рівних умов одна і та сама акустика на більш потужному підсилювачі буде звучати голосніше. Крім того, цей параметр також впливає на сумісність колонок і підсилювача — вважається, що різниця в номінальних потужностях цих компонентів не повинна перевищувати 10-15% (а в ідеалі потужності взагалі повинні збігатися). А оскільки для різних приміщень потрібні колонки різної потужності, це впливає і на вибір підсилювача для тієї чи іншої обстановки; конкретні рекомендації по співвідношенню характеристик приміщення і потужності акустики можна знайти в спеціальних джерелах.

Також відзначимо, що, якщо підсилювач може працювати з навантаженням різного опору (див. «Допустимий опір акусти...ки»), то для різних варіантів і потужність на канал буде різною — чим нижчий опір, тим вище потужність. В характеристиках ж в цьому випадку зазвичай вказується максимальне значення цього параметра — тобто потужність при мінімально допустимому опорі.

Цей показник визначає кількість сторонніх шумів, якими супроводжується звук, видаваний підсилювачем ресивера. Він зручний тим, що враховує практично всі можливі значущі шуми — як створювані самим пристроєм, так і обумовлені зовнішніми причинами. Чим вище співвідношення сигнал/шум — тим менше потужність перешкод порівняно з основним сигналом, тим чистіше буде звучати підсилювач. Показник у 70-80 дБ вважається нормальним для більшості споживчої електроніки, проте в AV-ресіверах, зазвичай представляють собою пристрої преміумкласу, його можна назвати хіба що задовільним. У найбільш прогресивних моделях цей показник може значно перевищувати 100 дБ.

Найменший опір динаміків акустичної системи, з яким підсилювач здатний нормально працювати. Номінальний опір акустики, позначається також терміном «імпеданс», є одним із ключових параметрів при підборі компонентів аудіосистеми: для нормальної роботи необхідно, щоб імпеданс акустики відповідав характеристиками підсилювача. Якщо опір колонок буде більше — гучність звуку значно знизиться, якщо менше — в ньому з'являться спотворення, а в гіршому випадку можливі навіть перевантаження і поломки. Тому в характеристиках ресиверів зазвичай вказується саме мінімальний опір — адже підключення навантаження занадто низького імпедансу загрожує більш серйозними наслідками, ніж занадто високого.

Можливість роботи ресивера в режимі Bi-amping та/або Tri-amping.

Базовий принцип обох цих режимів полягає в тому, що звуковий сигнал розділяється на кілька частотних смуг (НЧ і ВЧ для Bi-amping, у разі Tri-amping окремо виділяються середні частоти), і кожна смуга обробляється своїм підсилювачем і виводиться на свій спеціалізований набір динаміків. Таким чином можна досягти помітного поліпшення якості звуку. Однак варто враховувати, що конкретна реалізація цієї функції AV-ресіверах може бути різною. Найпростіший варіант передбачає два або три вбудованих підсилювача потужності, кожен з яких виводить весь звуковий діапазон на свій комплект роз'ємів. До такого пристрою потрібно підключати зовнішній кросовер (частотний фільтр) або колонки з вбудованими фільтрами для кожної смуги частот. Більш прогресивні ресивери можуть оснащуватися власними вбудованими кросоверами, і в таких випадках на кожен підсилювач з комплектом роз'ємів виводиться лише частина частотного діапазону; це позбавляє від необхідності використовувати зовнішні частотні фільтри. Однак у будь-якому разі для використання Bi/Tri-amping потрібні колонки з підтримкою такого формату підключення.

— AM/FM-радіо. Наявність вбудованого тюнера, що дозволяє приймати радіопередачі AM і FM-діапазону без додаткових пристроїв (може знадобитися хіба що антена, і то далеко не завжди). В FM можна реалізувати передачу якісного стереозвуку, однак хвилі поширюються тільки в межах прямої видимості (10-20 км); тому більшість станцій цього діапазону належать до «міським музичним». В AM дальність передачі вимірюється вже сотнями кілометрів, однак якість звуку відчутно нижче, тому такі станції зазвичай спеціалізуються на розмовних програмах (зокрема, новинах).

— USB-носій. Можливість підключити до ресівера USB-носій — наприклад, «флешку або зовнішній жорсткий диск — і програвати з нього вміст безпосередньо. Для цього необхідний роз'єм USB. Найчастіше у моделях з такою функцією він розташовується на передній панелі (див. нижче) — це забезпечує зручність підключення; водночас є й винятки. Також відзначимо, що сама наявність USB не обов'язково передбачає можливість відтворення з зовнішніх носіїв — цей інтерфейс може використовуватися для службових цілей, наприклад, для оновлення прошивки або відтворення з ПК (див. «Додатково (входи) — USB Type B»).

— Мережеве потокове аудіо. Можливість відтворення потокового аудіо через локальну мережу або Інтернет (у т. ч. з сервісів на зразок Grooveshark або Last.Fm). Назва «потокове» пов'язано з тим, що кожна композиція відтво...рюється безпосередньо з мережі, без запису у власне постійне сховище ресивера. Ця функція за визначенням вимагає підключення до комп'ютерних мереж; найчастіше з цією метою використовується модуль Wi-Fi (див. «Інтерфейси») або роз'єм LAN.

— Інтернет-радіо. Можливість використання ресівера для прийому і відтворення передач Інтернет-радіостанцій. Ця функція багато в чому схожа з вищеописаним мережевим аудіо — зокрема, для її роботи потрібно підключення до мережі, а дані передаються в потоковому форматі; однак у разі мережевого аудіо користувач сам вибирає, що і коли слухати, тут же трансляція йде аналогічно звичайним радіопередачам і управляється з радіостанції. Власне, багато великі станції транслюють свої передачі не тільки в традиційному ефірі, але також і через Інтернет; є і спеціалізовані проєкти, що віщають тільки в Мережі. Загалом вибір програм значно більші, ніж для звичайного радіомовлення — адже Інтернет-радіо не має обмежень по дальності. А самих ресіверах можуть передбачатися додаткові інструменти з управління таким мовленням — наприклад, каталоги, пошук за жанрами, мов і т. ін.

Набір стрімінгових сервісів, що підтримуються AV-ресивером.

Такі послуги призначені для потокової трансляції аудіоконтента через Інтернет. При цьому файли не зберігаються на пристрій, а відтворюються безпосередньо з відповідного ресурсу у глобальній мережі. Стрімінгові послуги дають змогу отримати доступ до великих бібліотек музичних композицій без необхідності займати внутрішню пам'ять пристрою. Ключовими перевагами онлайн-стримінгу можна назвати величезний вибір контенту та практично моментальний доступ до бажаних аудіотреків. Серед популярних можна виділити Amazon Music, Deezer, SoundCloud, Spotify, TIDAL, YouTube Music.