З метою самостійного підбору посудомийних машин за різними критеріями ви можете переходити в профільні розділи нашого каталогу, де зібрані як вбудовані моделі, так і окремі рішення.

Тип посудомийної машини: під вбудову або поставити окремо

Сьогодні виробники пропонують окремостоячі і вбудовані моделі. Різниця між ними мінімальна, але є одна принципова відмінність – спосіб монтажу.

Посудомийна машина, що вбудовується, «ховається» в кухонний гарнітур і ідеально вписується в інтер'єр кухні. При цьому для неї необхідно передбачити спеціальну нішу. Відповідно, така модель підходить, якщо хочеться приховати її (забезпечити непомітність в інтер'єрі). Але якщо на кухні немає ніші під вбудову, а часткова або повноцінна заміна гарнітура (або великий ремонт) не планується, то підійде окремий прилад.

Вбудована посудомийна машина ідеально вписується в інтер'єр кухні.

До плюсів вбудованої посудомийки належить:

  • непомітність в інтер'єрі;
  • трохи тихіша робота – додаткову звукоізоляцію забезпечує фасад і сам кухонний гарнітур;
  • зазвичай трохи більш виграшне співвідношення між габаритами та місткістю.

До плюсів окремостоячої посудомийної машини належить:

Окремостоячу посудомийну машину можна купити тоді, коли ніші для вбудови немає.

  • доступніший цінник;
  • наочніші органи управління;
  • не потребує монтажу;
  • трохи мобільніша, що припускає перестановку на кухні і може спростити ремонт приладу.

Зазначимо, що серед моделей, що вбудовуються, є машини з відкритою панеллю управління. Вони інтегруються в кухонну нішу, але дисплей, сенсори та/або кнопки для взаємодії розташовуються на зовнішній стороні дверцят (їх накладна фасадна панель не закриває). У аналогів, що повністю вбудовуються, органи управління розташовані на торці, а для додаткової індикації роботи може передбачатися промінь, який проєціюється на підлогу — просто пляма або зворотний відлік часу.

Розміри посудомийної машини

Другий ключовий критерій вибору посудомийної машини – габарити. Для рішень, що вбудовуються, цей момент треба враховувати ще до ремонту і проєктування кухонного гарнітура. У випадку з окремостоячими рішеннями розміри теж важливі, адже нерідко «зайвих» квадратних метрів на кухні немає, а прилад ставлять під стільницю, поряд з шафами, між холодильником і плитою тощо.

Посудомийні машини найчастіше зустрічаються у двох варіантах розмірів за шириною:

  • 60 см – так звані стандартні;
  • 45 см – вузькі.

Висота коливається від 81 до 85 см, що дає можливість розмістити прилад під стільницею. Стандартна глибина близько 60 см, причому якщо у моделей, що вбудовуються, вона частіше становить 55-56 см, то у окремостоячих – рівно 60 см, а іноді на один-два сантиметри більше.

Якщо кухня простора, а членів сім'ї чимало (3 і більше осіб), то доцільно вибирати прилад на 60 см. Тут за раз можна вимити більше посуду (про це ще поговоримо). Незалежно від кількості мешканців, варто враховувати і звички. Адже навіть самотні люди можуть часто запрошувати гостей, а значить після застілля посудомийці вистачатиме роботи.

Крім стандартної та вузької посудомийки виділяють ще й настільні моделі.

Крім повнорозмірних (підлогових) моделей є компактні (вони ж настільні) рішення. Вони можуть стояти як окремо, так і вбудовуватися. Такі посудомийки менші за висотою (коливається від 45 до 60 см), можуть бути шириною не 60, а 55 см. Подібних моделей на ринку небагато, але власникам обмежених житлових умов, холостякам або парам їх можна розглянути.

Місткість та організація внутрішнього простору посудомийки

Габарити посудомийної машини прямо впливають на місткість. Вона визначається у стандартних комплектах посуду, куди входять 4 тарілки, блюдце з чашкою, типові столові прилади. У середньому можна розраховувати на такі співвідношення:

  • стандартна (повнорозмірна, шириною 60 см) посудомийна машина вміщує від 11 до 16 комплектів (частіше 13-14);
  • вузька – від 8 до 11;
  • компактна (настільна) – від 4 до 8.

До речі, не варто думати, що умовні 15 комплектів це просто «космос» і стільки вам не треба. Хоча єдиний критерій для всіх моделей і полегшує вибір, але він має «підводні камені», а точніше не враховує великий посуд — каструлі та сковорідки, які на практиці займають багато місця в робочій камері. Тому за можливістю варто дотримуватись правил «чим більше, тим краще», тобто вибирати найбільш місткі моделі для конкретного розміру.

Також варто враховувати внутрішнє компонування посудомийки. Звичним сьогодні можна вважати один із двох варіантів:

  • умовна «класика» — два висувні кошики, а в одному з них окремий короб (бокс) для вертикального розміщення виделок, ложок і ножів;
  • умовний «модерн» – три рівні завантаження: над верхнім кошиком знаходиться висувний лоток для столових приладів. В останній передбачається горизонтальне укладання, що зазвичай зручніше. Іноді навіть є місце для невеликих чашок (під еспресо).
Третій рівень завантаження додає зручності при розміщенні столових приладів.

Відмова від боксу для столових приладів іноді за інших рівних умов дає змогу додати один комплект до місткості. Але деякі користувачі відзначають, що при трьох рівнях завантаження злегка знижується висота для основних кошиків, тому з укладанням великих каструль можливі складнощі.

Що ще є нормою для організації внутрішнього простору посудомийних машин:

  • регулювання верхнього кошика (не висувного лотка) за висотою. Це дає змогу вивільнити більше місця внизу під каструлі та сковорідки;
  • різні тримачі, полиці або насадки, у тому числі для розміщення келихів, чашок, інших крихких виробів. В ідеалі на них краще дивитися наживо, щоб переконатися, чи підходять вони для вашого посуду;
  • два розбризкувачі – по одному на основний кошик (менше – тільки у компактних моделей). При цьому класична його реалізація – це «коромисло», що рухається навколо своєї осі з отворами для подачі води. Хоча у бюджетних посудомийках у ролі верхнього розбризкувача може передбачатися просто одиночна форсунка.

Досить схожа конструкція робочої камери більшості сучасних посудомийних машин натякає, що саме вона забезпечує якісне автоматичне миття. Хоча інженери окремих виробників, звичайно ж, шукають ноу-хау та нові конкурентні переваги. Але нерідко вони стосуються скоріше зручності користувачів. Наприклад, у дорожчих моделях інколи передбачається підсвічування камери. А в преміальних машинах зустрічається така функція, як ліфт нижнього кошика. Це спеціальний підйомний механізм, завдяки якому користувачеві не потрібно нахилятися для завантаження та вивантаження посуду.

Витрата електроенергії, інверторний мотор, рівень шуму

При виборі посудомийної машини варто звертати увагу на клас енергоспоживання. Відповідно до актуального маркування найбільш економними є моделі з оцінкою A і B (вони витрачають близько 0.5-0.6 кВт*год за цикл), а дуже марнотратними – F і нижче (від 0.8+ кВт*год). Деяку плутанину може викликати те, що для окремих приладів наводиться більш рання шкала, де є A+++ і просто A. Якщо бачите останню оцінку, то треба переконатися, що це саме нове маркування, інакше перед вами не найекономічніший прилад.

Так виглядає типовий розбризкувач посудомийки.

На витрату води орієнтуватися не обов'язково. По-перше, з будь-якою посудомийною машиною в каналізацію витікає багаторазово менше рідини, ніж при ручному митті. По-друге, різниця на один цикл сьогодні рідко перевищує кілька літрів: переважно моделі витрачають від 9 до 12 л.

Варто сказати, що найбільш економічними найчастіше є посудомийки з інверторним мотором. У конструкції такого агрегату немає колекторних щіток, які є у звичайних електродвигунах. Ця особливість робить прилад дорожчим, але позитивно впливає на його загальну надійність і довговічність. Крім того, інверторні машини створюють менше шуму. Тихими прийнято вважати моделі, що генерують до 42 дБ (а-ля тиха розмова). Більшість асортименту сьогодні трохи шумніше – від 42 до 48 дБ. Все, що вище за 48 дБ – вже не завжди комфортно (а-ля розмова на підвищених тонах або крик). Якщо у вас квартира-студія або на кухні ви влаштовуєте посиденьки, то цей момент точно варто враховувати.

На енергоетикетці вказується не лише витрата електрики та води.

Програми та корисні функції посудомийної машини

Багатий набір програм часто позиціонується як додаткова перевага посудомийної машини. Але це не завжди так. Так, якісь спеціалізовані цикли миття можуть виділяти конкретну модель на тлі конкурентів. Але на практиці понад два-три режими використовують рідко.

Дійсно корисною програмою, яка фактично відрізняє середній клас від найпростіших посудомийок, вважається автоматична. Якщо вона є, прилад оснащений датчиком контролю чистоти води. Саме він з іншою автоматикою визначає час миття та необхідну кількість ресурсів. Користувачеві досить просто натиснути кнопку (іноді додатково задати температуру), а на виході він отримає чистий посуд.

З інших типових програм можна назвати:

  • економічну (знижує витрату води та електроенергії, але зазвичай довго триває);
  • інтенсивну (підходить для жирних каструль та інших складних забруднень);
  • швидку (зменшує час за рахунок більшого споживання ресурсів);
  • замочування або попереднє полоскання (служить для розм'якшення залишків їжі, зручна перед основним циклом, коли треба зібрати більше посуду);
  • делікатну (як правило, призначається для скла, у тому числі келихів).

Рідше можна зустріти сервісний цикл самоочищення, тихий (нічний) режим та гігієнічну або навіть парову програму. Остання може застосовуватись для стерилізації посуду. У деяких машинах середнього та прогресивного класу передбачається можливість збереження налаштувань користувача в пам'яті, тобто створення своєї програми.

Як окремий цикл або функція часто фігурує половинне завантаження. Це корисний режим для тих, хто вибирає місткість посудомийки за принципом «чим більше, тим краще». Припустимо, взяли на 14 комплектів, а стільки накопичувати треба кілька днів. Щоб модель не витрачала багато електрики марно, вибирається половинне завантаження і виконується більш економічний цикл миття.

Вже нормою серед додаткових опцій вважається таймер (відстрочка запуску) та готовність до застосування таблеток. Окремі виробники також пропонують можливість опціонального підвищення інтенсивності миття в одному з кошиків, прискорення циклу (на кшталт SpeedPerfect Bosch або VarioSpeed Plus Siemens) за рахунок більшої витрати ресурсів.

У більшості випадків збільшення кількості програм та функцій миття тягне за собою подорожчання приладу.

Тип сушіння посудомийки

Посудомийна машина заощаджує час користувача за рахунок автоматизації не тільки процесу видалення забруднень, а й подальшого сушіння. Можна виділити два основні способи його реалізації – обдув гарячим повітрям і конденсаційний метод. Перший варіант швидкий, але підвищує витрати електроенергії, потребує наявності спеціального вентилятора. Обдув використовують сьогодні не дуже часто, причому він зустрічається або у відносно недорогих моделях, або в преміальних рішеннях, у тому числі у Miele.

Найбільш поширений спосіб сушіння – конденсаційний метод. У ньому гаряча вода просто випаровується з посуду. Це недорогий, безшумний варіант, що не ускладнює конструкцію приладу. Але така процедура висушування займає багато часу плюс залишається ризик плям. Нівелювати ці недоліки покликана більш прогресивна конденсація – з теплообмінником, роль якого виконує відсік з холодною водою. Додатковий елемент в конструкції приладу прискорює процеси випаровування і сушіння, а також не залишає нальоту на посуді. Знову ж таки ,підвищення шуму чи енергоспоживання такий метод не дає. Використовується теплообмінник зазвичай у моделях середнього та прогресивного класу.

У топових посудомийних машинах зустрічаються ще більш прогресивні рішення, такі як технологія Zeolith. Фактично це щось середнє між конденсаційним методом та обдуванням. Спеціальний мінерал цеоліт використовує вологу, що випаровується, для нагріву і віддає це тепло для прискореного висушування.

Zeolith – нагрітий в результаті конденсації мінерал віддає тепло для підвищення ефективності сушіння.

Також варто зазначити, що деякі машини з конденсаційним сушінням підтримують функцію автоматичного відкривання дверцят в кінці робочого циклу. Ця опція також слугує для підвищення якості та прискорення сушіння, адже забезпечує природну циркуляцію повітря в камері. А ще автовідкривання – це наочний індикатор закінчення миття.

Управління та додаткове оснащення посудомийної машини

У сучасних посудомийних машин можуть бути різні органи управління. Крім власне кнопок або сенсорів зазвичай передбачаються найпростіші світлодіодні індикатори, лаконічний дисплей (підказує обрану програму, код помилки та/або зворотний відлік часу) або TFT-екран. Останній — найінформативніший, адже демонструє кольорове зображення, а часом навіть анімацію. Для сімей з дітьми дуже актуальна також функція захисного блокування управління.

Крім того, все частіше у продажу зустрічаються моделі з можливістю віддаленої взаємодії через інтернет: у фірмовому мобільному додатку можна запустити цикл, подивитися статистику по розхідниках, отримати повідомлення про завершення миття тощо.

До іншого оснащення посудомийних машин належить таке:

  • автодоводчик дверцят або навіть система відкривання без ручки – припустимо, за допомогою постукування;
  • захист від протікання. Це автоматична система, яка запобігає домашньому потопу. Вона може поширюватися на корпус та/або шланги подачі та зливу води. В одних моделях реалізовано лише щось одне, а в інших є повний захист;
  • можливість підключення до гарячої води. Так прилад витрачатиме менше енергії на нагрівання (хоча для високотемпературних режимів без нього не обійтися);
  • ковзний фасад – тип кріплення у вбудованих посудомийок, який дає змогу встановити прилад в колону або без вирізання цоколя.
Автодоводчик зробить закриття дверцят простішим, комфортнішим і тихішим.

Про бренди та загальні рекомендації щодо вибору

Сьогодні популярні насамперед посудомийні машини досить відомих брендів, а не марок No name. Серед бюджетних рішень популярні моделі Beko, Hotpoint-Ariston та Indesit. Як правило, трохи вище котирується продукція Gorenje, Whirlpool та Electrolux. Одні з лідируючих позицій ринку займають посудомийні машини Bosch і Siemens, причому вони мають дуже широкий модельний ряд на будь-який смак (сумарно на них припадає майже 30% асортименту). Преміальний сегмент представляють бренди Miele, Smeg та Asko.

Тезово підіб'ємо підсумки:

  • перша задача перед покупкою — вирішити брати посудомийку, що вбудовується чи ні, і визначитися з габаритами;
  • внутрішня організація може передбачати 2 кошики та бокс для столових приладів або три рівні завантаження, але якість миття при цьому не змінюється;
  • велика кількість програм зовсім не обов'язкова, а ось автоматичний цикл не завадить;
  • швидко, але витратно за електроенергією сушать моделі з обдуванням, збалансованим вибором стануть прилади з теплообмінником та/або функцією автовідкривання дверцят;
  • запорукою низького енергоспоживання та шуму виступають посудомийки з інверторним мотором;
  • на захисті від протікання, напевно, заощаджувати не варто, а ось такі «навороти», як автодоводчик, TFT-дисплей або віддалене управління — це не обов'язкові опції;
  • з дорогих, але крутих (корисних) фішок можна виділити ліфт нижнього кошика, цеолітне сушіння та промінь з проєкцією часу.
  • вподобання за брендами можуть бути різними, так що тут краще відштовхуватися від бюджету на покупку.