Україна
Каталог   /   Комп'ютерна техніка   /   Персональні комп'ютери

Порівняння ETE GAME CASUAL PLUS vs ETE C2 SILVER

Додати до порівняння
ETE GAME (CASUAL PLUS)
ETE C2 (SILVER)
ETE GAME CASUAL PLUSETE C2 SILVER
від 9 232 грн.
Товар застарів
від 12 521 грн.
Товар застарів
Типігровийігровий
Форм-факторMidi TowerMidi Tower
Процесор
ЧипсетAMD A320AMD A320
Типдесктопнийдесктопний
СеріяRyzen 3Ryzen 3
Модель12001200
Кодова назваSummit Ridge (Zen)Summit Ridge (Zen)
Кількість ядер44
Кількість потоків44
Тактова частота3.1 ГГц3.1 ГГц
Частота TurboBoost / TurboCore3.4 ГГц3.4 ГГц
Оперативна пам'ять
Об'єм ОЗП8 ГБ8 ГБ
Тип пам’ятіDDR4DDR4
Тактова частота2666 МГц2666 МГц
Кількість слотів22
Допустимий максимальний об'єм32 ГБ32 ГБ
Відеокарта
Тип відеокартидискретнадискретна
Модель відеокартиRadeon RX 550GeForce GTX 1650
Об'єм відеопам'яті4 ГБ4 ГБ
Тип пам’ятіGDDR5GDDR5
Накопичувач
Тип накопичувачаHDDHDD+SSD
Об'єм накопичувача1000 ГБ1000 ГБ
Об'єм 2-го накопичувача120 ГБ
Передня панель
Приводнемаєнемає
Відсіків 5.25"1 шт
mini-Jack (3.5 мм)
USB 2.02 шт2 шт
USB 3.2 gen11 шт
Мультимедіа
LAN (RJ-45)1 Гбіт/сек1 Гбіт/сек
Wi-Fiнемаєнемає
Звук7.1
Інше
Тип підсвіткивентилятор з підсвічуванням
Колір підсвіткисиній
Потужність БЖ500 Вт500 Вт
Передвстановлена ОСбез ОСбез ОС
Матеріал корпусастальсталь
Колір корпусу
Дата додавання на E-Katalogсічень 2020жовтень 2019

Модель відеокарти

Основними виробниками відеокарт у наш час є AMD, NVIDIA та Intel, причому кожен має свою специфіку. NVIDIA випускає переважно дискретні рішення; серед найпоширеніших – серії GeForce MX1xx, GeForce MX3xx, GeForce GTX 10xx (зокрема GTX 1050, GTX 1050 Ti та GTX 1060), GeForce RTX 20xx , GeForce RTX 20xx, GeForce RTX 20xx 060 Ti, GeForce GeForce RTX 3070 Ti, GeForce RTX 3080 Ti , GeForce RTX 4060 Ti, GeForce RTX 4060 Ti , GeForce RTX 4060 Ti ,, GeForce RTX 4080, GeForce RTX 4080 SUPER, GeForce RTX 4090 та окрема серія Quadro. AMD пропонує як дискретну, так і вбудовану графіку – зокрема в рамках популярних серій Radeon RX 500, Radeon RX 5000, Radeon RX 6000, Radeon RX 7000 та AMD Radeon Pro. А Intel займається виключно модулями, інтегрованими в процесори свого виробництва – це може бути HD Graphics, UHD Graphics і Iris.

Зазначимо, що багато конфігурацій з дискретною графікою мають також інтегрований графічний модуль; у таких випадках вказується назва дискретної відеокарти, як більш прогресивної.

Тип накопичувача

Тип накопичувача, штатно встановленого в комп'ютері.

Відзначимо, що багато ПК дають змогу доповнити комплектний накопичувач або навіть повністю замінити його, проте зручніше купити потрібну конфігурацію одразу і не возитися з переоснащенням. Що стосується типів, то традиційні жорсткі диски (HDD) у наш час все більше поступаються твердотільним модулям SSD. Крім того, досить популярні поєднання HDD+SSD (у тому числі з використанням сучасних технологій Intel Optane і Fusion Drive) та новинки SSD+SSD. А ось такі рішення, як SSHD і eMMC, практично вийшли з ужитку. Розглянемо ці варіанти докладніше:

— HDD. Класичний жорсткий магнітний диск. Основною перевагою таких накопичувачів є невисока вартість в перерахунку на одиницю об'єму — це дає змогу створювати місткі і водночас недорогі сховища. З іншого боку, HDD помітно поступаються SSD по швидкості роботи, а також погано переносять удари і струси. У світлі цього даний тип носіїв все рідше використовується в чистому вигляді — набагато частіше можна зустріти поєднання жорсткого диска з SSD-модулем (див. нижче).

— SSD. Твердотільні накопичувачі на основі флеш-пам'яті. При тому ж обсязі SSD обходиться помітно дорожче HDD, проте це виправдовується рядом переваг. По-перше, такі накопичувач...і працюють значно швидше жорстких дисків; конкретна швидкодія може бути різною (залежно від типу пам'яті, інтерфейсу підключення тощо), однак навіть недорогі SSD перевершують за цим показником прогресивні HDD. По-друге, твердотільна пам'ять не має рухомих частин, що дає відразу декілька переваг: легкість, компактність, нечутливість до ударів і низьке енергоспоживання. А вартість подібної пам'яті постійно знижується по мірі розвитку технологій. Так що все більше сучасних ПК оснащуються саме подібними накопичувачами, причому це можуть бути конфігурації будь-якого рівня — від бюджетних до топових.

— HDD+SSD. Наявність в одній системі відразу двох накопичувачів — HDD і SSD. Детальніше кожен з цих різновидів описаний вище; а їх поєднання в одній системі дає змогу об'єднати переваги і частково компенсувати недоліки. Приміром, на SSD (що зазвичай має досить невеликий об'єм) можна зберігати системні файли і інші дані, для яких важлива швидкість доступу (наприклад, робочі додатки); а HDD добре підходить для великих обсягів інформації, які не потребують особливо високої швидкості (характерний випадок — відеофайли та інший мультимедійний контент). Крім цього, твердотільний модуль можна застосовувати не як окреме сховище, а як проміжний кеш для прискорення роботи жорсткого диска; втім, для цього потрібні спеціальні програмні налаштування (тоді як режим «два окремих накопичувача» найчастіше доступний за замовчуванням).
Також підкреслимо, що в даному випадку мова йде про «звичайні» SSD-модулі, що не належать до серій Optane і Fusion Drive; особливості цих серій докладно описані нижче.

— HDD+Optane. Поєднання традиційного жорсткого диска з твердотільним SSD-модулем з серії Intel Optane. Детальніше про загальні особливості такого поєднання див. «HDD+SSD» вище. Тут же відзначимо, що «оптейни» відрізняються від інших SSD-накопичувачів особливою тривимірною структурою комірок пам'яті (технологія 3D Xpoint). Це дає змогу звертатися до даних на рівні окремих комірок і обходитися без деяких додаткових операцій, що прискорює швидкість роботи і знижує затримки, а також позитивно позначається на терміні служби пам'яті. Друга відмінність полягає в тому, що Optane зазвичай використовується не як окремий накопичувач, а як допоміжний буфер (кеш) для основного жорсткого диска, покликаний підвищити швидкість роботи. Обидва накопичувача при цьому сприймаються системою як єдиний пристрій. Недолік даного типу SSD традиційний — досить висока вартість; також варто відзначити, що його перевага найбільш помітна на порівняно невисоких навантаженнях (хоча і при зростанні навантаження вона не зникає повністю).

— HDD+Fusion Drive. Різновид зв'язки «HDD+SSD» (див. вище), що застосовується винятково в комп'ютерах Apple і оптимізований під фірмову «операційку» macOS. Втім, правильніше буде порівнювати даний варіант зі сполученням «HDD+Optane» (також описане вище): так, обидва накопичувача сприймаються системою як єдине ціле, а модуль Fusion Drive використовується у тому числі як швидкісний кеш для жорсткого диска. Однак є і суттєві відмінності. По-перше, Fusion Drive має значні об'єми і застосовується не тільки як службовий буфер, але і як частина повноцінного накопичувача — для постійного зберігання даних. По-друге, загальний об'єм всієї зв'язки приблизно відповідає сумі об'ємів обох накопичувачів (за винятком пари «службових» гігабайт). Даний тип накопичувача обходиться недешево, проте ефективність і зручність цілком відповідають цій ціні.

— SSHD. Так званий гібридний накопичувач: пристрій, що об'єднує в одному корпусі жорсткий диск і невеликий SSD-кеш. Деякий час тому це рішення було досить популярним, однак зараз воно майже не зустрічається, будучи витісненим більше практичним варіантом — різними різновидами HDD+SSD.

— eMMC. Різновид твердотільної пам'яті, першопочатково розроблений для портативних гаджетів на зразок смартфонів і планшетів. Від SSD відрізняється, з одного боку, меншою вартістю і низьким енергоспоживанням, з іншого — порівняно невисокою швидкістю і надійністю. Через це даний тип накопичувачів використовується вкрай рідко — зокрема, у поодиноких моделях мікрокомп'ютерів і тонких клієнтів (див. «Тип»).

— HDD+eMMC. Поєднання жорсткого диска (HDD) і твердотільного модуля eMMC. Ці види накопичувачів докладно описані вище; тут же зауважимо, що даний варіант зустрічається вкрай рідко, причому в досить специфічних пристроях — моноблоках (див. «Тип») з функцією трансформера, де екран являє собою знімний планшет, який можна використовувати автономно. У такому планшеті зазвичай встановлюється модуль eMMC, а в стаціонарній частині розміщується жорсткий диск. Втім, можливий і інший варіант — зв'язка, аналогічна HDD+SSD (див. вище), де eMMC застосовується для зниження вартості та/або енергоспоживання.

— SSD+eMMC. Ще одне поєднання двох описаних вище видів накопичувачів. Застосовувалося в одиничних моноблоках і неттопах — переважно з метою зниження вартості; на сьогодні цей варіант практично не зустрічається.

Об'єм 2-го накопичувача

Ємність додаткового накопичувача, встановленого в ПК.

Цей параметр актуальне насамперед для конфігурацій з різнотипними носіями. Так, у зв'язках HDD+SSD і HDD+eMMC основним накопичувачем вважається жорсткий диск, а в даному пункті вказується ємність твердотільного модуля. В конфігураціях SSD+eMMC другим накопичувачем вважається eMMC — менш ємний і виконує допоміжну функцію. Зустрічаються моделі ПК з двома жорсткими дисками, але в таких випадках диски зазвичай мають однаковий об'єм, і для них неважливо, який вважати основним.

Якщо говорити про конкретні цифри, то обсяг до 128 ГБ можна вважати відносно невеликим, а 128 ГБ і більш солідною. Детальніше ж про об'ємах загалом див. «Ємність накопичувача» вище.

Відсіків 5.25"

Кількість відсіків форм-фактора 5,25" на передній панелі ПК.

Один з найпопулярніших способів використання таких відсіків — установка DVD і Blu-ray приводів, однак у них можуть розміщуватися й інші комплектуючі: «кишені» під знімних HDD і SSD, кардридер і навіть специфічні пристрої на кшталт блоків управління кулерами. Відповідно, чим більше відсіків — тим більше периферійних пристроїв можна одночасно встановити в комп'ютер. Правда, велика кількість периферії 5,25" на практиці потрібно не так часто; з іншого боку, деякі види пристроїв рекомендується встановлювати не підряд, впритул один до одного а через слот для достатньої ефективності охолодження. Тому найчастіше кількість відсіків цього типу не перевищує 4, однак у деяких конфігураціях воно може досягати 10.

USB 3.2 gen1

Кількість повнорозмірних роз'ємів USB 3.2 gen1 (раніше маркування була USB 3.1 gen1 і USB 3.0), передбачених на передній панелі ПК.

USB є найпопулярнішим сучасним інтерфейсом для підключення периферії. А кількість роз'ємів — це, відповідно, кількість пристроїв, що можна одночасно підключити до передньої панелі без застосування пристроїв. Що стосується версії 3.2 gen1, то вона має швидкість до 4.8 Гбіт/с). Роз'єми USB 3.2 gen1 сумісні і з периферією стандарту USB 2.0. У світлі цього на передній панелі таких роз'ємів нерідко передбачається відразу 2 або більше.

Окремо варто відзначити, що аналогічні порти найчастіше маються і на задній стороні корпусу. Однак передня панель знаходиться ближче до користувача, роз'єми на ній оптимально підходять для периферії, яку потрібно часто підключати і відключати — такий, як флешки.

Звук

Формат звуку, підтримуваний звуковою картою ПК. Вказується залежно від типу пристрою. Для класичних ПК (див. «Тип») формат звуку відповідає найбільшій кількості каналів, що комп'ютер може видати через аналогові виходи — від цього безпосередньо залежить можливість використання того чи іншого комплекту акустики. А для пристроїв з вбудованими динаміками, насамперед моноблоків (див. «Тип»), в даному пункті зазвичай уточнюється формат вбудованої акустики.

Також відзначимо, що цифрові інтерфейси на кшталт S-P/DIF (див. «Роз'єми») можуть забезпечувати більшу кількість каналів, однак такий сигнал неможливо безпосередньо вивести на колонки — потрібен аудиоресивер або інший додатковий перетворювач. Так що основним параметром вважається саме число «аналогових каналів або динаміків. Варіанти тут можуть бути такими:

— 2.0. Традиційне стерео — найскромніший формат, здатний забезпечити ефект об'ємності звуку. Зрозуміло, такий звук не зрівняється з «ефекту присутності» з прогресивними стандартами зразок 5.1 і 7.1, однак у багатьох випадках навіть його буває більш ніж достатньо. Зазначимо, що формат 2.0 найчастіше передбачається в моноблоках — він означає наявність пари вбудованих динаміків, передбачити в таких ПК більш широку акустику буває важко.

— 2.1. Двоканальний стереозвук (див. вище), доповнений сабвуфером, поліпшує звучання басів. З низки причин особливого поширення не отримав, зустрі...чається, знову ж таки, переважно в моноблоках — в таких пристроях встановлюються два звичайних динаміка та «саб».

— 2.2. Розширена версія формату 2.1, яка передбачає два сабвуфера. Теоретично здатна забезпечити більш потужні та достовірні баси, однак обходиться дорожче, а на практиці ці переваги рідко помітні. Тому використовується ще рідше, ніж 2.1 — знову ж таки, переважно в моноблоках.

— 4.0. Теоретично 4.0 — формат об'ємного звуку з двома фронтальними і двома тиловими каналами. Водночас в ПК цей формат зустрічається виключно серед моноблоків і зазвичай означає наявність двох додаткових динаміків, крім стандартної стереоакустики. Ефекту «звуку з усіх боків» на такій системі не досягти, однак звучання все одно виходить більш якісним і достовірним, ніж у систем 2.0. Втім, ціна також виходить більш високої, при тому, що різниця в звучанні не для всіх принципова. Тому цей формат не отримав поширення.

— 4.2. Розширена версія описаного вище 4.0, де до поліпшеної стереосистеми на 4 динаміка додана пара сабвуферів. За рахунок цього покращується якість басів, однак ще більш збільшуються габарити і вартість акустики, а тому такі системи зустрічаються ще рідше.

— 5.1. Класичний формат повноцінного об'ємного звуку («з усіх сторін»): два фронтальних каналу, один центральний, два тилових і сабвуфер. Під такий звук випущено чимало контенту, та й в іграх нерідко передбачається сумісність саме з системами 5.1. Водночас підтримка даного формату в чистому вигляді порівняно рідко зустрічається серед сучасних ПК. Значно частіше використовуються аудіокарти 7.1: маючи більш прогресивні можливості, вони майже не відрізняються за ціною і цілком здатні працювати також і з 5.1.

— 7.1. Подальше, після 5.1, удосконалення ідеї об'ємного звуку. Такі системи мають 5 традиційних звукових каналів (2 на фронт, 1 фронт-центр і 2 тилових), а 2 додаткових канали можуть розміщуватися різними способами — в якості бічних, як «надбудов» над фронтальними або тиловими і т. ін. В будь-якому разі формат 7.1 дає змогу досягти більш достовірного звучання, ніж 5.1, а його підтримка в сучасних звукових картах коштує дуже недорого.

— 10.2. Специфічний формат звуку, який застосовується в деяких висококласних моноблоках мультимедійної спрямованості. 10 основних динаміків в таких пристроях об'єднані в саундбар під екраном і забезпечують настільки достовірне об'ємне звучання, наскільки це взагалі можливо в системах без тилових каналів. Крім того, така акустика нерідко робиться багатосмугової — тобто включає спеціалізовані динаміки, оптимізовані під конкретну смугу частот і відтворюють тільки її. Це ще більше покращує якість звуку. А два сабвуфера, зі свого боку, дають змогу досягти відповідних характеристик баса. Водночас даний варіант зустрічається вкрай рідко — через високої вартості, та й тому, що потрібної якості звуку простіше буває досягти на окремо підібраною акустиці.

Тип підсвітки

Тип підсвічування, передбачений в конструкції ПК. Указується частини комп'ютера, яка, власне, підсвічується; найчастіше це корпус, однак можливі й інші місця установки — наприклад, вентилятори охолодження.

В будь-якому випадку, дана особливість не впливає на функціонал ПК, однак надає йому оригінальний і стильний зовнішній вигляд. Це особливо цінують геймери, тому більшість конфігурацій з підсвічуванням якраз належать до ігрових (див. «Тип»). У найбільш прогресивних системах освітлення може передбачатися можливість зміни кольору і/або синхронізація з іншими компонентами системи і периферійними пристроями.

Колір підсвітки

Колір підсвічування, передбаченої в ПК.

Про підсвічуванні див. вище, вибір за даним показником залежить виключно від особистих естетичних уподобань користувача, а також побажань до оформлення комп'ютера і простору навколо нього. Окремо варто згадати RGB-підсвічування — так називають системи, в яких відтінок світіння можна вибирати за бажанням. Це дає великі можливості по налаштуванню і дозволяє передбачати різні додаткові функції на зразок синхронізації або світломузики (втім, наявність і набір таких функцій не завадить уточнити окремо).
ETE GAME часто порівнюють
ETE C2 часто порівнюють