Порівняння Asus TUF GAMING Z790-PLUS WIFI DDR5 vs Asus PRIME Z790-A WIFI

Наявність власного світлодіодного підсвічування у материнської плати. Дана особливість не впливає на функціонал «материнки», зате надає їй незвичайного зовнішнього вигляду. Тому звичайному користувачеві навряд чи має сенс спеціально шукати подібну модель (йому достатньо материнської плати без підсвічування), а ось для любителів модінгу підсвічування може виявитися дуже до речі.

LED-підсвічування може мати вигляд окремих вогників або світлодіодних стрічок, виконуватися у різних кольорах (іноді — з можливістю вибору кольору) і підтримувати додаткові ефекти — миготіння, мерехтіння, синхронізацію з іншими компонентами (див. «Синхронізація підсвічування») тощо. Конкретні можливості залежать від моделі «материнки».

Технологія синхронізації, передбачена в платі з LED-підсвічуванням (див. вище).

Сама по собі синхронізація дозволяє «узгодити» підсвічування материнської плати з підсвічуванням інших компонентів системи — корпусу, відеокарти, клавіатури, миші і т. ін. Завдяки такому погодженням всі компоненти можуть синхронно змінювати колір, одночасно вмикатися/вимикатися і т. ін. Конкретні особливості роботи такого підсвічування залежать від застосовуваної технології синхронізації, а вона, зазвичай, у кожного виробника своя (Mystic Light Sync у MSI, RGB Fusion Gigabyte тощо). Також від цього залежить сумісність компонентів: всі вони повинні підтримувати одну технологію. Так що найпростіше добитися сумісності підсвічування, зібравши комплектуючі від одного виробника.

Максимальний обсяг оперативної пам'яті, який допускається встановлювати на материнську плату.

При виборі цього параметра важливо враховувати плановане застосування ПК і реальні потреби користувача. Наприклад, об'ємів до 32 ГБ включно цілком вистачить для вирішення будь-яких завдань базового характеру та комфортного запуску ігор, але без суттєвого зачеплення на апгрейд. 64 ГБ - оптимальний варіант для багатьох сценаріїв професійного застосування, а для найбільш ресурсомістких завдань на кшталт 3D-рендерінгу не будуть межею обсягу пам'яті 96 ГБ або навіть 128 ГБ. Найбільш «місткі» материнські плати сумісні з обсягами 192 ГБ і більше — переважно вони є топовими рішеннями для серверів і HEDT (див. «У напрямку»).

Вибирати за цим параметром можна із запасом — для потенційного апгрейду «оперативки», адже встановлення додаткових планок ОЗП є найпростішим способом підвищення продуктивності системи. З урахуванням цього чинника багато порівняно прості материнські плати підтримують дуже значні обсяги RAM.

Режими роботи слотів PCI-E 16x, що підтримуються материнською платою.

Детальніше про цей інтерфейс див. вище, а дані про режими вказуються у тому разі, якщо слотів PCI-E 16x на платі декілька. Ці дані уточнюють, на якій швидкості можуть працювати ці слоти за одночасного підключення до них плат розширення, скільки ліній може використовувати кожен з них. Річ у тім, що загальна кількість ліній PCI-Express на будь-якій «материнці» обмежено, і їх зазвичай не вистачає для одночасної роботи всіх 16-канальних слотів на повній потужності. Відповідно, за одночасної роботи швидкість неминуче доводиться обмежувати: наприклад, запис 16х/4х/4х означає, що «материнка» має три 16-канальних слоти, але якщо до них підключити відразу три відеокарти, то другий і третій слоти зможуть видати швидкість лише на рівні PCI-E 4x. Відповідно, для іншого числа слотів і кількість цифр буде відповідною. Зустрічаються і плати з декількома варіантами режимів — наприклад, 16х/0х/4 і 8х/8х/4х (0х означає, що слот взагалі стає непрацездатним).

Звертати увагу на цей параметр доводиться переважно за умови встановлення декількох відеокарт одночасно: у деяких випадках (наприклад, за використання технології SLI) для коректної роботи відеоадаптерів вони повинні бути підключені до слотів з однаковою швидкістю.

Спеціалізований роз'єм TPM для підключення модуля шифрування.

TPM (Trusted Platform Module) дає змогу зашифрувати дані, що зберігаються на комп'ютері, за допомогою унікального ключа, який практично не піддається злому (зробити це вкрай складно). Ключі зберігаються в самому модулі і недоступні ззовні, а захистити дані можна таким чином, щоб їх нормальна розшифровка була можливою тільки на тому комп'ютері, де вони були зашифровані (і з тим же ПЗ). Таким чином, якщо інформація буде незаконно скопійована — зловмисник не зможе отримати до неї доступ, навіть якщо вкрасти оригінальний модуль TPM з ключами шифрування: TPM розпізнає зміну системи і не дасть змогу провести розшифровку.

Технічно модулі шифрування можна вбудовувати прямо в «материнки», проте все ж більш виправдано робити їх окремими пристроями: користувачеві зручніше докупити TPM при необхідності, а не переплачувати за першопочатково вбудовану функцію, яка може не знадобитися. В силу цього зустрічаються материнські плати і взагалі без TPM-конектора.

Вихід для передачі звуку, в тому числі багатоканального, в цифровому вигляді. Таке з'єднання примітно повної нечутливістю до електричних перешкод, оскільки для передачі сигналу використовується оптичний, а не електричний кабель. Головним недоліком оптичного S/P-DIF, порівняно з коаксіальним, є певна крихкість кабелю — його можна пошкодити, зігнувши або наступивши.

Версия (стандарт) Wi-Fi, поддерживаемая Wi-Fi модулем материнской платы. Основное назначение таких модулей, независимо от версии — доступ в Интернет через беспроводные роутеры; однако Wi-Fi может применяться и для прямой связи с другими устройствами — например, для передачи материалов с цифровой фотокамеры или дистанционного управления ею.

В наше время можно встретить поддержку разных стандартов Wi-Fi (вплоть до Wi-Fi 6, Wi-Fi 6E, Wi-Fi 7). От этого нюанса зависит прежде всего максимальная скорость соединения. При этом разные версии различаются также по используемым диапазонам; а совместимыми между собой они являются в том случае, если совпадают по используемым диапазонам. Впрочем, беспроводные модули современных «материнок» часто поддерживают не только указанный в характеристиках стандарт Wi-Fi, но и более ранние; этот момент не мешает уточнить отдельно, однако в большинстве случаев проблем с совместимостью не возникает. Тем не менее, для использования всех возможностей той или иной версии ее должны поддерживать оба устройства — и «материнка», и внешнее устройство.

Список основных версий выглядит так:

— Wi-Fi 3 (802.11g). Самый старый стандарт из актуальных на сегодня, в чистом виде встречается только в откровенно устаревших платах. Работает на скоростях до 54 Мбит/с в диапазоне 2,4 ГГц.
— Wi-fi 4 (802.11...n). Довольно популярный стандарт, лишь недавно начавщий уступать позиции более продвинутым вариантам. Поддерживает как диапазон 2,4 ГГц, так и более продвинутый 5 ГГц, а максимальная скорость передачи данных составляет 150 Мбит/с на канал (до 600 Мбит/с при 4 антеннах).
— Wi-Fi 5 (802.11aс). Работает только на 5 ГГц. Изначально максимальная теоретическая скорость передачи данных составляла 1300 Мбит/с, однако с 2016 года используется стандарт 802.11ac Wave 2, где этот показатель увеличен до 2,34 Гбит/с.
— Wi-Fi 6 (802.11ax). Изначально работает на двух диапазонах — 2,4 ГГц и 5 ГГц — однако спецификация данного стандарта предусматривает возможность использования любого рабочего диапазона в промежутке между 1 ГГц и 7 ГГц (по мере появления таких диапазонов). Номинальная скорость передачи данных по сравнению с Wi-Fi 5 выросла всего на треть, однако ряд улучшений, повышающих эффективность связи, позволяет добиться значительного роста фактической скорости — в теории до 10 Гбит/с и даже выше.
— Wi-Fi 6E (802.11ax). Усовершенствованная ветвь стандарта Wi-Fi 6 со скоростью передачи данных до 10 Гбит/с. Стандарт Wi-Fi 6E носит техническое название 802.11ax. Но в отличие от базового Wi-Fi 6, который именуется аналогичным образом, в нём предусматривается работа в незагруженном диапазоне 6 ГГц. В целом же стандарт использует 14 различных диапазонов частот, предлагая высокую пропускную способность со множеством активных подключений.
— Wi-Fi 7 (802.11be). Технология, как и предшествующая Wi-Fi 6E, способна работать в трех частотных диапазонах: 2.4 ГГц, 5 ГГц и 6 ГГц. При этом максимальную ширину полосы пропускания в Wi-Fi 7 нарастили со 160 МГц до 320 МГц — чем шире канал, тем больше данных он может передать. В стандарте IEEE 802.11be используется модуляция 4096-QAM, что тоже позволяет вмещать больше символов в единице передачи данных. Из Wi-Fi 7 можно выжать максимальную теоретическую скорость обмена информацией до 46 Гбит/с. В контексте применения беспроводного подключения для стриминга и видеоигр весьма интересной видится внедренная разработка MLO (Multi-Link Operation). С ее помощью можно агрегировать несколько каналов в разных диапазонах, что существенно уменьшает задержки при передаче данных, обеспечивает низкий и стабильный пинг. А минимизировать задержки связи при условии множества подключенных клиентских устройств призвана технология Multi-RU (Multiple Resource Unit).

Наявність у материнської плати власного модуля Bluetooth, що позбавляє від необхідності купувати такий адаптер окремо. Технологія Bluetooth застосовується для прямого бездротового з'єднання комп'ютера з іншими пристроями-мобільними телефонами — плеєрами, планшетами, ноутбуками, бездротовими навушниками і т.п.; можливості з'єднання при цьому включають як обмін файлами, так і управління зовнішніми пристроями. Радіус підключення по Bluetooth становить до 10 м (в більш пізніх стандартах — до 100 м), при цьому пристрої не обов'язково повинні знаходитися на лінії прямої видимості. Різні версії Bluetooth (на кінець 2021 р остання з яких Bluetooth v 5) взаємно Сумісні за основним функціоналом і мають всілякі відмінності.