Порівняння Philips TAR-3205 vs Philips TAR-3505

— FM. Найбільш популярний серед радіослухачів на сьогоднішній день діапазон мовлення – в першу чергу за рахунок того, що абсолютна більшість музичних станцій ведуть мовлення саме в ньому. Це пов'язано з його особливостями: FM використовує частотну модуляцію, що дає можливість транслювати звук з досить високою якістю звучання, та ще й у форматі стерео. У смузі частот терміном «FM» зазвичай позначають частину УКХ-діапазону від 87,5 МГц до 108 МГц, хоча діапазон окремих приймачів може відрізнятися. Недоліком FM є обмежений радіус дії – в межах прямої видимості (до декількох десятків кілометрів), що закріпило за FM-станціями репутацію «міських».

— AM. Формально це позначення не діапазону, а типу модуляції: «amplitude modulation» — амплітудна модуляція. У радіоприймачах споживчого сегмента під AM найчастіше мають на увазі середньохвильовий діапазон близько 520-1610 кГц. Такі хвилі мають дальність поширення в сотні кілометрів, проте якість звуку в даному разі дещо гірше, ніж у FM, а тому AM-діапазон використовують в основному радіостанції «розмовного» жанру (наприклад, новинні або публіцистичні).

— SW. Мовлення на коротких хвилях (short wave) в загальному діапазоні від 2,5 МГц до 26,1 МГц з поділом на ряд окремих піддіапазонів. Якість звучання – середня. Короткі хвилі здатні досягти протилежного боку Землі, проте відразу за межами прямої видимості передавача утворюється «мертва зона» шириною в кілька десятків кілометрів....Як наслідок, SW зазвичай використовується для зарубіжних трансляцій.

— DAB. Абревіатура від Digital Audio Broadcasting, тобто «Цифрове радіомовлення». Цей термін описує ключову відмінність даного діапазону від описаних вище: мовлення в ньому здійснюється не в аналоговому, а в цифровому форматі, для передачі застосовується кодек MP2. Це дає ряд переваг над традиційними передавачами – зокрема, більшу дальність при меншій потужності і високу якість трансльованого звуку. Крім того, цей звук практично не схильний до спотворень: слабкі перешкоди на його якість не впливають, а при критичному зниженні потужності передавача сигнал не спотворюється, а пропадає цілком. Останнє, правда, можна записати в недоліки; але дійсно значущим недоліком даного варіанту є хіба що його слабка поширеність (поки) в країнах СНД. Технічно таке мовлення може здійснюватися в будь-якому діапазоні вище 30 МГц, проте на практиці використовується кілька варіантів (залежно від країни), що належать до УКХ-діапазону.

— DAB+. Оновлена і вдосконалена версія описаного вище стандарту DAB. Має всі характерні риси цифрового мовлення, а від попередника відрізняється більш високою якістю звуку при тих же бітрейтах — як за рахунок застосування іншого кодека (HE-AAC v2), так і завдяки використанню більш прогресивних алгоритмів для корекції перешкод. Мовлення DAB+ не можна приймати на приймачах під DAB: в кращому разі для цього знадобиться оновлення прошивки, а в гіршому — Вам доведеться міняти сам приймач.

Кількість станцій, тобто певних фіксованих частот, якe можна записати в пам'ять приймача. Це значно полегшує налаштування: точно підлаштувавши частоту один раз, надалі Ви зможете увімкнути потрібну станцію, просто вибравши її зі списку (а в деяких моделях достатньо один раз натиснути окрему кнопку). Пам'ять зазвичай мають приймачі з цифровим тюнером (див. «Тип тюнера»).

Максимальна потужність звуку, що видається динаміком (динаміками) приймача в штатному режимі, без перевантажень. Чим більше номінальна потужність — тим вище гучність звучання, однак більш гучні пристрої і енергії потребують більше.

Максимальна потужність звуку, що видається динаміком (динаміками) приймача в штатному режимі, без перевантажень. Чим більше номінальна потужність — тим вище гучність звучання, однак більш гучні пристрої і енергії потребують більше.

Формат, в якому відображається час на циферблаті годинника.

— 12-годинний. Формат, який передбачає нумерацію окремих годин (проміжків часу) цифрами 1 до 12. Оскільки в добі 24 години, така нумерація охоплює лише половину доби. Цей варіант є традиційним для стрілочних циферблатів (див. «Тип циферблата») — історично склалося так, що повний коло годинникової стрілки відповідає саме 12 години, і саме з цього принципу на сьогоднішній день виходять і годинникарі, і користувачі годин у всьому світі. Однак він може зустрічатися і в інших видах циферблатів. Теоретично даний варіант може вимагати уточнень — грубо кажучи, «7 годин ранку або вечора?» — проте в абсолютній більшості випадків відповідь на це питання зрозуміла відразу, з контексту ситуації. А ось при користуванні будильником (див. «Функції/можливості») в таких годинах доводиться бути особливо уважним: якщо, наприклад, в 6 годин вечора виставити час сигналу на 8 ранку, будильник спрацює в 8 вечора, оскільки самі годинник «не розрізняють» ранок і вечір.

— 24-годинний. Повноцінний 24-годинний формат, забезпечує нумерацію годин від 1 до 24 (точніше, від 0 до 23, оскільки рівно 24 години вважаються нулем наступних діб). Таким чином, при погляді на годинник в принципі не виникає питання, чи йдеться про час «ранку» або «вечори»: наприклад, 7.00 будуть відповідати ранку, а «7 вечора» будуть позначені як 19.00. Водночас відзначимо, що подібне уточнення може забезпечуватися і іншими способами, а саме 12-годинною шк...алою, що має додаткові індикатори AM (ante meridiem, «до полудня») і PM (post meridiem, «після полудня»). Тому моделі з такими модифікованими 12-часовими шкалами також віднесені в нашому каталозі до 24-годинним. Цей формат використовується у всіх типах циферблатів, крім стрілочних.

— 12/24-годинний. У цю категорію включені годинник, в яких передбачена можливість перемикання між повним 24-годинним форматом і 12-годинною шкалою з уточненнями «AM/PM. Формально обидва ці типи шкал ставляться до 24-годинними (і детально описані у відповідному пункті вище); ця ж позначення застосовується для того, щоб підкреслити можливість перемикання форматів.

Колір символів, що відображаються на екрані цифрового циферблата (див. «Тип циферблата»). Класичні РК-дисплеї, що найчастіше застосовуються у ролі таких циферблатів, мають чорний колір символів — варіант, знайомий практично кожному, хто мав справу з електронними годинниками. Однак сучасні настільні годинники можуть передбачати й інші варіанти кольору — білий, червоний, синій, зелений, помаранчевий (жовтий) тощо; подібні кольори, як правило, є ознакою того, що циферблат використовує індикатори, які постійно світяться, і може бути видимим в темряві без додаткового підсвічування.

Деякі моделі «кольорових» годинників випускаються в декількох модифікаціях, що розрізняються кольором символів. А ось функція зміни кольору, як правило, не зустрічається — передбачити таке налаштування в РК-екранах, які грають роль циферблатів, досить складно й дорого.

Найбільш популярним варіантом матеріалу для корпусів на сьогоднішній день є пластик. При невисокій вартості він досить міцний і надійний, може мати будь-який колір і досить складну форму, що дає змогу створювати пристрої з різноманітним дизайном. Тому даний матеріал використовується у всіх цінових категоріях настільних годинників.

Крім цього, зустрічаються й інші варіанти; вони, як правило, свідчать про те, що годинник створений з акцентом не тільки на функціонал, але ще й привабливий зовнішній вигляд. Так, висококласні моделі зі стрілочним циферблатом часто використовують дерево, що підкреслює традиційний дизайн. Метал (переважно сталь) може зустрічатися і в класичному, і в оригінальному оформленні (годинник в склі). А в найдорожчих, «іміджевих» пристроях, головну цінність яких становить саме зовнішній вигляд, застосовуються також бронза, латунь, позолота, мармур і інші подібні матеріали преміумкласу.