Порівняння Gigabyte Z370 AORUS Gaming 5 rev. 1.0 vs Gigabyte Z370 AORUS Gaming 7 rev. 1.0

Вбудований у материнську плату для охолодження накопичувачів SSD, що підключаються через роз'єм M. 2.

Даний роз'єм дозволяє досягати високої швидкості роботи, проте з цієї ж причини багато SSD під M. 2 відрізняються високим тепловиділенням, і щоб уникнути перегріву для них може знадобитися додаткове охолодження. Найчастіше за таке охолодження відповідає найпростіший радіатор у вигляді металевої пластини — у разі SSD цього цілком достатньо.

Кількість конекторів USB-C 3.2 gen1, передбачених у материнській платі.

Конектори USB-C (всіх версій) використовуються для підключення до «материнці» портів USB-C, розташованих на зовнішній стороні корпусу (зазвичай на передній панелі, рідше зверху або збоку). Спеціальним кабелем такий порт з'єднується з конектором, при цьому один конектор, зазвичай, працює тільки з одним портом. Іншими словами, кількість конекторів на материнській платі відповідає максимальній кількості корпусних роз'ємів USB-C, які можна використовувати.

Нагадаємо, USB-C є порівняно новим типом USB-роз'єму, він виділяється невеликими розмірами і двосторонньої конструкцією; такі роз'єми мають свої технічні особливості, тому під них потрібно передбачати окремі конектори. А конкретно версія USB 3.2 gen1 (раніше відома як USB 3.1 gen1 і USB 3.0 забезпечує швидкість передачі даних до 4,8 Гбіт/с. Крім того, на роз'ємі USB-C ця версія підключення може підтримувати технологію USB Power Delivery, що дозволяє подавати на зовнішні пристрої живлення потужністю до 100 Вт; однак обов'язковою ця функція не є, її наявність в конекторах тієї чи іншої «материнки» варто уточнювати окремо.

Кількість конекторів USB-C 3.2 gen2, передбачених у материнській платі.

Конектори USB-C (всіх версій) використовуються для підключення до «материнці» портів USB-C, розташованих на зовнішній стороні корпусу (зазвичай на передній панелі, рідше зверху або збоку). Спеціальним кабелем такий порт з'єднується з конектором, при цьому один конектор, зазвичай, працює тільки з одним портом. Іншими словами, кількість конекторів на материнській платі відповідає максимальній кількості корпусних роз'ємів USB-C, які можна використовувати.

Нагадаємо, USB-C є порівняно новим типом USB-роз'єму, він виділяється невеликими розмірами і двосторонньої конструкцією; такі роз'єми мають свої технічні особливості, тому під них потрібно передбачати окремі конектори. А конкретно версія USB 3.2 gen2 (раніше відома як USB 3.1 gen2 і USB 3.1) працює на швидкостях до 10 Гбіт/с і дозволяє реалізувати технологію USB Power Delivery, завдяки якій потужність живлення USB-периферії може досягати 100 Вт на порт. Втім, наявність Power Delivery в конкретних материнках (і навіть в конкретних конекторах на одній платі) варто уточнювати окремо.

Версия (стандарт) Wi-Fi, поддерживаемая Wi-Fi модулем материнской платы. Основное назначение таких модулей, независимо от версии — доступ в Интернет через беспроводные роутеры; однако Wi-Fi может применяться и для прямой связи с другими устройствами — например, для передачи материалов с цифровой фотокамеры или дистанционного управления ею.

В наше время можно встретить поддержку разных стандартов Wi-Fi (вплоть до Wi-Fi 6, Wi-Fi 6E, Wi-Fi 7). От этого нюанса зависит прежде всего максимальная скорость соединения. При этом разные версии различаются также по используемым диапазонам; а совместимыми между собой они являются в том случае, если совпадают по используемым диапазонам. Впрочем, беспроводные модули современных «материнок» часто поддерживают не только указанный в характеристиках стандарт Wi-Fi, но и более ранние; этот момент не мешает уточнить отдельно, однако в большинстве случаев проблем с совместимостью не возникает. Тем не менее, для использования всех возможностей той или иной версии ее должны поддерживать оба устройства — и «материнка», и внешнее устройство.

Список основных версий выглядит так:

— Wi-Fi 3 (802.11g). Самый старый стандарт из актуальных на сегодня, в чистом виде встречается только в откровенно устаревших платах. Работает на скоростях до 54 Мбит/с в диапазоне 2,4 ГГц.
— Wi-fi 4 (802.11...n). Довольно популярный стандарт, лишь недавно начавщий уступать позиции более продвинутым вариантам. Поддерживает как диапазон 2,4 ГГц, так и более продвинутый 5 ГГц, а максимальная скорость передачи данных составляет 150 Мбит/с на канал (до 600 Мбит/с при 4 антеннах).
— Wi-Fi 5 (802.11aс). Работает только на 5 ГГц. Изначально максимальная теоретическая скорость передачи данных составляла 1300 Мбит/с, однако с 2016 года используется стандарт 802.11ac Wave 2, где этот показатель увеличен до 2,34 Гбит/с.
— Wi-Fi 6 (802.11ax). Изначально работает на двух диапазонах — 2,4 ГГц и 5 ГГц — однако спецификация данного стандарта предусматривает возможность использования любого рабочего диапазона в промежутке между 1 ГГц и 7 ГГц (по мере появления таких диапазонов). Номинальная скорость передачи данных по сравнению с Wi-Fi 5 выросла всего на треть, однако ряд улучшений, повышающих эффективность связи, позволяет добиться значительного роста фактической скорости — в теории до 10 Гбит/с и даже выше.
— Wi-Fi 6E (802.11ax). Усовершенствованная ветвь стандарта Wi-Fi 6 со скоростью передачи данных до 10 Гбит/с. Стандарт Wi-Fi 6E носит техническое название 802.11ax. Но в отличие от базового Wi-Fi 6, который именуется аналогичным образом, в нём предусматривается работа в незагруженном диапазоне 6 ГГц. В целом же стандарт использует 14 различных диапазонов частот, предлагая высокую пропускную способность со множеством активных подключений.
— Wi-Fi 7 (802.11be). Технология, как и предшествующая Wi-Fi 6E, способна работать в трех частотных диапазонах: 2.4 ГГц, 5 ГГц и 6 ГГц. При этом максимальную ширину полосы пропускания в Wi-Fi 7 нарастили со 160 МГц до 320 МГц — чем шире канал, тем больше данных он может передать. В стандарте IEEE 802.11be используется модуляция 4096-QAM, что тоже позволяет вмещать больше символов в единице передачи данных. Из Wi-Fi 7 можно выжать максимальную теоретическую скорость обмена информацией до 46 Гбит/с. В контексте применения беспроводного подключения для стриминга и видеоигр весьма интересной видится внедренная разработка MLO (Multi-Link Operation). С ее помощью можно агрегировать несколько каналов в разных диапазонах, что существенно уменьшает задержки при передаче данных, обеспечивает низкий и стабильный пинг. А минимизировать задержки связи при условии множества подключенных клиентских устройств призвана технология Multi-RU (Multiple Resource Unit).

Кількість мережевих портів LAN, передбачене в конструкції материнської плати.

Детальніше про самих роз'ємах див. «LAN (RJ-45)». Тут же відзначимо, що для повсякденного дротового доступу до Інтернету або локальної мережі цілком достатньо одного LAN. Однак зустрічаються материнські плати, оснащені двома і більше такими портами. Переважно це висококласні рішення — геймерські, оверклокерські, HEDT і серверні (див. «За напрямом»); в окремих моделях кількість роз'ємів даного типу досягає 5. Подібне оснащення помітно розширює мережеві можливості комп'ютера. Наприклад, воно дозволяє підключати ПК до кількома Інтернет-провайдерів; використовувати окремі роз'єми для Інтернету і локальної мережі, розділяючи трафік і підвищуючи швидкість роботи; застосовувати комп'ютер в ролі маршрутизатора або навіть файрволла на вході в локальну мережу, пропускаючи через нього весь вхідний і вихідний трафік і контролюючи його; і т. п.

Модель LAN-контролера, встановленого в материнській платі.

LAN-контролер забезпечує обмін даними між платою і мережевим портом (портами) комп'ютера. Відповідно, від характеристик цього модуля залежать як спільні характеристики, так і окремі особливості мережевого функціоналу «материнки»: підтримка спеціальних технологій, якість з'єднання при нестабільній зв'язку і т. п. Знаючи модель LAN-контролера, можна знайти детальні дані по ньому — в тому числі практичні відгуки; ця інформація рідко потрібно пересічному користувачеві, однак вона може згодитися ентузіастам онлайн-ігор, а також для деяких специфічних завдань.

У світлі цього модель LAN-контролера уточнюється переважно в тих випадках, якщо це досить прогресивне рішення, помітно перевершує стандартні моделі. Такі рішення у наш час випускаються переважно під брендами Intel (середній рівень), Realtek (відносно прості моделі), Aquntia та Killer (переважно прогресивні рішення).

Кількість роз'ємів USB 2.0, встановлених на задній панелі материнської плати.

Нагадаємо, USB є найпопулярнішим сучасним роз'ємом для підключення різної зовнішньої периферії — від клавіатур і мишей до спеціалізованого обладнання. А USB 2.0 — це найстаріша з актуальних на сьогодні версій даного інтерфейсу; вона помітно поступається більш нової USB 3.2 як по швидкості (до 480 Мбіт/с), так і по потужності живлення і функціоналом. З іншого боку, навіть таких характеристик нерідко буває достатньо для невибагливої периферії (на кшталт тих же клавіатур/мишей); а пристрою більш нових версій цілком можна підключати до роз'ємам цього стандарту — вистачило б потужності живлення. Так що дана версія USB все ще зустрічається в сучасних материнських платах, хоча нових моделей з роз'ємами USB 2.0 випускається все менше.

Відзначимо, що крім роз'ємів на задній панелі, USB-підключення можуть забезпечувати і конектори на самій платі (точніше, порти на корпусі ПК, приєднані до таких конекторів). Детальніше про це див. нижче.

Кількість власних роз'ємів USB 3.2 gen1, передбачених на задній панелі материнської плати. В даному випадку маються на увазі традиційні, повнорозмірні порти типу USB-A.

Версія USB 3.2 gen1 (раніше відома як USB 3.1 gen1 і USB 3.0) є безпосередньою спадкоємицею і подальшим розвитком інтерфейсу USB 2.0. Основними відмінностями є збільшена в 10 разів максимальна швидкість передачі даних — 4,8 Гбіт/с — а також більш висока потужність живлення, що важливо при підключенні декількох пристроїв до одного порту через розгалужувач (хаб). При цьому до такого роз'єму можна підключати периферію і інших версій

Чим більше роз'ємів передбачене в конструкції — тим більше периферійних пристроїв можна підключити до материнці без використання додаткового обладнання (USB-пристроїв). На ринку можна зустріти плати, мають на задній панелі понад 4 портів USB 3.2 gen1. При цьому відзначимо, що крім роз'ємів на задній панелі, USB-підключення можуть забезпечувати і конектори на самій платі (точніше, порти на корпусі, приєднані до таких конекторів). Детальніше про це див. нижче.