Порівняння Grohe Eurostyle 33591003 vs Grohe BauClassic 32865000

Відстань від точки кріплення (в змішувачах з вертикальним монтажем) або від центру монтажного отвору (при горизонтальному монтажі) до середини виливу. Є характеристикою, що визначає «зону досяжності» змішувача.

Кут нахилу струменя, що видається змішувачем, відносно вертикалі. Зазвичай, вказується для повного напору; при частково перекритою воді цей кут менше. У будь-якому разі похила струмінь зазвичай спрямована до користувача, і чим більше кут нахилу, тим далі від виливу буде винесена точка падіння струменя. Втім, здебільшого цей момент не принциповий; проблеми можуть виникнути лише в дуже обмежених умовах, при невеликих розмірах раковини.

Діаметр картриджа, використовуваного в змішувачі.

Картриджем називають «серце» змішувача — деталь, яка безпосередньо відповідає за регулювання тиску та/або температури води (в деяких моделях — також за перемикання між виливом і душем). Основним розміром цієї деталі є саме діаметр. Втім, на практиці цей розмір стає актуальним лише при необхідності заміни картриджа. А от при виборі змішувача він не має особливого значення, з точки зору характеристик від діаметра картриджа залежать лише загальні розміри пристрою, і то досить приблизно і без принципової різниці між окремими моделями.

Максимальна витрата води під час роботи змішувача, іншими словами — максимальна кількість води, яку він може пропустити через себе за хвилину. Ця характеристика важлива насамперед для моделей, призначених для ванн (див. «Призначення»): чим більше пропускна здатність — тим швидше буде наповнюватися ванна. Однак цим значення даного пункту не обмежується. По-перше, інформація про витрату може стати в нагоді при певних розрахунках, пов'язаних з водопостачанням — наприклад, для розрахунку необхідної продуктивності насоса. По-друге, у висококласних змішувачах можуть встановлюватися аератори, що дають змогу досягти потужного і ефективного струменя при низьких витратах води; вказана в характеристиках витрата дає можливість оцінити економічність таких пристроїв у порівнянні з аналогами.

Дивертор являє собою пристрій, за допомогою якого потік води можна перемикати між виливом і душовою лійкою. Конструктивне виконання такого пристрою і спосіб управління ним можуть бути різними, в сучасних змішувачах можна зустріти переважно такі варіанти:

— Кнопковий. Дивертори цього типу мають вигляд кнопки; а ось її конструкція залежить від особливостей конкретного змішувача. У відносно простих механічних моделях (таких більшість) кнопка теж робиться механічною, і для перемикання з виливу на душ її потрібно потягнути вгору. А перемикання у зворотний бік – з душу на вилив — нерідко може здійснюватися не тільки вручну, але і автоматично, при перекриванні води (див. «Функції і можливості - Автоперемикання душ/ванна»). У деяких змішувачах автоперемикання можна і заблокувати за бажанням користувача (зазвичай поворотом кнопки у верхньому положенні).
Зі свого боку, в прогресивних електронних пристроях подібний дивертор зроблений у вигляді електричної кнопки, яка замикає контакти, управляючі клапаном.

— Важільний. Дивертор у вигляді поворотного важеля. Найчастіше цей важіль безпосередньо управляє клапаном, що перемикає потік води. Подібна конструкція вважається дещо менш надійною, ніж кнопкова, зате вона помітно простіше і дешевше, завдяки чому вельми популярна — особливо в порівняно недорогих змішувачах. А ось в пристроях преміумкласу дивертор цього типу може діяти за іншими, більш прогресивним принципам — наприклад, важіль може працювати як електронний п...еремикач.

– Поворотом виливу. Досить рідкісний і специфічний варіант: роль важеля, що управляє потоком води, виконує безпосередньо вилив, до основи якого підключений душовий шланг. Працює таке управління, як правило, в такий спосіб: поки вилив розташовується перпендикулярно корпусу змішувача – вода надходить через нього, а для перемикання на душ вилив повертається, опиняючись під змішувачем. Подібні пристрої цікаво виглядають, та й у використанні зручні. З іншого боку, вони досить складні і дорогі, а сам вилив, з низки причин, зазвичай робиться досить коротким. Тому даний варіант не набув поширення.

– Знімний. Дивертор, розташований за межами корпусу – зазвичай між самим змішувачем і виливом. Як правило, з одного боку такого пристосування розташовується управляючий елемент (найчастіше невеликий важіль або поворотний краник), а з іншого – патрубок для підключення душового шланга. А назва «знімний» говорить про те, що дану деталь можна легко зняти силами самого користувача – на відміну, наприклад, від кнопкових або важільних рішень, які зазвичай вбудовуються прямо в корпус змішувача і вельми складні в демонтажі/заміні. Відповідно, після зняття дивертор можна або замінити на інший, або прибрати зовсім, підключивши вилив безпосередньо до змішувача. В цьому і полягає основна перевага даного варіанта: при неполадках в диверторі його можна без особливих проблем зняти для ремонту або заміни, при цьому змішувач (за винятком «душової частини») залишається цілком працездатним.

Тип додаткового покриття, передбаченого в змішувачі. У цьому пункті може бути декілька варіантів — це означає, що дана модель доступна в різних варіантах оформлення. А якщо матеріал покриття збігається з матеріалом корпуса — це означає, що додаткове покриття фактично відсутнє; таке зустрічається, зокрема, серед змішувачів з нержавіючої сталі, яка сама по собі досить стійка до корозії.

В сучасних змішувачах використовуються такі види покриттів: граніт, хром, хром з гранітом, хром с золотом, матовий хром, нержавіюча сталь (глянцева або матова), латунь, нікель, мідь, бронза, під золото, а також фарбування в той чи інший колір. Ось особливості кожного з варіантів:

— Граніт. Граніт характеризується приємним зовнішнім виглядом, до того ж випускається у великій кількості різних забарвлень, що дозволяє підібрати змішувач під оформлення кухні. З його переваг варто відмітити високу міцність, абсолютну стійкість до корозії і хороші санітарні характеристики (перешкоджає розмноженню бактерій). Головним недоліком є...висока ціна.

— Хром. Хромове покриття наноситься на металеві поверхні, насамперед, для захисту від корозії; воно має характерний блискучий (майже дзеркальний) зовнішній вигляд. Хром забезпечує високу стійкість до окислення та пошкоджень, при цьому непогано виглядає і коштує недорого — як наслідок, є одним з найбільш широко застосовуваних матеріалів для покриття. Його головним недоліком є схильність до появи відбитків на ньому через деякий час; їх виведення пов'язано з певними клопотами.

— Хром/граніт. Поєднання хромового та гранітного покриття в одному виробі. Детальніше про особливості кожного з цих матеріалів див. вище, тут же відзначимо, що їх поєднання передбачає наявність різних типів покриття на різних ділянках змішувача. Таким чином конструкція набуває більш оригінального і стильного зовнішнього вигляду, більшої гігієнічності і стійкості до забруднень, ніж чисто хромова, при цьому коштує дешевше, ніж чисто гранітна. Та й з точки зору загального оформлення санвузла або кухні саме вказане поєднання в деяких випадках виявляється оптимальним варіантом.

— Хром/під золото. Поєднання хромового покриття з окремими вставками «під золото». Особливості хрому описані вище, а «золоті» елементи надають виробу багатого зовнішнього вигляду, при цьому досить велика кількість покупців віддає перевагу саме такому поєднанню, а не «цільнозолотому» покриттю.

— Матовий хром. Різновид хромового покриття (див. вище), що відрізняється матовою поверхнею. На такій поверхні менш помітні бруд та відбитки, ніж на класичній дзеркальній; крім того, вона може виявитися більш відповідною по дизайну або просто приємнішою для очей, ніж глянцева. Водночас створення матових поверхонь пов'язано з певними труднощами, а тому поширені вони відносно слабо.

— Нержавіюча сталь (глянцева). Покриття з нержавіючої сталі загалом аналогічно за характеристиками хрому — воно міцне і стійке до корозії. Однак така поверхня дещо відрізняється зовні і з низки причин вона використовується переважно у моделях преміумкласу — в тому числі в змішувачах, виконаних із «нержавійки» (такі моделі, по суті, не мають покриття).

— Нержавіюча сталь (матова). Аналогічно матовому хрому, така сталь більш стійка до забруднень, ніж глянцева (див. вище), в іншому повністю ідентична їй.

— Латунь. Латунне покриття найчастіше поєднується з корпусом з того ж матеріалу (тобто спеціального покриття в такому змішувачі фактично немає). Одна з переваг такої поверхні — приємний золотистий відтінок, особливо добре підходить для змішувачів в стилі «ретро». Водночас вартість подібних виробів з низки причин виходить досить високою, до того ж вони схильні до появи відбитків, що важко виводяться. Тому вони зустрічаються досить рідко.

— Нікель. За характеристиками нікелеве покриття схоже з хромовим і застосовується з тими ж цілями, проте з низки причин воно поширене значно менше, ніж хром.

— Мідь. Покриття характерного червонуватого кольору. Мідь здатна надати «стародавнього» вигляду навіть сучасному виробу, а для змішувачів в стилі «ретро» вона буває просто незамінною. З іншого боку, цей матеріал обходиться недешево — зокрема, через те, що для міді важко забезпечити достатню стійкість до корозії.

— Бронза. Бронза являє собою сплав на основі описаної вище міді і застосовується аналогічним чином — переважно для забезпечення автентичного вигляду змішувачам в стилі «ретро». Головна відмінність між цими двома матеріалами полягає у кольорі — бронза дещо темніша і червоний колір в ній не так виражений (хоча конкретні відтінки в різних моделях також можуть бути різними). Крім цього, даний матеріал простіше зробити стійким до корозії, тому бронзові вироби зустрічаються помітно частіше мідних.

— Під золото. Покриття з жовтого сплаву, що імітує зовнішній вигляд золота. Використовується для того, щоб надати змішувачу багатого зовнішнього вигляду, при цьому саме по собі обходиться недешево, внаслідок чого переважно використовується в моделях преміумкласу — щоб ще яскравіше підкреслити рівень виробу. З практичної сторони, як і будь-який матеріал подібного рівня, характеризується високою стійкістю до окислення, а ось стійкість до забруднень та легкість очищення може бути різною (хоча здебільшого ці показники також на висоті).

— Забарвлений. Покриття з фарби, що наноситься спеціально для надання виробу певного кольору — найчастіше чорного або білого, але зустрічаються й інші варіанти. Відповідно, основна перевага цього варіанта — нестандартний зовнішній вигляд: з фарбою можна досягти кольорів, недоступних з іншими видами покриттів. При цьому будь-яка фарба відмінно протистоїть корозії, а відмінності між різними моделями змішувачів з таким покриттям полягають переважно в довговічності і стійкості до подряпин. Ці характеристики, зазвичай, безпосередньо залежать від цінової категорії виробу.

Висота змішувача, вимірювана від його основи або нижньої точки до крайньої верхньої точки виливу. Висота виливу частково визначає можливості по встановленню — фактично це мінімум вільного простору по вертикалі, який необхідний для змішувача. Крім того, в моделях з горизонтальним встановленням (див. «Тип монтажу») з висотою виливу пов'язана висота струменя (див. нижче).

Термін гарантії, заявленої виробником на дану модель змішувача — тобто строк, протягом якого виробник гарантує нормальну роботу пристрою. Конкретні умови гарантії можуть бути різними, однак, зазвичай, вона поширюється на заводські дефекти і неполадки, які виникли з вини виробника/продавця і виявлені при нормальному використанні, без порушення правил; якщо такі дефекти або неполадки виявляться протягом гарантійного строку, виробник бере на себе зобов'язання за свій рахунок виправити ситуацію — аж до заміни змішувача на справний примірник.

В наш час можна зустріти змішувачі з гарантією на 4 роки, 5 років, 7 років, 10 років і навіть 25 років. Загалом чим більше термін гарантії — тим більш надійним є виріб, тим вище його загальна якість, за інших рівних умов, однак тим дорожче він буде коштувати порівняно з аналогами.