Порівняння Rowenta Karl Lagerfeld K/Pro Stylist CV888L vs Philips Prestige HPS910

Номінальна потужність пристрою, фактично – потужність, споживана ним при роботі на максимальній інтенсивності.

Даний параметр має ключове значення перш за все для фенів, включаючи фен-щітки (див. «Тип»). Від потужності залежать перш за все максимально можлива інтенсивність повітряного потоку і нагрівання. При цьому, вибираючи за даним параметром, варто враховувати, для яких цілей планується використовувати пристрій. Так, значення нижче 1000 Вт вважається недостатнім для повноцінного сушіння волосся, особливо довгого; такі моделі призначаються переважно для укладання, при цьому деякі з них (особливо недорогі) можуть забезпечувати сильне нагрівання і при слабкому повітряному потоці, що потребує особливої обережності при використанні. Для повноцінного універсального використання — навіть домашнього, не кажучи вже про професійне – бажано мати пристрій хоча б на 1800 Вт, а краще на 2000 Вт і вище. Такі показники дають змогу забезпечити інтенсивний повітряний потік, який здатний ефективно висушити волосся навіть при невисокій температурі; крім того, хороший запас за потужністю дає можливість передбачити влику кільксіть налаштувань температури і швидкості. Зі свого боку, моделі проміжного рівня – від 1000 до 1800 Вт — має сенс розглядати переважно як дорожні пристрої.

Зі свого боку, для плойок, електробігудей тощо від потужності напряму залежить інтенсивність нагрівання і швидкість досягнення робочої температури. Тут варто з...ауважити, що виробник підбирає потужність нагрівача таким чином, щоб досягти певних робочих характеристик — температури, інтенсивності нагрівання тощо. Тому при виборі має сенс звертати увагу саме на практичні показники, а порівнювати різні моделі за потужністю має сенс перш за все в тих ситуаціях, коли більш «близькі до теми» характеристики не зазначені (таке зустрічається, наприклад, в деяких недорогих плойках з простим функціоналом). При цьому варто виходити з того, що чим слабше і чутливіше волосся — тим нижче повинна бути температура і тим менш інтенсивним повинно бути нагрівання. Та й в цілому, якщо є сумніви — варто віддати перевагу менш потужному пристрою: він буде потребувати більше часу для завивки, проте ризик зіпсувати волосся при цьому значно знижується.

Тип зовнішнього покриття нагрівального елемента.

— Хромоване. Найбільш простий, недорогий і поширений варіант покриття. Крім невисокої вартості, перевагою даного варіанта є швидке нагрівання. Водночас при застосуванні таких нагрівачів існує підвищений ризик пошкодження волосся, тому користуватися хромованими насадками треба обережно, а для постійного використання вони малопридатні.

— Алюміній. Такі нагрівачі вважаються більш прогресивним, ніж описані вище хромовані, завдяки більшому терміну служби і кращому розподілу тепла. Тим не менше, воно не позбавлене і характерних недоліків будь-якого металевого покриття, насамперед негативного впливу на стан волосся.

— Титан. Ще один варіант металевого нагрівача. За основними властивостями практично повністю аналогічний алюмінію (див. вище), здебільшого відрізняється лише зовнішнім виглядом.

— Кераміка. Головною перевагою кераміки вважається кращий розподіл тепла, ніж у металевих нагрівачах. Завдяки цьому таке покриття вважається набагато більш «щадним»; щоправда, і вартість його помітно вище, а нагрівання відбувається дещо повільніше.

— Турмалін. Зазвичай, в даному випадку мається на увазі керамічний нагрівач (див. вище), доповнений покриттям з турмаліну. Таке покриття виконує дві основних функції: воно забезпечує іонізацію (див....«Функції»), забезпечуючи гладкість і рівномірність укладання, а також знижує тертя, даючи змогу щипцам легше ковзати по волоссю.

— Титанокераміка. Специфічний різновид керамічного покриття, що використовується деякими виробниками. В конструкції, зазвичай, реалізовані різні додаткові технології, покликані поліпшити якість роботи; проте чи виграють такі прилади у «керамічних» аналогів — в кожному конкретному випадку залежить від моделі.

— Титаново-турмалінове. Аналог описаного вище турмалінового покриття, в якому в якості основи нагрівача замість металу використовується титан. За основним особливостям практично не відрізняється.

— Сталь. Найпростіший варіант покриття; зазвичай, коли говорять про «звичайне металеве покриття», мають на увазі саме сталь. Головна і, мабуть, єдина перевага подібної поверхні — невисока вартість. З іншого боку, нагрівання виходить «жорстким» і не особливо рівномірним, що потребує обережності при поводженні з подібним інструментом і робить його таким, що слабо підходить для частого застосування.

— Тефлон. Тефлон примітний низькою силою тертя, такі пластини легко ковзають по волоссю — навіть легше, ніж керамічні. З іншого боку, даний матеріал дещо поступається кераміці по рівномірності нагрівання.

— Мідь, кремній. Зазвичай, мова йде про мідні пластини з покриттям з кремнію. Мідь відрізняється відмінною теплопровідністю і, відповідно, рівномірністю нагрівання; а кремній за практичними особливостями схожий з керамікою — зокрема, він забезпечує досить м'який вплив і підходить для частого використання. З іншого боку, цей варіант досить специфічний, а значних переваг перед більш традиційними матеріалами не має. Тому він зустрічається порівняно нечасто. — Марганцево-мідне. Марганцево-мідне покриття нагрівачів забезпечує максимально щадний вплив на волосся. Нагрівальні пластини з таким покриттям є гнучкими, завдяки чому робочі поверхні стайлера (випрямляча або плойки) підлаштовуються під форму волосяної прядки. Через це волосся піддається меншим механічним навантаженням, відповідно менше пошкоджується і стає слухнянішим.

— Концентратор. Насадка, що застосовується в фенах для звуження потоку повітря, забезпечення більш спрямованого і інтенсивного обдування. Як правило, має вигляд сопла, яке «сплющує» потік повітря з круглого до плоского.

— Дифузор. Насадка, що розсіює потік повітря. Оптимально підходить для оброблення чутливого волосся і запобігає їх пошкодженню. Також, в деяких ситуаціях, забезпечує більш ефективну укладання.

— Щітка. Насадка у вигляді гребінця-щітки, що застосовується переважно при укладанні волосся. Щітки можуть мати різну конструкцію – наприклад, зустрічаються як круглі (циліндричні), зі штирьками, що стирчать на всі боки від насадки, так і більш традиційні плоскі. Штирьки також можуть мати різну довжину, щільність і виконуватися з різних матеріалів.

— Пряма. В даному разі мається на увазі стандартна насадка для плойок (див. «Пристрій»). Вона являє собою нагрівальний елемент циліндричної форми, призначений для класичної завивки і найчастіше доповнений зажимом для волосся, практично на всю довжину насадки.

— Конусна. Різновид насадок, що застосовується в плойках. За конструкцією аналогічна класичній прямій, проте має не циліндричну, а конічну форму, що звужується від рукоятки до кінця. Крім того, подібні аксесуари зазвичай не мають щипців. Поводження...з конусної насадкою дещо складніше, ніж з прямою, водночас вона дає змогу використовувати більше прийомів і дає більше простору для творчості (зокрема, діаметр локона можна змінювати, накручуючи волосся ближче або далі від рукоятки).

— Спіральна. Насадки для плойок, що мають спіральний проріз на поверхні. При використанні цей проріз грає роль направляючої – в неї, намотуючись на нагрівач, укладається прядка волосся, що завивається; кінець прядки зазвичай фіксується невеликим зажимом біля рукоятки. У певному сенсі робота зі спіральними насадками простіше, ніж з традиційними прямими — фактично на насадці є «підказка» для користувача, і для ефективної завивки, що приємно виглядає, досить слідувати цій «підказці». З іншого боку, функціонал таких приладів більш вузький – локони, що завиваються, мають строго певну форму, що залежить від розмірів і кута витків спіралі.

— Подвійна. Насадка для завивання волосся, що складається з двох робочих поверхонь циліндричної форми, кожна зі своїм нагрівачем. Конструкція такої насадки може бути різною: в одних моделях вона має вигляд характерної «виделки» з зубцями однакового або різного діаметру, в інших кожен циліндр розташований на своїй половинці щипців, і при закритті нагрівачі виявляються пліч-о-пліч. У будь-якому разі таке пристосування дає цікаві додаткові можливості, недоступні при використанні більш традиційних одинарних насадок; а ось конкретні можливості можуть бути різними, залежно саме від конструкції. Наприклад, «виделка» дає змогу створювати локони у вигляді зигзагів, а за допомогою зажима можна сформувати хвилі невеликого об'єму, але строго однакового розміру. Втім, з низки причин подвійні насадки особливого поширення не отримали – більшою популярністю користуються описані нижче потрійні.

— Потрійна. Подальший розвиток ідеї, закладеної в подвійних насадках. Відповідно до назви, такі насадки оснащуються трьома робочими поверхнями циліндричної (або аналогічної) форми. Як правило, вся конструкція має вигляд щипців, причому крайні нагрівачі знаходяться на одній половинці щипців, а середній – на іншій. Потрійні насадки використовуються переважно для зачісок з дрібними хвилями: вони дають змогу з легкістю створити велику кількість таких хвиль, причому всі вигини будуть мати однаковий розмір. А в окремих плойках — з тією ж метою – передбачається навіть не три, а п'ять нагрівачів, з аналогічним принципом конструкції (через один на різних половинках щипців); такі «п'ятірні» насадки схожі за призначенням з потрійними, але їх наявність уточнюється окремо.

— Випрямляч. Насадка для випрямлення (розгладження) кучерявого волосся. Зазвичай має вигляд щипців з плоскими пластинами, що нагріваються: між цими пластинами затискається прядка волосся, після чого щипці простягаються по всій довжині прядки, вирівнюючи волосся.

— Гофре. Насадка для додання прядкам зигзагоподібної форми. Має вигляд щипців з характерними рифленими пластинами. Форма і розміри таких пластин можуть бути різними — відповідно, результат укладання теж буде відрізнятися: зигзаги можуть бути різкими або плавними, великими або дрібними тощо.

— Термокилимок. Спеціальний килимок з термостійкого матеріалу, на який можна покласти нагрітий інструмент, не боячись, що нагріта насадка зашкодить стільницю. Таким чином, в коротких перервах при роботі, а також під час охолодження не потрібно шукати імпровізовану підставку або інший спосіб безпечного розміщення. Так що термокилимок може помітно «полегшити життя» користувачам – особливо тим, хто користується інструментом часто і багато, наприклад, стилістам в салонах краси. А в деяких моделях подібні аксесуари ще й виконують функцію чохла – для зберігання і транспортування приладу з комплектними насадками. Відзначимо, що термокилимками комплектуються переважно інструменти «контактного» типу, такі як плойки і стайлери; однак таке пристосування може постачатися і з окремими моделями фенів.

– Терморукавичка. Захисна рукавичка з термостійкого матеріалу зі слабкою теплопровідністю. Захищає руку користувача від високих температур, які часто використовуються при роботі з волоссям, а також дає деякі додаткові можливості: наприклад, рукою в терморукавичці можна поправити локон прямо на насадці плойки, не боячись при цьому обпектися. Також відзначимо, що плойки, укомплектовані подібним аксесуаром, зазвичай не мають власного зажима, і без захисної рукавички працювати з таким приладом було б складно, а то й взагалі неможливо.

— Чохол / футляр. Пристосування для зберігання і транспортування пристрою. Чохлами прийнято називати вироби з м'яких матеріалів, футлярами – з твердих; перші менш громіздкі і можуть компактно складатися, коли не потрібні, а другі забезпечують кращий захист. Конкретний тип пристосування варто уточнювати окремо, проте в будь-якому разі комплектний чохол/футляр буде зручніше, ніж імпровізована упаковка.

Відзначимо, що крім наведених вище, в сучасних плойках і фенах можуть передбачатися і інші насадки. Однак зазвичай це досить рідкісні аксесуари, необхідні переважно для деяких специфічних завдань на зразок створення авторських зачісок.

Довжина шнура для підключення до мережі, передбаченого в конструкції інструмента.

Довгий шнур, з одного боку, дозволяє далі віддалятися від розетки і дає більшу свободу переміщень. Останнє особливо важливо у перукарнях, салонах краси і т. ін., де майстру нерідко доводиться ходити навколо клієнта. А ось при звичайному побутовому використанні особлива «мобільність» не потрібна, а надто довгий дріт може плутатися під ногами і створювати інші незручності. Тому можна сказати, що для домашнього застосування цілком достатньо дроту на 1 – 1,5 м. А для професійних завдань випускаються інструменти з шнуром у 1,8 м і більше.