Споживана потужність
Номінальна потужність пристрою — тобто найбільша потужність, споживана при роботі у штатному режимі. При невисокій інтенсивності нагрівання енергоспоживання може бути і нижче, проте варто орієнтуватися саме на цей показник.
Чим більша площа робочої поверхні електрогриля — тим більше енергії потрібно для його ефективної роботи. Крім того, для різних кулінарних задач інтенсивність нагрівання (і, відповідно, необхідна потужність) також буде різною. Тому порівнювати за даним показником можна тільки прилади одного типу (див. вище) зі схожим розміром робочої поверхні (див. нижче). А в такому порівнянні, варто виходити з того, що більш висока потужність забезпечує більш швидке нагрівання і більш стабільну температуру, проте помітно впливає на вартість пристрою. Крім того, прилади
більше ніж на 2 кВт можуть створити проблеми для старої, «слабкої» проводки.
Втім, більше 2 кВт — це досить висока потужність для сучасних електрогрилів. У більшості з них енергоспоживання становить
1,5 – 2 кВт, досить багато моделей знаходяться в діапазоні
1 – 1,5 кВт, а в найбільш малопотужних пристроях даний показник взагалі не перевищує
1 кВт. При цьому варто окремо наголосити, що сама по собі невисока потужність ще не означає низької ефективності — нерідко вона виявляється цілком достатньою з урахуванням типу і місткості гриля.
Розмір робочої поверхні
Розмір встановленої в грилі робочої поверхні – тобто поверхні, призначеної для продуктів, що готуються.
Від цього показника безпосередньо залежить кількість продуктів, яку можна приготувати за один раз. З іншого боку, велика робоча поверхня вимагає високої потужності, а також безпосередньо позначається на загальних габаритах гриля. Тому при виборі за даним показником потрібно враховувати насамперед передбачувані обсяги готування і кількість місця, доступного для встановлення приладу.
Відзначимо, що даний параметр вказується за довжиною і шириною робочої поверхні незалежно від її форми. Тому однакові габарити — наприклад, 30х30 см — можуть означати і квадратний, і круглий пристрій, при цьому корисна площа в першому випадку буде помітно більше, ніж у другому. Так що в подібних випадках не завадить дізнатися ще й конкретну форму робочої поверхні.
Форма для смаження
Пристосування, що дає змогу перетворити гриль в аналог сковороди або навіть духовки.
Форма для смаження (іноді також звана формою для запікання) виглядає як додатковий лоток з дном і стінками, але без кришки — роль кришки, при необхідності, грає верхня пластина гриля. Такий аксесуар дає додаткові можливості, недоступні для більш традиційної конструкції. Наприклад, у формі для смаження можна готувати страви в соусі/підливі, або ефективно запікати продукти — у другому варіанті нагрівання виходить більше рівномірним, ніж просто між пластинами контактного гриля.
Матеріал корпуса
Основний матеріал, з якого виготовлений корпус гриля.
— Метал. Найпопулярніший в наш час матеріал, застосовується в грилях всіх типів (див. Вище) і цінових категорій. Це пов'язано перш за все з високою надійністю металу: він не тільки міцний, але ще й дуже стійкий до нагрівання і пожежобезпечний. Також з переваг металевих корпусів можна відзначити досить стильний зовнішній вигляд, стійкість до подряпин і простоту в очищенні. Коштують вони в цілому трохи дорожче пластикових, однак ця різниця не настільки значна і найчастіше компенсується описаними перевагами.
— Пластик. Той чи інший різновид пластику. В цілому даний матеріал обходиться трохи дешевше металу, але в той же час він менш надійний. По-перше пластикові корпуси досить чутливі до подряпин, а сильний удар може розколоти такий корпус (тоді як метал швидше погнеться). По-друге, різні сорти пластику мають різну стійкість до нагрівання; в грилях зазвичай застосовуються термостійки різновиди, проте вони все одно гірше переносять перегрівання, ніж сплави металів. З іншого боку, при звичайному повсякденному використанні ці недоліки не є критичними. Тому хоча пластик все ж зустрічається дещо рідше металу, однак і в таких корпусах в наш час випускається чимало грилів.
— Скло. Суцільноскляні корпуси були б занадто дорогими й крихкими, тому цей матеріал зазвичай поєднується з описаними вище металом або пластиком. Зустрічається переважно у
шашличницях: зі скла
...виготовляється захисний кожух навколо підставки із шампурами. Це дає змогу контролювати процес приготування, не знімаючи захист з пристрою. Головним недоліком скляних кожухів, у порівнянні з металевими, є крихкість — причому скло може тріснути й навіть розколотися не тільки від сильного удару, але й від перепаду температур (наприклад, під час миття неостиглого кожуха холодною водою). Крім шашличниць, скло може використовуватися і в інших різновидах грилів, однак у таких випадках цей матеріал зазвичай відіграє лише роль декоративного покриття для металевого чи пластикового корпусу.
— Дерево. Дерево надає пристрою приємного і оригінального зовнішнього вигляду, однак з практичної точки зору подібні корпуси не такі зручні, як металеві чи навіть пластикові. Річ у тім, що дерево погано переносить високі температури (може обвуглитися і навіть загорітися), і в таких пристроях потрібно приділяти підвищену увагу якості термоізоляції. Як наслідок, цей матеріал зустрічається вкрай рідко — причому переважно в дизайнерських моделях, створених у розрахунку на незвичайний зовнішній вигляд.Довжина кабелю
Довжина кабелю для підключення до мережі, передбаченого в конструкції пристрою.
При виборі за цим показником варто враховувати очікувану відстань до розетки: занадто короткий дріт до неї просто не дотягнеться, занадто довгий буде плутатися і створювати незручності. При цьому зазначимо також, що більшість електрогрилів розраховані на використання в домашніх і інших аналогічних умовах, де з доступом до розеток немає особливих проблем. Тому довжина кабелю в таких пристроях не перевищує 2 м, а в деяких моделях вона і зовсім становить близько 80 см.